Рішення

від 18.11.2024 по справі 910/1523/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2024справа №910/1523/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/1523/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олешківська СЕС» (вул. Антенна, буд. 8, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 40831589)

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, буд. 19, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 39369133), Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, буд. 5, м. Херсон, 73000; ідентифікаційний код 05396638) та Державне підприємство «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454),

про визнання неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Гнідої А.В. (ордер від 01.03.2024 серія АР №1161199);

відповідача - Мартьянової Л.В. (довіреність від 21.12.2023 №21/12-24);

третіх осіб-1,2 - не з`явилися;

третьої особи-3 - Троня І.В. (довіреність від 03.06.2024 №199-Д).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олешківська СЕС» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Компанія) про:

- визнання неправомірним корегування в системі Market Management System (далі - MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства за період з 01.04.2023 по 14.06.2023, здійсненого Компанією;

- зобов`язання Компанії відобразити (поновити) в системі MMS фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії Товариства з 01.04.2023 по 14.06.2023.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: відповідач протиправно (всупереч нормам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №311 (далі - ККОЕЕ), Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Порядку підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку енергетичної енергії) самостійно здійснив корегування в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 до рівня 0 кВт, що були передані постачальниками послуг комерційного обліку до системи.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Компанія 18.03.2024 подала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила таке:

- Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (далі - АТ «Херсонобленерго») повідомило, що усі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованій частині Херсонської області, а також об`єкти електроенергетики, розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей, не працюють синхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022; серед переліку об`єктів виробників зазначено об`єкт позивача;

- станом на червень 2023 року жодних вимог стосовно форми надання ОСП інформації ОСР не визначена, тому відповідач вважає, що повідомлення АТ «Херсонобленерго», наданого листом від 01.06.2023 № 01-001280, достатнім для вчинення певних заходів Адміністратором комерційного обліку щодо попередження використання невідповідних (невалідовних) даних, завантажених в систему управління ринком, які в подальшому використовуються для розрахунків між учасниками ринку;

- положення законодавства не визначають повноважень оператора системи передачі самостійно здійснювати перевірку наявності/відсутності електричного зв`язку з генеруючими установками, приєднаними до систем розподілу відповідного оператора системи розподілу;

- Товариство здійснює виробництво електричної енергії на об`єкті генерації електростанції (ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV60878G97099A), що розташована на тимчасово окупованій російською федерацією території Херсонської області, а саме з адресою: Херсонська область, Олешківський район, Виноградівська с/р, та здійснює її продаж за зеленим тарифом;

- враховуючи втрату контролю над мережами та обладнанням АТ «Херсонобленерго» (ОСР), а також ту обставину, що мережі позивача були приєднані саме до мереж ОСР неможливо здійснювати передачу виробленої електричної енергії на неокуповану територію України без передачі такої енергії через мережі, що наразі підконтрольні російській федерації;

- Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець») листом від 16.06.2023 №15/1953 повідомило виробників з альтернативних джерел енергії (за списком) щодо коригування даних в системі управління ринком з показниками « 0» кВт за квітень 2023 року, травень 2023 року, за першу декаду червня 2023 року у зв`язку із повідомленням AT «Херсонобленерго» листом від 01.06.2023 №01-001280 про не здійснення синхронної роботи Товариства (ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV60878G97099A) з ОЄС України;

- на виконання протоколу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 03.07.2023 № 48 Компанія не сертифікувала отримані від ППКО веріфіковані ДКО у зв`язку з відсутністю підтвердження роботи відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі;

- з врахуванням роз`яснень регулятора та листів АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 №01-001280, Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго») від 30.05.2023 №07-63/3069, Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») від 07.06.2023 №ЕЕЦ-15/47 АКО не сертифікував дані комерційного обліку по об`єктах виробників електричної енергії, які не мають перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі за відповідні розрахункові періоди; на платформу MMS, з урахуванням поточних технічних особливостей інтерфейсу системи, для забезпечення перерахунків були завантаженні нульові значення;

- позивачем не надано належних доказів на підтвердження коректного обсягу наданих послуг (генерації електричної енергії);

- такі вимоги позивача як визнання обсягів генерації електричної енергії по ресурсному об`єкту, який знаходиться на тимчасово окупованій території, за відповідні періоди та зобов`язати вчинити дії Компанії, за своєю правовою природою є вимогами про встановлення певних юридичних фактів (що подані дані в системі управління ринком є достовірними, перевірними, валідованими та сертифікованими), що виходить за межі повноважень господарських судів.

У відзиві на позов Компанія просила суд поновити пропущений процесуальний строк на подання суду відзиву на позов.

Суд поновив відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позов та долучив його до матеріалів справи.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

Товариство 10.04.2024 подало суду відповідь на відзив, в якій вказало, що Компанією: не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач не здійснював генерацію та відпуск в ОЕС електричну енергію у період з квітня по червень 2023 року; не наведено у відзиві будь-якого нормативно-правового чи фактичного обґрунтування доводів щодо правомірності коригування сертифікованих даних комерційного обліку; відзив не містить жодної правової норми, які б надавали б право коригування вже сертифікованих даних за відсутності для цього будь-яких доведених об`єктивних причин, як і будь-яких правових підстав; не надано будь-якого доказу, який би підтверджував нібито несинхронну роботу СЕС позивача із ОЕС України, відповідачем не наведено взагалі будь-якого нормативно-правового акта, який би визначав поняття несинхронної роботи, критерії визначення несинхронної роботи.

4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив

Компанія 22.04.2024 подала суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила про те, що дії відповідача є правомірними та вчинені з урахуванням функціональних повноважень Компанії, нормативно-правових актів, роз`яснень регулятора та листів АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 №01-001280, ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 №007-63/3069 і АТ «Українська залізниця» від 07.06.2023 №ЕЕЦ-15/47, встановлених порушень НКРЕКП щодо визначення недостовірних даних, які вносилися в систему управління ринком, та забезпечення цілісності та сталості енергетичної безпеки країни в умовах воєнного стану.

5. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 відкладено підготовче засідання на 15.04.2024.

Позивач 05.04.2024 подав суду заяву про зміну предмету позову, в якій Товариство просить суд:

- визнати неправомірним корегування в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії Товариства за період з 01.04.2023 по 14.06.2023, здійснене Компанією;

- зобов`язати Компанію відобразити (поновити) в системі MMS фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії Товариства за квітень 2023року в загальному обсязі 1100004,000 кВтг-відпуск та 806,000 кВтг-споживання, травень 2023року в загальному обсязі 2435419,000 кВтг-відпуск та 446,000кВтг-споживання, а також 14 днів червня 2023року в загальному обсязі 1067 027,000 кВтг-відпуск та 178,000 кВтг-споживання.

У підготовчому засіданні 15.04.2024 оголошено перерву до 13.05.2024.

Відповідачем 22.04.2024 подано суду заперечення проти заяви позивача про зміну предмету та підстав позову.

Позивач 13.05.2024 подав суду додаткові пояснення у справі, в яких вказав таке:

- сертифіковані дані комерційного обліку, які були надані АКО щодо Товариства за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 31.05.2023 до АР та ДП «Гарантований покупець» не мали позначки «недійсні» чи «оціночні», а тому відсутні будь-які передбачені Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ) підстави для здійснення коригування сертифікованих даних комерційного обліку, які були надані відповідачу щодо Товариства за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 30.04.2023 та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 та відображені в системі управління ринком MMS (останнього релізу 2 версії);

- ні Відповідач, ані будь-які інші учасники ринку електричної енергії не надали позивачу жодного належного нормативно-правового обґрунтування щодо наявності підстав для здійснення коригування сертифікованих даних комерційного обліку щодо Товариства за спірний період;

- Компанія, як відповідальна особа за обробку, адміністрування та сертифікацію даних комерційного обліку без жодної на те підстави після завершення допустимих строків здійснила корегування сертифікованих даних комерційного обліку щодо позивача.

Суд у підготовчому засіданні 13.05.2024 прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, в якій Товариство просить суд:

- визнати неправомірним корегування в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії Товариства за період з 01.04.2023 по 14.06.2023, здійснене Компанією;

- зобов`язати Компанію відобразити (поновити) в системі MMS фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії Товариства за квітень 2023року в загальному обсязі 1100004,000 кВтг-відпуск та 806,000 кВтг-споживання, травень 2023року в загальному обсязі 2435419,000 кВтг-відпуск та 446,000кВтг-споживання, а також 14 днів червня 2023року в загальному обсязі 1067 027,000 кВтг-відпуск та 178,000 кВтг-споживання.

У підготовчому засіданні 13.05.2024 оголошено перерву до 10.06.2024.

Відповідач 31.05.2024 подав суду відзив на заяву позивача про зміну предмету позову, в якому, зокрема, зазначив, що:

- ні Законом України «Про ринок електричної енергії», ані Кодексом комерційного обліку електричної енергії не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО (Компанією) коригування даних комерційного обліку;

- ініціювання позивачем даного позову зводиться до того, що останній прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу, але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії у спірний період;

- водночас вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення;

- на цей час неможливо відслідкувати, яка саме та в якому напрямку електрична енергія поставляється на території, що перебувають у тимчасовій окупації російською федерацією, враховуючи також той факт, що позивач жодним чином не надає підтверджуючих документів;

- в даній справі Товариство намагається встановити юридичний факт щодо знаходження в системі управління ринком сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії Товариства по об`єкту генерації електростанції (ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV60878G97099A), що розташована на тимчасово окупованій російською федерацією території Херсонської області, а саме з адресою: Херсонська область, Олешківський район, Виноградівська с/р, без підтвердження належними та допустимими доказами такої сертифікації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 подовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 05.08.2024; залучено до участі у справі НКРЕКП, АТ «Херсонобленерго» та ДП «Гарантований покупець» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Позивач 14.06.2024 подав суду докази надіслати залученим третім особам позовної заяви з доданими до неї документами.

НКРЕКП 22.08.2024 подала суду письмові пояснення, в яких вказала про те, що: відповідно до підпункту 5 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі - ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з об`єднаною енергетичною системою України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підпункту 3 пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу II ККОЕЕ, адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підпункту 6 пункту 9.2.1 глави 9.2, а також пункту 9.9.4 глави 9.9, пункту 9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу IX ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії.

Відповідач 01.08.2024 подав суду додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначив таке:

- дії Компанії є правомірними та вчинені, з урахуванням функціональних повноважень відповідача нормативно-правових актів, роз`яснень, протоколів, постанов НКРЕКП, листів АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023№01-001280, ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 та АТ «Укрзалізниця» від 07.06.2023 № ЕЕЦ-15/47, встановлених порушень НКРЕКП щодо визначення недостовірних даних, які вносилися в систему управління ринком, та забезпечення цілісності та сталості енергетичної безпеки країни в умовах воєнного стану;

- оскільки АТ «Херсонобленерго» не подали свої пояснення із відповідними доказами стосовно підтвердження можливості здійснювати збір, перевірку, верифікацію та валідацію отриманих даних комерційного обліку електричної енергії на його території ліцензованої діяльності, тому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи відзив із додатками АТ «Херсонобленерго» зі справи №916/1218/23, де Компанія є стороною (позивачем) та які підтверджують неможливість АТ «Херсонобленерго» провести перевірку та підтвердити достовірність внесених даних комерційного обліку електричної енергії у зв`язку із тимчасовою окупацією часткової території Херсонської області.

Разом з тим, у поясненнях Компанія просила суд поновити пропущений процесуальний строк на подання вказаних пояснень.

Суд поновив відповідачу пропущений процесуальний строк на подання додаткових пояснень та долучив їх до матеріалів справи.

ДП «Гарантований покупець» 02.08.2024 подало суду пояснення, в яких заперечує проти задоволення позову, оскільки: рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі №910/1497/24 відмовлено у задоволенні аналогічного позову іншого виробника за «зеленим» тарифом (пов`язаного з позивачем у цій справі) до Компанії, пред`явленого з тих самих підстав, при тому ж обґрунтуванні, що і у цій справі; заявлений у цій справі позов має штучний характер та спрямований на ухилення Товариства від виконання договірних зобов`язань перед ДП «Гарантований покупець», що є предметом судового розгляду у справі №908/3548/23; позивачем обрано неналежний і неефективний спосіб захисту, а також не доведено факту порушення його права чи інтересу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 підготовче засідання відкладено на 09.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.10.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 14.10.2024 просила суд долучити до матеріалів справи додаткові документи, подані суду 14.10.2024, оскільки вказані документи отримані Товариством лише 02.10.2024.

Представники відповідача та ДП «Гарантований покупець» заперечили проти долучення доказів, поданих позивачем.

Суд долучив подані позивачем 14.10.2024 документи до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.10.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача оголосила вступне слово та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосила вступне слово та заперечила проти задоволення позовних вимог.

Представник ДП «Гарантований покупець» надав пояснення щодо предмета спору та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 розгляд справи по суті відкладено на 18.11.2024.

АТ «Херсонобленерго» 21.10.2024 подано суду додаткові пояснення щодо поданих позивачем 14.10.2024 документів.

Представники НКРЕКП і АТ «Херсонобленерго» у судове засідання 18.11.2024 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд судом даного спору обізнані.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача, відповідача та ДП «Гарантований покупець», з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив у судовому засіданні 18.11.2024 в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники позивача, відповідача та ДП «Гарантований покупець» виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.11.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Товариством (виробник) і АТ «Херсонобленерго» (Оператор системи) було укладено договір виробника №1047 про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір №1047), за умовами якого:

- Договір №1047 є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії виробникам (далі - виробник) як послуги Оператора системи; Договір №1047 укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом приєднання виробника до умов даного договору відповідно до заяви-приєднання, що є додатком 1 до Договору №1047 (пункт 1.1 Договору №1047);

- умови Договору №1047 розроблені згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії» і Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх виробників (пункт 1.2 Договору №1047);

- Оператор системи надає виробнику послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом виробника, який є додатком 2 до Договору №1047, та в особовому рахунку виробника, облікових базах даних Оператора системи (пункт 2.1 Договору №1047);

- відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) виробника, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до Договору №1047 (пункт 2.2 Договору №1047);

- облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається виробником на межі балансової належності об`єкта виробника, здійснюється відповідно до вимог ККОЕЕ та з урахуванням вимог Договору №1047; за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт-год) (пункт 3.1 Договору №1047);

- за підсумками календарного місяця постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку виробнику не залежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником виробника; дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за календарний місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті виробника (за умови його запровадження; за необхідності для виробника (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць, виробник (його постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, в якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за календарний місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності) (пункт 3.2 Договору №1047);

- виробник, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення календарного місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за календарний місяць; при обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за календарний місяць формується через канали дистанційного зв`язку; перевірка достовірності даних комерційних засобів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного обліку засобів комерційного обліку; у разі ненадання виробником звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення календарного місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом календарного місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за календарний місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього календарного місяця (пункт 3.3 Договору №1047);

- визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками календарного місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому ККОЕЕ порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку електричної енергії; за наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають врегулюванню згідно з ККОЕЕ або в судовому порядку; до вирішення даного питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи розподілу (пункт 3.4 Договору №1047);

- постачальник послуг комерційного обліку та оператор системи розподілу мають право здійснювати контрольні зняття показів лічильника електричної енергії виробника; Оператор системи розподілу не рідше одного разу на шість місяців здійснює контрольне зняття показів лічильника електричної енергії та формує обсяг розподіленої та спожитої енергії по виробнику за календарний місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника електричної енергії, з урахуванням його фактичних показань (пункт 3.5 Договору №1047).

Листом від 29.11.2022 №01/52942 Компанія звернулася до операторів системи щодо необхідності здійснювати завантаження даних комерційного обліку в систему управління ринком (MMS) та ПК «Датахаб» виключно за об`єктами електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та інформувати АКО в разі завантаження даних комерційного обліку іншими ППКО в ролі ОДКО за електроустановками, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.

Крім того, листом від 29.11.2022 №01/52942 було повідомлено операторів системи за списком про необхідність інформувати АКО в разі завантаження даних комерційного обліку іншими ППКО в ролі ОДКО за електроустановками, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.

Також Компанія листом від 25.05.2023 №01/25819 звернулась до Операторів систем: АТ «Херсонобленерго», АТ «Харківобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Українська залізниця», АТ «ДТЕК Дніпровські електомережі», НЕК «Укренерго», яким повідомила ОС, що впродовж останнього часу АКО (НЕК «Укренерго») почав отримувати звернення від деяких ОС щодо підозр в несинхронній роботі з ОЕС деяких електроустановок генерації та перетікань між ОС в несинхронних зонах, без зазначення інформації щодо дати початку такого режиму. З метою коректного розрахунку балансу торгової зони ОСЕ України, та відображення в ММS (система управління ринком) відповідних ДКО, операторам систем, в ролі АТКО необхідно: в співпраці з суміжними операторами систем забезпечити процес формування та документування інформації щодо топології власних мереж в частині статусу їх несинхронної роботи з ОЕС, включно з статусом несинхронної роботи приєднаних до них площадок обліку електростанцій та об`єктів споживачів; забезпечити постійне інформування АКО, виробників, електропостачальників та ППКО зміни стану синхронної роботи пов`язаних з ними об`єктів та площадок обліку; до 31.05.2023 надати АКО листом інформацію щодо переліку об`єктів виробників, що приєднанні до електричних мереж та наразі працюють несинхронно, з зазначенням дати початку такого режиму роботи.

АТ «Херсонобленерго» листом від 01.06.2023 №01-001280 повідомило Компанію про таке:

- на теперішній час частина Херсонської області, а саме її лівобережна частина, є тимчасово окупованою збройними силами Російської Федерації; електричний зв`язок між тимчасово окупованою та деокупованою частиною Херсонської області відсутній, ЛЕП, які забезпечували цей зв`язок зруйновані; чіткої дати виникнення зникнення електричного зв`язку наразі встановити неможливо, але згідно з даними ПрАТ «Укргідроенерго» з 00:00 год 12.11.2022;

- тимчасово окупована частина Херсонської області межує з тимчасово окупованими частинами Запорізької, Миколаївської областей та АР Крим; на виконання вимог постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555, AT «Херсонобленерго» було сформовано та зареєстровано в НЕК Укренерго додаткову область обліку (62Y-MGA-0140T-X), що включає у себе окуповану частину Херсонської області, створено віртуальну ТКО між основною та додатковою областю обліку (62ZV76274-19134K) та між додатковими областями обліку суміжних ОСР, а саме: 1. AT «Миколаївобленерго» - 62ZV14833-10107Z; 2. AT «Запоріжжяобленерго» - 62ZV54760-64169X; 3. AT «Укрзалізниця» - 62ZV14842-79848M;

- частина тимчасово окупованої Миколаївської області, що межує з частиною тимчасово окупованою частиною Херсонської області не має електричного зв`язку з деокупованою частиною Миколаївської області; за інформацією AT «Запоріжжяобленерго», частина тимчасово окупованої Запорізької області, що межує з частиною тимчасово окупованою частиною Херсонської області, не має електричного зв`язку з деокупованою частиною Запорізької області;

- за інформацією, якою володіє AT «Херсонобленерго», тимчасово окупована частина Херсонської області з 04.09.2022 була заживлена з території тимчасово окупованої АР Крим по ПЛ-330кВ «Джанкойська-Каховська-330» та «Островська - Каховська-330»;

- таким чином, AT «Хесронобленерго», спираючись на наведену інформацію робить висновок, що усі об`єкти виробників, які розташовані у тимчасово окупованій частині Херсонської області, а також об`єкти електроенергетики, які розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 год 12.11.2022.

У наведеному в листі переліку об`єктів виробників, які розташовані на території тимчасово окупованої частини Херсонської області, зазначено також об`єкт Товариства - «Олешківська СЕС», ЕІС код Х-типу 62Х049977330383В, ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV60878G97099A.

Листом від 14.06.2023 №01/29022 Компанія повідомила ППКО згідно зі списком, що керуючись пунктом 1.1.2 Правил ринку та враховуючи лист, в якому було зазначено, що у разі роботи електроустановок несинхронно з ОЕС, дані комерційного обліку по відповідним ТКО не можуть бути показані як обсяги надходження в області обліку торгової зони ОЕС України, значення сертифікованих даних комерційного обліку в MMS за вказаними АТ «Херсонобленерго» об`єктами генерації за період з 01.06.2023 по 10.06.2023, визначення АКО на рівні 0 кВт*год.

Товариство звернулося до Компанії з листом від 21.06.2023 №215, в якому просило надати змістовні пояснення щодо підстав корегування до нульових показників даних з виробітку електричної енергії Товариством за періоди 01.06.2023 - 10.06.2023 та 10.06.2023 - 15.06.2023, що були завантажені до системи MMS 1 (ДАТА ХАБ НЕК «УКРЕНЕРГО»).

Компанія листом від 23.06.2023 №01/30721 повідомила Товариство, що:

- АКО неодноразово звертався AT «Херсонобленерго» стосовно необхідності здійснювати завантаження даних комерційного обліку (далі - ДКО) в систему управління ринком (MMS) виключно за об`єктами електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та інформування АКО в разі завантаження ДКО іншими постачальниками послуг комерційного обліку (далі - ППКО) в ролі ОДКО за електроустановками, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України;

- у зв`язку з продовженням надання ППКО ненульових ДКО за об`єктами генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, керуючись пунктом 1.1.2 Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308 (зі змінами), та враховуючи інформацію від ОС з зазначенням переліку об`єктів електроенергетики, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та датами настання таких обставин, ДКО за наданими ОС ТКО не можуть бути враховані як обсяг надходження в область обліку торгової зони ОЕС України;

- значення сертифікованих ДКО в MMS для кожної ТКО об`єктів генерації, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України за квітень 2023 року за другою версією, травень 2023 року за другою версією, з 01 по 14 червня 2023 року за першою версією визначатимуться АКО на рівні 0 кВт*год;

- з 14.06.2023 ДКО, які завантажуються до ПК Датахаб за об`єктами електроенергетики, що не працюють синхронно з ОЕС України, не передаватимуться в систему MMS до моменту надання ОС інформації щодо відновлення синхронної роботи об`єктами генерації.

У відповідь на лист Товариства від 30.06.2023 №232 Компанія листом від 03.08.2023 №01/37725 повідомила про те, що:

- листом від 29.11.2022 №01/52942 АКО звернувся до операторів систем щодо необхідності здійснювати завантаження даних комерційного обліку в систему управління ринком (MMS) та ПК «Датахаб» виключно за об`єктами електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та інформувати АКО в разі завантаження даних комерційного обліку іншими ППКО в ролі ОДКО за електроустановками, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України;

- оскільки повною та достовірною оперативною інформацією про поточну топологію власних мереж володіє виключно відповідний оператор системи, а також враховуючи обов`язки оператора системи розподілу, що визначені пунктом 7 частини першої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» стосовно забезпечення користувачів системи інформацією, необхідною для ефективного доступу та використання системи розподілу, АКО листом від 25.05.2023 №01/25819 звернувся до операторів систем з вимогою забезпечити постійне інформування виробників та ППКО зміни стану синхронної роботи пов`язаних з ними об`єктів та площадок обліку;

- листом від 01.06.2023 №01-001280 AT «Херсонобленерго» повідомило АКО про несихронну роботу Товариства з ОЕС України, починаючи з 12.11.2022;

- крім того, після отримання від операторів систем інформації щодо переліку об`єктів, що працюють наразі несинхронно, АКО провів її аналіз, і маючі обґрунтовані сумніви щодо коректності визначення дат початку несинхронної роботи, звернувся листом від 19.06.2023 №01/29712 до Міністерства енергетики України, НКРЕКП, Державної інспекції енергетичного нагляду України щодо перевірки та підтвердження дат початку несинхронної роботи об`єктів електроенергетики та мереж операторів системи розподілу з ОЕС України.

Відповідно до протоколу НКРЕКП від 03.07.2023 №48, складеного за результатами наради щодо сертифікації даних комерційного обліку за електроустановками, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України за участю представників НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, Компанії, ДП «Гарантований покупець», прийняті такі рішення:

« 1. Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі.

2. Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок.

3. Направити цей Протокол НЕК «УКРЕНЕРГО», ДП «Гарантований покупець» та відповідним операторам систем розподілу для врахування в роботі.

4. НКРЕКП звернутись до Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України щодо необхідності прийняття рішень для врегулювання діяльності суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією після 24 лютого 2022 року.».

Листом від 29.09.2023 №01/49213 Компанія, розглянувши вимогу Товариства від 25.09.2023 №339, повідомила, що контроль за наявністю або відсутністю електричного зв`язку генеруючої установки, приєднаної до систем розподілу, належить до компетенції відповідного ОСР (додаток копія листа AT «Херсонобленерго» від 01.06.2023 №01-001280).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

Частинами першою і другою статті 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У частині другій статті 4 ГПК України визначено осіб, які мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До таких осіб зазначена норма відносить юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Такий правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 зі справи №924/831/17 і від 28.11.2019 зі справи №910/8357/18.

Відтак, під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Товариства направлені на визнання неправмірними дій відповідача щодо корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 та зобов`язання Компанії відобразити (поновити) в системі MMS фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії Товариства за квітень 2023 року в загальному обсязі 1100004,000 кВтг-відпуск та 806,000 кВтг-споживання, травень 2023 року в загальному обсязі 2435419,000 кВтг-відпуск та 446,000кВтг-споживання, а також 14 днів червня 2023 року в загальному обсязі 1067 027,000 кВтг-відпуск та 178,000 кВтг-споживання.

Підставою відповідного позову стало протиправне, на думку позивача, обнулення відповідачем в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.

Відповідно до частини першої статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» на Компанію, як оператора системи передачі, покладено функції адміністратора комерційного обліку. Оператор системи передачі забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 20 частини першої статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з визначеннями, наведеними у частині першій статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», адміністратор комерційного обліку електричної енергії - це юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку; комерційний облік електричної енергії - це сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Повноваження адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) визначені частиною другою статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» у відповідності до яких АКО, зокрема: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку (пункт 4).

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку (частина сього статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Пунктами 2.1.1 і 2.1.2 ККОЕЕ передбачено, що комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Відповідно до пункту 2.1.7 ККОЕЕ, зокрема, АКО виконує функцію (роль) АДКО (агрегатора даних комерційного обліку) щодо забезпечення таких процесів: отримання, перевірка, агрегація даних комерційного обліку; надання агрегованих даних комерційного обліку всім заінтересованим сторонам.

Згідно з підпунктами 5 - 9 і 12 пункту 2.2.2 ККОЕЕ АКО виконує функції: отримання від ППКО валідованих даних комерційного обліку, визначення їх придатності до використання; виконання перевірок повноти інформації, отриманої від ППКО, визначення помилок у даних або випадків відсутності даних; інформування ППКО про стан придатності отриманих даних комерційного обліку та надання вимог щодо повторного надання належних даних для виправлення виявлених помилок; забезпечення центральної агрегації та сертифікації даних комерційного обліку; надання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків, а також учасникам ринку та іншим заінтересованим сторонам, які пов`язані з певною ТКО; нагляду за відповідністю стану комерційного обліку на ринку електричної енергії вимогам цього Кодексу.

Підпунктами 6, 62, 63 пункту 1.2.1 ККОЕЕ визначено, що агрегація даних (агрегація) - упорядкування та об`єднання даних комерційного обліку електричної енергії окремих площадок та/або областей комерційного обліку, що здійснюється АКО з метою подальшого їх використання при здійсненні розрахунків між учасниками ринку та/або формуванні статистичної звітності; сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії. Порядок передачі АКО даних комерційного обліку учасникам ринку унормовано главою 9.14 розділу IX ККОЕЕ.

Відповідно до пунктів 9.14.1 і 9.14.3 ККОЕЕ АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктами 9.9.1 - 9.9.4 ККОЕЕ передбачено, що перевірка даних комерційного обліку здійснюється на рівні ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання та формування даних комерційного обліку.

ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам, зокрема електропостачальникам, відповідно до вимог цього Кодексу.

ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО.

Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені.

Виходячи із наведеного, упорядкування даних комерційного обліку, їх коригування в порядку перевірки (сертифікації) валідованих даних комерційного обліку електричної енергії, надання таких даних учасникам ринку для здійснення розрахунків, віднесена до виключної компетенції АКО, функції якого одноособово виконує Компанія.

При цьому, ні Законом України «Про ринок електричної енергії», ані ККОЕЕ не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО (Компанії) коригування даних комерційного обліку.

Листом АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 №01-001280 надано перелік виробників, які працюють несинхронно з ОЕС України, до якого включено Товариство та зазначено, що об`єкти електроенергетики не працюють синхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 год 12.11.2022.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, Херсонська область, Херсонський район, Олешківська міська територіальна громада, на якій знаходиться об`єкт генерації, з 24.02.2022 знаходиться на тимчасовій території.

Згідно з частинами п`ятою і дев`ятою статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Гарантований покупець зобов`язаний продавати електричну енергію, куплену у виробників та активних споживачів, яким встановлено «зелений» тариф та об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами.

Відтак, гарантований покупець зобов`язаний не лише купувати всю відпущену електричну енергію в суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, але й продавати її, що є неможливим у зв`язку відсутністю її фізичного відпуску в ОЕС України.

Підпунктом 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану» передбачено, що ППКО формує дані комерційного обліку електричної енергії за даними, які отримані із засобів комерційного обліку або визначені розрахунковим шляхом у такій пріоритетності: дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів основних та дублюючих лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів верифікаційних лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів лічильників технічного обліку, з обов`язковим подальшим їх включенням у відповідний перелік ТКО та алгоритм розрахунку; дані комерційного обліку, сформовані на підставі графіків навантаження за даними телевимірювань.

Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.

У разі незгоди з сформованими ППКО даними комерційного обліку учасник ринку має право ініціювати розгляд суперечки у порядку, встановленому ККОЕЕ.

До дати врегулювання суперечки пріоритет для поточних розрахунків мають дані комерційного обліку, сформовані оператором системи, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться відповідна ТКО.

При цьому, пунктом 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, визначено, що торгова зона (зона) - відокремлена зона, визначена оператором системи передачі за погодженням з Регулятором, у якій здійснюється синхронна робота електроустановок.

З огляду на зазначене, з моменту отримання від оператора системи інформації щодо електроустановки позивача, яка працює несинхронно з ОЕС України, обсяги електричної енергії, відпущеної його генеруючими одиницями в несинхронному з ОЕС України режимі, в систему управління ринком (СУР) не передаються.

Питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023, що підтверджується протоколом №48-п.

В межах наради представників ОСП, ДП «Гарантований Покупець» та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована протоколом від 03.07.2023 №48-п, Регулятором було надано роз`яснення щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України для подальшого врахування в роботі. Відповідно до зазначеного роз`яснення Регулятора АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. Інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктами 10.3.1 і 10.3.3 ККОЕЕ передбачено, що якщо сторону суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, вона має право звернутися з цього питання до Регулятора у порядку, встановленому законодавством. Сторони мають право оскаржити рішення Регулятора в судовому порядку.

Отже, відповідно до положень ККОЕЕ сторона, яка не погоджується із рішенням Регулятора, згідно із яким електрична енергія, вироблена електроустановками, які не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України, може оскаржити таке рішення.

Наразі рішення НКРЕКП, викладені у протоколі від 03.07.2023 №48-п, є чинними.

Способи захисту цивільних прав і законних інтересів осіб, прав та законних інтересів суб`єктів господарювання визначені у статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України, проте такий перелік способів захисту порушених прав та інтересів не є вичерпним.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Вказані правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, та, зокрема, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 зі справи №338/180/17, від 11.09.2018 зі справи №905/1926/16, від 30.01.2019 зі справи №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 зі справи №487/10132/14-ц, від 22.10.2019 зі справи №923/876/16, від 31.08.2021 зі справи №903/1030/19, від 16.06.2020 зі справи №145/2047/16-ц.

Відповідно до висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 11.02.2020 зі справи №923/364/19 і від 16.06.2020 зі справи №904/1221/19, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 зі справи №916/3156/17 зазначила про те, що за частиною другою статті 5 ГПК України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 зі справи №910/3009/18, від 19.01.2021 зі справи №916/1415/19 і від 16.02.2021 зі справи №910/2861/18.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 зі справи №910/6642/18 і від 11.02.2020 зі справи №922/1159/19.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 зі справи №925/642/19, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 зі справи №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 зі справи №522/1528/15-ц (пункт 82) і від 08.02.2022 зі справи №209/3085/20 (пункт 24)).

ВИСНОВКИ

Враховуючи викладене, з огляду на предмет, підставу позову та вимоги Товариства про визнання неправмірними дій Компанії щодо корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 та зобов`язання відповідача скоригувати (відобразити/поновити) в системі Market Management System (MMS), в якій відобразити фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії позивача, не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії Товариством може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом.

Наведені висновки узгоджуються із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.01.2024 зі справи №916/2248/22.

Також на переконання суду ініціювання позивачем даного позову зводиться до того, що останній прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу (01.04.2023 - 14.06.2023), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії Товариства у спірний період.

Водночас вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2020 зі справи №910/10764/19). Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2023 зі справи №910/3232/22.

Отже, позивачем обрано спосіб захисту, який не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у справі (подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 зі справи №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 зі справи №925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 зі справи №200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 зі справи №359/3373/16-ц (пункт 155) і від 15.09.2022 зі справи №910/12525/20 (пункт 148)).

З огляду на встановлені судом обставини суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на Товариство.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Олешківська СЕС» (вул. Антенна, буд. 8, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 40831589) до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, буд. 19, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 39369133), Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, буд. 5, м. Херсон, 73000; ідентифікаційний код 05396638) та Державне підприємство «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454), про визнання неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку та зобов`язання вчинити дії.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Олешківська СЕС» (вул. Антенна, буд. 8, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 40831589).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.11.2024.

Суддя Оксана Марченко