Рішення

від 14.11.2024 по справі 912/2301/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 рокуСправа № 912/2301/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002) в інтересах держави в особі

Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022)

Східного офісу Державної аудиторської служби України (вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, 25006)

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" (вул. Лейпцизька, 3А, м. Київ, 01015)

Управління освіти Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022)

про визнання недійсною додаткової угоди до договору, стягнення 392 521,60 грн,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники сторін:

від прокуратури - Топонар Н.С., прокурор, посвідчення №075395 від 01.03.2023;

від позивача 1 - участі не брав;

від позивача 2 - Тодорова О.Л., самопредставництво, виписка з ЄДР;

від відповідача 1 - Баєва О.М., юрист, довіреність №0110-2024 від 01.10.2024, в режимі відеоконференцзв`язку;

від відповідача 1 - Тарасова А.Є., довіреність від 08.12.2023, в режимі відеоконференцзв`язку;

від відповідача 2 - участі не брав,

у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради (далі - позивач 1) та Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (далі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" (далі - ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД", відповідач 1) та Управління освіти Кропивницької міської ради (далі - відповідач 2) про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 12.12.2023 до договору №1713 від 04.10.2023 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення 392 521,60 грн безпідставно отриманих коштів з покладенням на відповідачів судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що оскаржувана додаткова угода, якою підвищено ціну на електричну енергію, не має належного документального обґрунтування, укладена в порушення вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тому має бути визнана судом недійсною, а безпідставно отримані кошти підлягають стягненню.

Підставами звернення з даним позовом прокурор зазначив, що органи, уповноважені державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, не вжили заходів на усунення порушень.

Ухвалою від 17.09.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 10.10.2024, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

24.09.2024 до суду від ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

02.10.2024 відповідач 1 (ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД") подав суду відзив на позовну заяву.

07.10.2024 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

08.10.2024 від Східного офісу Державної аудиторської служби України до суду надійшла заява про підтримання позову.

09.10.2024 від ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" надійшло заперечення на відповідь на відзив.

10.10.2024 ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" подано заперечення до заяви Східного офісу Державної аудиторської служби України.

10.10.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.10.2024.

Ухвалою від 15.10.2024 господарський суд постановив продовжити строк підготовчого провадження за ініціативою суду на 10 днів, закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.10.2024.

22.10.2024 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті та оголошено перерву до 14.11.2024.

У судовому засіданні 14.11.2024 прокурор та представник позивача 2 підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні. Представники відповідача 1 заперечили проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

Докази у справі досліджено у судовому засіданні 22.10.2024 та 14.11.2024.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

За приписами ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Разом з тим, надмірна формалізація "інтересів держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17).

Як зазначає прокурор, до інтересів держави безпосередньо належить дотримання вимог законодавства, що регулює питання управління та використання бюджетних коштів.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.

За твердженням прокурора, укладенням додаткової угоди до договору про закупівлю електричної енергії порушено матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням вказаної угоди Управління освіти Кропивницької міської ради отримало менше електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Як зазначає прокурор, у зазначеному випадку наявний державний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі органів уповноважених здійснювати захист у даних правовідносинах.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає, зокрема, Кропивницька міська рада, посадові особи якої не вживають заходів щодо захисту інтересів держави, порушених неправомірним використанням бюджетних коштів.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до норм Закону України "Про місцеве самоврядування":

п. 1, 2 ст. 2 - місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна, здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст,

ч. 1 ст. 10 - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами,

ст. 18-1 - орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування,

ч. 4 ст. 60 - районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів, та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 БК України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відтак, Кропивницька міська рада - представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про Управління освіти Кропивницької міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Кропивницької міської ради №65 від 02.02.2021 (далі - Положення), Управління освіти Кропивницької міської ради (далі - Управління) є виконавчим органом Кропивницької міської ради, утворюється міською радою, є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядкованим її виконавчому комітету (п. 1.1 розділу І Положення).

Управління фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, є головним розпорядником бюджетних коштів (п. 1.3 розділу І Положення).

Отже, належним органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, виступає саме Кропивницька міська рада, як представник інтересів територіальної громади міста, а також як засновником відповідача 2, який являється стороною договору, уповноважена здійснювати функції держави у даних спірних правовідносинах.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, Кропивницька окружна прокуратура 04.04.2024 звернулася до Кропивницької міської ради з відповідним листом за №12.51-78-3917вих-24.

