Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/11504/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/11504/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"до Фізичної особи-підприємця Фроленко Людмили Станіславівнипростягнення 24 236,97 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Фроленко Людмили Станіславівни про стягнення 24 236,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від виконання зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3041 від 28.08.2019.

Ухвалою суду від 24.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/11504/24; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонами строки для подачі своїх заяв по суті спору.

Ухвалу про відкриття провадження у даній справі направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про судовий розгляд спору належним чином. Крім того, відповідач мав можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі та Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.08.2019 укладено договір № 3041 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір), за умовами пунктів 1.1 та 1.2 розділу 1 якого орендодавець Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передає, а відповідач приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Гонгадзе Георгія, будинок № 20 літера В', для розміщення перукарні. Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом оренди.

Відповідно до пункту 2.1 договору, об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 75,90 (сімдесят п`ять цілих дев`ять десятих) кв.м., згідно з викопіюванням з поверхневого плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Згідно з підпунктами 4.1.1 та 4.2.1 договору, орендодавець зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати по акту приймання-передачі об`єкт. Відповідач зобов`язаний прийняти по акту приймання-передачі об`єкт.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.09.2019 Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавець, передав, а відповідач, як орендар, прийняв у орендне користування приміщення, у нежилому будинку, що перебуває на балансі у позивача, загальною площею 75,90 кв.м., розташоване за адресою: місто Київ, проспект Гонгадзе Георгія, будинок № 20 літера В'.

Пунктами 9.1 та 9.7 договору сторони узгодили, що зазначений договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28 серпня 2019 року до 26 серпня 2022 року. Для продовження дії договору на новий строк відповідач звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про продовження договору на новий строк. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на ой самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

Судом враховано, що строк дії договору мав закінчитися 26.08.2022 року. Одночасно, у відповідності до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України № 2102-1X від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

В подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалася, воєнний стан триває і на теперішній час.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими па період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, договір № 3041 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 28.08.2019 є чинним.

Умовами пункту 2.2 визначено, що вартість об`єкта оренди, згідно із затвердженим 09 квітня 2019 року висновком про вартість майна станом на 28 лютого 2019 року становить за 1 кв. м.: 19 472 грн. 99 коп. дев`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят дві грн. 99 коп.; всього 1 478 000 грн. 00 коп. (один мільйон чотириста сімдесят вісім тисяч грн. 00 коп.).

У відповідності до пунктів 3.1 та 3.2 договору, орендна плата за базовий місяць розрахунку липень 209 року становить 49 грн. 41 коп. за 1 кв.м., що в цілому складає 3 750 грн. 30 коп. (три тисячі сімсот п`ятдесят грн. 30 коп.). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з пунктами 3.6 та 3.7 договору, орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) на рахунок підприємства-балансоутримувача (позивача), починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

За твердженням позивача відповідачем не виконано у повному обсязі свої грошові зобов`язання за договором № 3041 від 28.08.2019 зі сплати вартості оренди в період часу з 01 січня 2024 року по 30 грудня 2024 року у загальному розмірі 23 107,67 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 3041 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 28.08.2019, як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Як було встановлено судом раніше, у відповідності до пунктів 3.1 та 3.2 договору, орендна плата за базовий місяць розрахунку липень 209 року становить 49 грн. 41 коп. за 1 кв.м., що в цілому складає 3 750 грн. 30 коп. (три тисячі сімсот п`ятдесят грн. 30 коп.). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

За умовами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з пунктом 3.7 договору, орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

За твердженням позивача відповідачем не виконано у повному обсязі свої грошові зобов`язання за договором № 3041 від 28.08.2019 зі сплати вартості оренди в період часу з 01 січня 2024 року по 30 грудня 2024 року у загальному розмірі 23 107,67 грн.

Зазначені обставини відповідачем не заперечено, належних та допустимих доказів на їх спростування не надано.

Судом в становлено факт порушення відповідачем своїх господарсько-правових зобов`язань за укладеним сторонами у справі договором в частині своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати.

Одночасно, судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача та встановлено його фактичну та арифметичну вірність.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 23 107,67 грн. основного боргу.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача встановлених пунктом 8.2 укладеного сторонами у справі договору оренди штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 6.2 договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь позивача відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Наразі, суд зазначає, що позивачем не вірно визначено періоди прострочення зобов`язання, а саме його початок. Позивачем обчислено штрафні санкції, починаючи з березня місяця 2024 року по серпень 2024 року. При цьому, позивачем помилково визначено період нарахування пені на заборгованість з орендної плати по поточним місяцям, починаючи з перших чисел місяців.

Тоб-то, за заборгованість за квітень місяць позивач починає нараховувати пеню з 01 квітня 2024 року, без урахування встановленого договором строку оплати за кожним з платежів не пізніше 5 числа поточного місяця (пункт 3.7 договору). І так за всі місяці з квітня по серпень 2024 року.

Крім того, відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У статті 254 вказаного нормативно-правового акту визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

При визначенні періодів нарахування неустойки позивачем не було враховано, що 05.05.2024 був вихідним днем, а отже, останнім днем строку оплати у відповідача за травень місяць було 06.05.2024, а право у позивача на нарахування неустойки виникло лише 07.05.2024.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, в межах розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо нарахованої пені нормативно обґрунтовані у сумі 380,87 грн., тому підлягають задоволенню частково в зазначеній сумі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатом перевірки розрахунків вимог позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат судом також встановлено помилковість нарахування з березня 2024 року по серпень 2024 року.

Відповідно, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, з урахуванням встановлених вище дат прострочення платежів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 163,51 грн., а інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю у розмірі 499,85 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фроленко Людмили Станіславівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок, 51а; реєстраційний номер 03366500) 23 107,67 грн основного боргу, 380,87 грн. пені, 163,51 грн. три проценти річних, 499,82 грн. інфляційних втрат та 3 017,37 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк