Рішення

від 14.11.2024 по справі 910/8890/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2024Справа № 910/8890/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортейшен Юкрейн" про стягнення 681 476,04 грн,

за участю представників:

позивача: Бучковського С.В.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - Залізниця) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 6 вересня 2023 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортейшен Юкрейн" (далі - Товариство) було укладено договір поставки № Л/НХ-23738/НЮ. Оскільки відповідач свої зобов`язання щодо поставки обумовлених даним правочином товарів у встановлений строк не виконав, позивач, посилаючись на статті 526, 549, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 179, 193, 216, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача суму неустойки (пені) в розмірі 681 476,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 липня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/8890/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

2 серпня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника Залізниці надійшло клопотання від цієї ж дати про його участь у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку задоволено ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 серпня 2024 року.

Проте, 5 серпня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника Залізниці надійшло аналогічне за змістом клопотання від цієї ж дати про його участь у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 серпня 2024 року в задоволенні цього клопотання Залізниці відмовлено.

15 серпня 2024 року підготовче засідання відкладено на 19 вересня 2024 року.

У підготовчому засіданні 19 вересня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 жовтня 2024 року.

У судовому засіданні 17 жовтня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 14 листопада 2024 року.

У судовому засіданні 14 листопада 2024 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, заяв по суті спору не подав.

Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

6 вересня 2023 року між Залізницею та Товариством укладено договір поставки № Л/НХ-23738/НЮ, за умовами якого останнє зобов`язалося поставити Залізниці товар, визначений у специфікації (додаток № 1), а саме: запасні частини до тепловозів серії ТЕ33АС на суму 10 181 881,68 грн з ПДВ, а Залізниця - прийняти та оплатити зазначений товар.

Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 5.1. вказаного правочину ціна за кожну одиницю товару визначається в гривнях та в еквіваленті в доларах США в додатку № 1.

За умовами пункту 4.1. договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії цієї угоди на підставі наданого письмового запиту (рознарядки) Залізниці. Строк поставки товару - 30 календарних днів з дати письмової рознарядки.

Пунктом 4.4. вказаного правочину передбачено, що рознарядка, акт прийому-передачі та інші первині документи, пов`язані з виконанням цього договору, підписуються від імені Залізниці: директором регіональної філії (особа, що виконує його обов`язки); та/або першим заступником директора регіональної філії (особа, що виконує його обов`язки); та/або заступником директора регіональної філії (особа, що виконує його обов`язки); та/або головним інженером регіональної філії (особа, що виконує його обов`язки); керівником відповідних виробничих структурних підрозділів філії.

Датою поставки товару вважається дата, вказана в акті приймання-передачі товару, що є підтвердженням фактичної поставки товару. Товар постачається на умовах DDP Львів, за адресою: 79025, Україна, місто Львів, вулиця Таллінська, 1 (згідно Incoterms 2020) (пункти 4.5 та 4.6. вказаного правочину).

Відповідно до пункту 10.2.1. цієї угоди Товариство за несвоєчасну поставку товару та за умови, що прострочення перевищує 30 днів, сплачує Залізниці пеню в розмірі 0,1% від ціни непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, але не більше ніж 7% від ціни непоставленого товару.

За умовами пункту 18.1. договору термін його дії - з моменту підписання сторонами і до 29 грудня 2023 року, або ж до виконання Залізницею усіх своїх платіжних зобов`язань за цим правочином, залежно від того, що довше.

У специфікації (додаток № 1) сторони погодили асортимент, найменування, кількість та вартість товару для поставки на загальну суму 10 181 881,68 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного правочину Залізниця склала і направила на електронну пошту відповідача рознарядку на поставку товару від 2 жовтня 2023 року № 1 (вих. № НЗІ/НГ-40/1424) на загальну суму 10 181 881,68 грн з ПДВ. Копія вказаної рознарядки, підписаної уповноваженими посадовими особами Залізниці, наявна в матеріалах даної справи.

Судом встановлено, що обумовлений специфікацією та рознарядкою Залізниці товар Товариство поставило з порушенням передбаченого договором строку, а саме: 4 грудня 2023 року - на суму 801 427,56 грн; 24 січня 2024 року на суму - 7 924 142,98 грн, 26 лютого 2024 року - на суму 151 799,47 грн, 9 квітня 2024 року на суму - 1 304 511,67 грн.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями: актів прийому-передачі: від 4 грудня 2023 року № 15, від 24 січня 2024 року № 2, від 26 лютого 2024 року № 5, від 9 квітня 2024 року № 7; видаткових накладних: від 4 грудня 2023 року № 15 на суму 801 427,56 грн, від 24 січня 2024 року № 2 на суму 7 924 142,98 грн, від 26 лютого 2024 року № 5 на суму 151 799,47 грн, від 9 квітня 2024 року № 7 на суму 1 304 511,67 грн. Вказані документи підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень.

У зв`язку з порушенням Товариством умов договору в частині своєчасної поставки товару, Залізниця нарахувала передбачену пунктом 10.2.1. вказаного правочину пеню в загальному розмірі 681 476,04 грн, а саме: 24 844,25 грн - пеня, нарахована за 31 день прострочення поставки партії товару на суму 801 427,56 грн; 554 690,01 грн - пеня, нарахована за 82 дні прострочення поставки партії товару на суму 7 924 142,98 грн (з урахуванням граничного обмеження розміру такої неустойки в розмірі 7% від вартості вказаного товару); 10 625,96 грн - пеня, нарахована за 115 днів прострочення поставки партії товару на суму 151 799,47 грн (з урахуванням граничного обмеження розміру такої неустойки в розмірі 7% від вартості вказаного товару); 91 315,82 грн - пеня, нарахована за 158 днів прострочення поставки партії товару на суму 1 304 511,67 грн (з урахуванням граничного обмеження розміру такої неустойки в розмірі 7% від вартості вказаного товару).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано факт поставки товару з порушенням строку, передбаченого рознарядкою Залізниці від 2 жовтня 2023 року № 1 (вих. № НЗІ/НГ-40/1424) та пунктом 4.1. договору.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Судом встановлено, що Залізниця відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 ГК України).

Оскільки заявлена Залізницею до стягнення сума пені в розмірі 681 476,04 грн є арифметично вірною, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позов про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Залізниці підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3 028,00 грн.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, за чинним законодавством позивач мав сплатити за подання через систему "Електронний суд" до суду цієї позовної заяви судовий збір у розмірі 8 177,71 грн (681 476,04 х 1,5% х 0,8).

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом Залізниця сплатила 10 222,14 грн судового збору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 19 червня 2024 року № 3045 на вищевказану суму.

Частиною 2 статті 7 Закону передбачено, що у випадках, установлених, зокрема, пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Разом із тим, за приписами частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому переплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8 177,71 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортейшен Юкрейн" (01004, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 42-44; ідентифікаційний код 42277823) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (79007, місто Львів, вулиця Гоголя, будинок 1; ідентифікаційний код 40081195) 681 476 (шістсот вісімдесят одну тисячу чотириста сімдесят шість) грн 04 коп. пені та 8 177 (вісім тисяч сто сімдесят сім) грн 71 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 листопада 2024 року.

СуддяЄ.В. Павленко