Ухвала

від 25.11.2024 по справі 911/3068/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" листопада 2024 р. Справа № 911/3068/24

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ресурс-Ойл-А

про визнання недійсними пунктів договору та стягнення 1 324 653,53 гривень

установив:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю Ресурс-Ойл-А про:

- визнання недійсними пунктів 1.1 та 3.1 договору про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт)), (за кошти Державного бюджету України) від 29.09.2023 №286/1/23/56, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю Ресурс-Ойл-А, у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ресурс-Ойл-А на користь Міністерства оборони України безпідставно сплачених коштів в сумі 1 324 653,53 грн, з яких: 1 201 797,00 грн безпідставно сплачених коштів, 88 503,65 грн інфляційних втрат і 34 352,88 грн 3% річних.

Мотивуючи вказані вимоги прокурор посилається на те, що відповідно до пп. г пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України та постанови №178 до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки або (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту ЗСУ для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави за договорами, укладеними МО України, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Водночас, за доводами прокурора, пунктами 1.1 та 3.1 договору №286/1/23/56 від 29.09.2023 передбачено сплату ПДВ у сумі 1 203 000,00 грн, що становить 20% вартості товару.

В розрізі вказаного, згідно змісту відповідного позову прокурором зазначено, зокрема, про таке:

- позивач сплатив на користь відповідача кошти у сумі 7 210 782,00 грн, з яких 1 201 797,00 грн податку на додану вартість;

- ПДВ не є умовою про ціну у розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватись чи змінюватись сторонами за домовленістю в договірному порядку, відтак Товариство з обмеженою відповідальністю Ресурс-Ойл-А набуло кошти в сумі 1 201 797,00 грн не в порядку виконання договірних зобов`язань.

З огляду на такі обставини прокурор вважає, що пункти 1.1 та 3.1 договору в частині включення ПДВ до договірних цін підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України, а грошові кошти в сумі 1 201 797,00 грн підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України як такі, що безпідставно отримані внаслідок незаконного збагачення згідно зі ст. 1212 ЦК України.

Мотивуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у суді за відповідно поданим позовом, прокурор зазначив, що укладення договору з порушенням норм закону щодо податкових пільг в умовах воєнного стану та відповідні наслідки свідчать про розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання відтак пред`явлення вказаного позову прокурором зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в оборонній і бюджетній сферах.

Оскільки фінансування договору здійснювалось за рахунок коштів бюджетної програми, головним розпорядником якої є Міністерство оборони України, прокурор вважає, що вказане міністерство є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, попри те відповідний орган повідомив прокурора про те, що відповідні заходи щодо повернення сплаченого податку не здійснювались.

Своєю чергою прокурор оцінює таку позицію позивача як пасивну поведінку та вважає наявними підстави для звернення до суду із вказаним позовом, про що позивача повідомлено листом від 24.05.2024 за №2908вих-24.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до ч. 2, пп. 4, 8 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити, зокрема:

- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Так, до позовної заяви Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах долучено повідомлення (лист) від 06.11.2024 №16/5386вих-24, адресоване Міністерству оборони України, попри те як позовна заява не містить пояснень стосовно направлення вказаного повідомлення про представництво інтересів в суді такому органу попередньо, перед зверненням до суду, а також відповідних доказів на підтвердження такого направлення/вручення цього листа.

Також в матеріалах справи відсутній і лист 24.05.2024 за №2908вих-24, про який прокурор зазначив у позові, з доказами його надіслання Міністерству оборони України попередньо, перед зверненням до суду.

До того ж позовна заява прокурора, у розрізі ефективності способу захисту та стягнення безпідставно отриманих коштів, не містить пояснень щодо утримання відповідачем такої суми коштів з ПДВ, у тому числі і станом на момент звернення з позовом до суду, враховуючи правову природу ПДВ, як податку, який перераховується продавець (податковим агентом) до державного бюджету.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174,232,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження обставин направлення/вручення попередньо, перед зверненням до суду на адресу Міністерства оборони України повідомлення (листа) від 06.11.2024 №16/5386вих-24 та/або вказаного у позові повідомлення (листа) від 24.05.2024 за №2908вих-24;

- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині стягнення коштів, зокрема щодо утримання відповідачем такої суми коштів з ПДВ, у тому числі і станом на момент звернення з позовом до суду, враховуючи правову природу ПДВ, як податку, який перераховується продавцем (податковим агентом) до державного бюджету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.

Суддя В.А. Ярема