Рішення

від 13.11.2024 по справі 914/1137/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 Справа № 914/1137/24

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Дрогобицький міський відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про: зняття арешту з нерухомого майна,

представники:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2024р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ» про зняття арешту з нерухомого майна.

06.05.2024р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, ухвалив: вищевказану позовну заяву залишити без руху; надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

16.05.2024р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№13228/24.

20.05.2024р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у цій справі, відповідно до якої, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 12.06.2024р.; залучити до участі у справі Дрогобицький міський відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: Україна, 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, вулиця 22 Січня, будинок 43; ідентифікаційний код: 35019539) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов`язковою; викликати представників учасників справи у підготовче засідання.

26.06.2024р. на адресу суду третьою особою подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів зведеного виконавчого провадження №42244733 (№16725/24).

26.06.2024р. на адресу суду третьою особою подано клопотання про залучення співвідповідачів (№2485/24).

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, право заявляти клопотання про залучення співвідповідача у справі належить виключно позивачеві, іншим учасникам справи такого права не надано, крім того, суд не вправі залучати до участі у справі співвідповідача з власної ініціативи.

Визначення складу сторін спору, а саме складу відповідачів, підстав позову та вимог щодо кожного з них, належить до права саме позивача та є однією зі складових принципу диспозитивності розгляду спору в господарському суді, а тому третя особа не має права клопотати про зміну складу відповідачів чи залучення інших відповідачів.

За таких обставин, суд, розглянувши подане третьою особою клопотання про залучення співвідповідачів, не знайшов правових підстав для його задоволення, з огляду на відсутність процесуальної можливості подання такого клопотання третьою особою у справі.

Протокольною ухвалою від 26.06.2024р. суд, зокрема, ухвалив: відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про залучення співвідповідачів, задовольнити клопотання третьої особи про долучення доказів та долучити подані третьою особою докази до матеріалів справи, продовжити строк підготовчого провадження на тридцять календарних днів, розгляд справи відкласти на 07.08.2024р.

16.08.2024р. від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№20388/24).

Протокольною ухвалою від 21.08.2024р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 18.09.2024р.

09.10.2024р. від третьої особи через систему «Електронний суд» надійшло додаткове письмове пояснення (вх.№24567/24).

Суть спору: полягає у тому, що позивач позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності нерухомим майном, у зв`язку з винесенням державним виконавцем постанови про накладення арешту на це нерухоме майно, вважає, що належним способом захисту порушених прав є звернення до господарського суду із позовом про зняття арешту з нерухомого майна, яке зареєстровано за ним на праві власності.

Позиція позивача:

В обгрунтування позовної заяви позивач вказує, зокрема, на те, що він в одній особі іпотекодержатель, 05.03.2024 року реалізував свої права, набувши право власності на приміщення складу ангару, літ. «В-1», нежитлову будівлю літ. «Г-1» по вул. Білозіра Ігора, 24, у селі Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області, на який третьою особою накладений арешт, і жодного виконавчого провадження станом на момент подання позову, де боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» не існує, а накладені арешти порушують права позивача, як власника, тому він позивач, має право вимагати усунення перешкод шляхом зняття арешту з належного йому нерухомого майна для реалізації свого права на користування, володіння та розпоряджання, що закріплено статтею 391 Цивільного Кодексу України.

Позиція відповідача:

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи пояснень не подав.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, вимог ухвал Господарського суду Львівської області у даній справі не виконав.

Кореспонденція, направлена на адресу місця реєстрації відповідача, повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання». При цьому, адреса, за якою направлено відповідні поштові відправлення, відповідає адресі відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), є видом судового рішення.

В силу п.п.2, 5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою, надісланою відповідачу, суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається йому врученою.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Позиція третьої особи: у поданих поясненнях викладено зміст та обставини процедури виконавчого провадження, зокрема, зведеного, та стверджено про те, що право власності на нерухоме майно-предмет іпотеки, зареєстровано за позивачем.

За результатами дослідження наданих позивачем та третьою особою доказів, а також матеріалів справи, суд встановив наступне:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.04.2017р. у справі 20/116 замінено сторону стягувача - Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» на Товариство обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» у виконавчому проваджені №38345903 (зведене виконавче провадження №42244733) при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 02.09.2009 року у справі №20/116 за позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально-Експортний банк» (правонаступником якого є Публічне акціонері товариство «Креді Агріколь банк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ» про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2018р. у справі №20/116 замінено сторону стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» у виконавчому провадженні №38345903 (зведене виконавче провадження №42244733) при виконанні наказу Господарського суду Львівської області в 02.09.2009р. у справі №20/116 за позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально - Експортний банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь банк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ» про стягнення коштів.

05 березня 2024 року державним реєстратом Янів Р.П. за Товариством з обмеженою і дповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» (іпотекодержателем) зареєстровано право власності на предмети іпотеки:

-приміщення складу ангару, літ. «В-1» по вул. Білозіра Ігора, будинок 24, у селі Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області;

-нежитлова будівля літ. «Г-1» по вул. Білозіра Ігора, будинок 24, у селі Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області.

Згідно Інформаційної довідки 375791684 від 24.04.2024р. за приміщенням складу ангару, власником якого є позивач, зареєстровані наступні обтяження:

-арешт нерухомого майна (номер запису про обтяження: 53991884), внесений до Державного реєстру речових прав 24.02.2020р. на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: ЗВП АСВП №42244733, виданий 24.02.2020р., видавник: Дрогобицький МРВ ДВС ЗМУМЮ (м. Львів);

-арешт нерухомого майна (номер запису про обтяження: 53991854), внесений до Державного реєстру речових прав 14.01.2019 року на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 42244733, виданий 19.07.2017р., видавник: Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Згідно Інформаційної довідки 375812416 від 24.04.2024р. за нежитловою будівлею, власником якої є позивач, зареєстровані наступні обтяження:

-арешт нерухомого майна (номер запису про обтяження: 53990368), внесений до Державного реєстру речових прав 24.02.2020р. на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: ЗВП АСВП №42244733, виданий 24.02.2020р. - видавник: Дрогобицький МРВ ДВС ЗМУМЮ (м. Львів);

-арешт нерухомого майна (номер запису про обтяження: 53990456), внесений до Державного реєстру речових прав 14.01.2019 року на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 42244733, видавник: Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Як слідує з Інформаційних довідок, обтяження які накладались Дрогобицьким міськрайонним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області (правонаступником якого є Дрогобицький відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) на приміщення складу ангару та нежитлову будівлю у межах виконавчого проваджені АСВП № 42244733, боржником (суб`єктом обтяження) є Товариство з обмеженою відповідальністю «БТ» (код за ЄДРПОУ:13806459), якому до моменту реєстрації права власності за позивачем належали згадані вище об`єкти речових прав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач зазначає, що позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися належним йому нерухомим майном, у зв`язку з винесенням державним виконавцем постанови про накладення арешту на це майно.

Згідно з ч .5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для державної реєстрації припинення обтяження, є, у тому числі, судове рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Наявність вказаного арешту перешкоджає позивачу вільно володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном. З огляду на викладене, позивач, зважаючи на положення ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», вправі вимагати зняття арешту з належного йому на праві власності майна в судовому порядку.

Якщо позивачі звернулися до суду для захисту їхнього порушеного права на майно, на яке державний виконавець наклав арешт в інтересах інших осіб, такі правовідносини мають приватноправовий характер, а тому спір слід вирішувати за правилами цивільного чи господарського судочинства (п. 17.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019р. у справі №905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому, орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019р. (провадження №11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06.12.2021р. у справі №554/5912/19-ц (провадження №61-12594 св 21), від 08.12.2022р. у справі №331/1383/20 (провадження №61-7109 св 22).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст.391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі ( ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, юридичні особи та фізичні особи підприємці мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів, що є власником нерухомого майна, яке він просить звільнити з - під арешту.

Однак, в межах зведеного виконавчого провадження накладено арешт на вказане нерухоме майно, внаслідок чого позивач позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Отже, позовна вимога про зняття арешту з нерухомого майна є належним способом судового захисту, адекватним наявному порушенню та придатним до застосування, як передбаченого законодавством.

З урахуванням вищевикладених обставин справи суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів правомірність своєї вимоги зняти арешт з нерухомого майна, яке належить позивачу, отже ця вимога підлягає задоволенню, як правомірна та обґрунтована.

Згідно із ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що, оскільки позивач є власником нерухомого майна, а наявність нескасованого обтяження у вигляді арешту перешкоджає здійсненню прав власника, наявні підстави для задоволення вимоги про зняття арешту з цього майна.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №2677 від 25.04.2024р. на суму 3 028,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позов підлягає задоволенню, судові витрати у справі, а саме 3 028,00 грн. судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Звільнити з-під арешту приміщення складу ангару, літ «В-1» по АДРЕСА_1 , на який накладений арешт Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: ЗВП АСВП №42244733, виданий 24.02.2020 року (номер запису про обтяження: 53991884); постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 42244733, виданий 19.07.2017 року (номер запису обтяження: 53991854).

3.Звільнити з-під арешту нежитлову будівлі літ. «Г-1» АДРЕСА_1 , на яку накладений арешт Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: ЗВП АСВП №42244733, виданий 24.02.2020 року (номер запису про обтяження: 53990368); постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 42244733 (номер запису про обтяження: 53990456).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ» (місцезнаходження: Україна, 82167, Львівська обл., Дрогобицький р-н, село Почаєвичі, вул.І.Білозіра, будинок 24; ідентифікаційний код - 13806459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» (місцезнаходження: Україна, 04052, місто Київ, вул.Глибочицька, будинок 17-Б, офіс 503; ідентифікаційний код - 41153878) 3 028,00 грн. судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 25.11.2024 р.

СуддяКороль М.Р.