Ухвала

від 25.11.2024 по справі 911/2493/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.11.2024Справа № 911/2493/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "РЕТРА-ЗМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АТОН-XXI" про стягнення 1 049 879,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з указаним позовом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2024 року позовну заяву від 18.09.2024 року Приватного підприємства "РЕТРА-ЗМ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АТОН-XXI" про стягнення 1 049 879,60 грн. (вх. № 3586 від 18.09.2024 року) направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

20.11.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 911/2493/24 за позовом Приватного підприємства "РЕТРА-ЗМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АТОН-XXI" про стягнення 1 049 879,60 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов`язку.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відтак, допускається можливість об`єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки № 159 від 19.08.2021 року та Договором поставки № 160 від 19.08.2021 року, укладеними між Приватним підприємством "РЕТРА-ЗМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АТОН-XXI".

Отже, підставами даного позову є два окремих правочини, які становлять два самостійних предмета розгляду за кожним із правочинів, які мають самостійне коло відповідних доказів в підтвердження наведених обставин, при цьому кожний із предметів розгляду не пов`язаний між собою тими самими доказами та відповідно фактичними обставинами, а тому суд вважає, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що ускладнить вирішення спору.

При цьому, укладення правочинів між тими самими сторонами не є в розумінні процесуального закону підставою для об`єднання таких вимог.

Так, судом має бути надана правова оцінка кожному правочину, мають бути встановлені обставини щодо наявності заборгованості за кожним із Договорів, тобто фактично суду необхідно буде здійснити всебічний аналіз обставин кожного окремого із двох договорів.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (пункт 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України").

Суд також зазначає, що об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 14.08.2018 року у справі № 910/3569/18.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарському процесуальному кодексі, порядок об`єднання позовних вимог. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.

Таким чином, позовна заява Приватного підприємства "РЕТРА-ЗМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АТОН-XXI" про стягнення 1 049 879,60 грн. підлягає поверненню.

Згідно із частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачеві без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна