Ухвала

від 13.11.2024 по справі 916/1517/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

13 листопада 2024 року Справа № 916/1517/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Шевченко Т.В.,

представника прокуратури: Григорян Е.Р.,

представника відповідача-2: Шеремета М.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом: керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області

в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації,

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ТАС АГРО ПІВДЕНЬ,

відповідача-3: Кривоозерської селищної ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Врадіївське лісове господарство,

про: визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, припинення права комунальної власності та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в:

Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ТОВ ТАС АГРО ПІВДЕНЬ, Кривоозерської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Врадіївське лісове господарство, у якій просить суд:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 №72, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576;

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 №8602/0/14-19-СГ в частині прийняття рішення про продаж права оренди строком на 7 років на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, площею 48,7066 га, розташовану в межах Багачівської сільської ради Кривоозерського району, на земельних торгах (пункт 2 Додатку №1);

- визнати недійсними результати земельних торгів із продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, площею 48,7066 га, оформлені протоколом товарної біржі Універсальна біржа Номінал про проведення повторних земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 12.03.2020 №0007/20;

- визнати недійсним договір оренди землі від 12.03.2020, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю ТАС АГРО ПІВДЕНЬ, з одночасним припиненням відповідного права оренди, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 20.03.2020 (запис № 36059573);

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.12.2020 №31-ОТГ в частині надання у комунальну власність територіальної громади сіл в особі Кривоозерської селищної ради земельної ділянки площею 48,7066 га (кадастровий номер 4823980400:01:000:0576) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з одночасним припиненням права комунальної власності на неї, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 05.03.2021 (запис №40968174);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га, розташованої в межах території Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка частково накладається на землі державного лісового фонду, які незаконно, поза волею держави, з незаконною зміною цільового призначення були вилучені Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області з власності держави та постійного користування Державного підприємства Врадіївське лісове господарство, що є підставою для визнання незаконними та скасування спірних наказів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в частині спірної земельної ділянки, визнання недійсними результатів земельних торгів із продажу права оренди спірної земельної ділянки та договору оренди, припинення права комунальної власності та скасування її державної реєстрації.

Відповідач-2 у відзиві (т.1 а.с.208-210) проти позовних вимог заперечує та зазначає, зокрема, що відповідно до ч.4 ст.38 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ДЗК містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 01.01.2013.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на лист ДП «Врадіївське лісове господарство» від 15.04.2021 №143 та лист Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.03.2021 №260, в яких містяться висновки про те, що згідно з аналізом даних Публічної кадастрової карти України (базові шари «Ортофотоплани» і «Ліси») та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, орендована земельна ділянка розміщена частково в межах земель лісогосподарського призначення, що перебувають в постійному користуванні ДП «Врадіївське лісове господарство». Але дані шари ДЗК є суто інформаційними та не можуть бути підставою для визначенні факту перетину земельних ділянок. ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області в своєму листі від 22.03.2021 №10-14-0.3-1921/2-21 також підтвердив, що шар «Ліси» Публічної кадастрової карти не містить офіційних відомостей ДЗК та носить інформативний характер, а матеріали лісовпорядкування не є підставою для реєстрації земельних ділянок. Посилання позивача на лист Українського державного проектного лісовпорядного ВО «Укрдержліспроект» від 13.01.2021 №25, також є необґрунтованим, оскільки інформація, надана в цьому листі станом на 2014 рік, про що зазначено в самому листі, а тому вказана інформація не є актуальною. Крім того, лист ДП «Врадіївське лісове господарства» від 20.01.2021 №41, на який також посилається позивач, жодним чином не підтверджує факт накладення орендованої земельної ділянки з земельною ділянкою з кадастровим номером 4823980400:01:000:0452, що була надана ДП «Врадіївське лісове господарство» згідно з Державним Актом на право постійного користування земельною ділянкою від 15.02.2010 серія ЯЯ №193236, оскільки взагалі не містить посилання на орендовану земельну ділянку, а рукописне виправлення, щодо кадастрового номеру земельної ділянки, що міститься в листі, робить неможливим зробити достовірний висновок, про які саме земельні ділянки йдеться в листі.

Крім того, відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №514/1571/14-ц, де зазначено, що «…у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право позивача порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста».

На підставі наведеного, відповідач-2 вважає, що надані позивачем докази не доводять ті обставини, на які позивач посилається в своєму позові та не підтверджують позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 дану справу передано за виключною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Миколаївської області від 01.03.2024 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у даній справі Мавродієву М.В.

Ухвалою від 06.03.2024 справу прийнято до провадження суддею Мавродієвою М.В.

Під час розгляду справи представником ТОВ ТАС АГРО ПІВДЕНЬ було подано до суду клопотання про призначення експертизи від 24.04.2024 (вх. №4940/24).

08.11.2024 від представника ТОВ ТАС АГРО ПІВДЕНЬ надійшло клопотання про уточнення прохальної частини клопотання від 24.02.2024, в якому він просить суд поставити на вирішення судової земельно-технічної експертизи наступні питання:

- чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624, що була надана ДП «Врадіївське лісове господарство» згідно з Державним Актом на право постійного користування земельною ділянкою від 15.02.2010 р. серія ЯЯ № 193236 відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на цю земельну ділянку?

- чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на цю земельну ділянку?

- чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624, що була надана ДП «Врадіївське лісове господарство» згідно з Державним Актом на право постійного користування земельною ділянкою від 15.02.2010 серія ЯЯ №193236 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га?

- чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки).

Проведення експертизи відповідач-2 просить доручити Миколаївському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Прокуратурою у письмових поясненнях від 07.10.2024 (вх. №12066/24 від 08.10.2024) висловлені заперечення проти призначення судової експертизи.

В обґрунтування своєї позиції представник прокуратури посилається на наступне.

Щодо першого та другого питань поставлених відповідачем-2 на вирішення експертизи, прокуратурою зазначено, що вони не мають відношення до підстав та предмету позову (не стосуються підтвердження чи спростування належності ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 до земель державного лісового фонду).

З приводу четвертого питання прокуратурою зазначено, що питання про можливість поділу незаконно сформованої спірної ділянки також не має відношення до підстав та предмету позову, оскільки прокурор не заявляє вимогу про поділ землі, чи про зобов`язання повернути частину цієї ділянки. У позовній заяві прокурором наголошено на тому, що спірна ділянка сформована незаконно, що супроводжувалось, у тому числі, незаконною зміною цільового призначення частини (в межах накладення на ділянку лісового фонду), а тому її державна реєстрація у ДЗК має бути скасована. Позовні вимоги не містять вимог щодо зобов`язання повернути земельну ділянку чи її частину позивачу. Тому вирішення питання можливості поділу спірної ділянки не входить у предмет доказування у даній справі та не повинно вирішуватися шляхом проведення судової експертизи.

Щодо третього питання (з урахуванням його уточнення відповідачем-2) (чи накладається спірна земельна ділянка кадастровий номер 4823980400:01:000:0624 на земельну ділянку з кадастровим номером4823980400:01:000:0576), прокуратурою зазначається, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними (ч.1 ст.20 Закону України «Про державний земельний кадастр»). У п.12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом. Відповідно до ст.6, 7 Закону України «Про державний земельний кадастр», п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. При цьому, матеріали справи містять інформацію держателя та адміністратора ДЗК - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.12.2021 №10-14-0.2-7377/2-21, у якій повідомлено прокуратуру про те, що помилки геометрії при внесенні даних до ДЗК щодо земель з кадастровими номерами 4823980400:01:000:0576 та 4823980400:01:000:0624 не має; існує факт перетину спірної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 та ділянки державної власності з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624 (земельну ділянку сформовано у 2009 році), землекористувачем якої є ДП «Врадіївське лісове господарство» за державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 193236 від 15.03.2010. У судовому порядку не ставилося під сумнів законність формування ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624; у цій справі також жодних доказів на підтвердження незаконності внесення відомостей до ДЗК по лісовій ділянці не надавалося. Навпаки, матеріали справи вочевидь свідчать, що відповідач, до якого заявлені вимоги щодо законності формування спірної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 та розпорядження нею (ГУ ДГК в області) сам підтверджує наявність накладення цієї землі на землі державного лісового фонду (лист від 02.12.2021 №10-14-0.2-7377/2-21).

Розглянувши клопотання відповідача-2 про призначення судової земельно-технічної експертизи, суд, з урахуванням позиції прокуратури дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до п.6 Постанови Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», господарському суду слід мати на увазі, що чинне законодавство не надає йому права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з`ясування відповідних питань спеціальні знання.

Враховуючи, що відповідачем-2 заперечується факт накладення спірних земельних ділянок та доведеність такого факту на підставі офіційних відомостей Державного земельного кадастру та листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 13.01.2021 №25, суд, з метою повного та всебічного розгляду справи, вважає за можливе клопотання відповідача-2 задовольнити частково.

При цьому, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Так, рішеннями ЄСПЛ у справах „DomboBeheer B.V. v. theNetherlands" від 27.10.1993 (п. 33), та „Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні „справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, „без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні ЄСПЛ „Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до ч.1,2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно п.3) ч.1 ст.177 ГПК України, саме до завдань підготовчого провадження віднесено визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. При цьому, надання оцінки зібраним у справі доказам (зокрема, щодо їх достатності для підтвердження тих, чи інших обставин) суд може надати лише під час ухвалення рішення суду, а не стадії підготовчого провадження.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, перед якою поставити наступне питання:

- чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624, що була надана ДП «Врадіївське лісове господарство» згідно з Державним Актом на право постійного користування земельною ділянкою від 15.02.2010 серія ЯЯ №193236 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га?

Щодо решти зазначених відповідачем-2 питань, суд погоджується з позицією прокуратури про відсутність підстав для їх поставлення на вирішення експерта, оскільки вони не входить до предмету доказування у даній справі та не повинні вирішуватися шляхом проведення судової експертизи.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Згідно п.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерство юстиції України №53/5 від 08.10.1998, експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування (перелік зон наведено в додатку). За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

З метою недопущення порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, враховуючи необхідність направлення матеріалів справи до експертної установи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, у зв`язку з призначенням експертизи, відповідно до п.2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 99,100, 103, п.2) ч.1 ст.228, ст.ст.234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ТОВ ТАС АГРО ПІВДЕНЬ про призначення судової земельно-технічної експертизи задовольнити частково.

2. Призначити у справі №915/1517/22 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Карпенка, 27, м. Миколаїв).

3. На вирішення судової земельно-технічної експертизи поставити наступне питання:

- чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624, що була надана ДП «Врадіївське лісове господарство» згідно з Державним Актом на право постійного користування земельною ділянкою від 15.02.2010 серія ЯЯ №193236 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га?

4. В решті клопотання відмовити.

5. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача ТОВ ТАС АГРО ПІВДЕНЬ з подальшим їх розподілом за наслідками розгляду справи.

6. Направити до Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Карпенка, 27, м. Миколаїв) матеріали господарської справи №916/1517/22.

7. Ухвалу направити на адреси учасників справи та Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Карпенка, 27, м. Миколаїв).

8. Провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не бреши участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, м.ає право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 18.11.2024.

Суддя М.В.Мавродієва