Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/5118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/5118/24

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Зеленбуд" Житомирської міської ради (Україна, 10003, м. Житомир, пров. Кавалерійський, буд. 13; ідентифікаційний код: 13555047)

до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (Україна, 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15; ідентифікаційний код: 14333937)

про стягнення 93 672,42 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Зеленбуд" Житомирської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (далі - відповідач) про стягнення 93672,42 грн, з яких 63221,20 грн заборгованості, 25006,83 грн інфляційних втрат та 5444,39 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг № RC-18-504366 від 01.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

14.05.2024 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 15.05.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

17.05.2024 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яку 20.05.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

22.05.2024 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, які 23.05.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" між Комунальним підприємством "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (далі - орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" (далі - орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №184 від 30.05.2018 (далі - Договір оренди).

Згідно з п. 1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину димової труби за адресою: 10003, м. Житомир, провулок Кавалерійський, 13 для розміщення базової станції мобільного зв`язку.

Балансоутримувачем димової труби за адресою: 10003, м. Житомир, провулок Кавалерійський, 13 є Комунальне підприємство "Зеленбуд" Житомирської міської ради.

Відповідно до п. 6.8 Договору оренди орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди. Протягом 5 днів із дати укладення цього договору укласти з балансоутримувачем договір на сплату експлуатаційних витрат за комунальні послуги, включаючи електроенергію, опалення, газ, воду, каналізацію, вивезення сміття, відшкодування суми земельного податку тощо.

На виконання пункту 6.8 Договору оренди, 01.06.2018 між Комунальним підприємством "Зеленбуд" Житомирської міської ради (далі - позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір про надання послуг №RC-18-504366 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору виконавець надає замовнику послуги із строкового розміщення і утримання телекомунікаційного обладнання замовника (далі - об`єкт розміщення) та надає інші послуги, згідно даного договору, а замовник виплачує виконавцеві винагороду за надання таких послуг. Під строковим розміщенням та утриманням обладнання сторони домовились розуміти надання усіх послуг згідно даного договору, протягом строку його дії.

Відповідно до п. 1.6 Договору початком надання послуг, згідно даного договору, є момент розташування виконавцем обладнання замовника, який посвідчується актом готовності, що підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною даного договору. З моменту підписання акту готовності виконавець починає надавати замовнику послуги згідно даного договору та нараховувати плату за надання послуг, а у замовника виникає зобов`язання по вчасній сплаті винагороди за надані послуги.

Пунктом 1.8 Договору встановлено, що по завершенню строку дії даного договору сторони підписують акт припинення надання послуг, який підписується за результатами демонтажу обладнання.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати платежі за надані послуги та компенсацію витрат виконавця, відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2.2.3 Договору виконавець має право отримувати від замовника плату за надані послуги, а також компенсацію витрат за спожиту замовником електроенергію.

Плата за один місяць надання послуг, згідно даного договору, складає: 1806,32 грн в т.ч. ПДВ. Нарахування та сплата ПДВ здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством. Оплата здійснюється за кожен місяць надання послуг на підставі даного договору (п. 3.1 Договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.04.2021 (п. 8.1 Договору).

Відповідно до п. 8.2. Договору сторони домовились, що при відсутності письмових заперечень сторін за один календарний місяць до закінчення строку дії даного договору, договір поновлюється на той же строк та на тих же умовах.

Листами від 13.01.2021 №13 та від 04.03.2021 №67 позивач повідомив відповідача про те, що термін дії Договору продовжено не буде та про необхідність повернення об`єкта оренди в належному стані.

Позивач зазначає, що після припинення дії Договору відповідач продовжує використовувати об`єкт розміщення та відсутні докази оформлення Акту припинення надання послуг, який підписується за результатами демонтажу обладнання. Відтак відповідач продовжує використовувати чуже майно для задоволення певних потреб, що полягає у знаходженні на об`єкті розміщення телекомунікаційних мереж, комплексу технічних засобів телекомунікацій відповідача.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання з оплати послуг, а також у добровільному порядку не здійснив демонтаж обладнання, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 63221,20 грн заборгованості, 25006,83 грн інфляційних втрат та 5444,39 грн 3 % річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Як було зазначено вище, пунктом 8.1 встановлено строк дії Договору до 30.04.2021. При цьому позивач відмовився від його пролонгації у порядку, передбаченому пунктом 8.2.

Відтак неспростовним та визнаним обома сторонами є факт припинення дії Договору саме 30.04.2021.

У свою чергу, судом встановлено, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на відсутності оплати відповідачем наданих послуг після закінчення строку дії Договору, а саме в період з 19.05.2021 по 31.03.2024.

Однак жодних додаткових угод про продовження дії Договору та/або актів наданих послуг після 30.04.2021 сторонами підписано не було.

Суд зазначає, що після закінчення стоку дії Договору було неможливим надання позивачем відповідачу послуг за цим Договором, адже внаслідок припинення Договору припинено всі господарські зобов`язання сторін, що виникли на його підставі.

Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з оплати наданих послуг за Договором у період після 30.04.2021.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 25 006,83 грн інфляційних втрат та 5 444,39 грн 3 % річних.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок закінчення дії Договору було припинено всі господарські зобов`язання сторін, що виникли на підставі цього Договору, в тому числі обов`язок відповідача з оплати наданих послуг після 30.04.2021, правові підстави для стягнення з останнього інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму заявленої до стягнення заборгованості після зазначеної дати, також відсутні.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 3028,00 грн покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.11.2024

Суддя О.В. Нечай