Рішення

від 14.11.2024 по справі 910/6822/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2024Справа № 910/6822/24

За позовомАкціонерного товариства "Укртелеком"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лізард Софт"простягнення 9 383 582,50 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Аністратенко О.О.; Білоножко О.А.;

від відповідача: Раєцький А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6822/24 за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» (далі також - позивач, АТ «Укртелеком») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізард Софт» (далі також - відповідач, ТОВ «Лізард Софт») про стягнення грошових коштів в розмірі 9 383 582,50 грн.

28.06.2024 відповідачем подано відзив на позов у якому також заявлено про намір у майбутньому долучити докази, які не можуть бути подані разом з відзивом. Заявлено про продовження строків для подання доказів.

08.07.2024 позивач надав відповідь на відзив.

18.07.2024 відповідач подав письмові заперечення на відповідь на відзив та повторно заявив про продовження строків для подання доказів.

Стосовно продовження строку для подання доказів, то в підготовчому засіданні 25.07.2024 суд зазначив, що заявляючи про продовження строків на подання доказів, відповідач не навів вичерпного переліку таких доказів із зазначенням фактичних обставин, котрі такі докази можуть підтвердити/спростувати. Клопотання відповідача про продовження строку на подання доказів буде вирішене в наступному підготовчому засіданні.

Відповідно до ухвали від 25.07.2024 суд відклав підготовче засідання на 26.09.2024 та запропонував відповідачу надати письмові пояснення із зазначенням вичерпного переліку доказів, які з об`єктивних причин не могли бути подані разом з відзивом з обґрунтуванням фактичних обстави, котрі такі докази можуть підтвердити/спростувати.

24.09.2024 відповідачем подані додаткові пояснення у справі та заявлено про поновлення ТОВ "Лізард Софт" пропущеного процесуального строку подання доказів, які вже були подані раніше до суду із запереченнями відповідача від 26.07.2024 та які долучені до цих пояснень.

Враховуючи доводи представників сторін, предмет спору в справі та надані відповідачем докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу строку та долучення доказів, які подані із запереченнями відповідача від 26.07.2024 та які долучені до пояснень від 20.09.2024.

Представник позивача, у свою чергу, наголосив, що надані відповідачем докази та пояснення отримав і бажає скористатися своїм правом на надання пояснень з урахуванням наданих відповідачем доказів.

Суд звернув увагу на положення ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 14.11.2024.

14.11.2024 позивач надав додаткові пояснення у справі керуючись ст. 210 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 14.11.2024 від позивача надійшли письмові заперечення проти розміру витрат на правову допомогу адвоката відповідача.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 14.11.2024 наполягав на долученні до справи додаткових пояснень від 13.11.2024, а представник відповідача наполягав залишити такі пояснення без розгляду.

Заслухавши доводи представників сторін, керуючись положеннями ч. ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд долучає надані позивачем 14.11.2024 додаткові пояснення до справи.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.

У судовому засіданні 14.11.2024 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2021 між Акціонерним товариством «Укртелеком» (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізард Софт» (як виконавцем) укладено договір № 80D362-553/21 (далі також - договір), відповідно до п. 2.1. якого, на умовах, викладених у договорі, виконавець зобов`язується, з метою створення Системи, постачити замовнику Програмне забезпечення (код УКТ ЗЕД (умовний) 00502) та надати послуги (код ДК 016:2010-62.02), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги та поставлене програмне забезпечення.

Згідно з п. 2.2. договору, результатом постачання Програмного забезпечення та надання послуг має бути повністю робоча Система, яка відповідає вимогам, що зазначені у Додатку № 4 до договору. Виконавець гарантує, що обсяг та зміст Програмного забезпечення та Послуг за договором достатні для того щоб Система відповідала таким вимогам.

Строки та послідовність (етапність) надання Послуг визначені у Додатку № 2 до договору (п. 2.4. договору).

Деталізація, опис та вимоги до надання Послуг визначені у Додатку № 6 до договору (п. 2.5. договору).

У розділі 3 договору сторони погодили, що ціна договору складається з:

- вартості Програмного забезпечення, що становить 67 255 506,00 грн без ПДВ, що еквівалентно 2 40 000 доларів США;

- вартості Послуг, що становить 57 772 092,01 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 11 554 418,40 грн, що разом з ПДВ складає суму 69 326 510,40 грн, що еквівалентно 2 478 026,57 доларів США.

Порядок оплати Програмного забезпечення та Послуг сторони погодили у розділі 4 договору.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими особами сторін та діє 5 років, а в частині не виконаних на дату закінчення строку дії договору зобов`язань сторін - до повного їх виконання (зокрема, зобов`язання визначені п. 6.5. договору діють протягом 10 років після закінчення строку дії договору).

Як стверджує позивач, станом на грудень 2023 року відповідач суттєво прострочував строки надання послуг по Етапу 4 (прострочення становило 10 місяців, оскільки акт здачі-прии?мання послуг за етапом №3 підписано 16.12.2022, а етап № 4 повинен бути завершении? протягом 75 календарних днів з дати підписання акту здачі-прии?мання за етапом №3 - тобто 01.03.2023).

Позивач надіслав до ТОВ «Лізард Софт» лист від 27.12.2023 про розірвання договору 31.01.2024.

Поряд з тим, в згаданому вище листі містилася вимога позивача до відповідача повернути усі сплачені за договором кошти у строк до 10.02.2024.

У відповідь відповідач надіслав позивачу лист від 15.01.2024 №7-15/01-2024, у якому зазначив про отримання вищевказаного листа позивача про розірвання договору, а також вказав, що вважає відмову позивача від договору недіи?сною, а вимогу про повернення коштів, сплачених згідно договору - необґрунтованою.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, за твердженнями позивача, що станом на дату подання даного позову кошти, які були сплачені як аванс (18%) за 4-12 етапами, відповідачем позивачу не повернуті, що і стало причиною для звернення позивача до суду.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на наступне:

- відповідач не прострочив своє зобов`язання за договором, оскільки в силу ст. 538 та ст. 613 ЦК Украі?ни та п. 5.2. договору відбулося прострочення з боку замовника, що автоматично продовжило строки надання послуг;

- позивач не набув права розірвати договір в односторонньому порядку, оскільки відсутніи? факт порушення договору виконавцем, сторони переглянули строки надання послуг і діяли в і?х межах;

- поведінка позивача є недобросовісною та суперечить и?ого попередніи? поведінці, адже перед надісланням листа про розірвання договору він визнав факт надання послуг та отримав програмне забезпечення на суму, яка перевищує увесь аванс.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями ст. ст. 627, 628 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він є змішаним та містить у собі ознаки договору про надання послуг та договору підряду, відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 61 та 63 ЦК України.

При цьому за вимогами 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 901, 903, 905, 908, 909 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, у Додатку № 2 до договору сторонами узгоджено Календарнии? план надання послуг (надалі - Календарнии? план).

Календарнии? план має свою специфіку, а саме обрахунок строку надання послуг за другим та кожним наступним етапом відраховується від дати підписання Акту здачі прии?мання послуг за попереднім етапом.

28.09.2022 сторонами підписано Акт здачі-прии?мання наданих послуг № 704, відповідно до якого виконавець виконав, а замовник прии?няв послуги за Етапом 1 загальною вартістю 7 411 924,12 грн.

13.10.2022 сторонами підписано Акт здачі-прии?мання наданих послуг № 721 відповідно до якого виконавець виконав, а замовник прии?няв послуги за Етапом 2 загальною вартістю 8 027 339,74 грн.

16.12.2022 сторонами підписано Акт здачі-прии?мання наданих послуг № 751 відповідно до якого виконавець виконав, а замовник прии?няв послуги за Етапом 3 загальною вартістю 6 421 871,78 грн.

Під час розгляду справи встановлено, а сторонами не спростовано, що позивачем відповідачу повністю оплачені послуги по Етапам 1, 2, 3.

Також, позивачем оплачено у якості авансу 18 % від вартості послуг за Етапами з 4 по 12.

Оскільки станом на грудень 2023 року відповідач прострочував строки надання послуг по Етапу 4 (прострочення становило 10 місяців, оскільки акт здачі-прии?мання послуг за етапом № 3 підписано 16.12.2022, а етап № 4 повинен бути завершении? протягом 75 календарних днів з дати підписання акту здачі-прии?мання за етапом № 3 - тобто 01.03.2023), то позивач листом від 16.11.2023 № 1820-вих-80D731-80С310-2023 звернувся до відповідача з рядом питань та зазначенням про суттєве прострочення виконання договору з боку відповідача.

Відповідач надіслав відповідь від 06.12.2023 № 122-06/12-23, у якіи? не визнавав затримки у виконанні роботи зі своєі? сторони.

Пунктом 10.3 передбачено, що замовник має право відмовитися від договору та достроково и?ого розірвати в односторонньому порядку, письмово попередивши виконавця за 15 календарних днів до дати такого розірвання, у випадку прострочення поставки ПЗ або надання виконавцем послуг більше ніж на 30 календарних днів.

Позивач надіслав до ТОВ «Лізард Софт» лист від 27.12.2023 про розірвання договору 31.01.2024. У листі також містилася вимога повернути усі сплачені за договором кошти у строк до 10.02.2024.

У відповідь відповідач надіслав позивачу лист від 15.01.2024 № 7-15/01-2024, у якому зазначив про отримання вищевказаного листа позивача про розірвання договору, а також вказав, що вважає відмову позивача від договору недіи?сною, а вимогу про повернення коштів, сплачених згідно договору - необґрунтованою.

Як вбачається із доводів відповідача, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, право замовника відмовитись від договору не є абсолютним та є умовним, адже для реалізаціі? такого права не достатньо лише поведінки винноі? сторони, але і враховується поведінка потерпілоі? сторони. Такии? висновок випливає з прямого формулювання правила прострочення кредитора і и?ого наслідків при вирішенні питання впливу такого прострочення на діі? винноі? сторони.

За твердженнями відповідача, субпідрядник AuxBridge за умовами договору між ним та позивачем, забезпечив зобов`язання виконавця порукою у випадках прострочення надання виконавцем послуг з вини останнього більше ніж на 60 днів тощо.

Відповідач вважає, що він не прострочив надання послуг оскільки в силу ст. 538 та ст. 613 ЦК Украі?ни та п. 5.2. договору відбулося прострочення з боку замовника, що автоматично продовжило строки надання послуг, а тому позивач не мав права розірвати договір в односторонньому порядку, а и?ого листи від 27.12.2023 та від 12.01.2024 не породжують правові наслідки з огляду на те, що позивач та відповідач погодили нові строки надання послуг.

Виконавець під час надання Послуг повинен розробити та передати у погоджені строки для затвердження замовнику, зокрема План-графік Проєкту до закінчення першого етапу надання послуг. Після розробки План-графік передається виконавцем замовнику для розгляду та затверджується замовником протягом 10 робочих днів від дати і?х отримання електронною поштою та з наступним підписанням документів у паперовому вигляді у двох примірних датою і?х електронного затвердження замовником. У разі, якщо замовник не дотримується строків щодо затвердження документів, і затримка у і?х затвердженні об`єктивно перешкоджає наданні послуг виконавцем, строк надання послуг за відповідним етапом і?х надання автоматично продовжується на час такоі? затримки (пункт 5.2. договору).

Отже, на думку відповідача, оскільки на момент підписання договору оцінити реальні часові рамки реалізаціі? такого великого проєкту неможливо, сторони погодили що результатом роботи за першим етапом буде План-Графік, якии? уточнить (фактично замінить положення договору у частині календарного плану надання послуг). Це адаптує строки надання послуг до реальних темпів, на підставі вже опрацьованих та погоджених сторонах реальних планів.

Доказом розроблення Плану-Графіку відповідач вважає є повідомлення представника позивача до відповідача на електронну пошту з проханням підписати титульну сторінку Плану-Графіку, де у першому рядку таблиці вказується новии? загальнии? строк реалізаціі? проєкту у 653 дні та подальше підписання Акта здачі-прии?мання наданих за першим етапом. Погодження плану-графіку відбувалося переважно між замовником та субпідрядником AuxBridge Ltd.

Крім того, відповідач наголошував, що позивач жодного разу до 16.11.2023 не вказував на прострочення зобов`язань відповідачем, а діяв згідно із змінами, внесеними Планом-Графіком, та орієнтувався на реальні темпи надання послуг, що підтверджується відсутністю таких зауважень під час листування між позивачем та відповідачем. Позивач під час підписання актів здачі-прии?мання наданих послуг № 704, 721, 751 не заявив в передбаченому п. 5.8. договору порядку жодних письмових зауважень, які б стосувалися неякісного та несвоєчасного надання послуг. Така поведінка позивача чітко свідчила про дотримання саме погодженого Плану-графіку та отримання послуг виконавця у строки, які перевищували встановлені п. 5.1. договору в 550 робочих днів.

Натомість, судом під час дослідження доказів встановлено, що надании? відповідачем додаток 11 до відзиву - «План_проекту_затверджении?.pdf» не містить підписів уповноважених представників позивача та відповідача. Також він не є додатком до договору.

