Рішення

від 20.11.2024 по справі 912/2378/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуСправа № 912/2378/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/2378/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "В2С СЕРВІС", вул. Князів Острозьких, буд. 46/2, секція 3, поверх 17, м. Київ, 01015

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФУДС-СЕРВІС", вул. Євгена Тельнова, буд. 8, м. Кропивницький, 25030

про стягнення 622 972,06 грн

Представники

від позивача - Більчук О.О., адвокат, ордер серії АА №1439707 від 09.09.2024 (в режимі відеоконференції),

від відповідача - участі не брали,

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "В2С СЕРВІС" (далі - ТОВ "В2С СЕРВІС") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФУДС-СЕРВІС" (далі - ТОВ "ПРОФУДС-СЕРВІС") з вимогами про стягнення 622 972,06 грн, з покладенням судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №30/09/2021 від 30.09.2021 в частині оплати товару.

Ухвалою від 23.09.2024 суд залишив без руху позовну заяву та встановив строк для усунення виявлених недоліків позову.

04.10.2024 позивач подав суду заяву про усунення недоліків з відповідними доказами.

Ухвалою від 07.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2378/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 06.11.2024 та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

06.11.2024 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.11.2024.

20.11.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноважених представників не направив. Відзив на позов суду не подав.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно сформованого запиту до підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" встановлено відсутність електронного кабінету ТОВ "ПРОФУДС-СЕРВІС", з підстав чого суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження та ухвалу про закриття підготовчого провадження в паперовій формі.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.

Конверти із вкладенням (ухвали суду від 07.10.2024, 06.11.2024), направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуто органом поштового зв`язку із відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою" вважається днем вручення відповідачу ухвал суду від 07.10.2024, 06.11.2024.

Повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштових конвертів з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" свідчить, що ухвали не вручені з причин, які не залежать від суду, який в установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Крім того, суд намагався повідомити відповідача про розгляд справи засобами телефонного зв`язку, однак за вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань номером телефону НОМЕР_1 зв`язатись з відповідачем не вдалось, зазначений номер не дійсний (телефонограма №241 від 23.10.2024).

Також, суд направив відповідачу копії ухвал від 07.10.2024, 06.11.2024 на електронну адресу, що зазначена останнім у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Окрім цього, господарський суд повідомив відповідача розгляд справи шляхом розміщення оголошення на вебсайті Судової влади України.

Таким чином, судом вжито всіх належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі викладеного та відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.

30.09.2021 між ТОВ "В2С СЕРВІС" (далі - Постачальник) та ТОВ "Профудс-Сервіс" (далі - Покупець) укладено договір поставки №ПС-07/11/21 (далі - Договір, а.с. 7-14), за умовами якого:

- Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця Товар, а Покупець, у випадку відсутності зауважень, зобов`язується приймати та оплачувати Товар (п. 1.1.);

- предметом поставки є Товар, найменування, асортимент, кількість, ціни та технічні характеристики якого зазначені у Специфікаціях, які невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.2.);

- розрахунки між сторонами за цим Договором здійснюються в безготівковій формі (п. 3.4.);

- оплата здійснюється Покупцем на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних або актів надання послуг, у яких фіксується перелік, кількість, ціна та загальна вартість Товарів (п. 3.5.);

- Покупець сплачує за Товар, що поставляється за даним Договором, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника відповідно до банківських реквізитів останнього на таких умовах: 100% вартості товару - з відстрочкою платежу 21 календарний день, але тільки у платіжний день (на момент укладання Договору, платіжний день - понеділок та четвер) (п. 3.6.);

- поставка Товару здійснюється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2020) на об`єкт Покупця за адресою: 02099, м. Київ, Бориспільське шосе, 41В, якщо інше не зазначено в Додатку до Договору, та у строки зазначені у Специфікаціях (п. 4.1.);

- факт передачі Товару підтверджується підписанням представниками Сторін видаткових накладних (п. 4.5.);

- у разі порушення Сторонами строків поставки або оплати Товару, останні сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару або неоплаченого (невчасно оплаченого) Товару за кожен день такого прострочення платежу (п. 5.1.);

- договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором (п. 9.1.).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Згідно довідки від 16.09.2024, позивачем зазначено що фактичними реквізитами договору, за яким здійснювалось постачання товару на користь відповідача є № 30/09/2021 від 30.09.2021.

В судовому засіданні представником позивача засвідчено про відсутність будь-яких інших договорів між сторонами.

Відповідачем цих обставин не спростовано.

Відтак суд вважає реквізитами договору - № 30/09/2021 від 30.09.2021.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору останній поставив відповідачу товар на загальну суму 1 966 945,50 грн згідно видаткових накладних, долучених до матеріалів справи (а.с. 15-27).

Позивач зазначає, що відповідачем здійснена лише часткова оплата за поставлений товар на суму 1 598 323,50 грн.

За доводами позивача, заборгованість відповідача становить 368 622,00 грн.

Позивач направив відповідачу претензію №21/11/23-П від 2111.2023 разом з актом звірки взаєморозрахунків за Договором (а.с. 29-31). Відповіді на претензію позивач не отримав.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.

Згідно з ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 11, 509, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або його зміна не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу приписів ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець, згідно з ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Із наведених норм слідує, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання Договору ТОВ "В2С СЕРВІС" поставлено, а ТОВ "Профудс-Сервіс" отримано товар на загальну суму 1 966 945,50 грн, про що оформлено видаткові накладні, долучені до справи (а.с. 15-27).

Видаткові накладні містять необхідні реквізити згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Наявний підпис та печатка отримувача товару.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару виконав частково на суму 1 598 323,50 грн.

Згідно з умовами Договору оплата товару Покупцем здійснюється з відстрочкою платежу - 21 календарний день, платіжними днями визначено понеділок та четвер.

Відповідно до накладних, остання поставка товару відбулася 02.02.2022, а тому станом на дату звернення до суду з позовом у даній справі строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Отже, заборгованість відповідача становить 368 622,00 грн, про що також відображено в підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 28).

Відповідач під час розгляду справи в суді будь-яких заперечень з приводу фактичного отримання товару не висловив. Докази сплати вартості товару до суду не подав.

З підстав вищевикладеного, позовні вимоги є підтвердженими та наявні підстави для стягнення з відповідача 368 622,00 грн вартості отриманого товару.

Позивачем також заявлено до стягнення з ТОВ "Профудс-Сервіс" 111 400,49 грн пені за період з 15.09.2023 по 15.09.2024.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 ГК України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 ГК України.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно умов Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строку оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого або невчасно оплаченого Товару за кожен день такого прострочення платежу (п. 5.1.).

Відтак, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 5.1. Договору, позивачем нараховано за період з 15.09.2023 по 15.09.2024 та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 111 400,49 грн за прострочення розрахунків за поставлений товар на підставі останніх видаткових накладних №105 від 28.01.2022, №113 від 31.01.2022 та №152 від 02.02.2022 окремо.

Тобто, період нарахування пені складає один рік.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19, від 16.12.2021 у справі №925/1386/19.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (постанова від 12.03.2020 у справі №907/65/18).

У даному випадку, іншого строку нарахування пені, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, сторонами в договорі поставки не визначено, а умова за кожен день прострочення, не може розцінюватися як установлення іншого строку.

Водночас, частиною 7 розділу IX Прикінцеві положення ГК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

Разом з тим, 27.06.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (набрала чинності 30.06.2023), пунктом 1 якої, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.

З вищевикладеного слідує, що нарахування позивачем пені за період з 15.09.2023 по 15.09.2024, поза межами 6 місячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, з 01.07.2023, тобто після скасування карантину, є необґрунтованим.

За таких обставин, суд відмовляє у стягненні пені.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 114 584,47 грн інфляційних втрат та 28 345,00 грн 3% річних.

Статтею ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати та 3% річних нараховано позивачем в таких розмірах:

- 9 857,00 грн інфляційних втрат та 2 447,00 грн 3 % річних за період з 19.02.2022 по 15.09.2024 за видатковою накладною №105 від 28.01.2022 (на суму прострочення 31 712,00 грн);

- 62 159,50 грн інфляційних втрат та 15 385,00 грн 3 % річних за період з 22.02.2022 по 15.09.2024 за видатковою накладною №113 від 31.01.2022 (на суму прострочення 199 980,00 грн);

- 42 567,97 грн інфляційних втрат та 10 513,00 грн 3 % річних за період з 24.02.2022 по 15.09.2024 за видатковою накладною №152 від 02.02.2022 (на суму прострочення 136 950,00 грн).

Разом з тим, з урахуванням часткових оплат, відображених в акті звірки взаємних розрахунків, сума боргу за видатковою накладною №105 від 28.01.2022 складає 31 692,00 грн, а не 31 712,00 грн як вказано позивачем.

Також, враховуючи умови Договору щодо відстрочення платежу та оплати тільки у платіжні дні - понеділок та четвер, прострочення оплати мало місце:

- з 22.02.2022 за видатковою накладною №105 від 28.01.2022 (на суму прострочення 31 692,00 грн),

- з 22.02.2022 за видатковою накладною №113 від 31.01.2022 (на суму прострочення 199 980,00 грн),

- з 25.02.2022 за видатковою накладною №152 від 02.02.2022 (на суму прострочення 136 950,00 грн).

Враховуючи викладені вище висновки щодо суми боргу та дати, коли у відповідача відповідно до умов Договору виник обов`язок здійснити оплату поставленого товару, суд здійснив власний розрахунок 3% річних, інфляційних втрат по кожній накладній окремо та встановив такий їх розмір:

3% річних

2 438,87 грн за період з 22/02/2022 до 15/09/2024 на суму 31 692,00 грн за видатковою накладною №105 від 28.01.2022;

15 389,57 грн за період з 22/02/2022 до 15/09/2024 на суму 199 980,00 грн за видатковою накладною №113 від 31.01.2022;

10 505,29 грн за період з 25/02/2022 до 15/09/2024 на суму 136 950,00 грн за видатковою накладною №152 від 02.02.2022;

інфляційних втрат

11 275,73 грн за період з 22/02/2022 до 15/09/2024 на суму 31 692,00 грн за видатковою накладною №105 від 28.01.2022;

71 151,09 грн за період з 22/02/2022 до 15/09/2024 на суму 199 980,00 грн за видатковою накладною №113 від 31.01.2022;

48 725,58 грн за період з 25/02/2022 до 15/09/2024 на суму 136 950,00 грн за видатковою накладною №152 від 02.02.2022.

Отже, встановлений судом розмір 3% річних за видатковою накладною №113 від 31.01.2022 та інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем, однак враховуючи, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, суд задовольняє вимогу про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за вказаною накладною в межах заявлених сум.

В іншій частині 3% річних підлягають стягненню у встановленому судом розмірі.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 368 622,00 грн основного боргу, 114 584,47 грн інфляційних втрат та 28 329,16 грн 3% річних.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФУДС-СЕРВІС" (вул. Євгена Тельнова, буд. 8, м. Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код 42189931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В2С СЕРВІС" (вул. Князів Острозьких, буд. 46/2, секція 3, поверх 17, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 43552721) 368 622,00 грн основного боргу, 114 584,47 грн інфляційних втрат, 28 329,16 грн 3% річних, а також 7 673,03 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу до електронного кабінету, відповідачу (вул. Євгена Тельнова, буд. 8, м. Кропивницький, 25030; restospilnota@ukr.net).

Повне рішення складено 25.11.2024.

Суддя В.Г. Кабакова