У вказаному листі прокурором описано встановлені факти порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", допущені при укладенні додаткової угоди до договору №1713 від 04.10.2023 підзвітним та підконтрольним виконавчим органом, а також вказано на безпідставне витрачання бюджетних коштів.

Крім того, прокурором перед Кропивницькою міською радою поставлено питання чи вживались ними заходи до усунення виявлених порушень та чи планується вжиття таких заходів у подальшому.

У відповідь Кропивницькою міською радою листом №2663/26 від 09.04.2024 повідомлено прокурора про те, що відповідно до умов договору за проведеними попередніми переговорами, сторонами підписано додаткову угоду в частині збільшення ціни за одиницю товару.

Вказане, за твердженням прокурора, свідчить про не здійснення захисту інтересів держави Кропивницькою міською радою.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 79 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, сам факт не звернення Кропивницької міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Суд враховує, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес; звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави і у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що є нераціональним та неефективним витрачанням коштів бюджету.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради та наявність підстав для представництва інтересів.

Повноваження Східного офісу Держаудитслужби у відповідній сфері зазначається у ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Права органу державного фінансового контролю визначено у ст. 10 зазначеного Закону.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 4, 9 п. 4 Положення).

Відповідно до п. 1 Положення у складі Східного офісу утворені як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій та Кіровоградській областях. Ці управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

З урахуванням наведеного, належним органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Східний офіс Держаудитслужби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відобразивши його у постановах від 09.09.2021 у справі №925/1276/19 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22.

Кропивницькою окружною прокуратурою, за результатами опрацювання публічних закупівель в системі Prozorro встановлено порушення вимог законодавства при здійсненні закупівлі електричної енергії Управлінням освіти Кропивницької міської ради.

З метою встановлення наявності підстав для представництва та з`ясування чи вживалися заходи до відновлення інтересів держави або ж про причини невжиття таких заходів, листом №51-78-9066вих-24 від 19.08.2024 окружною прокуратурою повідомлено Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області про виявлені порушення.

У відповіді Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області №041131-17/2099-2024 від 30.08.2024 повідомлено, що вказана у зверненні прокурора інформація буде врахована під час проведення чергового планового заходу державного фінансового контролю у замовника. Отже, з вказаної відповіді вбачається, що заходів на усунення порушень останні вживати не будуть.

Отже, вищевказане свідчить про бездіяльність такого органу та не вжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.

Тому, звернення прокурора до суду в інтересах Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області є обґрунтованим, приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли у грудні 2023 року, однак уповноваженим органом заходів, до усунення порушень та фактичного стягнення зайво сплачених коштів не вжито, хоча достеменно було відомо про дані обставини.

З урахуванням наведеного, суд вважає підтвердженими підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді за поданим у даній справі позовом.

Про підготовку даного позову Кропивницьку міську раду, Східний офіс Держаудитслужби України та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області попередньо повідомлено відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Розглядаючи дану справу судом встановлено таке.

Управлінням освіти Кропивницької міської ради проведено закупівлю за бюджетні кошти за №UА-2023-09-26-008472-а з кодом ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (а.с. 32-42 т. 1).

За наслідком проведеної закупівлі, 04.10.2023 між Управлінням освіти Кропивницької міської ради (далі - Споживач) та ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" (далі - Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №1713 (далі - Договір, а.с. 47-76 т. 1), за умовами якого:

- Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Для цілей Закону України "Про публічні закупівлі" предметом закупівлі за цим Договором є код ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія) (п. 2.1.);

- строк (термін) поставки товару з моменту підписання договору по 31 грудня 2023 року включно (п. 3.1.);

- загальна ціна (сума) цього Договору становить 13 252 217,67 грн (п. 5.1.);

- ціна за одиницю товару визначається у Додатку 2 до Договору. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка зазначена у Додатку 2 до Договору. Ціна за 1 кВт/год не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються Споживачем самостійно (п. 5.2.);

-ціна за одиницю товару за цим Договором може змінюватися з дотриманням Сторонами норм, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (п. 5.3.);

-ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання - передачі електричної енергії у розмірі, який визначений у Додатку 2 до Договору та є чинний у відповідному розрахунковому періоді (п. 5.4.);

-розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5.);

-оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється шляхом післяплати на підставі акта приймання-передачі електричної енергії; оплата поставленої електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий періоді. Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії, тощо) зобов`язаний надати Постачальнику підписаний Акт приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії (далі - Акт). У випадку, якщо протягом зазначеного періоду Постачальник не отримає підписаний Споживачем примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним Споживачем (п. 5.7.);

-у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен день прострочення оплати без обмеження періоду її нарахування до дати повної оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, враховуючи день фактичної сплати, а також 3% річних та інфляційні (п. 5.8.);

- Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 13.1.);

-умови цього Договору можуть бути змінені за згодою Сторін шляхом укладання додаткової угоди; істотні умови можуть змінюватися у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей (п. 13.2.);

-усі повідомлення або будь-який інший документ (кореспонденція) за договором, які оформлюються виключно за підписом однієї із сторін, можуть направлятися електронною поштою або з використанням сервісу, або у вигляді письмової кореспонденції, та подається одною стороною на адресу іншої одним із наступних способів на вибір сторони відправника: шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту сторони одержувача з додаванням до листа скан-копії відповідного документа, підписаного стороною відправника;

шляхом направлення відповідного документа в електронному вигляді за допомогою Сервісу (М.Е.Dос, Вчасно тощо); шляхом надіслання оригіналу відповідного документа у паперовому вигляді на адресу сторони одержувача (п. 13.5.).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

У Додатку 1 до Договору (Обсяги та умови постачання до договору про постачання електричної енергії споживачу) визначено кількість електричної енергії в обсязі 2 825,187045 тис кВт/год (а.с. 56-65 т. 1).

Згідно з Специфікацією (Додаток №2 до Договору) ціна за одиницю товару становить 4,69074 грн/кВт/год, де 3,42385 кВт/год ціна електричної енергії як товару без ПДВ та тарифу, тариф на послуги з передачі електричної енергії визначено у розмірі 0,48510 грн/кВт/год, ПДВ становить 0,78179 грн/кВт/год (а.с. 66-72 т. 1).

У Додатку №3 до Договору (Порядок зміни умов договору) сторони визначили наступні положення:

-зміна умов договору оформлюється шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) (пункт 4);

-істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, передбачених пунктом 19 Особливостей (пункт 6);

-зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю на момент його укладення; у разі коливання ціни товару зацікавлена сторона ініціює внесення змін до договору щодо зміни ціни за одиницю товару на той відсоток коливання, що відбувся.

Довідки складаються з використанням інформації, оприлюдненої АТ "Оператор ринку" на своєму офіційному веб-сайті про результати торгів на ринку "на добу наперед" за 10 днів місяця/20 днів місяця/місяць, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та/або інформації з інших джерел.

До розрахунку відсотку коливання ціни приймається середньозважена ціна за одиницю товару на РДН за відповідний період: десять днів/двадцять днів/місяць, що передує місяцю підняття ціни з попереднім (суміжним) місяцем (пункт 6.2.) (а.с. 73-75 т. 1).

Додатковою угодою №1 від 12.10.2023 визначено суму бюджетних зобов`язань за Договором в розмірі 9 000 000,00 грн (а.с. 77 т. 1).

Додатковою угодою №2 від 12.12.2023 сторонами внесено зміни до договору, якою підвищено ціну за одиницю товару до 5,460816 грн/кВт/год, де 4,06558 грн/кВт/год ціна електричної енергії як товару без ПДВ та тарифу. Дію цією Додаткової угоди сторони визначили з 01.11.2023 (а.с. 78-79 т. 1).

За твердженням прокурора, Додатковою угодою №2 від 12.12.2023 сторони підвищили ціну за одиницю товару на 18,74 %, посилаючись на коливання ціни на ринку, з посиланням на дані, розміщенні на сайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" за адресою: https://www.oree.com.ua/.

Як вказує прокурор, ознайомившись із даними, розміщеними на вказаному сайті за період жовтня-грудня 2023 року встановлено, що коливання ціни в бік збільшення дійсно відбулося, однак лише на 10,76 %, а не 18,74 %.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди №2 від 12.12.2023 у листопаді 2023 року придбано електричну енергію в кількості 509 718 кВт/год на суму 2 783 476,21 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та актом на спожиту електроенергію (а.с. 45, 83-101 т. 1).

При цьому, як стверджує прокурор, сума до оплати за вказаний обсяг електричної енергії за умовами Договору за первісною ціною становила б - 2 390 954,61 грн.

Отже, відповідно до умов Договору та Додаткової угоди №2, якою внесені зміни до істотних умов договору, Споживачем безпідставно надміру сплачено, а ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" безпідставно збережено кошти на загальну суму 392 521,60 грн, що є різницею між фактично сплаченою сумою коштів за Договором за листопад 2023 року в розмірі 2 783 476,21 грн та сумою коштів, яка підлягала сплаті в розмірі 2 390 954,61 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до господарського суду.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції на дату укладання договору) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже, ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими, ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із вказаного слідує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

За приписами ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено з матеріалів справи,укладаючи Договір, сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов, визначивши, в тому числі, ціну за 1 кВт/год електричної енергії на рівні 4,69074 грн.

В подальшому, між сторонами укладено Додаткову угоду №2, якою з 01.11.2023 підвищено ціну до 5,460816 грн, тобто в загальному на 16,42%.

Підставою для укладення вказаної додаткової угоди слугувало коливання ціни на ринку, з посиланням на дані, розміщенні на сайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ".

Суд встановив, що упродовж жовтня-грудня 2023 року мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію.

Так, середньозважена ціна на електричну енергію ринку "на добу наперед" по ОЕС України станом на 04.10.2023 становить 3804,35 МВт/год, а станом на 31.10.2023 вже становила 3344,41 грн МВт/год. Упродовж жовтня ціна варіювалася як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Середня ціна за весь жовтень становить 4 065,58 грн МВт/год. Тобто, ціна в середньому підвищилася на 6,67 %. За період з 04.10.2023 (дата укладення договору) по 31.10.2023 середня ціна становить 4013,574643 грн МВт/год, тобто ціна в середньому підвищилася на 5,5%. Також, згідно з даних ДП "Оператор ринку" середньозважена ціна за одиницю товару на РДН за відповідний період (20 днів жовтня, з 12.10.2023 по 31.10.2023) становила 3934,3625 грн МВт/год.

Упродовж листопада ціна варіювалася як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Середня ціна за весь листопад становить 4357,80 грн МВт/год.

Упродовж першої декади грудня (місяць, в якому укладено додаткову угоду про зміну вартості товару) ціна варіювалася як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Середня ціна за першу декаду грудня становить 4372,941 МВт/год. Тобто, ціна в середньому в порівнянні з датою укладення договору (04.10.2023) підвищилася лише на 14,95 %.

Таким чином, підвищення спірною додатковою угодою ціни за одиницю електроенергії є очевидно непропорційним існуючому коливанню ринкових цін на закуповуваний товар.

Так, як вже зазначено, п. 6.2 Додатку №3 до Договору визначено, що до розрахунку відсотку коливання ціни приймається середньозважена ціна за одиницю товару на РДН за відповідний період: десять днів/двадцять днів/місяць, що передує місяцю підняття ціни з попереднім (суміжним) місяцем.

Таким чином, сторони у випадку погодження зміни ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни на ринку, дотримуючись умов укладеного Договору мали б застосовувати наступні дані:

-середньозважена ціна за одиницю товару на РДН за відповідний період (попередній (суміжний) місяць 20 днів жовтня - з 12.10.2023 по 31.10.2023, оскільки договір укладено 04.10.2023 та попередні дати в розрахунок не приймаються) згідно з даних ДП "Оператор ринку" становить 3934,3625 МВт/год;

-середньозважена ціна за одиницю товару на РДН за відповідний період (місяць, що передує місяцю підняття ціни - листопад 2023 року) - згідно з даних ДП "Оператор ринку" становить 4 357,80 грн МВт/год.

З огляду на вищевикладене, коливання ціни в бік збільшення дійсно відбулося, однак лише на 10,76 %.

Тобто, до моменту підписання спірної додаткової угоди відбулося коливання цін як у сторону зменшення від тієї, яка існувала на момент укладення Договору, так і в сторону її збільшення, з чого не можна зробити висновок про значне коливання ціни на ринку в сторону його зростання.

Суд також звертає увагу на те, що Постачальник зобов`язаний довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для Споживача самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій Споживачу на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

При цьому, слід врахувати, що ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" ігнорувалися випадки зниження ціни, а випадки її підвищення - використовувалися як приводи для внесення змін до договору, що свідчить про спрямованість дій відповідача 1 не на належне виконання умов договору про закупівлю, укладеного за результатами електронного аукціону, а на багатократне, неправомірне та недобросовісне підвищення цін на реалізований ним товар.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Верховним Судом у постанові від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 висловлено правову позицію, що обмеження у 10 % застосовується як максимальний ліміт: щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

У п.54 - п.62 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 викладено наступну правову позицію. Так, із системного тлумачення норм ЦК України, ГК України та Закону №922-VIII (зокрема, ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 41) вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої ст. 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Отже, з огляду на вказане, максимальний ліміт збільшення вартості ціни електроенергії за Договором не може перевищувати 10% грн.

Однак, Додатковою угодою №2 сторонами збільшено ціну до 5,460816 грн, що більше на 16,42% від ціни, погодженої в Договорі.

Враховуючи вищевикладене, збільшення ціни електричної енергії у Додатковій угоді №2 по відношенню до погодженої у Договорі ціни здійснено із порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", позаяк призвело до збільшення ціни на товар, визначеної в Договорі, більше, ніж на 10%.

Вказане є підставою для визнання спірної угоди недійсною.

З огляду на те, що сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов Договору після його підписання та до виконання в повному обсязі, а зміна ціни Договору на підставі оспорюваної додаткової угоди є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, здійснена з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку, що Додаткова угода №2 до Договору підлягає визнанню недійсною відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи, що оспорювана додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором, мали регулюватись самим Договором.

Як встановлено судом із підписаного акта на спожиту електроенергію за листопад 2023 року відповідачем 1 передано, а відповідачем 2 прийнято електричну енергію у вказаному місяці загальним обсягом 509 718 кВт/год, за яку сплачено 2 783 476,21 грн.

Внаслідок визнання недійсною спірної додаткової угоди, якою збільшено ціну товару, вартість електроенергії залишилась на рівні, визначеному в Специфікації (Додаток №2 до Договору), підписаній із Договором, та становить 4,69074 грн/кВт/год.

Таким чином, за придбання 509 718 кВт/год електричної енергії за умовами Договору за первісною ціною, відповідач 2 мав сплатити 2 390 954,61 грн.

Натомість, відповідачем 2 сплачено 2 783 476,21 грн, що на 392 521,60 грн більше.

Вказана сума є безпідставно набута відповідачем 1.

Із урахуванням того, що внаслідок виконання відповідачем 2 своїх зобов`язань за оспорюваною угодою відповідачем 1 отримано грошові кошти на загальну суму 392 521,60 грн, які є такими, що безпідставно одержані (підстава їх набуття відпала), то відповідач 1 зобов`язаний повернути їх, що відповідає приписам ст. 216, 1212 ЦК України.

За таких підстав, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до нормст. 129 Господарського процесуального кодексу Українисуд покладає судовий збір за подання позову на відповідачів.

При зверненні до суду з даним позовом прокурором сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 грн, відповідно до платіжної інструкції №2027 від 03.09.2024.

При цьому, судом встановлено, що прокурором не доплачено судовий збір у розмірі 2 859,90 грн, що підлягає стягненню з відповідача 1 в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 12.12.2023 до договору №1713 від 04.10.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Управлінням освіти Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022, ідентифікаційний код 05403286) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" (вул. Лейпцизька, 3А, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 38813199).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" (вул. Лейпцизька, 3А, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 38813199) на користь загального фонду місцевого бюджету Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022, ідентифікаційний код 26241020) безпідставно сплачені кошти в сумі 392 521,60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" (вул. Лейпцизька, 3А, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 38813199) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Стягнути з Управління освіти Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022, ідентифікаційний код 05403286) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" (вул. Лейпцизька, 3А, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 38813199) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 859,90 грн (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача - 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, позивачам та відповідачам через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 25.11.2024.

Суддя М.С. Глушков