Ухвала

від 25.11.2024 по справі 915/1403/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

25 листопада 2024 року Справа № 915/1403/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

розглянувши без виклику сторін клопотання ліквідатора вих. № 01-34/11-04 від 18.11.2024 про витребування доказів у справі № 915/1403/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Електротехніка, у якій:

кредитор: Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ел.пошта: mk.official@sfs.gov.ua).

банкрут: Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Електротехніка (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 18, поштова адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 48/5, код ЄДРПОУ 34319287)

ліквідатор: арбітражний керуючий Безабчук А.В. (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 48)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/1403/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Електротехніка (код ЄДРПОУ 34319287) (далі ТОВ Завод Електротехніка).

Постановою від 22.02.2022 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) 233 від 20.02.2013).

Наразі у справі здійснюється ліквідаційна процедура.

Ліквідатор ТОВ Завод Електротехніка посилаючись на ст. 81 ГПК України звернувся до суду з клопотанням вих. № 01-34/11-04 від 18.11.2024 про витребування доказів, у якому просить суд витребувати у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Чернікової Олени Євгеніївни рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40440768 від 02.04.2018 та всі матеріали реєстраційної справи з державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитловий об?єкт, розташований по вул. Новозаводській, 18 у м. Миколаєві, який складався з 9-ти основних будівель з службовими будівлями та спорудами за гр. ОСОБА_1 на підставі дублікату договору дарування № 891 від 13.07.2018, в т.ч. дублікат такого договору дарування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви, клопотання щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Ст. 169 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Тому судом встановлений порядок розгляду вказаного клопотання - за наявними доказами поза межами судового засідання.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою; отримувати інформацію з державних реєстрів.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов`язаний зокрема проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; провести інвентаризацію майна боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Згідно з ч. 8 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Відповідно до приписів ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо.

На виконання вказаної постанови та норми Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатором мають бути вжиті заходи щодо виявлення, припинення експлуатації, збереження та реалізації належного банкруту майна.

З 22.02.2022 арбітражний керуючий Безабчук А.В. є єдиним законним та повноважним представником ТОВ Завод Електротехніка, як призначений судом ліквідатор.

Згідно ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, як приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

В ході виконання повноважень по виявленню майна банкрута, ліквідатором було В ході виконання повноважень по виявленню майна банкрута, ліквідатором було отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна станом на 04.10.2024 (№ 397877801).

З даної Інформаційної довідки вбачається, що за банкрутом з 27.01.2012 перебувало у власності нерухоме майно - нежитловий об?єкт, розташований по вул. Новозаводській, 18 у м. Миколаєві, який складався з 9-ти основних будівель з службовими будівлями та спорудами.

З 11.05.2016 на дане майно був накладений арешт в межах виконавчого провадження - постановою державного виконавця Інгульського районного відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, постанова Nє42470287 від 29.05.2014.

Відомості про зняття даного арешту державною виконавчою службою або за рішенням суду у Державному реєстрі речових прав відсутні.

Однак, з 02.04.2018 право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване за гр. ОСОБА_1 на підставі дублікату договору дарування серія та номер 891 від 13.07.2018, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Черніковою Оленою Євгеніївною.

Державну реєстрацію права власності також було здійснено приватним нотаріусом ММНО Черніковою О.С.

При цьому, ліквідатор звертає увагу суду, що право власності за гр. ОСОБА_1 було зареєстровано 02.04.2018, а правовстановлювальний документ - договір дарування датований 13.07.2018, тобто вже після такої реєстрації.

В даному випадку існує потреба у дослідженні вказаних документів та матеріалів реєстраційної справи з огляду на те, що майно, яке належало боржнику на праві приватної власності та перебувало в арешті, вибуло з його володіння на безоплатній основі.

Ліквідатор ТОВ «Завод Електротехніка» зазначає, що серед наявної документації відсутні будь-які відомості щодо укладення боржником такого договору дарування, тому зазначає, що ТОВ «Завод Електротехніка не приймало участі при оформленні та при передачі спірного нерухомого майна, більше того, в даному випадку не виключається і фактична підробка документів.

Враховуючи викладене, у ліквідатора відсутні вказані документи, які підтверджували перехід права власності на спірне майно до гр. ОСОБА_1 .

Оскільки витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням, ліквідатор звернувся до господарського суду з клопотанням про витребування доказів з огляду на неможливість самостійно отримати потрібні відомості.

У даному випадку, докази, що витребовуються можуть підтвердити/спростувати законність реєстрації за гр. ОСОБА_1 нежитлового об`єкту по АДРЕСА_1 , який до цього належав банкруту - ТОВ «Завод Електротехніка».

Факт незаконного відчуження майна (або недотримання встановленого порядку відчуження) може мати наслідком зміну майнового стану боржника, що значно вплине на процедуру ліквідації банкрута та на інтереси кредиторів у справі.

В силу приписів ч.6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на речове майно та їх обтяжень», витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням. Суб?єкт державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, зобов?язаний зробити опис вилучених документів, забезпечити виготовлення копій документів, що вилучаються з реєстраційної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою. До реєстраційної справи долучається копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також опис вилучених документів. Вилучені з реєстраційної справи документи надсилаються поштовим відправленням до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання. Після проведення відповідних процесуальних дій документи, вилучені з реєстраційної справи, підлягають негайному поверненню суб?єкту державної реєстрації, який забезпечує зберігання такої реєстраційної справи.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 3 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.

Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України визначено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте, суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Судом враховано, що згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч.4 ст. 81 ГПК України).

З урахуванням викладеного, у зв`язку з необхідністю отримання ліквідатором ТОВ Завод Електротехніка інформації щодо правомірності відчуження майна банкрута, клопотання ліквідатора підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 6 статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Водночас, суд зазначає, що згідно з ч. 9 ст. 81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Керуючись ст. 2, 12, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 81, 234 ГПК України, ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання ліквідатора про витребування доказів.

2. Витребувати у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Чернікової Олени Євгеніївни (54005, м. Миколаїв, вул. Аркасівська, буд. 14) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40440768 від 02.04.2018 та всі матеріали реєстраційної справи з державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитловий об?єкт, розташований по АДРЕСА_1 , який складався з 9-ти основних будівель з службовими будівлями та спорудамиза гр. ОСОБА_1 на підставі дублікату договору дарування Nє 891 від 13.07.2018, в т.ч. дублікат такого договору дарування..

3. Зобов`язати приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Чернікової Олени Євгеніївни у 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали надіслати витребувані документи Господарському суду Миколаївської області.

4. Ухвала набирає законної сили 25.11.2024 та є обов`язковою для виконання.

5. Копію ухвали надіслати учасникам у справі про банкрутство та приватному нотаріусу Черніковій О.Є. (54005, м. Миколаїв, вул. Аркасівська, буд. 14).

Суд також вважає за необхідне роз`яснити наступне:

- будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 7 ст. 81 ГПК України);

- особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов?язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п?яти днів з дня вручення ухвали (ч. 8 ст. 81 ГПК України);

- у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 9 ст. 81 ГПК України).

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.М.Давченко