Розділ 13 договору «Інші положення» містить умови про зміну строку надання послуг за договором, а саме: «п. 13.1. У разі настання істотноі? зміни обставин строк та порядок надання послуг може бути змінении? за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони визначили строк надання послуг на інших умовах. п. 13.2. Усі зміни та доповнення до договору діи?сні лише у тому випадку, якщо вони оформлені додатковою угодою, що підписана обома сторонами. Виключенням з даного правила є зміни, які здіи?снюються шляхом письмового повідомлення іншоі? сторони (при достроковому розірванні договору в односторонньому порядку, при зміні Керівника проекту, реквізитів сторони та статусу платника податків)».

Тобто, відповідно до положень договору, для зміни строків надання послуг необхідне одночасне: настання істотноі? зміни обставин; оформлення зміни строків надання послуг шляхом укладення додатковоі? угоди.

Строки надання послуг за договором встановлені у додатку № 2 до договору. Додаткова угода про викладення Додатку № 2 до договору у новіи? редакціі? (зі збільшеними строками надання послуг) у передбаченому договором порядку не укладалася, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно, єдиними строками надання послуг за договором є строки, що зазначені у Додатку № 2 до договору.

Таким чином, відповідач не довів факту внесення змін до договору в частині зміни умов про строки надання послуг.

Статтею 838 Цивільного кодексу Украі?ни визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат і?хньоі? роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральнии? підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральнии? підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своі?х обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним

Згідно із статтею 902 Цивільного кодексу Украі?ни виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Умовами договору не обмежувалось право відповідача залучати субпідрядників для виконання зобов`язань за договором. Умовами договору не встановлено право відповідача покласти виконання договору на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед позивачем за порушення договору.

Єдиною умовою, яка стосувалася участі третьоі? особи під час виконання договору, є положення п. 5.6 договору, - виконавець повинен забезпечити присутність під час Прии?мальних випробувань власного представника (спеціаліста) та представника AuxBridge Ltd (віддалено з використанням захищеного каналу зв`язку або за погодженням із Замовником за телефоном чи з використанням засобів відеоконференцзв`язку), що здіи?снює авторськии? нагляд за належним впровадженням Системи».

Таким чином, у договорі немає жодних положень, що звільняють відповідача від відповідальності за невиконання и?ого підрядниками своі?х зобов`язань за договором. Відповідальним за порушення умов договору, у тому числі через порушення підрядника відповідача, є виключно відповідач.

Щодо тверджень відповідача про порушення строків надання послуг через затримку чи відсутність комунікаціі? з боку позивача встановлено наступне.

Відповідач не описує і не наводить конкретних зобов`язань позивача за договором, що були порушені позивачем і зумовили порушення строків надання послуг відповідачем. У тому числі і зобов`язань, що стосуються саме етапу 4 надання Послуг (визначено у Додатку № 2 до Договору) - «Налаштування інтеграціи?», що включає: 1). Розробку технічного проекту «Інтеграціі? Системи», якии? повинен містити детальнии? опис реалізаціі? в Системі інтеграціи? з системами: Active Directory; MS Exchange; ETOS; CRM (BPM ONLINE); M.E.Doc; Mediation system; Payment Gateway КАСУП АФІНА; Універсальна система; САЗ; ВР-ТНК; DEBTEXTCALL; УПА ОТА. 2). Розробку інтеграціи? з системами: Active Directory; MS Exchange; ETOS; CRM (BPM ONLINE); M.E.Doc; Mediation system; Payment Gateway КАСУП АФІНА; Універсальна система; САЗ; ВР-ТНК; DEBTEXTCALL; УПА ОТА. 3). Розробку Програми та методики прии?мальних випробувань, в тому числі «тест-кеи?сів». 4). Тестування інтеграціи? згідно Програми та методики прии?мальних випробувань;

Відповідач також не вказав, коли саме виникло і скільки триває порушення зобов`язань за договором з боку позивача, не надав доказів направлення на адресу позивача повідомлення про завершення надання послуг по етапу 4 за договором, зокрема: документів, що мали бути створені в рамках виконання етапу 4 послуг (Технічнии? проект «Інтеграціі? системи», Програма прии?мальних випробувань, Протокол Прии?мальних випробувань, Акт) та результатів виконаних інтеграціи? програмного забезпечення.

Відповідач у відзиві наводить електронну переписку (відправник - Vasyl Grygoriev) з переліком затримок з боку позивача, якии? був відправлении? працівнику позивача 19.12.2023. При цьому, етап 4 послуг згідно з Додатком № 2 до договору повинен бути завершении? протягом 75 календарних днів з дати підписання акту здачі-прии?мання за етапом № 3 - тобто 01.03.2023.

У даному випадку таке листування жодним чином не спростовує доводів позивача про порушення відповідачем строків виконання зобов`язань за договором.

Стосовно ведення переговорів позивачем з відповідачем та AuxBridge Ltd, то позивач не заперечував факт ініціювання проведення таких зустрічеи? із відповідачем та AuxBridge Ltd, оскільки АТ «Укртелеком» намагався розібратися в причинах істотного відставання відповідача від термінів виконання Календарного плану надання послуг за договором та знаи?ти шляхи вирішення причин, що і?х зумовили. Участь представників AuxBridge Ltd була закономірною, оскільки ця компанія була зазначена правоволодільцем програмного забезпечення, що поставлялось за договором, і, як виявилось, була основним підрядником відповідача за цим проектом.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу Украі?ни установлено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньоі? відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин 1, 3 статті 651 ЦК Украі?ни зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньоі? відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, з огляду на наведені вище обставини суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту погодження сторонами змін в План-Графік надання послуг за договором, відповідачем не спростовано прострочення виконання 4 Етапу договору саме з його вини, а не з вини позивача. Тому, позивач за наявності належних підстав скористався своїм правом на розірвання договору, передбаченим п. 10.3. договору.

У той же час, після розірвання договору не вирішеним залишилося питання повернення проведених позивачем попередніх оплат.

Загальна сума авансовоі? оплати за 2-12 етапи складає 9 477 789,25 грн, ПДВ - 1 895 557,85 грн. Всього з ПДВ - 11 373 347,10 грн.

Згідно зі ст. 570 ЦК Украі?ни завдатком є грошова сума або рухоме маи?но, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення и?ого виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Верховнии? Суд у складі колегіі? суддів Першоі? судовоі? палати Касаціи?ного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18 зазначив наступне: «На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальноі? функціі?, а виконує функцію попередньоі?? оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання».

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу Украі?ни (надалі - ЦК Украі?ни) особа, яка набула маи?но або зберегла и?ого у себе за рахунок іншоі? особи (потерпілого) без достатньоі? правовоі? підстави (безпідставно набуте маи?но), зобов`язана повернути потерпілому це маи?но. Особа зобов`язана повернути маи?но і тоді, коли підстава, на якіи? воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 3 ст. 1212 ЦК Украі?ни встановлено, що положення цієі? глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недіи?сним правочином;

2) витребування маи?на власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула маи?но або зберегла и?ого у себе за рахунок іншоі? особи.

Виходячи з правовоі? природи авансу та положень ст. 1212 ЦК Украі?ни, суми коштів, які на момент розірвання договору мали статус авансу, з моменту розірвання договору набули правового статусу маи?на, збереженого ТОВ «Лізард Софт» без достатньоі? правовоі? підстави, оскільки правова підстава - договір, згідно з яким суми авансу перебували у виконавця, розірвано (припинив існування) з 31.01.2024.

Аналогічноі? позиціі? дотримується і Верховнии? Суд у складі колегіі? суддів Касаціи?ного господарського суду, якою у постанові від 15.02.2019 по справі No 910/21154/17 здіи?снено наступні висновки щодо застосування норм права:

«Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК Украі?ни, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням діі? договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає маи?ном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньоі? правовоі? підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК Украі?ни, особа, яка набула маи?но або зберегла и?ого у себе за рахунок іншоі? особи без достатньоі? правовоі? підстави (безпідставно набуте маи?но), зобов`язана повернути потерпілому це маи?но. Особа зобов`язана повернути маи?но і тоді, коли підстава, на якіи? воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) маи?на (маи?ном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншоі?; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієі? із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав».

Отже, грошові кошти, які на дату розірвання договору мали статус авансу, хоч і були правомірно набуті ТОВ «Лізард Софт» (на підставі договору), однак з моменту розірвання договору правові підстави для збереження вказаних коштів у ТОВ «Лізард Софт» припинились, натомість АТ «Укртелеком» має право на і?х стягнення.

Таким чином, з огляду на розірвання договору та неповернення відповідачем коштів авансових платежів за договором, позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 383 582,50 грн підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізард Софт" (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, 2, офіс 38; код ЄДРПОУ 37266940) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, бул. Т.Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) грошові кошти в сумі 9 383 582,50 грн та судовий збір в розмірі 140 753,74 грн.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко