Рішення

від 11.09.2024 по справі 911/59/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/59/24

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Бахмачгазбудсервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю АМК РЕМ-БУД

про стягнення 3 865 466,82 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: Глущенко В.В (ордер серія ВМ № 1049782 від 29.05.2024 року);

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю Бахмачгазбудсервіс (далі позивач, ТОВ Бахмачгазбудсервіс) до Товариства з обмеженою відповідальністю АМК РЕМ-БУД (далі відповідач, ТОВ АМК РЕМ-БУД) про стягнення заборгованості у сумі 3 865 466,82 грн. з яких 2 682 871,20 грн. основного боргу, 167 921,43 грн. 3 % річних, 1 049 281,64 грн. інфляційних за Договором купівлі продажу № 28-05/21 від 28.05.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив поставлений товар. В результаті прострочення оплати позивач нарахував на суму боргу 3% річних та інфляційні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2024 судом повідомлено відповідача про відкладення підготовчого засідання на 28.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2024 судом повідомлено відповідача про відкладення підготовчого засідання на 25.03.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. у відпустці, підготовче засідання відкладене на 25.03.2024 не відбулося, у зв`язку з чим ухвалою від 23.04.2024 підготовче засідання призначено на 13.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2024 судом повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 29.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2023 закрито підготовче провадження у справі 911/59/24 та призначено до судового розгляду по суті на 26.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2024 розгляд справи по суті відкладено на 01.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2024 розгляд справи по суті призначено на 24.07.2024.

24.07.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2024 розгляд справи по суті відкладено на 07.08.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному, судове засідання 07.08.2024 не відбулося, у зв`язку з чим ухвалою від 12.08.2024 підготовче засідання призначено на 26.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2024 сторін повідомлено про відкладення судового засідання на 11.09.2024.

В судовому засіданні 11.09.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання 11.09.2024 не з`явився.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 11.09.2024 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМК РЕМ-БУД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 28-05/21 від 28.05.2021 (далі договір).

Відповідно до п. п 1.1. - 1.2. продавець зобов`язується передати Покупцю асфальтобетонну суміш (Асфальтобетонна суміш дрібнозерниста, щільна, тип В, марка І) (далі Продукція). Найменування, кількість та ціна товару зазначені у Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Ціна Продукції - договірна, узгоджується Сторонами в Специфікації та/або рахунку-фактурі. ( п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. ціна за 1 тону визначається в Специфікації (Додаток №1 Договору) в гривнях урахуванням усіх податків, зборів за інших витрат.

Згідно з п. 3.3. Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін.

Розрахунок за поставлену Продукцію, проводиться шляхом оплати Покупцем пред`явлених Продавцем рахунку та видаткової накладної, протягом десяти банківських днів, з моменту отримання Покупцем вказаних документів (п. 4.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами і діє до .31 грудня 2021 року, за умови виконання Сторонами своїх зобов`язань, а у частині виконання грошових зобов`язань до повного взаємного розрахунку (п. 10.1.Договору).

Копії означеного Договору наявна в матеріалах справи.

Судом враховується, що надані первинні документи оформлені належним чином та скріпленні підписом та печатками сторін.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства, тому є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як зазначає позивач, на виконання своїх договірних зобов`язань за Договором, в період з 17.01.2022 по 27.01.2022 виставив відповідачу видаткові накладні на товар, які відповідач отримав 30.01.2022, в підтвердження чого додав до позовної заяви копії податкових накладних № 5 від 17.01.2022, № 6 від 20.01.2022 та № 7 від 27.01.2022 та видаткових накладних: № 1 від 17.01.2022, № 2 від 20.01.2022 та № 3 від 27.01.2022 на загальну суму 9 641 725,20 грн.

Позивач вказує, що відповідач вказаний товар оплатив частково на загальну суму 6 958 854,00 грн., чим порушив взяте на себе договірне зобов`язання з оплати товару за Договором, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість вартості неоплаченого товару в розмірі 2 682 871,20 грн., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Вході розгляду спору відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 655, 692, 627 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду зазначеного вище, з урахуванням умов договору поставки, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем вказаних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару згідно умов договору та, відповідно, породжує для відповідача обов`язок по сплаті вартості такого товару в повному обсязі за вказаними видатковими накладними у вказані строки.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду наведеного, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що неоплаченою є видаткова накладна № 3 від 27.01.2022 на суму 2 682 871,20 грн.

Вказане вище свідчить, що відповідач покладений на нього договорами обов`язок щодо сплати у передбачені строки а саме до 10.02.2022 вартості поставленого позивачем товару на суму 2 682 871,20 грн. не виконав, доказів протилежного суду не надав.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено прострочену заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2 682 871,20 грн, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 167 921,43 грн. 3 % річних та 1 049 281,64 грн. інфляційних в порядку 625 Цивільного кодексу України нарахованої по кожній видатковій накладній окремо за загальний період з 12.02.2022 по 30.11.2023.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, та у відповідності обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 167 921,43 грн. 3 % річних та 1 049 281,64 грн. інфляційних є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі сумі 3 865 466,82 грн. з яких 2 682 871,20 грн. основного боргу, 167 921,43 грн. 3 % річних, 1 049 281,64 грн. інфляційних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 57 982,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК РЕМ-БУД» (вул. Київська, буд. 66, с. Синяк, Вишгородський район. Київська область, 07351, код ЄДРІІОУ 38256839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс» (вул. В.Винниченка, 78, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, Код ЄДРПОУ 35800585) 2 682 871 (два мільйони шістсот вісімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 20 коп. основного боргу, 167 921 (сто шістдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 43 коп. 3 % річних, 1 049 281 (один мільйон сорок дев`ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 64 коп. інфляційних та 57 982 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.11.2023 р.

Суддя Т.П. Карпечкін