Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/8243/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа № 910/8243/24

За позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі позивача:

Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"

та до Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Перемога»

про визнання недійсним договору та стягнення 580 035,81 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА

Секретар: с/з Інна ШЕЙГЕЦЬ

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (відповідач-1) та до Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Перемога» (відповідач-2) про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-102783-22 від 29.12.2023 та стягнення 580 035,81 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначає, що договір № 60АВ200-102783-22 від 29.12.2023, укладений відповідачами за результатами відкритих торгів UA-2022-11-28-014891-a, підлягає визнанню недійсним з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, а саме у зв`язку з його невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТОВ «Твій Газзбут» через недотримання під час його укладення вимог ст. 5 Закону України «Про санкції», Указу Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, ст.ст. 5, 17, 41, 44 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.п. 41, 44 Особливостей. Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «Твій Газзбут», як сторони оспорюваного договору № 60АВ200-102783-22 від 29.12.2023, одержані ним 580 035,81 грн. за вказаним правочином повинні бути повернуті Комунальному закладу «Парк культури та відпочинку «Перемога» як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва зазначає, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Дотримання спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкції) є невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні та захисту національних інтересів, національної безпеки та територіальної цілісності України.

Таким чином, порушення законодавства про санкції призводять до порушення конституційних засад, ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.

Пред`явлення позову прокурором у даному випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави, оскільки ТОВ "Твій Газзбут" вчинено порушення законодавства про санкції та здійснено, попри заборону, участь у публічних закупівлях та отримано бюджетні кошти.

Наслідком цього стало нівелювання мети застосування санкцій - захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Своє звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва обґрунтовував наступним.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Верховний Суд неодноразово у своїх правових висновках стверджував, що органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Згідно ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету.

При цьому, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (ч. 9 п. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Київська міська рада має повноваження через свої виконавчі органи здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів.

Джерелом фінансування оскаржуваної закупівлі є кошти місцевого бюджету.

Відповідно до Положення про Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 № 6019/6060, Департамент - є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підзвітний та підконтрольній Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань виконує, зокрема, такі функції: здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень; здійснює внутрішній аудит на підприємствах, в установах, організаціях та у закладах культури, підпорядкованих Департаменту; розглядає а межах повноважень річні фінансові плани підприємств, установ, організацій та закладів, підпорядкованих Департаменту, приймає рішення про їх затвердження або відхилення; забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів; здійснює контроль та координацію діяльності підпорядкованих підприємств, установ, організацій та закладів; здійснює представництво (самопредставництво) інтересів Департаменту, виконавчого органу Київради у судах України на всіх стадіях судового процесу. При цьому Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Відповідно до Статуту Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Перемога» (далі - заклад), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2015 № 1250 (у редакції розпорядження від 20.10.2021 № 2188), вказаний заклад є неприбутковим закладом культури, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядкованим Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); засновником та власником закладу є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада (власник). Заклад є юридичною особою; має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, органах Державної казначейської служби України тощо.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань засновником вказаного закладу є Київська міська рада.

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (відкрита інформація, https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) вказаний заклад є одержувачем коштів місцевого бюджету; установою вищого рівня і головним розпорядником бюджетних коштів є Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації).

Таким чином, Комунальний заклад «Парк культури та відпочинку «Перемога», який виступив замовником спірної публічної закупівлі та стороною спірного правочину, підпорядкований Департаменту культури, який здійснює контроль за його діяльністю.

Тому, саме вказаний Департамент є суб`єктом владних повноважень, уповноважений здійснювати відповідні функції у вказаних правовідносинах щодо виявлення та усунення описаних порушень інтересів держави.

На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави до позовної заяви подано лист № 50-3612вих-24 від 07.05.2024 яким прокуратура повідомляла Київську міську раду про існування порушення інтересів держави при укладенні спірного договору про закупівлю електричної енергії та додаткових угод і про наявність підстав для визнання їх недійсними як таких, що суперечать інтересам держави і суспільства.

За дорученням Київської міської ради Департамент культури як уповноважений орган у цих правовідносинах виконавчий орган Київської міської надав копії документів щодо вказаної публічної закупівлі, проте не вжив жодних заходів (дій) із захисту порушених інтересів держави, викладених у листі Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, не звернувся до суду з необхідним позовом, а також не проінформував про заплановані заходи задля усунення порушень указаних інтересів та строки їх вжиття, а отже, вчинив бездіяльність.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому судом враховано, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва листом № 50-4792вих-24 від 24.06.2024 повідомив Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про подання відповідного позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.08.2024.

05.08.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову повністю. Відповідач-1 вказує, що жодна із санкцій, перелічених в Законі України «Про санкції», до ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» не була застосована, тому у Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Перемога» (замовник) під час проведення процедури закупівлі були відсутні підстави відхиляти тендерну пропозицію ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» у відповідності до п. 11 ч. 1 ст, 17 Закону «Про публічні закупівлі». Крім того, відповідач-1 зазначає, що орган державного фінансового контролю, уповноважений на проведення перевірок закупівель (Державна аудиторська служба) не здійснював перевірку процедури закупівлі № UA-2022-11-28-014891-a, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурору.

05.08.2024 від відповідача-2 до суду надійшли клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням № 918/1043/21 та № 9901/332/21.

08.10.2024 у підготовчому засіданні судом на місці постановлено протокольні ухвали про залишення клопотання без розгляду клопотання щодо зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням № 918/1043/21 та про відмову у задоволенні клопотання щодо зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням № 9901/332/21. Вказане клопотання судом не задоволено, оскільки відсутні підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справах № 9901/332/21 та № 918/1043/21, з огляду на не встановлення судом об`єктивної неможливості встановлення обставин, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог, а також те, що в матеріалах справи містяться докази, необхідні для вирішення справи.

05.08.2024 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому він просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правовідносини між сторонами виконані, припинені та фактично не тривають (термін дії договору № 60АВ200-102783-22 від 29.12.2022 закінчився виконанням), а вимога про стягнення коштів є похідною від вимоги про визнання договору недійсним.

03.09.2024 у підготовчому засіданні судом на місці постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, оскільки підставою недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент його вчинення, тому закінчення договору не свідчить про відсутність спору та не позбавляє права на звернення до суду про визнання такого договору недійсним.

09.08.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечуючи проти доводів відповідача-1 вказує, що підставами позовних вимог прокурора є не тільки сам факт застосування санкцій до кінцевого бенефіціарного власника учасника ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», але й факт зазначення відповідачем як учасником у тендерній пропозиції недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, у зв`язку з чим замовник повинен був відхилити таку тендерну пропозицію.

Відповідач-2 не подав до суду відзив на позов.

У підготовчому засіданні 08.10.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 05.11.2024.

У судовому засіданні 05.11.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2022 Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Перемога» (замовник) в електронній системі публічних закупівель "РrоZorro" оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії (код ДК 021:2015:09310000-5:) за рахунок коштів місцевого бюджету (ідентифікатор закупівлі UA-2022-11-28-014891-a).

Участь у вказаній процедурі відкритих торгів з особливостями прийняло три суб`єкти господарювання - з такими остаточними пропозиціями: ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» - 803 646,00 грн, ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» - 803 646,28 грн, ТОВ «ЗБУТ-ЕНЕРГО ПЛЮС» - 1 069 200,00 грн.

За результатами відкриття 06.12.2022 пропозицій переможем цих торгів стало ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», тендерна пропозиція якого визначена найбільш вигідною. У протоколі щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 20 від 11.12.2022 серед іншого зазначено, що тендерна пропозиція ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» відповідає вимогам тендерної пропозиції щодо проведення процедури відкритих торгів з особливостями, а тому його визнано переможцем.

29.12.2022 між Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Перемога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-102783-22 на суму 803 646,00 грн. з ПДВ та строком дії з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.3 договору визначено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2023 рік становить 180 000 кВт*год.

Пунктом 5.1 договору ціна за 1 кВт/год з ПДВ становить 4,4647 грн.

Ціна цього Договору становить 803 646,00 грн (п. 5.4 договору).

У подальшому між сторонами договору укладено ряд додаткових угод до вказаного договору, зокрема, щодо зміни обсягу та ціни товару, зокрема додаткові угоди № 1 від 28.02.2023, № 2 від 17.04.2023, № 3 від 12.07.2023, № 4 від 28.08.2023, № 5 від 25.09.2023, № 6 від 18.09.2023, № 7 від 07.12.2023, № ДУ-8 від 29.12.2023.

Додатковою угодою № ДУ-8 від 29.12.2023 сторони дійшли згоди зменшити загальну суму договору на 2023 рік та визначили, що загальна сума договору складає 580 035,81 грн.

За наслідками укладання договору Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Перемога» сплачено на користь ТОВ «Твій Газзбут» 580 035,81 грн.

Як вбачається із звіту про виконання договору про закупівлю UA-2022-11-28-014891-a сума оплати за договором склала 580 035,81 грн.

Правовідносини у сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів влади, підприємств установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критерії, підставам, установленим частиною 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 15 ст. 29 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про санкції" визначено види санкцій згідно з цим Законом, якими є:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

6-1) заборона поширення медіа на території України;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона користування радіочастотним спектром України;

9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж;

10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом, тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Відповідно до абз. 4 п. 44 Особливостей на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, передбачено, що замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), зокрема, коли учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Таким чином, на момент розміщення оголошення Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Перемога» про проведення процедури відкритих торгів UA-2022-11-28-014891-а, подачі учасниками своїх тендерних пропозицій, а також розкриття тендерної пропозиції ТОВ "Твій Газзбут" діяла постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022.

Відповідно до абз. 3 п. 44 Особливостей учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в абзаці першому цього пункту, шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.

З матеріалів справи слідує, що учасник закупівлі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" у складі тендерної пропозиції надав Гарантійний лист № 200-Сл-79105-1222 від 01.12.2022, у якому вказав, що ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» «як учасник закупівлі гарантує, що посадова особа учасника та кінцевий бенефіціарний власник учасника процедури закупівлі не перебуває у списку осіб, до яких застосовані обмежувальні заходи (санкції)». Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі є ОСОБА_1 .

Тип бенефіціарного володіння: «Непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.

Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" стосовно осіб, згідно додатків.

У позиції 538 додатку № 1 відповідного рішення РНБО значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" - ОСОБА_1 , щодо якого терміном на три роки прийнято рішення, зокрема, про блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» тощо.

Указ Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 набрав чинності 03.07.2021, отже з вказаної дати щодо ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», застосовані обмежувальні заходи, що визначені Законом України «Про санкції».

Крім того, Указом Президента України від 24.06.2024 № 376/2024 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно якого строк застосування обмежувальних заходів для ОСОБА_1 визначений 10 років.

Відтак, правомірним суд вважає твердження прокурора про те, що ТОВ "Твій Газзбут" у своїй пропозиції до Тендерної документації вказав про недостовірну інформацію, яка є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів та не відхилена у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Доводи відповідача стосовно того, що саме ТОВ "Твій Газзбут" відсутнє у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, оскільки останнє не перебуває під санкціями, судом оцінюється критично та до уваги не приймається, з огляду на наступне.

Матеріали справи не спростовують та прокурором не заперечується твердження відповідача про відсутність у переліку юридичних осіб, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, самого учасника ТОВ "Твій Газзбут", проте суд зважає на ту обставину, що винагородоодержувачем (кінцевим бенефеціаром) ТОВ "Твій Газзбут" є громадянин України ОСОБА_1 , до якого рішенням Ради НБО України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" було застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи.

Суд констатує, що вибірковий підхід та надмірна формалізація вимог ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє підсанкційним фізичним особам нівелювати вищевказаними вимогами Закону та продовжувати отримувати дохід через підконтрольні їм юридичні особи. Вказане стає наслідком прямого порушення основних засад, визначених Законом України «Про санкції» та надає можливість уникнути виконання указу Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Таким чином, виключно з метою врегулювання недопустимості «двоякого тлумачення» вимог статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», що мало місце з боку «зацікавлених «підсанкційних осіб» та створених/ підконтрольних ними юридичних осіб, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р № 1178 та від 21 березня 2021 р № 253» підпункт 1 пункту 44 Особливостей 1178 викладено в такій редакції: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей». Підпункт 11 частини 1 пункту 47 Особливостей 1178 викладено в такій редакції: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».

Отже, вказаним підзаконним актом, положення статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» не змінено та не скасовано, а лише деталізовано, з метою належного правозастосування.

До того ж, відмежування юридичної особи від її бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції за здійснення діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди державним інтересам, є штучним та становить собою прояв надмірного формалізму, позаяк не враховує правової та майнової залежності юридичної особи від її власника.

В світлі спірних правовідносин участь ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» у публічних закупівлях є формою уникнення ОСОБА_1 обмежень, застосованих до нього накладенням відповідних санкцій, шляхом діяльності через підконтрольну юридичну особу.

Окрім того, варто звернути увагу на важливості піднятого, в умовах сьогодення, у даних спірних правовідносинах питання укладення договору із учасником, кінцевим бенефіціарним власником якого являється «підсанкційна особа», оскільки виконання зобов`язань за спірним договором, неодмінно призведе до економічного його збагачення, як кінцевого одержувача визначених вигод, що стають результатом реалізації умов договору, фінансування за яким здійснюється за бюджетні кошти.

Зазначене не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та встановленим ст. 5 вказаного Закону принципам.

Вищевикладені обставини свідчать про недотримання відповідачами вимог цього Закону при обранні переможцем процедури закупівлі учасника - ТОВ "Твій Газзбут", оскільки зі сторони останнього мало місце надання недостовірної інформації, що була суттєвою при визначенні результатів самої процедури закупівлі.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

У законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 № 922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Як констатує Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України "Про публічні закупівлі", як зазначено в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. і ч. 1 ст. 3 указаного Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

У постанові від 10.06.2021 у справі № 910/114/19 Верховний Суд виклав таку правову позицію: визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 стаття 216 Цивільного кодексу України).

Отже, договір, укладений між відповідачами за результатами закупівлі, що проведена із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", підлягає визнанню недійсним з тієї підстави, що його зміст суперечить вимогам Закону.

Суд звертає увагу, що порушення відповідачами вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні процедури закупівлі, створює загрозу порушень економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди відповідному бюджету у вигляді незаконних витрат коштів, що також не відповідає принципам, за якими мають здійснюватись публічні закупівлі, що закріплені в статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, договір № 60АВ200-102783-22 від 29.12.2023 укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави, а також приписи санкційного регулювання.

Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про визнання договору про постачання електричної енергії № 60АВ200-102783-22 від 29.12.2023 недійсним обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, надало недостовірні дані щодо відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції, внаслідок чого отримало кошти місцевого бюджету в сумі 580 035,81 грн.

Вищенаведене свідчить про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.

Враховуючи викладене, та наявність умислу лише у Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", як сторони оспорюваного договору, одержані ним 580 035,81 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Таким чином, вимоги прокуратури про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Перемога», а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнути в дохід держави обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем-1 не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається прокуратура в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд вважає позовні вимоги Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури порівну.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 129, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про постачання електричної енергії від 29.12.2022 № 60АВ200-102783-22, укладений між Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Перемога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» зі змінами на підставі додаткових угод до договору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Острозьких, 32/2; код 43965848) на користь Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Перемога» (02125, м. Київ, бул. Перова, буд. 2, код 02221337) 580 035 (п`ятсот вісімдесят тисяч тридцять п`ять) грн 81 коп., а з Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Перемога» (02125, м. Київ, бул. Перова, буд. 2, код 02221337) одержані ним за рішенням суду 580 035 (п`ятсот вісімдесят тисяч тридцять п`ять) грн 81 коп. в дохід держави.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Острозьких, 32/2; код 43965848) на користь Київської міської прокураури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019) 4691 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Перемога» (02125, м. Київ, бул. Перова, буд. 2, код 02221337) на користь Київської міської прокураури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019) 4691 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 41 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Дата складення повного судового рішення: 25.11.2024