Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/11498/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/11498/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мості і шляхів м. Києва «Київатошляхміст» (вул. Набережно-Печерська дорога, буд. 2, м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 03359018)

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (пр.-т. Героїв Сталінграда, 4, корп. 6А, м. Київ, 04210; ідентифікаційний код 32404600)

про стягнення 39 404, 72 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мості і шляхів м. Києва «Київатошляхміст» (далі за текстом - КП Київатошляхміст», Позивач) з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (далі за текстом - ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», Відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування за полісом № ЕР/203577693 в розмірі 20 224 грн, а також нарахованої пені за прострочення виконання зобов`язання - 19 180, 72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, Позивач зазначає, що в результаті ДТП страхувальником Відповідача пошкоджено бар`єри огороджувальні водоналивні, які належать КП «Київавтошляхміст» чим заподіяно збиток майну останньому.

Оскільки в досудовому порядку Відповідачем не виплачено суму страхового відшкодування, Позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 24.09.2024 надсилалась на офіційну адресу місцезнаходження Відповідачу поштовим повідомленням № 0600299827191, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «за закінченням терміну зберігання» (згідно інформації з сайту Укрпошта).

Приписами статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали суду від 24.09.2024 запропоновано Відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву із врахуванням вимог статті 165 ГПК України, однак станом на дату ухвалення даного рішення в матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони належним чином повідомлялися про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2021 р. в м. Києві на мості ім. Патона сталася ДТП за участі автомобіля Hyundai державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, в результаті якої пошкоджено бар`єри огороджувальні водоналивні, які належать КП «Київавтошляхміст».

Зазначене вбачається із довідки № 3021284370369465 від 08.11.2021 НПУ про дорожньо-транспортну пригоду.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.11.2021 у справі №755/17578/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання вищевказаної ДТП була застрахована Відповідачем за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/203577693 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 130 000 грн;франшиза - 2 600 грн).

Актом від 02.10.2021 зафіксовано виявленні пошкодження майна КП «Київавтошляхміст» після ДТП з боку третіх осіб.

04.11.2021 Позивач звернувся до Відповідача із повідомленням № 053/282/01-11/2853 про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна від 18.01.2022 вартість матеріального збитку завданого Позивачу з урахуванням зносу становить 22 824,00 грн.

Керуючись статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Позивач направив Відповідачу рекомендованим листом №0101306342399 заяву на виплату страхового відшкодування №053/282/01-11/393 від 04.02.2022 та надав повний пакет необхідних документів для виплати страхового відшкодування.

Однак, вказане поштове відправлення повернуто на адресу Позивачу 10.02.2022 у зв`язку з тим, що Відповідач відсутній за адресою свого місцезнаходження з поштовою відміткою «вибули».

Згідно доводів Позивача, Відповідач навмисно ухиляючись від отримання поштової кореспонденції змінив своє місцезнаходження з метою ухилення від виконання взятих на себе обов`язків за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів чим порушує вимоги страхового законодавства та права Позивача.

Зазначене стало підставою для нарахування Позивачем штрафної санкції та звернення до суду з позовом.

Заперечень Відповідача щодо заявлених позовних вимог та доказів сплати заявлених до стягнення коштів матеріали справи не містять.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Суд зазначає, що нормативно правові акти, які застосовано при ухваленні даного рішення використовуються в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. (стаття 979 ЦК України)

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 28 вказаного закону закріплено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 36.1 та 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний виплатити страхове відшкодування або ж відмовити у такі виплаті.

Враховуючи те, що Позивач 04.02.2022 звертався до Відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування, однак останнім таку заяву не отримано та проігноровано у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що у строк до 90 днів Відповідач зобов`язаний був прийняти рішення по наданій Позивачем заяві, а оскільки таких дій ним не вчинено, то з боку Відповідача допущено порушення вищезазначеного зобов`язання.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 18.03.2019 по справі № 911/3142/19, якою визначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Оскільки заява на виплату страхового відшкодування від 04.02.2022 не отримана Відповідачем виключно з огляду на його суб`єктивну поведінку, визначений Позивачем строк зобов`язання у Відповідача є таким, що вже настало - 12.05.2022 та станом на дату звернення до суду з позовом є порушеним.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (ст. 992 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 36.5. статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня

При цьому суд вказує, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2024 Розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнено пунктом 7 такого змісту: "7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З огляду на зазначене, правомірним нарахування пені є за період з 12.05.2022 по 30.06.2023, що за підрахунками суду складає 11 131,51 грн, що свідчить про часткове задоволення даної вимоги Позивача.

Що стосується заявлених до відшкодування витрат Позивача, понесених на проведення експертного дослідження в розмірі 2 500 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до частин 2, 4 та 5 статті 127 ГПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення Позивачем витрат, пов`язаних із проведенням експертного дослідження до матеріалів справи надано:

- звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна, виготовлений «Бюро «Ваш експерт+»;

- договір № 01-16 на проведення оцінки майна від 14.01.2022;

- акт № 18/01/22-1 від 18.01.2022 виконаних роботі з проведення незалежної оцінки на суму 2 500 грн;

- платіжне доручення № 9908 від 14.01.2022 на суму 2500 грн.

Дослідивши надані Позивачем докази, а також враховуючи, що звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку надано саме задля обґрунтування та підтвердження розміру заподіяного Позивачу збитку, суд дійшов висновку, що заявлені витрати з оцінки майна останні є обґрунтованими, співмірними із складністю виконаної роботи та безпосередньо стосуються даної справи, а відтак підлягають відшкодуванню Відповідачем.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи вище, оскільки страхувальником Відповідача заподіяно шкоду майну Позивачу, доказів відшкодування якої Відповідачем до справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених вимог, які згідно висновків суду підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається

на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на проведення незалежної оцінки пошкодженого майна відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства по ремонту і утриманню мості і шляхів м. Києва «Київатошляхміст» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (пр.-т. Героїв Сталінграда, 4, корп. 6А, м. Київ, 04210; ідентифікаційний код 32404600) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мості і шляхів м. Києва «Київатошляхміст» (вул. Набережно-Печерська дорога, буд. 2, м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 03359018) суму страхового відшкодування - 20 224 (двадцять тисяч двісті двадцять чотири), пеню - 11 131 (одинадцять тисяч сто тридцять одна) грн 51 коп, витрати на проведення експертного дослідження - 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн та судовий збір 2 409 (дві тисячі чотириста дев`ять) грн 50 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 25.11.2024

Суддя Антон ПУКАС