Ухвала

від 25.11.2024 по справі 910/10785/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/10785/24Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали справи за позовом Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код 40108646)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 25-Б, ідентифікаційний код 34771978)

про стягнення 52 090,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Департамент патрульної поліції звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" про стягнення неустойки за невчасне виконання умов договору № 442 від 27.06.2023 у розмірі 52 090,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.

16.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/10785/24 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.10.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву.

15.10.2024 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив.

22.10.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подані заперечення, в яких, серед іншого, останній просить суд передати дану справу за підсудністю на розгляд Господарського суду Закарпатської області.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд до Господарського суду Закарпатської області з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, статтею 30 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

Отже, виходячи із комплексного аналізу положень статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Згідно з частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За визначенням, що дає академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.

Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.

За приписами частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Предметом спору у даній справі є стягнення 52 090,61 грн неустойки за невчасне виконання договору № 442 від 27.06.2023.

Предметом договору, укладеного між позивачем та відповідачем, визначено, що виконавець (відповідач) зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту коридорів другого та третього поверхів та сходових маршів адміністративної будівлі управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП за адресою: вул. Олега Кошового, 2, в місті Ужгород, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - Роботи) в обсягах, передбачених кошторисною документацією, а замовник (позивач) зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи.

Як встановлено судом за умовами договору № 442 від 27.06.2023, об`єкт (адміністративна будівля управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП), на якому здійснювався поточний ремонт, знаходиться за адресою: вул. Олега Кошового, 2, в місті Ужгород.

Відтак, спір у даній справі стосується прав і обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном - об`єктом ремонтних робіт за договором, який знаходиться у м. Ужгород (Закарпатська область).

З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, до спору у даній справі застосовуються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, оскільки нерухоме майно в спірному випадку розташоване у місті Ужгород Закарпатської області, відтак, позовна заява Департаменту патрульної поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" стягнення 52 090,61 грн підлягає розгляду Господарським судом Закарпатської області.

Згідно з положеннями статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Положеннями ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 ГПК України).

Суд звертає увагу також на те, що ст. 279 ГПК України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Окрім того, суд зазначає, що згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 року (заява № 7360/76), висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.

Враховуючи викладене, матеріали справи за позовом Департаменту патрульної поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" стягнення 52 090,61 грн підлягають передачі на розгляд Господарського суду Закарпатської області за встановленою підсудністю.

Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Передати справу № 910/10785/24 за позовом Департаменту патрульної поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" стягнення 52 090,61 грн за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області (вулиця Коцюбинського, 2А, місто Ужгород, Закарпатська область, 88000).

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскарження у встановленому законом порядку.

Дата підписання ухвали 25.11.2024

Суддя І.О. Андреїшина