ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.11.2024Справа № 910/10976/24
За позовом Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"
та до Культурно-просвітного закладу «Центр культури «СВЯТОШИН»
про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії та стягнення 386390,95 грн.
Без виклику представників сторін
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (відповідач-1) та до Культурно-просвітного закладу «Центр культури «СВЯТОШИН» (відповідач-2) про визнання недійсним договору № 60В200-152-24-b від 17.01.2024 про постачання електричної енергії та стягнення 386 390,95 грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначає, що договір № 60В200-152-24-b від 17.01.2024, укладений відповідачами за результатами відкритих торгів UA-2024-01-17-013297-a, підлягає визнанню недійсним з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, а саме у зв`язку з його невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТОВ «Твій Газзбут» через недотримання під час його укладення вимог ст. 5 Закону України «Про санкції», Указу Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, ст.ст. 5, 17, 41, 44 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.п. 41, 44 Особливостей. Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «Твій Газзбут», як сторони оспорюваного договору № 60В200-152-24-b від 17.01.2024, одержані ним 386 390,95 грн. за вказаним правочином повинні бути повернуті Культурному-просвітньому закладу «Центр культури «СВЯТОШИН» як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Пред`явлення позову прокурором у даному випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави, оскільки ТОВ "Твій Газзбут" вчинено порушення законодавства про санкції та здійснено, попри заборону, участь у публічних закупівлях та отримано бюджетні кошти.
Наслідком цього стало нівелювання мети застосування санкцій - захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Своє звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Культурно-просвітного закладу «Центр культури «СВЯТОШИН» Керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва обґрунтовував наступним.
Згідно ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.
Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету.
При цьому, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України).
Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (ч. 9 п. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України).
Київська міська рада має повноваження через свої виконавчі органи здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів.
Джерелом фінансування оскаржуваної закупівлі є кошти місцевого бюджету.
Солом`янська окружна прокуратура міста Києва на виконання вимог, установлених абз. 4 ч. 4 ст. 23 указаного Закону, скерувала до Київської міської ради лист від 29.05.2024 № 44-5933вих-24, в якому повідомила про існування порушення інтересів держави при укладенні спірного договору про постачання електричної енергії і про наявність підстав для визнання його недійсним як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, в зазначеному листі Солом`янська окружна прокуратура міста Києва просила надати відомості щодо вжитих та запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.
Київська міська рада обмежилась лише дорученням розгляду листа прокурора Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації. Відповідь на зазначений лист Солом`янської окружної прокуратури міста Києва безпосередньо від Київської міської ради не надходив.
Вказане свідчить про те, що Київська міська рада не вжила жодних заходів (дій) із захисту порушених інтересів держави, що викладено у листі Солом`янської окружної прокуратури міста Києва, не звернулась до суду з необхідним позовом, а також не проінформувала про заплановані заходи задля усунення порушень указаних інтересів та строки їх вжиття, а отже, вчинила бездіяльність
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
При цьому, Солом`янською окружною прокуратурою міста Києва дотримано вимоги абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та попередньо повідомлено міську раду про звернення в її інтересах до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
До господарського суду міста Києва від відповідача-1 - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" надійшов відзив на позов, в якому він просить у задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач-1 вказує, що жодна із санкцій, перелічених в Законі України «Про санкції», до ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» не була застосована, тому у Культурного-просвітнього закладу «Центр культури «СВЯТОШИН» (замовник) під час проведення процедури закупівлі були відсутні підстави відхиляти тендерну пропозицію ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» у відповідності до п. 11 ч. 1 ст, 17 Закону «Про публічні закупівлі». Крім того, відповідач-1 зазначає, що орган державного фінансового контролю, уповноважений на проведення перевірок закупівель (Державна аудиторська служба) не здійснював перевірку процедури закупівлі № UA-2022-11-28-014891-a, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурору.
До господарського суду міста Києва від відповідача-2 - Культурного-просвітного закладу «Центр культури «СВЯТОШИН» надійшов відзив на позов, в якому він просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на відсутність встановлених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» підстав для відхилення тендерної пропозиції відповідача-2.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,
ВСТАНОВИВ:
17.01.2024 між Культурним-просвітнім закладом «Центр культури «СВЯТОШИН» (замовник) в електронній системі публічних закупівель "РrоZorro" оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії (код ДК 021:2015:09310000-5:) за рахунок коштів місцевого бюджету (ідентифікатор закупівлі UA-2024-01-17-013297-a).
Участь у вказаній процедурі відкритих торгів з особливостями прийняв один суб`єкт господарювання -ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» з пропозицією - 872 662,00 грн.
За результатами відкриття тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" встановлено, що подані документи відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 закону України "Про публічні закупівлі".
Між Культурним-просвітнім закладом «Центр культури «СВЯТОШИН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» укладено 17.01.2024 договір № 60В200-152-24-b про постачання електричної енергії споживачу на суму 872 662,00 грн з ПДВ та строком дії з 17.01.2024 по 31.12.2024.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Пунктом 2.3 договору визначено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2023 рік становить 115862,91 кВт*год.
Пунктом 5.2 договору ціна за 1 кВт/год з ПДВ становить 7,53185 грн., а ціна цього Договору становить 872 662,00 грн.
Додатковою угодою № 1 від 21.06.2024 до договору внесено зміни, зокрема, щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Вказаний договір виконано на суму 386 390,95 грн, що підтверджується доданими до позову роздруківками з офіційного сайту публічних закупівель «ProZorro» щодо тендерної закупівлі за ідентифікатором UA-2024-01-17-013297-a.
За наслідками укладання договору Культурним-просвітнім закладом «Центр культури «СВЯТОШИН» сплачено на користь ТОВ «Твій Газзбут» кошти у загальній сумі 386 390,95 грн.
Правовідносини у сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів влади, підприємств установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критерії, підставам, установленим частиною 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 15 ст. 29 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про санкції" визначено види санкцій згідно з цим Законом, якими є:
1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
6-1) заборона поширення медіа на території України;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона користування радіочастотним спектром України;
9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж;
10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом, тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
Відповідно до абз. 4 п. 44 Особливостей на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, передбачено, що замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), зокрема, коли учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
Таким чином, на момент розміщення оголошення Культурним-просвітнім закладом «Центр культури «СВЯТОШИН» про проведення процедури відкритих торгів UA-2022-11-28-014891-а, подачі учасниками своїх тендерних пропозицій, а також розкриття тендерної пропозиції ТОВ "Твій Газзбут" діяла постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022.
Відповідно до абз. 3 п. 44 Особливостей учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в абзаці першому цього пункту, шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі є ОСОБА_1 .
Тип бенефіціарного володіння: «Непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.
Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" стосовно осіб, згідно додатків.
У позиції 538 додатку № 1 відповідного рішення РНБО значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" - ОСОБА_1 , щодо якого терміном на три роки прийнято рішення, зокрема, про блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» тощо.
Указ Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 набрав чинності 03.07.2021, отже з вказаної дати щодо ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», застосовані обмежувальні заходи, що визначені Законом України «Про санкції».
Крім того, Указом Президента України від 24.06.2024 № 376/2024 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно якого строк застосування обмежувальних заходів для ОСОБА_1 визначений 10 років.
Відтак, правомірним суд вважає твердження прокурора про те, що ТОВ "Твій Газзбут" у своїй пропозиції до Тендерної документації вказав про недостовірну інформацію, яка є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів та не відхилена у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".
Доводи відповідача стосовно того, що саме ТОВ "Твій Газзбут" відсутнє у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, оскільки останнє не перебуває під санкціями, судом оцінюється критично та до уваги не приймається, з огляду на наступне.
Матеріали справи не спростовують та прокурором не заперечується твердження відповідача-1 про відсутність у переліку юридичних осіб, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, самого учасника ТОВ "Твій Газзбут", проте суд зважає на ту обставину, що винагородоодержувачем (кінцевим бенефеціаром) ТОВ "Твій Газзбут" є громадянин України ОСОБА_1 , до якого рішенням Ради НБО України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" було застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи.
Суд констатує, що вибірковий підхід та надмірна формалізація вимог ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє підсанкційним фізичним особам нівелювати вищевказаними вимогами Закону та продовжувати отримувати дохід через підконтрольні їм юридичні особи. Вказане стає наслідком прямого порушення основних засад, визначених Законом України «Про санкції» та надає можливість уникнути виконання указу Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Таким чином, виключно з метою врегулювання недопустимості «двоякого тлумачення» вимог статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», що мало місце з боку «зацікавлених «підсанкційних осіб» та створених/ підконтрольних ними юридичних осіб, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р № 1178 та від 21 березня 2021 р № 253» підпункт 1 пункту 44 Особливостей 1178 викладено в такій редакції: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей». Підпункт 11 частини 1 пункту 47 Особливостей 1178 викладено в такій редакції: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
Отже, вказаним підзаконним актом, положення статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» не змінено та не скасовано, а лише деталізовано, з метою належного правозастосування.
До того ж, відмежування юридичної особи від її бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції за здійснення діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди державним інтересам, є штучним та становить собою прояв надмірного формалізму, позаяк не враховує правової та майнової залежності юридичної особи від її власника.
В світлі спірних правовідносин участь ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» у публічних закупівлях є формою уникнення ОСОБА_1 обмежень, застосованих до нього накладенням відповідних санкцій, шляхом діяльності через підконтрольну юридичну особу.
Окрім того, варто звернути увагу на важливості піднятого, в умовах сьогодення, у даних спірних правовідносинах питання укладення договору із учасником, кінцевим бенефіціарним власником якого являється «підсанкційна особа», оскільки виконання зобов`язань за спірним договором, неодмінно призведе до економічного його збагачення, як кінцевого одержувача визначених вигод, що стають результатом реалізації умов договору, фінансування за яким здійснюється за бюджетні кошти.
Зазначене не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та встановленим ст. 5 вказаного Закону принципам.
Вищевикладені обставини свідчать про недотримання відповідачами вимог цього Закону при обранні переможцем процедури закупівлі учасника - ТОВ "Твій Газзбут", оскільки зі сторони останнього мало місце надання недостовірної інформації, що була суттєвою при визначенні результатів самої процедури закупівлі.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.
У законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.
Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
У наукових працях зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.
Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 № 922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).
Як констатує Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
Закон України "Про публічні закупівлі", як зазначено в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. і ч. 1 ст. 3 указаного Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
У постанові від 10.06.2021 у справі № 910/114/19 Верховний Суд виклав таку правову позицію: визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 стаття 216 Цивільного кодексу України).
Отже, договір, укладений між відповідачами за результатами закупівлі, що проведена із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", підлягає визнанню недійсним з тієї підстави, що його зміст суперечить вимогам Закону.
Суд звертає увагу, що порушення відповідачами вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні процедури закупівлі, створює загрозу порушень економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди відповідному бюджету у вигляді незаконних витрат коштів, що також не відповідає принципам, за якими мають здійснюватись публічні закупівлі, що закріплені в статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Отже, договір № 60В200-152-24-b від 17.01.2024 укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави, а також приписи санкційного регулювання.
Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про визнання договору про постачання електричної енергії № 60В200-152-24-b від 17.01.2024 недійсним обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, надало недостовірні дані щодо відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції, внаслідок чого отримало кошти місцевого бюджету в сумі 386 390,95 грн.
Вищенаведене свідчить про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.
Враховуючи викладене, та наявність умислу лише у Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", як сторони оспорюваного договору, одержані ним 580 035,81 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Таким чином, вимоги прокуратури про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Культурного-просвітницького закладу «Центр культури «СВЯТОШИН», а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнути в дохід держави обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем-1 не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається прокуратура в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд вважає позовні вимоги Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури порівну.
Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 129, 238, 240, 241 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір про постачання електричної енергії № 60В200-152-24-b від 17.01.2024, укладений між Культурним-просвітнім закладом «Центр культури «СВЯТОШИН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» зі змінами на підставі додаткової угоди до договору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Острозьких, 32/2; код 43965848) на користь Культурного-просвітнього закладу «Центр культури «СВЯТОШИН» (03115, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 112, код 26021413) 386 390 (триста вісімдесят шість тисяч триста дев`яносто) грн 95 коп., а з Культурного-просвітнього закладу «Центр культури «СВЯТОШИН» (03115, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 112, код 26021413) одержані ним за рішенням суду 386 390 (триста вісімдесят шість тисяч триста дев`яносто) в дохід держави.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Острозьких, 32/2; код 43965848) на користь Київської міської прокураури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019) 3529 (три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Культурного-просвітнього закладу «Центр культури «СВЯТОШИН» (03115, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 112, код 26021413) на користь Київської міської прокураури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019) 3529 (три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123271117 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шкурдова Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні