ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.11.2024Справа № 910/5719/24
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (Україна, 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 148А; ідентифікаційний код: 39604270)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" (Україна, 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 160-А, кім. 252; ідентифікаційний код: 45107977)
про стягнення 44 377,82 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" (далі - відповідач) про стягнення 44 377,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва № 520/2023 від 16.05.2023 та Договором про надання послуг № Е-520/2023 від 16.05.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 160-А, кім. 252.
На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 14.05.2024 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.
07.06.2024 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.05.2024, яке згідно з повідомленням підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу та повернуто за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 про відкриття провадження в цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.05.2024.
З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
16.05.2023 між Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" (далі - відповідач, орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (далі - позивач, балансоутримувач) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва № 520/2023 (далі - Договір оренди).
Пунктом 4 Договору оренди встановлено, що об`єктом оренди є нежитлові приміщення, з № 1 по № 3 (група приміщень №1) №1 (група приміщень №2), І поверх, літ. "А"; окремостоячої нежитлової будівлі (сміттєзбірник), загальною площею 32,50 кв.м, за адресою: вул. Здолбунівська, буд. 9 згідно з викопіюванням з технічного паспорту, що складає невід`ємну частину цього договору (Додаток 1).
Відповідно до п. 9.1 Розділу І Договору оренди "Змінювані умови договору" місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - сума гривень без податку на додану вартість 11 500,00 грн.
Згідно з п. 3.3 Розділу II Договору оренди "Незмінювані умови договору" орендар сплачує орендну плату до бюджету міста Києва та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди.
Відповідно до п. 12.1 Розділу II Договору оренди "Незмінювані умови договору" Договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору. У частині проведення розрахунків відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України з 16.05.2023 по 16.05.2028.
Факт приймання-передачі приміщення від орендодавця до орендаря підтверджується Актом приймання-передачі об`єкта оренди від 16.05.2023 до Договору оренди (Додаток №4).
16.05.2023 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір про надання послуг № Е-520/2023 (далі - Договір про надання послуг).
Відповідно до пункту 2.1 Договору про надання послуг його предметом є надання виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою м. Київ, вул. Здолбунівська, 9, нежитлові приміщення з № 1 по № 3 (група приміщень № 1), (група приміщень № 2), І-поверх, літ. А; окремостоячої нежитлової будівлі (сміттєзбірник), загальною площею 32,50 кв.м., проведення замовником своєчасної оплати за послуги на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.3 Договору про надання послуг вартість послуги за цим договором для замовника становить 32,50 кв.м. * 36,37 грн. = 1182,03 грн.
Відповідно до п. 3.1 Договору про надання послуг розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа поточного місяця.
З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за Договорами, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати у розмірі 32807,60 грн, з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 2082,12 грн та 3% річних у розмірі 1752,60 грн, а також заборгованість за надані послуги у розмірі 7092,18 грн з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 368,63 грн та 3% річних у розмірі 274,69 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір оренди, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Суд встановив факт користування відповідачем орендованим майном - нежитловими приміщеннями з № 1 по № 3 (група приміщень №1) №1 (група приміщень №2), І поверх, літ. "А"; окремостоячої нежитлової будівлі (сміттєзбірник), загальною площею 32,50 кв.м, за адресою: вул. Здолбунівська, буд. 9, про що свідчить наявний в матеріалах справи підписаний сторонами Договору оренди Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 16.05.2023.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У частині першій статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв`язку з укладенням Договору оренди та прийняттям в користування об`єкта оренди, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати та інших передбачених Договором платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не надано доказів оплати заборгованості з орендної плати за період з липня 2023 по квітень 2024 у розмірі 32 807,60 грн.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором оренди не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 32 807,60 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за невиконання обов`язків за Договором оренди.
У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат не є арифметично вірним. Між тим, розрахований позивачем розмір інфляційних втрат не перевищує розміру, розрахованого судом. У свою чергу 3% річних розраховані позивачем вірно. Відтак позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в заявлених розмірах.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що утворилась внаслідок невиконання останнім зобов`язань за Договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно приписів ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення позивачем та відповідачем Договору про надання послуг, який набрав чинності 16.05.2023.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, на виконання умов Договору про надання послуг, позивачем, зокрема у період з червня 2023 по квітень 2024 року, надавались відповідачу житлово-комунальні послуги з утримання і обслуговування будинків та прибудинкових територій.
Пунктом 2.3 Договору про надання послуг визначено, що на дату укладення договору витрати на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій складають 36,37 грн за 1 кв.м, а відтак розмір щомісячного платежу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 1 549,07? грн.
Відповідач, у свою чергу, не надав суду доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості за надані послуги в розмірі 7 092,18 грн або спростовували доводи позивача.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором про надання послуг не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 7 092,18 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за невиконання обов`язків за Договором про надання послуг.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат не є арифметично вірними. Між тим, розрахований позивачем розмір інфляційних втрат не перевищує розміру, розрахованого судом. У свою чергу 3% річних розраховані позивачем вірно. Відтак позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в заявлених розмірах.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість з орендної плати в розмірі 32 807,60 грн, заборгованість за надані послуги в розмірі 7 092,18 грн, інфляційні втрати в загальному розмірі 2 450,75 грн та 3% річних в загальному розмірі 2 027,29?грн.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на ціну даного позову, сплаті підлягав судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Таким чином, за наслідками розгляду справи стягненню з відповідача підлягають судові витрати по сплаті судового збору саме у вказаному розмірі, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивачем внесено суму судового збору в більшому розмірі, ніж передбачено законом, переплата в сумі 3 028,00 грн може бути йому повернута в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" (Україна, 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 160-А, кім. 252; ідентифікаційний код: 45107977) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (Україна, 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 148А; ідентифікаційний код: 39604270) заборгованість з орендної плати в розмірі 32 807 (тридцять дві тисячі вісімсот сім) грн 60 коп., заборгованість за надані послуги в розмірі 7 092 (сім тисяч дев`яносто дві) грн 18 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 450 (дві тисячі чотириста п`ятдесят) грн 75 коп., 3% річних у розмірі 2 027 (дві тисячі двадцять сім) грн 29 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.11.2024
Суддя О.В. Нечай
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123271273 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Нечай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні