Рішення

від 31.10.2024 по справі 916/770/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/770/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552, 65062, м.Одеса, вул.Черняховського, 6) в інтересах держави в особі

позивача-1: Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150, 65012, м.Одеса, вул.Канатна, 83)

позивача-2: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м.Одеса, пл.Думська, 1)

до відповідача-1: Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")" (код ЄДРПОУ 23211998, 65006, м.Одеса, вул.Розкидайлівська, 67 А)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" (код ЄДРПОУ 41522192, 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 21, прим.201)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (код ЄДРПОУ 38643633, 65091, м. Одеса, вул. Прохоровська, буд. 6)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 39431426, 65006, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 67-а)

про визнання недійсними договору про закупівлю від 25.09.2023 №20 на суму 24637726,00 грн. та додаткової угоди №1 від 18.12.2023, стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів в сумі 24637726,00 грн.

за участю прокурорів: Ірини Коломійчук, Інни Афанасьєвої

представників сторін:

від позивача-1: Тетяни Куслій

позивача-2: не з`явився

відповідача-1: Мзії Магазинник, Віктора Боярчука

відповідача-2: Ірини Кареліної, Ольги Кулішової

третьої особи на стороні позивачів: не з`явився

третьої особи на стороні відповідача-1: Володимира Харіщака

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Південного офісу Держаудитслужби, позивача-2 Одеської міської ради до відповідача-1 Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про визнання недійсними договору про закупівлю від 25.09.2023 №20 на суму 24637726,00 грн. та додаткової угоди №1 від 18.12.2023, стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів в сумі 24637726,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами приписів чинного законодавства під час проведення процедури відкритих торгів на закупівлю товарів.

Одночасно з позовом прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 29.02.2024 заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі №916/770/24 задоволено; накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" в розмірі 24637726,00 грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Ухвалою від 04.03.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено прокурору строк на усунення недоліків.

У встановлений строк прокурором усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.

14.03.2024 відповідачем-1 подано до суду клопотання про повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Ухвалою від 18.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів; призначено підготовче засідання на 17.04.2024; запропоновано сторонам подати заяви по суті справи.

25.03.2024 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подано пояснення третьої особи.

01.04.2024 від відповідача-1 Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")" надійшов відзив на позовну заяву.

03.04.2024 до суду відповідачем-2 Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" подано відзив на позовну заяву.

15.04.2024 відповідач-1 звернувся до суду з заявою про залучення до участі у справі Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1.

15.04.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-2, 16.04.2024 - відповідь на відзив відповідача-1.

У зв`язку із перебуванням головуючого у справі судді у відпустці (за сімейними обставинами), судове засідання, призначене на 17.04.2024, не відбулося.

25.04.2024 від відповідача-1 надійшло заперечення.

26.04.2024 відповідачем-2 подано до суду заперечення.

Ухвалою від 01.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 17.06.2024, призначено підготовче засідання на 23.05.2024.

15.05.2024 прокурором подано пояснення на заперечення ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА", 23.05.2024 - письмові пояснення на заперечення Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")" разом з клопотанням про поновлення строку на подання доказів з кримінального провадження №42023163030000134.

23.05.2024 до суду надійшли пояснення позивача-1 Південного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою від 23.05.2024 задоволено клопотання відповідача-1 Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")" про залишення без розгляду клопотання про повернення позовної заяви прокурора та доданих до неї доказів, залишено без розгляду клопотання (вх.№ 10917/24 від 14.03.2024); задоволено клопотання відповідача-1 про залучення до участі у справі третьої особи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради; запропоновано Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради надати пояснення по суті спору; відкладено підготовче засідання на 12.06.2024.

04.06.2024 Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради подано пояснення третьої особи.

11.06.2024 від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення та клопотання про залишення позову прокурора без розгляду.

У судовому засіданні 12.06.2024 господарський суд, з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановив розглянути справу у розумні строки та оголосив перерву до 27.06.2024.

25.06.2024 прокурором подано заперечення на пояснення Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради.

27.06.2024 від Департаменту муніципальної безпеки надійшли пояснення на заперечення прокурора.

Ухвалою від 27.06.2024 закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.07.2024.

23.07.2024 відповідачем-2 подано додаткові пояснення.

В судовому засіданні 24.07.2024 було розглянуто клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду та питання щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду із даним позовом.

Обґрунтовуючи клопотання про залишення позову без розгляду представник відповідача-1 зазначив, що прокурором не наведено жодного правового та доказового обґрунтування, які саме державні та суспільні інтереси порушено відповідачем-1 при укладенні оскаржуваного договору, не зазначено та не доведено завдання шкоди інтересам держави, зокрема і в розрізі охоплення інтересів жителів територіальної громади, не описано, яким чином в результаті визнання договору недійсним нібито порушені права та інтереси буде захищено та відновлено.

Також представник відповідача-1 зауважив, що прокурором не обґрунтовано порушення інтересів держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Одеської міської ради.

Прокурор надала пояснення щодо підстав здійснення представництва інтересів держави у даному спорі, проти задоволення клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду заперечила з підстав її необґрунтованості.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, заслухавши прокурора та представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

У зв`язку з оголошенням в м.Одеса та Одеській області повітряної тривоги, в судовому засіданні 24.07.2024, з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ухвалено про розгляд справи у розумні строки та оголошено перерву до 19.09.2024.

В судовому засіданні 19.09.2024 оголошено перерву до 04.10.2024.

В судовому засіданні 04.10.2024 оголошено перерву до 31.10.2024.

В судове засідання 31.10.2024 з`явились прокурори, представники позивача-1, відповідачів, третьої особи на стороні відповідача-1.

Прокурор підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Обґрунтовуючи позов прокурор зазначила, що при виконанні повноважень, визначених нормами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Приморською окружною прокуратурою міста Одеси Одеської області встановлені порушення інтересів держави під час проведення процедури публічних закупівель у сфері цивільного захисту.

Так, за дорученням обласної прокуратури окружною прокуратурою було опрацьовано інформацію щодо виявлених порушень під час проведення відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором закупівлі UA-2023-08-29-004917-a.

З відомостей вебпорталу Уповноваженого органу з питань публічних закупівель Prozorro встановлено, що Комунальною установою "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" (надалі-замовник) 29.08.2023 в електронну платформу системи закупівель завантажено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товару: "Придбання засобів оповіщення та інформування населення: придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання" з очікуваною вартістю 25,5 млн. грн. за КЕКВ: 3110-Придбання обладнання і предметів довгострокового користування. КЕКВ: 2240-Оплата послуг (крім комунальних).

Предметом закупівлі за ДК 021:2015:31620000-8 є "Прилади звукової та візуальної сигналізації", джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.

Також, 04.09.2023 через авторизований електронний майданчик замовником оприлюднені зміни до тендерної документації у вигляді нової редакції ТД додатково до початкової її редакції та 09.09.2023 о 08:30 ним визначено кінцевим строком подання тендерних пропозицій.

Відповідно до інформаційного ресурсу з питань публічних закупівель, тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах 08.09.2023 подано ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ- АНАЛІТИКА" (код ЄДРПОУ 41522192) з первинною ціновою пропозицією 25281000 грн., яка у подальшому залишилась незмінною.

За результатами оцінки тендерних пропозицій замовником акцептовано тендерну пропозицію ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА".

У подальшому, за результатами відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором закупівлі UА-2023-08-29-004917-а між КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" 25.09.2023 укладено договір №20 про закупівлю товару на суму 24637726 грн.

Опрацюванням інформаційного порталу Уповноваженого органу з питань публічних закупівель також встановлено, що 18.12.2023 за взаємною згодою сторін укладено додаткову угоду №1 до договору №20, якою передбачено внесення змін у таблицю 1 Технічної специфікації (додаток 3) до спірного договору на закупівлю товару за державні кошти, яку викладено у новій редакції.

Окружною прокуратурою за результатами опрацювання інформації за цією закупівлею встановлено, що відкриті торги за ID UА-2023-08-29-004917-а проведені з порушеннями ст. 5, ст. 31 та ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про оборону України", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", ст. 22 Бюджетного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, ст. 203 і ст. 215 ЦК України та ст. 180 ГК України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту № 733, наказу МВС від 08.02.2019 № 93 "Про затвердження Інструкції щодо практик чи процедур проектування, дослідження, введення в експлуатацію, експлуатації та технічного обслуговування (супроводження) автоматизованих систем централізованого оповіщення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 за № 418/33389, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, Настанови з визначення вартості будівництва та іншого законодавства, яке регулює спірне питання, через що укладений договір між КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про закупівлю за державні кошти № 20 слід визнати недійсним, оскільки він суперечить інтересам держави.

Позивач-1 Південний офіс Держаудитслужби у поясненнях по суті позовних вимог зазначає, що на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 30.10.2023 №268, Південним офісом Держаудитслужби в межах визначених законодавством повноважень, відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 9 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, здійснено моніторинг відкритих торгів з особливостями Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" за предметом: ДК 021:2015:31620000-8: Прилади звукової та візуальної сигналізації, яку проведено Комунальною установою "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" (оголошення про проведення відкритих торгів за номером ID: UA-2023-08-29-004917-a) щодо дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", за результатами проведеного моніторингу складено та затверджено 17.11.2023 висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-29-004917-a.

Інформація про моніторинг оприлюднена на вебпорталі з відкритим доступом Уповноваженого органу з питань закупівель Prozorro (ідентифікатор моніторингу UA-M-2023-10-30-000083).

Відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, укладений договір закупівлі товару №20 від 25.09.2023 між Комунальною установою "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" за результатами процедури закупівлі за номером ID: UA-2023-08-29-004917-a, виконано на суму 24637726,00 грн., про що свідчить оприлюднений 18.01.2024 в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю, у зв`язку з чим у Південного офісу Держаудитслужби відсутні правові підстави для проведення моніторингу внесених Додатковою угодою № 1 від 18.12.2023 змін до Додатку № 3 договору.

В судовому засіданні представник позивача-1 просила врахувати дані пояснення при ухваленні рішення у справі.

Не погоджуючись із позовом відповідач-1 у відзиві на позовну заяву та його представники в судовому засіданні зазначили, що 25.09.2023 року за результатами проведеної процедури закупівлі - відкриті торги з особливостями UA-2023-08-29-004917-a, між КУ "Центр-"077" та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ- АНАЛІТИКА" було укладено договір № 20 на закупівлю товару.

За умовами вказаного договору, ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" взяло на себе зобов`язання поставити КУ "Центр - "077" обладнання (товар), а також надати послуги, пов`язані з монтажем та пусконалагодженням обладнання (товару) на місцях його безпосередньої експлуатації, а КУ "Центр - "077", в свою чергу, зобов`язалось прийняти обладнання (товар) і послуги та своєчасно оплатити їх на умовах, визначених Договором (вказаний договір наявний в матеріалах справи).

17.11.2023, керуючись умовами вказаного договору, враховуючи здійснену поставку товару ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА", сторонами було підписано видаткову накладну № 199 від 17.11.2023 року за фактом виконання зобов`язання, яка стала підставою для оплати.

23.11.2023 була фактично здійснена оплата за обладнання (товар), що підтверджується платіжною інструкцію № 2 від 22.11.2023 з відміткою про оплату УДКСУ у м. Одесі від 23.11.2023 року.

Поставка обладнання (товару) здійсненна в строк, обумовлений договором.

У подальшому, керуючись п.п. 5.2.3. - 5.2.6. п. 5.2. договору, обладнання (товар) було надано/передано ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" для здійснення його монтажу та пусконалагодження на місцях безпосередньої експлуатації на підставі підписаного сторонами Акту приймання передачі товару від 17.11.2023.

У процесі виконання договору № 20 від 25.09.2023 року виникла необхідність внести зміни в Таблицю 1 Технічної специфікації (Додаток № 3) до договору.

18.12.2023 року між відповідачами було укладено Додаткову угоду № 1 до спірного договору, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди внести зміни до договору, а саме викласти Таблицю 1 Технічної специфікації (Додаток № 3) у новій редакції. Всі інші положення договору № 20 від 25 вересня 2023 року, в які не було внесено змін Додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтвердили по ним свої зобов`язання.

Вказані зміни у Таблиці 1 Технічної специфікації в жодному разі не призвели до змін предмету (найменування, кількість, якість), ціни та строку дії договору, які визначені істотними умовами такого договору, що підтверджується текстом/ змістом самої Додаткової угоди.

За результатами надання послуг з монтажу та пусконалагодження обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації між КУ "Центр - "077" та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" було складено Акт приймання-передачі наданих послуг № 198 від 18.12.2023.

27.12.2023 була фактично здійснена оплата за послуги, що підтверджується платіжною інструкцію № 846 від 25.12.2023 з відміткою про оплату УДКСУ у м.Одесі від 27.12.2023.

За твердженням відповідача-1, обладнання (товар), що поставлялось за даним договором та послуги з монтажу і пусконалагодження обладнання повністю відповідають вимогам договору та Технічній специфікації до договору (Додаток № 3).

Локації (адреса) фактичного встановлення обладнання (товару) відповідають Таблиці 1 Технічної специфікації Додаток № 3 до договору № 20 від 25.09.2023 (у новій редакції згідно Додаткової угоди № 1).

Відповідач-1 зауважує, що процедура закупівлі - відкриті торги з особливостями UA-2023-08-29-004917-a була проведена у відповідності до вимог законодавства про публічні закупівлі, що також підтверджується Висновком моніторингу Південного офісу Держаудитслужби, за результатами якого порушень процедури закупівлі UA-2023-08-29-004917-a не виявлено.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що наразі в Одеській територіальній громаді налічується 200 точок оповіщення, з яких 150 точок були встановленні за спірним договором. Вказані точки працюють в штатному режимі. З вказаних 150 точок - 74 встановлені та працюють на об`єктах Одеської міської ради, а саме: закладах дошкільної та шкільної освіти, лікарнях, тощо. 150 точок оповіщення, які встановленні за спірним договором, це 75 % від всіх точок оповіщення, які працюють на території міста, та за допомогою яких наразі здійснюється оповіщення про загрозу в місті Одеса.

За наведеного, відповідач-1 вимоги прокурора вважає необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву та його представники в судовому засіданні зазначають, що прокуратурою хибно визначено правову природу оскаржуваного правочину. На переконання відповідача-2, за своєю правовою природою договір, укладений між відповідачами, є договором поставки, проте в позовній заяві прокуратурою вказується на вимоги до договору підряду.

Також, відповідач-2 зауважує, що позов не містить вимоги щодо двосторонньої реституції. Як вбачається з матеріалів справи, сторони оспорюваного договору вчинили обоюдні дії, спрямовані на набуття прав та обов`язків. ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" поставлено товар та надані супутні послуги на загальну суму 24637726 грн. 00 коп., КУ "Центр - "077" після отримання товару на послуг здійснено оплату на загальну суму 24637726 грн. 00 коп. Проте, прокуратурою у позовній заяві зазначено лише про стягнення з ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" грошових коштів у розмірі 24637726 грн. 00 коп. Тобто, прокуратурою, всупереч вимогам ст.13, 15, 16, 216 Цивільного кодексу України, заявлено односторонню реституцію, що є підставою для відмови у задоволені позовної заяви.

Відповідач-2 наголошує, що такий спосіб судового захисту порушує майнові права ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА", оскільки не вирішує питання про повернення майна, переданого за оспорюваним договором та компенсації за надані послуги.

Крім того, відповідач-2 зазначає, що Одеська міська рада не була стороною оспорюваного договору, а тому не може бути позивачем по стягненню 24637726 грн. 00 коп., сплачених за умовами договору.

Також, на думку відповідача-2, прокурор помилково посилається на МАСЦО, оскільки оспорюваний договір передбачав лише поставку товару.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсною Додаткової угоди №1, відповідач-2 зазначає, що цією угодою не змінювались істотні умови договору, не було змінено ціну, характеристику товару, тип та кількість супутніх послуг, а отже підстави для визнання недійсною Додаткової угоди відсутні.

Відповідач-2 вимоги прокурора вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області у поясненнях по суті позовних вимог зазначає, що до Головного управління надійшов лист Одеської міської ради від 15.09.2023 №02-2-34МГ/97 щодо надання рекомендацій або зауважень до проекту міської автоматизованої системи централізованого оповіщення м. Одеси (далі - МАСЦО).

Під час розгляду документів встановлено, що наданий проєкт МАСЦО не відповідає вимогам пунктам 9 та 9.1. наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", а саме: проєктна документація на будівництво об`єкта, яка, відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розробляється та створюється виключно у формі електронного документа з дотриманням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", повинна бути з накладеним кваліфікованим електронним підписом виконавця робіт (послуг), що має кваліфікаційний сертифікат за напрямами професійної атестації пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, генпроєктувальника (проєктувальника).

Листом Головного управління запропоновано Одеській міській раді обов`язково врахувати вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №733 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту" та наказу МВС України від 08.02.2019 № 93 "Про затвердження Інструкції щодо практик чи процедур проектування, дослідження, введення в експлуатацію, експлуатації та технічного обслуговування (супроводження) автоматизованих систем централізованого оповіщення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 за № 418/33389, з метою належного відпрацювання проєкту МАСЦО м. Одеси (лист від 25.10.2023 № 6001.1-7670/ 60 10).

Враховуючи вищевикладене, за твердженням третьої особи, надісланий до Головного управління проєкт на створення МАСЦО м. Одеси є таким, що не відповідає вимогам до розробки проєкту, оскільки документ був розроблений без виконавця робіт (послуг), який має кваліфікаційний сертифікат за напрямом професійної атестації пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, генпроєктувальника (проєктувальника), а також не враховані інші норми, які передбачаються Порядком, Положенням та Інструкцією щодо проєктування, створення (модернізації) МАСЦО.

Інших звернень від Одеської міської ради та від КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" з питань погодження проєктно-кошторисної документації щодо влаштування МАСЦО м. Одеси, зокрема за ідентифікатором закупівлі ID UA-2023-08-29-004917-a, до Головного управління не надходило.

Крім того, третя особа зауважує, що згідно п.1 Положення про Головне управління, затвердженого наказом ДСНС України 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 № 661), Управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Основними завданнями на відповідній території є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно- рятувальних служб; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

В свою чергу, відповідно до частини першої та другої пункту 7 статті 19 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі, покладено на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.

Абзацом другим пункту 9 Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733 (далі - Положення), визначено, що створення та модернізація територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюються відповідно до законодавства на підставі рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за погодженням із ДСНС.

Абзацом третім пункту 9 Положення визначено, що утримання та забезпечення постійної готовності до дій за призначенням територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Абзацом другим пункту 10 Положення визначено, що створення та модернізація місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюються згідно із законодавством на підставі рішень місцевих органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування) за погодженням з відповідним структурним підрозділом з питань цивільного захисту Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій та територіальним органом ДСНС.

Абзацом третім пункту 10 Положення визначено, що утримання та забезпечення постійної готовності до дій за призначенням місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюються місцевими органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування).

Отже, заходи щодо створення та модернізації територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюються місцевими органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради у поясненнях по суті позовних вимог та її представник в судовому засіданні зазначає, що на кінець 2021 року у місті Одесі діяла схема децентралізованого оповіщення населення з залученням тих засобів, що були працездатні та спроможні виконувати завдання за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади. Відповідні служби Одеської міської ради приймали участь та забезпечували оповіщення керівного складу та населення в межах делегованих повноважень.

У четвертому кварталі 2021 року належним чином функціонувало 17-13 точок оповіщення (в цілому працездатні сирени, наявна чергова служба, відповідність номерів телефонів, функціонування блоків запуску радянського зразку (для сирен С-40).

На виконання вимог позачергового засідання Державної комісії ТЕБ та НС від 14 травня 2021 року № 30, з урахуванням проведеного аналізу стану оповіщення було прийнято рішення про початок розбудови (модернізацію/відновлення) системи оповіщення, з можливостями: надання голосових команд та повідомлень; одночасного централізованого пуску; резервними каналами зв`язку; централізованого пуску (запуску) гучномовців по місту Одесі.

Були розроблені заходи в міській цільовій програмі "Безпечне місто", проведено тендерну закупівлю для встановлення централізованого оповіщення, робоче місце оператора з обладнанням та 10 точок оповіщення в комплекті.

Наприкінці 2021 року в межах міської цільової програми "Безпечне місто" було закуплено, встановлено та розпочато функціонування серверного обладнання, програмного забезпечення, та технічного забезпечення; робоче місце оператора; встановлено 10 точок оповіщення в зоні можливого хімічного забруднення внаслідок ймовірної хімічної аварії хімічно-небезпечного об`єкту в зонах та місцях масового скупчення людей з урахуванням наявних систем відеоспостереження для коригування заходів шляхом онлайн спостереження ситуації, що в поєднанні створило програмно-технічний комплекс системи оповіщення та на 2020-2022 роки відповідало поняттю програмно-технічного комплексу МАСЦО та вимогам чинного на той час законодавства.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 488-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій", передбачено впровадження (створення, модернізація, вдосконалення) з терміном виконання грудень 2024 року, якому передує створення відповідних ТАСЦО та створення у 2023 році пілотного проекту ТАСЦО для впровадження в послідуючому на території України.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року фахівцями Департаменту, іншими фахівцями та волонтерами по місту Одесі вдалось відновити практично близько 70-78 точок оповіщення за рахунок відновлення старих сирен радянського виробництва типу С-28 та С-40, організувати інші заходи, в тому числі: підключено всі можливі групи в інтернет каналах та веб групах до оповіщення, в тому числі через соціальні мережі та радіо-телебачення, організовано звучання дзвонів церков всіх паств, надано вказівки включати сирени спецавтомобілям, включати всі наявні системи оповіщення, в тому числі пожежної небезпеки, встановлено в чергових службах додаткові колонки з записом звучання сирен. Одночасно розроблено міську програму цивільного захисту, де передбачено нарощування кількості гучномовців в першу чергу в місцях масового скупчення людей для більшого охвату оповіщення, що дозволило встановити у 2022 році додатково - 20 точок оповіщення.

На виконання основних законодавчих актів, враховуючи потребу в оповіщенні, відповідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі Міської цільової програми цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території м. Одеси на 2022 - 2026 роки, в межах бюджетних видатків було передбачено закупівлю та встановлення 170 точок оповіщення.

При цьому Департамент зауважує, що АТ "Укртелеком", яке до повномасштабної агресії виконувало функції оповіщення населення через відповідні канали зв`язку, показало себе не дієздатним.

Аналіз оповіщення у 2022 році показав необхідність термінового створення централізованого оповіщення у зв`язку з відсутністю електрозабезпечення та неможливістю доведення своєчасного сигналу, в тому числі по мобільному зв`язку, стаціонарному зв`язку та іншим каналам зв`язку; потребою зменшення терміну на доведення сигналу оповіщення в разі загрози (за умов залучення Інтернет зв`язку, чергових комунальних установ та недосконалість оповіщення при повторних загрозах через короткі проміжки часу), значним періодом реагування чергових змін при включенні сирен різного типу.

Кількість звернень громадян впродовж серпня-грудня 2022 року та січня-червня 2023 року сягала до 10-30 звернень на добу (письмово, по телефону) з проханням вишукати будь-які засоби для оповіщення, кількість гучномовців по території міста була вкрай недостатньою, що при висотній та щільній забудові потребувало їх додаткового встановлення.

Таким чином, у 2023 році, відповідно до вимог статті 361 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 25 постанови КМУ №733, в межах бюджетних видатків на комунальних об`єктах встановлено додатково 170 точок. Їх встановлення на комунальних об`єктах відповідає вимогам статті 30 Кодексу цивільного захисту України; гучномовці встановлено: ззовні і всередині в закладах освіти та науки, медичних закладах; зовнішні гучномовці в місцях масового скупчення людей на перехрестях доріг, поблизу парків та зон відпочинку.

Станом на початок 2024 року охват оповіщення складає близько 60-70% території міста Одеси (за кількістю комунальних об`єктів) та близько 50% з урахуванням висотної забудови та окремих зон. Наразі вдалось зменшити обсяг повідомлень громадян про необхідність встановлення оповіщення до 3-5 повідомлень на місяць.

Впродовж 2023 року від Одеської обласної державної адміністрації та ДСНС України документальних вказівок або рекомендацій на адресу Одеської міської ради щодо створення МАСЦО не надходило. Управлінням цивільного захисту організоване отримання сигналів, в тому числі дублюючих сигналів, від 2 окремих суб`єктів (отримувачів повідомлень/сигналів).

За твердженням Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, у 2023 році склалась ситуація при котрій: визнати наявну систему централізованого оповіщення як елемент або складову МАСЦО немає підстав у зв`язку зі змінами в постанові КМУ №733; внесення змін до постанови КМУ №733 потребувало повного перегляду норм, алгоритмів, порядку оповіщення, визначення (перегляду) місць встановлення гучномовців, уточнення показників для розробки технічного завдання; зміна тактики нанесення вогневого ураження по місту Одесі високошвидкісними цілями вкрай потребувала вжиття невідкладних заходів по встановленню саме додаткових гучномовців з можливістю централізованого пуску для забезпечення безпеки населення та уникнення можливих людських втрат; вагомим в плануванні також стали внесені зміни до Кодексу цивільного захисту України, нормативних документів щодо системи єдиної державної системи цивільного захисту, якими виконавчі органи Одеської міської ради визначено як субланку Одеської міської ланки територіальної підсистеми Одеської області єдиної державної системи цивільного захисту, що можливо передбачає підключення до системи оповіщення Одеського району. Однак по теперішній час здійснити відповідні заходи щодо поєднання з Одеським районом немає можливості, так як відсутні відповідні дані/роз`яснення щодо роботи такої системи в Одеському районі. Зазначене впливає на технічні питання під час розробки технічного завдання.

Під`єднання до аналогової системи Одеської області з одночасним нарощуванням цифрових об`єктових систем гучномовців по місту реалізувати не можливо як з технологічної складової, так і з технічної точки зору і економічної складової, так як системи виготовлені за радянських часів та не мають можливості під`єднати сучасну цифрову систему та програмний комплекс, що, в свою чергу, унеможливило подальшу розробку технічного завдання.

Водночас, ризики та виклики, щоденні загрози вогневого ураження потребували невідкладного вжиття заходів, та на виконання пункту 2 наказу голови Одеської обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, керівника територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ Одеської області від 16.02.2023 року №1/2023, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" було передбачено міською цільовою програмою встановлення гучномовців на фондах саме комунальних закладів освіти, охорони здоров`я, місць масового скупчення людей, що повністю відповідало пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України №733, тим більше з обов`язком підключення до централізованого пуску, як гучномовні пристрої.

В свою чергу, встановлення гучномовних пристроїв на фондах комунальних підприємств, установ забезпечило: включення сирен впродовж до 1 хвилини з моменту отримання сигналу (до зазначеного доведення сигналу було впродовж 5 хв., а при відсутності зв`язку і більше); забезпечення оповіщення людей, та в першу чергу дітей, про загрозу вогневого ураження та відповідного реагування, що відповідає вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; забезпечення звучання гучномовців на території міста у 2023 році близько 60% (до встановлення охват звучання становив по рокам орієнтовно у 2020 - 40-50%, у 2021 - 20-35%, у 2022 - 20%-30%).

При цьому Департамент муніципальної безпеки зауважує, що встановлення гучномовних пристроїв на фондах комунальних підприємств, установ відповідає вимогам чинного законодавства, та з огляду на подальший розвиток нарощування систем оповіщення дозволяє в подальшому паралельно з нарощуванням об`єктових систем оповіщення створити МАСЦО відповідно до рекомендацій, наданих в квітні 2024 року.

Стосовно створення МАСЦО третя особа зазначає, що станом на 30.05.2024 у місті Одесі працюють та надають сигнали про загрозу надзвичайної ситуації 240 точок оповіщення (сирени, гучномовці, акустичні системи, тощо), з них: централізована міська система оповіщення - 200 точок; за рахунок повідомлень від фахівців управління з питань цивільного захисту включаються: 40 об`єктових сирен на підприємствах та установах всіх форм власності, а також гучномовці в закладах освіти і охорони здоров`я всіх форм власності; здійснюються відповідні повідомлення через засоби масової інформації та телеграм канали, чат-боти та телебачення; через Інтернет та створені групи здійснюється повідомлення до керівників ОСББ, підприємств, установ та організацій, пунктів незламності та інших.

Враховуючи терміни, норми та положення, викладені в поточній редакції постанови КМУ №733, наказу №93, не можна стверджувати, що встановлені гучномовці з можливістю централізованого пуску, є на даний час (в існуючій редакції) елементом МАСЦО або його компонентом, до кінцевої розробки проєктно-кошторисної документації та введення системи в експлуатацію.

Відповідно рекомендацій ДСНС України від 01.02.2024 року № 05-2161/163-3 щодо реконструкції (створення) МАСЦО, відпрацьовується технічне завдання та відповідне його погодження. Створення МАСЦО в місті Одесі наразі продовжується у відповідності до вимог голови Одеської обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, керівника територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ Одеської області від 14.05.2024 року № 2/2024, з граничним терміном виконання відпрацювання технічного завдання до 25.06.2024 року.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача-1 позовні вимоги прокурора вважає необґрунтованими, просить відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 31.10.2024, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурорів та представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме, Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 с. 2 Закону).

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 року у справі "Менчинська проти росії").

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз.1-3 ч.4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч.7).

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави (наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою) у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява № 61517/00, п. 27).

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, окрім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому, за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, при вирішенні справ за позовами прокурора, який звертається до суду в інтересах держави в особі компетентного органу, необхідно враховувати таке.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, відповідно до ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (ч. ч. 1, 3 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі").

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (надалі - Положення).

Нормами ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно зі ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (надалі - Положення), визначено, що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно із п. 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та п. п. 3, 4, 9 ч. 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи за наявності однієї з підстав, передбачених ч. 2 ст. 8 Закону.

Реалізація результатів таких заходів спрямована на усунення виявлених порушень чи відшкодування заподіяної шкоди (у конкретно визначених випадках), здійснюється відповідно до законів та порядків залежно від виду заходу державного фінансового контролю, що проводився.

Категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено п. 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Аналогічний припис містить абз. 3 п. п. 9 п. 4 Положення.

Згідно з пунктом 8 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно пунктів 1, 3, 13 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей.

З системного тлумачення вищенаведених правових норм вбачається, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель. Саме до повноважень Держаудитслужби та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі невиконання ними вимог про усунення виявлених порушень.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18.

З урахуванням наведеного суд констатує, що Південний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17.

Так, окружною прокуратурою 10.10.2023 за № 52-10726вих-23 направлено лист до Держудитслужби з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства.

З відповіді Держудитслужби від 16.10.2023 за № 003100-17/11820-2023 вбачається про надання доручення Південному офісу Держаудитслужби щодо забезпечення в межах компетенції належного дослідження питань, зазначених у листі, та подальшого інформування окружної прокуратури у визначений законодавством строк.

24.10.2023 до окружної прокуратури надійшла відповідь Південного офісу Держаудитслужби за № 151531-17/4790-2023 від 23.10.2023, з якої, зокрема, вбачається, що питання щодо нецільового використання бюджетних коштів, фактичної наявності встановленого обладнання на місцях, його відповідності умовам тендерної документації та укладеному договору можливо дослідити під час проведення інших заходів державного фінансового контролю у замовника, визначених ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", окрім моніторингу.

Крім того, Південний офіс повідомляє, що на виконання доручення Державної аудиторської служби України питання, які наведені у листі прокурора, будуть досліджені під час проведення заходів державного фінансового контролю у замовника.

Разом з тим, як стверджує прокурор, станом на час звернення до суду із даним позовом іншої інформації від Південного офісу Держаудитслужби з порушеного у запиті питання до окружної прокуратури не надходило.

Також, відповідно до положень ст. 41. Статуту територіальної громади міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.08.2011 № 1240-VІ, яка визначає міську фінансову політику, міська громада володіє такими фінансовими ресурсами, зокрема: кошти міського бюджету; кошти комунальних підприємств, установ і організацій; кошти, передані державою для забезпечення виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади; інші фінансові ресурси відповідно до законодавства України.

Міська рада здійснює контроль за використанням запозичень виконавчими органами міської ради, комунальними підприємствами, установами та організаціями і може об`єднувати на договірних засадах свої фінансові ресурси з фінансовими ресурсами інших територіальних громад та з державними фінансовими ресурсами з метою спільного фінансування міських, регіональних або загальнодержавних програм.

Основним фінансовим планом міської громади є міський бюджет, який розробляється, затверджується та виконується органами міського самоврядування відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням Програми соціально- економічного та культурного розвитку міста.

Згідно з п. 4-1 постанови КМУ № 710 "Про ефективне використання державних коштів" (зі змінами), головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня) та суб`єктам господарювання державного сектору економіки необхідно забезпечити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, та оприлюднити таке обґрунтування шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Як зазначає прокурор, враховуючи специфіку фінансування органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних установ, закладів і організацій, під час укладення договору про закупівлю необхідно обов`язково ураховувати вимоги Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов`язань виключно при наявності бюджетного призначення (бюджетного асигнування).

Відповідно до Статуту комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.09.2023 №1501-VІІІ, установа "Центр-"077")" створена на основі комунальної власності територіальної громади міста Одеси відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (п. 1.1).

Згідно з п.1.2 Статуту, установа є правонаступником Служби оперативного реагування на надзвичайні ситуації Одеської міської ради, є неприбутковою бюджетною установою (п. 1.6.), а з урахуванням п.1.4 засновником установи є Одеська міська рада.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, серед інших, поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Нормами ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Водночас, нормами ст. 5 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 БК України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства, згідно зі ст. 26 БК України, спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 ст. 26).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 БК України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Прокурор звертає увагу, що оскільки виконання оспорюваного договору здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету, тому виявлені порушення, допущені як під час проведення процедури відкритих торгів, так і при укладенні договору, призводять до порушення майнових прав Одеської міської територіальної громади, за рахунок якої останній і формується.

Таким чином, вказані порушення, на переконання прокурора, призвели до необгрунтованих фактичних витрат бюджетних коштів на суму 24637726 грн. та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Наразі, безпосередньо Одеська міська рада не надала, у визначений прокурором строк, витребуваних інформації та документів з порушеного питання за цією закупівлею, але окружною прокуратурою 12.12.2023 отримано лист Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради від 12.12.2023 № 01.1-11/945.01.1-11/969 на виконання доручень міського голови від 21.11.2023 та від 30.11.2023 за листами Приморської окружної прокуратури (№ 52-10217вих-23 та № 52-10682 вих-23).

Прокурор вважає, що недотримання вимог законодавства з боку Одеської міської ради під час проведення цієї закупівлі порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, що безумовно становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18.

Прокурор зазначає, що маючи відповідні повноваження для звернення до суду з цим позовом, орган місцевого самоврядування не використовує їх, що свідчить про неналежне здійснення захисту порушених інтересів держави.

Отже, про порушення інтересів держави позивачам було відомо з відповідних листів прокурора, проте, останніми заходи щодо захисту інтересів держави не вжито, що, на переконання прокурора, свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноважених суб`єктів владних повноважень, що і зумовило звернення прокурора до суду із даним позовом.

07.02.2024 прокурором на адреси позивачів було скеровано повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду із даним позовом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивачів у даному позові і дотримано передбачений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок реалізації такого захисту.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 29.08.2023 Комунальною установою "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" (замовник) в електронну платформу системи закупівель завантажено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товару: "Придбання засобів оповіщення та інформування населення: придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання" з очікуваною вартістю 25,5 млн. грн. за КЕКВ: 3110-Придбання обладнання і предметів довгострокового користування. КЕКВ: 2240-Оплата послуг (крім комунальних).

Предметом закупівлі за ДК 021:2015:31620000-8 є "Прилади звукової та візуальної сигналізації", джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.

04.09.2023 через авторизований електронний майданчик замовником оприлюднені зміни до тендерної документації у вигляді нової редакції ТД додатково до початкової її редакції та 09.09.2023 о 08:30 ним визначено кінцевим строком подання тендерних пропозицій.

08.09.2023 ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ- АНАЛІТИКА" подано тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах з первинною ціновою пропозицією 25281000,00 грн., яка у подальшому залишилась незмінною.

Згідно даних протоколу розкриття тендерних пропозицій від 09.09.2023 за ID UА-2023-08-29-004917-а, інформація та документи ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, через що відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

За результатами оцінки тендерних пропозицій замовником акцептовано тендерну пропозицію ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА".

За результатами відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором закупівлі UА-2023-08-29-004917-а між КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" (покупець) та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" (постачальник) 25.09.2023 укладено договір № 20 про закупівлю товару на суму 24637726 грн.

Так, відповідно до розділу 1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами на власний ризик за завданням покупця, за кодом ДК 021:2015:31620000-8 - Прилади звукової та візуальної сигналізації (Придбання засобів сповіщення та інформування населення: придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання): поставити і передати у власність покупця обладнання (далі - товар): надати послуги, пов`язані з монтажем та пусконалагодженням обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації (далі - послуги), а покупець зобов`язується прийняти товар і послуги та своєчасно оплатити на умовах, визначених договором (п.1.1).

Найменування, комплектність, кількість, ціна товару зазначені в Специфікації до договору (Додаток №1) (п.1.2).

Найменування, обсяг, ціна послуг, пов`язаних з монтажем та пусконалагодженням обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації зазначені у Кошторисі на послуги з встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання до договору (Додаток №2) (п.1.3).

Технічні та інші вимоги до товару та послуг зазначені в Технічній специфікації до договору (Додаток №3) (п.1.4).

Обсяги закупівлі товару та послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків покупця (п.1.5).

Товар, що постачається за даним договором, є товаром з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" зі змінами (п.1.6).

За умовами п.п.3.1, 3.2, загальна ціна договору становить - 24637726,00 грн., у тому числі ПДВ, що складає 4106287,67 грн. Загальна ціна договору включає в себе всі витрати, пов`язані з поставкою товару, наданням пов`язаних послуг з монтажу та пусконалагодження обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації, а також всіх можливих податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо порядку здійснення оплати.

Так, оплата здійснюється на підставі частини 1 ст.49 Бюджетного кодексу України (п.4.1)

Покупець здійснює оплату за договором наступним чином:

Оплата за товар у розмірі 14799826,00 грн., у тому числі ПДВ, що складає 2466637,67 грн., здійснюється протягом 15-ти банківських днів з дати підписання сторонами видаткової накладної, за умови отримання відповідного бюджетного фінансування на рахунок покупця.

Оплата за товар здійснюється на підставі підписаної видаткової накладної та виставленого рахунку-фактури шляхом перерахування покупцем грошових коштів у національній грошовій одиниці на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах цього договору. Оплата здійснюється за кодом згідно КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" (п.4.2.1).

Оплата за послуги у розмірі 9837900,00 грн., у тому числі ПДВ, що складає 1639650,00 грн., здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, за умови отримання відповідного бюджетного фінансування на рахунок покупця, що буде вважатись остаточним розрахунком за договором.

Оплата за послуги здійснюється на підставі підписаного акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування покупцем грошових коштів у національній грошовій одиниці на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах цього договору. Оплата здійснюється за кодом згідно КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" (п.4.2.2).

Загальна ціна договору становить суму платежів, здійснених відповідно до підпунктів 4.2.1 та 4.2.2 цього договору (п.4.2.3).

Сторони дійшли спільної згоди, що оплата буде проводитись з урахуванням реального фінансування видатків на 2023 рік за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади на зазначені цілі покупця (п.4.3).

Сторони дійшли спільної згоди, що оплата буде проводитись з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" зі змінами (п.4.4).

З метою своєчасної реєстрації фінансових зобов`язань за цим договором у Державній казначейській службі України постачальник надає покупцю належним чином оформлені документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, акт приймання-передачі наданих послуг (п.4.5).

У разі затримки бюджетного фінансування, оплата за цим договором здійснюється протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій поточний рахунок. Будь-які штрафні санкції в такому випадку до покупця не застосовуються (п.4.6).

В розділі 5 договору визначено порядок, строки поставки товару, надання послуг.

Місце поставки товару - 65006, Одеська обл., м.Одеса, вул.Розкидайлівська, буд.67-А (п.5.1.1).

Строк поставки товару - до 30.11.2023 року (п.5.1.2).

Моментом поставки товару вважається дата підписання покупцем (його уповноваженим представником) видаткової накладної на товар, що поставляється (п.5.1.3).

Надання послуг з монтажу та пусконалагодження обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації здійснюється силами та засобами постачальника (п.5.2.1).

Надання послуг з монтажу та пусконалагодження обладнання здійснюється на місцях його безпосередньої експлуатації відповідно до переліку локацій, що зазначені в таблиці 1 Технічної специфікації до договору (Додаток №3) (п.5.2.2).

Строк надання послуг з монтажу та пусконалагодження на місцях безпосередньої експлуатації - не пізніше 25.12.2023 року (п.5.3.8).

Згідно п.10.1, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року, а в частині зобов`язань до повного їх виконання сторонами.

Пунктом 10.4 визначено, що якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору.

Розділом 11 визначено порядок внесення змін до договору.

Так, зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі, та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди (п.11.1).

Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору (п.11.2).

Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування (п.11.3).

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами (п.11.5).

Відповідно до розділу 16, невід`ємними частинами цього договору є - Додаток №1 "Специфікація", Додаток №2 "Кошторис на послуги з встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання", Додаток №3 "Технічна специфікація".

Договір підписано представниками сторін, підписи скріплено печатками.

18.12.2023 за взаємною згодою сторін було укладено Додаткову угоду №1 до договору №20, якою передбачено внесення змін у таблицю 1 Технічної специфікації (додаток 3) до спірного договору на закупівлю товару за державні кошти, яку викладено у новій редакції.

17.11.2023 сторонами було підписано видаткову накладну № 199 від 17.11.2023 року на поставку товару.

23.11.2023 на підставі платіжної інструкції №2 була здійснена оплата за обладнання (товар).

За результатами надання послуг з монтажу та пусконалагодження обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації між КУ "Центр - "077" та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" було складено Акт приймання-передачі наданих послуг № 198 від 18.12.2023.

27.12.2023 була здійснена оплата за послуги, що підтверджується платіжною інструкцію № 846 від 25.12.2023.

Разом з тим, як зазначає прокурор, за результатами опрацювання інформації за цією закупівлею окружною прокуратурою встановлено, що відкриті торги за ID UА-2023-08-29-004917-а проведені з порушеннями ст. 5, ст. 31 та ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про оборону України", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", ст. 22 Бюджетного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, ст. 203 і ст. 215 ЦК України та ст. 180 ГК України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту № 733, наказу МВС від 08.02.2019 № 93 "Про затвердження Інструкції щодо практик чи процедур проектування, дослідження, введення в експлуатацію, експлуатації та технічного обслуговування (супроводження) автоматизованих систем централізованого оповіщення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 за № 418/33389, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 №45 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, Настанови з визначення вартості будівництва та іншого законодавства, яке регулює спірне питання, що і зумовило звернення прокурора до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (пункти 22, 21 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачені Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (надалі - Особливості) встановлено порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, проводять закупівлі, з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Згідно п.10 Особливостей, замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 № 822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", з урахуванням положень, визначених Особливостями.

Пунктом 35 Особливостей встановлено, що для проведення відкритих торгів із застосуванням електронного аукціону повинно бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

У свою чергу, якщо була подана одна тендерна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначених замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, розкриває всю інформацію, зазначену в тендерній пропозиції, крім інформації, визначеної пунктом 40 Особливостей, не проводить оцінку такої тендерної пропозиції та визначає таку тендерну пропозицію найбільш економічно вигідною. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється відповідно до частин третьої та четвертої статті 28 Закону (п. 36 Особливостей).

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 29.08.2023 Комунальною установою "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" (замовник) в електронну платформу системи закупівель завантажено оголошення про проведення відкритих торгів з Особливостями та тендерну документацію на закупівлю товару: "Придбання засобів оповіщення та інформування населення: придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання" з очікуваною вартістю 25,5 млн. грн. за КЕКВ: 3110-Придбання обладнання і предметів довгострокового користування. КЕКВ: 2240-Оплата послуг (крім комунальних).

Предметом закупівлі за ДК 021:2015:31620000-8 є "Прилади звукової та візуальної сигналізації", джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.

04.09.2023 через авторизований електронний майданчик замовником оприлюднені зміни до тендерної документації у вигляді нової редакції ТД додатково до початкової її редакції та 09.09.2023 о 08:30 ним визначено кінцевим строком подання тендерних пропозицій.

08.09.2023 ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ- АНАЛІТИКА" подано тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах з первинною ціновою пропозицією 25281000,00 грн., яка у подальшому залишилась незмінною.

Згідно даних протоколу розкриття тендерних пропозицій від 09.09.2023 за ID UА-2023-08-29-004917-а, інформація та документи ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, через що відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

За результатами оцінки тендерних пропозицій замовником акцептовано тендерну пропозицію ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА".

За результатами відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором закупівлі UА-2023-08-29-004917-а між КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" (покупець) та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" (постачальник) 25.09.2023 укладено договір № 20 про закупівлю товару на суму 24637726 грн.

18.12.2023 за взаємною згодою сторін було укладено Додаткову угоду №1 до договору №20, якою передбачено внесення змін у таблицю 1 Технічної специфікації (додаток 3) до спірного договору на закупівлю товару за державні кошти, яку викладено у новій редакції.

Разом з тим, як стверджує прокурор, відкриті торги за ID UА-2023-08-29-004917-а проведені з порушеннями чинного законодавства, у зв`язку з чим укладений між КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (ЦЕНТР-"077")" та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" договір №20 про закупівлю за державні кошти слід визнати недійсним, оскільки останній суперечить інтересам держави.

Як на підстави недійсності спірного договору прокурор посилається, зокрема, на те, що відкриті торги проведені замовником за відсутності повного бюджетного асигнування, що суперечить приписам ст.48 Бюджетного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України; замовником, у порушення вимог чинного законодавства, проведено процедуру відкритих торгів за відсутності проектної та технічної документації для створення МАСЦО міста Одеси, та за відсутності інших обов`язкових умов, визначених законодавством, що у подальшому сприяло укладанню незаконного договору та додаткової угоди № 1; укладенням додаткової угоди №1 було безпідставно змінено істотні умови договору про закупівлю на стадії монтажу обладнання, тобто на стадії виконання договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2020 у справі № 522/25151/14-ц наголосив, що тлумачення ст. 215 ЦК України свідчить про те, що підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину.

Аналогічну за змістом позицію висловлено і у постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц: "Тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції "недійсність договору" та "розірвання договору", як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору".

Щодо тверджень прокурора відносно того, що відкриті торги проведені замовником за відсутності повного бюджетного асигнування, що суперечить приписам ст.48 Бюджетного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

За приписами статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Стаття 23 Бюджетного кодексу України встановлює, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Частиною 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

В позовній заяві прокурор посилається на те, що на момент оголошення відкритих торгів - 29.08.2023, головним розпорядникам бюджетних коштів Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики м.Одесі ("Центр-"077")" на "Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання" передбачено лише 16931 тис. грн. коштів місцевого бюджету, тоді як закупівлю оголошено з очікуваною вартістю 25500 тис. грн, що, на переконання прокурора, вказує на порушення вимог ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України, згідно з якою, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Отже, процедуру відкритих торгів за ID UA-2323-08-29-004917-a, придбання товару, укладення договору та здійснення монтажних робіт для встановлення обладнання, КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики м.Одесі ("Центр-"077")", як розпорядником бюджетних коштів, здійснено у порушення бюджетного законодавства, а взяті зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань призводить до нецільового використання бюджетних коштів.

Так, розпорядженням Одеського міського голови №1115 від 08.11.2016 затверджено Порядок розроблення міських цільових та комплексних програм, моніторингу та звітності про їх виконання.

Пункт 1.3. вказаного Порядку встановлює, що міська цільова програма - це сукупність взаємопов`язаних напрямів і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв`язання найактуальніших проблем розвитку міста, окремих галузей економіки чи соціально-культурної сфери міста, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Одеси (в окремих випадках - інших бюджетів) та не заборонених законодавством України коштів з інших джерел.

Пункт 5.3. вказаного Порядку передбачає, що фінансування такої міської програми здійснюється виключно за умови затвердження бюджетних призначень на її виконання рішенням Одеської міської ради про бюджет міста Одеси на відповідний рік (рішенням про внесення змін до бюджету міста Одеси на відповідний рік) згідно з розписом бюджету.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 05.04.2022 №40 (т.5 а.с.112-131) було затверджено Міську цільову програму цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території м. Одеси на 2022-2026 роки.

Як вбачається з Програми, Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, як головному розпоряднику бюджетних коштів, на "Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання" (п.п. 1.4) передбачено орієнтовний обсяг фінансування за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади по роках: 2022-1373 тис. грн., 2023-1931 тис. грн., 2024-1931 тис. грн., 2025- 1931 тис. грн., 2026 -1931 тис. грн.

Рішенням Одеської міської ради №1112-VIІI від 08.02.2023 внесені зміни до Міської цільової програми цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території м. Одеси на 2022 - 2026 роки, затвердженої рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 05 квітня 2022 року № 40, якими, зокрема, КУ "Центр - "077" визначено виконавцем пунктів 1.4. та 1.5. заходів такої Програми.

Рішенням Одеської міської ради №1452-VIІI від 25.08.2023 (т.8 а.с.81-99) внесені зміни до Міської цільової програми цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території м.Одеси на 2022 - 2026 роки, затвердженої рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 05.04.2022 № 40, якими, зокрема, було збільшено орієнтовні обсяги фінансування пунктів / заходів Програми:

- п. 1.4. з 1931,0 тис. грн. на 16931,0 тис. грн. ( + 15000,0 тис. грн.);

- п. 1.5. з 617,5 тис. грн. на 11117,5 тис. грн. ( + 10500 тис. грн.).

Отже, відповідно до змін, що внесенні в Програму від 25.08.2023 по напряму "І. Забезпечення виконання заходів цивільного захисту", серед іншого, передбачено наступні заходи:

- п. 1.4. "Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання" з загальним обсягом фінансування на 2023 рік - 16931,0 тис. грн.;

- п. 1.5. "Послуги з організації каналів зв`язку, електроживлення, встановлення обладнання, монтажного комплекту та обслуговування системи оповіщення населення" з загальним обсягом фінансування на 2023 рік - 11117,5 тис. грн.

Всього з загальним обсягом фінансування на 2023 рік по пунктам 1.4. та 1.5. - 28048,5 тис. грн., виконавцем яких є відповідач-1.

Рішенням Одеської міської ради №1454-VIІI від 25.08.2023 (т.8 а.с.100-216) внесені зміни до рішення Одеської міської ради від 30.11.2022 №1012-VІІІ "Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2023 рік", якими, зокрема, на реалізацію вказаних заходів Програми (пункти 1.4. та 1.5. Програми) у 2023 році за КПКВКМБ (Код Програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) 2218230 "Інші заходи громадського порядку та безпеки" здійснювалось фінансування відповідача-1 у розмірі 28048,5 тис. грн., з яких по загальному фонду було передбачено - 10500,0 тис. грн., по спеціальному фонду було передбачено - 17548,5 тис. грн.

Рішенням Одеської міської ради від 29.11.2023 №1643-VIІI (т.2 а.с.114-132) внесено зміни до Програми, в тому числі в частині зменшення у 2023 році на 200,0 тис. грн. видатків за п.п.1.4 "Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання" та перерозподілу їх на інший пункт напряму.

Відповідно до затвердженої зі змінами Програми, у 2023 році по напряму 1 "Забезпечення виконання заходів цивільного захисту" передбачено наступні заходи:

- п.п.1.4 "Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання" - 16731,0 тис. грн.;

- п.п.1.5 "Послуги з організації каналів зв`язку, електроживлення, встановлення обладнання, монтажного комплекту та обслуговування системи оповіщення населення" - 11117,5 тис. грн.

Всього на загальну суму 27848,5 тис.грн.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 29.11.2023 №1617- VIІI (т.5 а.с.143-203) "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 30 листопада 2022 №1012- VIІI "Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2023 рік, видатки на реалізацію вказаних вище заходів Програми у 2023 році за КПКВКМБ 2218230 "Інші заходи громадського порядку та безпеки" склали 27848,5 тис. грн., в тому числі по загальному фонду бюджету 10500,0 тис. грн., по спеціальному фонду бюджету (за рахунок коштів бюджету розвитку) 17348,5 тис. грн.

Після внесення змін (25.08.2023) до бюджету Одеської міської територіальної громади на 2023 рік у відповідності до Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, відповідачем-1 було складено та затверджено:

- Довідку про зміни до кошторису на 2023 рік від 29.08.2023 року за кодом 3110 на суму 15000000,00 грн. та Довідку про зміни до плану спеціального фонду на 2023 рік (т.9 а.с.94-95);

- Довідку про зміни до кошторису на 2023 рік від 29.08.2023 року за кодом 2240 на суму 10500000,00 грн. та Довідку про зміни до плану асигнувань загального фонду бюджету на 2023 рік (т.9 а.с.96-97).

Після внесення змін (25.08.2023) до бюджету Одеської міської територіальної громади на 2023 рік у відповідності до Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2014 №836, головним розпорядником бюджетних коштів - Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради були внесені зміни до Паспорту бюджетної програми від 04.09.2023 року шляхом його затвердження у новій редакції у порядку, встановленому для складання паспортів бюджетних програм (т.9 а.с.98-101).

Відповідні зміни затверджені наказом Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради № 17-О від 04.09.2023 року "Про затвердження паспортів бюджетних програм на 2023 рік" (т.9 а.с.102).

Відповідно до Паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2023 рік, на забезпечення виконання міських цільових Програм передбачено усього 28048500,00 грн., з яких 10500500,00 грн. за загальним фондом та 17548500,00 грн. за спеціальним фондом.

Відповідно до п. 1.1. Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2014 №836, паспорт бюджетної програми місцевого бюджету - документ, що визначає мету, завдання, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми місцевого бюджету відповідно до бюджетного призначення, встановленого рішенням про місцевий бюджет, та цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, реалізацію якої забезпечує головний розпорядник.

Пункт 1.5. Правил передбачає, що фінорган здійснює погодження проекту паспорта бюджетної програми протягом 10 днів з дня його отримання та направляє його головному розпоряднику для затвердження.

Пунктом 1.8. Правил визначено, що головний розпорядник протягом 3 робочих днів від дня прийняття наказу про затвердження паспортів бюджетних програм забезпечує доведення до відповідальних виконавців, розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів його копій та копій затверджених паспортів бюджетних програм.

Відповідальні виконавці, розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів інформують відповідні територіальні органи Державної казначейської служби України шляхом подання їм копій наказу про затвердження паспортів бюджетних програм та копій самих паспортів.

Таким чином, вище означене підтверджує фактичне виділення КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики м.Одесі ("Центр-"077")" коштів у 2023 році у розмірі 25500000,00 грн. з бюджету Одеської міської територіальної громади за Програмою на реалізацію заходів, передбачених пунктами 1.4. та 1.5. Програми, що, фактично, свідчить про те, що відповідачем-1 зобов`язання за Договором №20 від 25.09.2023 року були взяті в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами / змінами в кошторис.

Суд також враховує, що, як слідує з листа Департаменту фінансів Одеської міської ради №03-13/3/62 від 10.01.2024 (т.2 а.с.100-102), долученого прокурором до позовної заяви, мовою оригіналу: "З 25 вересня до 31 грудня 2023 року головним розпорядником бюджетних коштів - Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради за КПКВКМБ 2218230 "Інші заходи громадського порядку та безпеки" на виконання вказаних заходів Програми надано заявки на фінансування на загальну суму 24637,726 тис. грн., в тому числі:

- за рахунок коштів загального фонду бюджету за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних) " - 9837,9 тис. грн. (14 грудня 2023 року);

- за рахунок коштів спеціального фонду (бюджету розвитку) на загальну суму 14799,826 тис. грн. (21 листопада 2023 року за КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування).

Повернення фінансування відповідно до даних головних розпорядників за вказаними видатками не здійснювалось. Фінансування здійснено в межах бюджетних призначень, передбачених на виконання Програми".

Крім того, як слідує з листа Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради № 69/01-41/11 від 10.01.2024 (т.3 а.с.26-28), придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання передбачено заходами 1.4. та 1.5. додатку 2 до Програми Міської цільової програми цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території м.Одеси на 2022-2023 роки, затвердженої рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 05.11.2022 №40.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012 затверджений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України.

Відповідно до п. 2.1. Порядку, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.

Згідно п. 2.10. Порядку, органи Казначейства не реєструють зобов`язання у разі:

- відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;

- відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання;

- відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);

- невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;

- відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель;

- недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;

- недотримання вимог щодо оформлення поданих документів.

Пункт 1.4. Порядку встановлює, що бюджетне фінансове зобов`язання - зобов`язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства.

Відповідно п. 2.10. вказаного Порядку, органи Казначейства не реєструють фінансові зобов`язання у разі:

- відсутності відповідного бюджетного зобов`язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

- відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду;

- відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов`язання;

- недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;

- невідповідності фінансового зобов`язання відповідному бюджетному зобов`язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

- недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Разом з тим, бюджетні зобов`язання за Договором №20 від 25.09.2023 зареєстровано в органі Казначейства 26.09.2023 на суму 24637726,00 грн., що підтверджується відмітками "зареєстровано та взято на облік" у Реєстрах бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 25.09.2023 № 126 та № 127 (т.9 а.с.103, 104).

В свою чергу, бюджетні фінансові зобов`язання відповідно до видаткової накладної №199 від 17.11.2023 року було зареєстровано в органі Казначейства 22.11.2023 року на суму 14799826,00 грн., що підтверджується відміткою "зареєстровано та взято на облік" у Реєстрі бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 22.11.2023 № 240 (т.8 а.с.42).

Бюджетні фінансові зобов`язання відповідно до Акту приймання- передачі наданих послуг № 198 від 18.12.2023 року було зареєстровано в органі Казначейства 21.12.2023 року на суму 9837900,00 грн., що підтверджується відміткою "зареєстровано та взято на облік" у Реєстрі бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 21.12.2023 № 253 (т.8 а.с.46).

Означене також підтверджується листами Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області № 02-06-25-06/2133 від 03.11.2023, № 02-06-25-06/2304 від 28.11.2023 та № 02-06-25-06/87 від 11.01.2024 (т.1 а.с.248-251, т.2 а.с.58-61, 75-77).

Таким чином, доводи прокурора відносно того, що відкриті торги проведені замовником за відсутності повного бюджетного асигнування, що суперечить приписам ст.48 Бюджетного кодексу України, не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищенаведеним.

Аналізуючи обставини проведення процедури відкритих торгів за відсутності проектної та технічної документації для створення МАСЦО міста Одеси, та за відсутності інших обов`язкових умов, визначених законодавством, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, у цьому Кодексі терміни вживаються в такому значенні:

- засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.

- оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення;

- органи управління цивільного захисту - органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх створення), селищних та сільських рад, керівні органи підприємств, установ та організацій, а також їх структурні підрозділи (посадові особи), призначені для здійснення безпосереднього керівництва діяльністю у сфері цивільного захисту відповідно до компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 №11 затверджено Положення про єдину державну систему цивільного захисту (надалі - Положення № 11), яке регулює питання здійснення заходів цивільного захисту в державі, визначає склад органів управління та сил цивільного захисту, планування діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, порядок виконання нею завдань та організації взаємодії (п. 1).

Згідно з п. 5 цього Положення, керівництво єдиною державною системою цивільного захисту здійснює Кабінет Міністрів України, а безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту здійснює ДСНС.

Постійно діючими органами управління цивільного захисту, згідно з урахуванням п. 10 названого Положення, до повноважень яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту на місцевому рівні, є районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, селищних, сільських рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються в їх складі, підрозділи територіальних органів ДСНС.

Відповідно до п. 8 ч. 3 Кодексу цивільного захисту України, основними завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є, крім іншого, оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи.

Відповідно до вимог ст. 2 КЦЗ України, оповіщенням є доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення (п. 30 ч. 1 цієї статті).

Згідно з п. 39 ч. 1 цієї статті, системою оповіщення визнано комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв`язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення.

Нормами п. 6 ч. 1 ст. 19 вказаного Кодексу визначені повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту шляхом створення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та підтримання у постійній готовності територіальної системи централізованого оповіщення, здійснення її модернізації та забезпечення функціонування; забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі (п.7).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 19 цього Кодексу, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, крім іншого, створення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та підтримання у постійній готовності місцевої системи централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, здійснення її модернізації та забезпечення функціонування, а п. 7 передбачено забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі.

Приписами ст.30 Кодексу передбачено, що оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні такої інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, суб`єктів господарювання та населення.

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується шляхом:

1) функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об`єктових систем оповіщення;

2) централізованого використання електронних комунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв`язку, відомчих електронних комунікаційних мереж і електронних комунікаційних мереж суб`єктів господарювання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації;

3) автоматизації процесу передачі сигналів і повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій;

4) функціонування на об`єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

5) організаційно-технічної інтеграції різних систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

6) функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.

Встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання. Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло визначаються органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, телерадіоорганізації зобов`язані забезпечити підключення технічних засобів мовлення до автоматизованих систем централізованого оповіщення з установленням спеціального обладнання для автоматизованої передачі сигналів та повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.

Порядок організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту визначається положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, визначає порядок організації оповіщення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, органів управління і сил цивільного захисту та населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, їх подальшого інформування з метою вжиття заходів безпеки, забезпечення зв`язком органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, а також забезпечення функціонування апаратури і технічних засобів оповіщення та технічних засобів електронних комунікацій (п. 1).

Згідно пункту 3, у цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

- автоматизована система оповіщення - сукупність алгоритмів дій, процесів (заходів), технологій, а також організаційно і технічно поєднаних програмних і технічних засобів електронних комунікацій, засобів обробки та передачі (відображення) інформації, що забезпечують своєчасне доведення сигналів та інформації з питань цивільного захисту до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління і сил цивільного захисту, підприємств, установ, організацій та населення в разі загрози виникнення або під час виникнення надзвичайних ситуацій;

- місцева автоматизована система централізованого оповіщення - автоматизована система оповіщення, призначена для оповіщення населення, осіб керівного складу місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також чергових (диспетчерських) служб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (району, територіальної громади, населеного пункту та на території, що віднесені до груп цивільного захисту);

- територіальна автоматизована система централізованого оповіщення - автоматизована система оповіщення, призначена для оповіщення осіб керівного складу і чергових служб відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також чергових (диспетчерських) служб підприємств, установ, організацій та населення через місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення та інші системи оповіщення;

- технічні засоби оповіщення та інформування - пристрої для звуко- і відеовідтворення інформації, зокрема абонентські радіоточки, вуличні гучномовні пристрої (сигнально-гучномовні пристрої), електронні інформаційні табло, пристрої для запуску електросирен і електросирени, системи автоматизованого виклику та інші технічні засоби, які можна використати для оповіщення або інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації.

Відповідно до п. 5 цього Положення, оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій організовується, з урахуванням структури державного управління в Україні, єдиної державної системи цивільного захисту, максимально прогнозованого характеру і рівня надзвичайних ситуацій. Оповіщення може здійснюватися як централізовано, так і децентралізовано.

Методичне керівництво щодо створення та функціонування систем оповіщення всіх рівнів здійснюється ДСНС (п. 7 Положення).

Згідно з п. 9 Положення, територіальні автоматизовані системи централізованого оповіщення створюються та функціонують в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Створення та модернізація територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюються відповідно до законодавства на підставі рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за погодженням із ДСНС.

Утримання та забезпечення постійної готовності до дій за призначенням територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Територіальні автоматизовані системи централізованого оповіщення передбачають взаємодію із загальнодержавною автоматизованою системою централізованого оповіщення, а також місцевими автоматизованими системами централізованого оповіщення, локальними, спеціальними і об`єктовими системами оповіщення та забезпечують централізоване (повне або вибіркове) включення відповідних місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення.

Відповідно до 10 Положення, місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення створюються і функціонують у районах, на територіях територіальних громад, у населених пунктах та на територіях, що віднесені до груп цивільного захисту.

Створення та модернізація місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюються згідно із законодавством на підставі рішень місцевих органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування) за погодженням з відповідним структурним підрозділом з питань цивільного захисту Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій та територіальним органом ДСНС.

Утримання та забезпечення постійної готовності до дій за призначенням місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюються місцевими органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування).

Місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення передбачають взаємодію з відповідною територіальною автоматизованою системою централізованого оповіщення та відповідними локальними, спеціальними і об`єктовими системами оповіщення.

Згідно п.18 Положення, доведення сигналів, повідомлень про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій до населення, а також інформування здійснюється:

через АТ "НСТУ", державні і публічні телерадіокомпанії, комунальні, громадські та інші телерадіоорганізації незалежно від форми власності з використанням їх телемереж та мереж ефірного радіомовлення (із супроводженням інформації жестовою мовою та/або субтитруванням, якщо вона є голосовою, і аудіокоментуванням, якщо вона є візуальною);

через операторів електронних комунікацій із залученням електронних комунікаційних мереж загального користування (телефонний зв`язок, текстові повідомлення), а також сервісу широкомовного передавання повідомлень операторів мобільного зв`язку;

через Інтернет-ресурси (сайти, соціальні мережі).

Для передачі сигналів та повідомлень оповіщення використовуються технічні засоби оповіщення та інформування, зокрема такі, що встановлені на транспортних засобах, що залучаються для оповіщення.

Відповідно до п.22 Положення, готовність автоматизованих систем оповіщення до використання за призначенням забезпечується шляхом, зокрема:

наявності актуалізованих нормативно-правових актів щодо створення, модернізації, утримання в стані постійної готовності для застосування за призначенням автоматизованих систем оповіщення;

наявності проектної (проектно-кошторисної), технічної (експлуатаційно-технічної) документації, паспортів на автоматизовану систему оповіщення, технічні засоби оповіщення та інформування;

організації цілодобового чергування чергового (чергово- диспетчерського) персоналу, відповідального за включення (запуск) автоматизованих систем оповіщення, з відповідним рівнем професійної підготовки;

організаційно-технічної та інформаційної взаємодії автоматизованих систем оповіщення всіх рівнів;

готовності електронних комунікаційних мереж операторів електронних комунікацій, а також технічних засобів оповіщення та інформування до забезпечення передачі сигналів оповіщення та/або інформування;

установлення на об`єктах операторів електронних комунікацій, провайдерів програмної послуги та телерадіокомпаній, які залучаються до оповіщення, спеціальних технічних засобів для передачі сигналів та інформації через програми теле- та радіомовлення;

професійної підготовки обслуговуючого технічного персоналу, що відповідає за підтримання в готовності автоматизованих систем оповіщення та технічних засобів оповіщення та інформування;

проведення контрольних та технічних перевірок готовності автоматизованих систем оповіщення;

експлуатаційно-технічного обслуговування автоматизованих систем оповіщення та технічних засобів оповіщення та інформування;

здійснення заходів із створення, модернізації та вдосконалення автоматизованих систем оповіщення і технічних засобів оповіщення та інформування.

Пунктом 25 Положення визначено, що керівники органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, власники об`єктів з масовим перебуванням людей зобов`язані встановлювати у населених пунктах, на підприємствах, в установах і організаціях, у місцях масового перебування людей технічні засоби оповіщення та інформування, а також у службових і виробничих приміщеннях (у тому числі в навчальних та інтернатних закладах, закладах охорони здоров`я, пенітенціарних установах, на підприємствах, в установах і організаціях, що надають послуги особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення, або за місцем роботи зазначених осіб) - радіотрансляційні точки для передачі інформації з питань цивільного захисту.

Відповідно до п. 18 Положення № 733, з метою визначення порядку оперативного інформування населення з використанням сервісу широкомовного передавання повідомлень операторів мобільного зв`язку наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2022 № 696 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2022 за №1349/38685), затверджено Порядок оперативного інформування населення з використанням сервісу широкомовного передавання повідомлень операторів мобільного зв`язку.

Згідно з п. 2 та п. 3 розділу III цього Порядку, система оперативного інформування населення є складовою частиною загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення, вона створюється ДСНС із залученням операторів мобільного зв`язку згідно з технічними вимогами до системи оперативного інформування населення з використанням сервісу широкомовного передавання повідомлень операторів мобільного зв`язку України, що затверджуються ДСНС.

Загальне управління системою оперативного інформування населення здійснюється ДСНС.

Також, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 №418/33389, затверджено Інструкцію щодо практик чи процедур проектування, дослідження, введення в експлуатацію, експлуатації та технічного обслуговування (супроводження) автоматизованих систем централізованого оповіщення.

Норми Інструкції (розд. І) встановлюють вимоги щодо проектування, дослідження, введення в експлуатацію, експлуатації та технічного обслуговування (супроводження) автоматизованих систем централізованого оповіщення, та вона призначена для використання постійно діючими органами управління цивільного захисту на регіональному та місцевому рівнях в процесі реалізації проектних рішень щодо технічної реконструкції (створення) місцевих та територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення, а також для підготовки приймальної документації, методик попередніх (у процесі верифікації), приймальних (у процесі валідацїї) та експлуатаційних випробувань.

Згідно з п.1 розділу III Інструкції, основними заходами та/або роботи щодо введення в експлуатацію автоматизованої системи централізованого оповіщення є, крім іншого, комплектація системи відповідно до проектної документації: монтаж технічних засобів та технічних засобів електронних комунікацій та автономне пусконалагодження технічних та програмних засобів і комплексна перевірка функціонування системи в цілому для проведення приймальних випробувань.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що спірні відкриті торги проведено з порушенням приписів чинного законодавства щодо цивільного захисту населення, зокрема, в частині прийняття рішення Одеською міською радою щодо створення та модернізації МАСЦО, а також щодо взаємодії з відповідною територіальною автоматизованою системою централізованого оповіщення та відповідними локальними, спеціальними і об`єктовими системами оповіщення.

Як слідує з матеріалів справи, наказом Одеської обласної військової адміністрації від 16.02.2023 № 1/2023 "Про продовження строку дії режиму функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області" (т.8 а.с.58-59), ухвалено, крім іншого:

2. Районним державним (військовим) адміністраціям, сільським, селищним та міським радам забезпечити виконання завдань щодо: додаткової установки сигнально-гучномовних пристроїв (сирен та гучномовців), створення, модернізації та підтримання в постійній готовності системи оповіщення та інформування.

Розпорядженням Одеського міського голови № 61 від 17.02.2023 "Про продовження в місті Одесі строку дії режиму функціонування міської ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області в умовах воєнного стану" (т.8 а.с.60-61), ухвалено, в тому числі:

2. Виконавчим органам Одеської міської ради, спеціалізованим службам цивільного захисту забезпечити:

2.2. Виконання завдань щодо додаткової установки сигнально-гучномовних пристроїв (сирен та гучномовців), створення, модернізації та підтримання в постійній готовності системи оповіщення та інформування населення відповідно до норм, визначених Положенням про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року №733.

Наказом Одеської обласної військової адміністрації від 16.11.2023 № 4/2023 "Про продовження строку дії режиму функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області" (т.8 а.с.64-65) визначено:

2. Районним державним (військовим) адміністраціям, сільським, селищним та міським радам:

- відпрацювати Положення про місцеві системи централізованого оповіщення та затвердити їх відповідними розпорядчими актами в строк до 15.12.2023.

- розробити технічні завдання на створення місцевих систем централізованого оповіщення, затвердити їх керівниками створених ланок субланок та надати на погодження до Головного управління ДСНС України в Одеській області та Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації до 05.02.2024.

Розпорядженням Одеського міського голови №659 від 16.11.2023 "Про продовження в місті Одесі строку дії режиму функціонування міської субланки Одеської районної ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області" (т.8 а.с.62-63), встановлено, зокрема:

2. Виконавчим органам Одеської міської ради забезпечити:

2.2. Продовження виконання завдань щодо додаткової установки сигнально- гучномовних пристроїв (сирен та гучномовців), створення, модернізації та підтримання в постійній готовності системи оповіщення та інформування населення відповідно до норм, визначених Положенням про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733.

В свою чергу, як слідує з листа Голови Одеської обласної військової адміністрації від 19.03.2024 №3294/1/01-12/3485/2-24 (т.12 а.с.161-164), адресованого Народному депутату України М.Соколову (на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2024 №6451/4/1-24, за результатами депутатського звернення від 04.03.2024 №452д9/7-2024/49720), Протоколу №1 закритого засідання міжфракційного депутатського об`єднання "За техногенну та екологічну безпеку в паливно-енергетичному комплексі, залізничному і трубопровідному транспорті України" від 18.03.2024 (т.12 а.с.137-158), в адміністративних центрах новоутворених районів та територіальних громад Одеської області необхідно створити 98 нових МАСЦО. Станом на 11.03.2024 обласна державна (військова) адміністрація не отримувала на погодження рішень місцевих органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування) щодо створення та модернізації МАСЦО. У міських, селищних, сільських радах впродовж 2022-2023 років проводилась робота щодо встановлення електросирен і гучномовців з дистанційним та місцевим запуском. Одеською ОВА до МВС, КМУ листом від 16.06.2023 №5550/2/01-12/5983/2-23 надано проектну пропозицію на 3,4 млрд. грн. для отримання необхідних грошових коштів щодо створення та реконструкції МАСЦО в Одеській області. Грошові кошти в державному бюджеті на 2024 рік на впровадження МАСЦО не передбачені, міжнародна фінансова допомога не залучалась, з резервного фонду грошові кошти не виділялися. Цивільний захист населення не забезпечений, заходи по впровадженню МАСЦО не проводяться.

При цьому, означене протокольне рішення листом від 29.04.2024 №43-1-315/МФДО (т.12 а.с.135-136) було скеровано Міському голові м.Одеса із рекомендаціями щодо прийняття дієвих заходів для виділення коштів місцевого бюджету на впровадження МАСЦО в 2024 році та впровадження системи оповіщення, в тому числі в ЗСЦЗ; розробки проектів та улаштування в стислі терміни МАСЦО з інтеграцією з ЗАСЦО в 2024 році.

З наведеного слідує, що станом на дату проведення відкритих торгів та укладення спірного договору в м.Одесі не було впроваджено МАСЦО, протилежного суду не доведено.

Суд враховує, що організацію створення та підтримання у постійній готовності місцевої системи оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, забезпечення її модернізації та функціонування; забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення і виникнення надзвичайних ситуацій покладено на Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради (п.п.8, 9 п.2.2.3 Положення про Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 18.09.2019 №5064-VII).

Як слідує з пояснень Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 43-р "Про схвалення Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації", у 2018 - 2020 роках фахівцями управління цивільного захисту Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради на підставі чинного на той час законодавства було вивчено стан систем оповіщення у місті Одесі і виявлено ряд суттєвих проблем, а саме: в місті встановлено та функціонувало 56 сирен на 51 суб`єктах, здебільшого радянського виробництва, встановлених з 1956 року по 1988 рік на об`єктах (фондах) всіх форм власності, в тому числі АТ "Укртелеком". З них повністю працездатні та належно функціонують 20-25 сирен, що свідчить про критичний стан технічного забезпечення, який обумовлено більш ніж 3-х кратним перевищенням встановлених строків експлуатації технічних засобів оповіщення (сирен С-40), що потребує проведення модернізації та встановлення сирен та гучномовців; моральною застарілістю технологій обробки і передачі даних, у зв`язку з чим основний шлях забезпечення оповіщення населення у місті - децентралізоване оповіщення шляхом набору абонентів на стаціонарний телефонний зв`язок - потреба для їх включення складала близько 10-15 хв. та більше; неузгодженість технічних характеристик апаратури, що використовується в системі оповіщення з апаратурою, що використовується населенням та промисловими об`єктами (телевізори, стільникові телефони, інтернет зв`язок та електронні поштові скриньки), відсутність на ринку продажу блоків запуску сирен радянського виробництва, потреба в ремонті електродвигунів та, відповідно, відсутність спеціалістів по їх ремонту і запасних частин; відсутність повноважень в органах місцевого самоврядування для виділення коштів для ремонту (модернізації) об`єктових систем оповіщення інших форм власності (державної та приватної) і належних повноважень до втручання у систему оповіщення на базі АТ "Укртелеком". В робочому порядку було з`ясовано, що АТ "Укртелеком" з 2022 року припиняє обслуговування систем централізованого оповіщення, про що було повідомлено обласні державні адміністрації. Практично, з початку 2022 року сирени, які обслуговувались АТ "Укртелеком", не вмикались (т.12 а.с.116); відсутність на певних державних та приватних підприємствах цілодобової чергової служби цивільного захисту (окрім охорони), яка взмозі забезпечити включення сигналів оповіщення.

На кінець 2021 року у місті Одесі діяла схема децентралізованого оповіщення населення з залученням тих засобів, що були працездатні та спроможні виконувати завдання за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади. Відповідні служби Одеської міської ради приймали участь та забезпечували оповіщення керівного складу та населення в межах делегованих повноважень.

У четвертому кварталі 2021 року належним чином функціонувало 13-17 точок оповіщення (в цілому працездатні сирени, наявна чергова служба, відповідність номерів телефонів, функціонування блоків запуску радянського зразку (для сирен С-40).

На виконання вимог позачергового засідання Державної комісії ТЕБ та НС від 14 травня 2021 року №30 (т.12 а.с.121-128), з урахуванням проведеного аналізу стану оповіщення було прийнято рішення про початок розбудови (модернізацію/ відновлення) системи оповіщення, з можливостями: надання голосових команд та повідомлень; одночасного централізованого пуску; резервними каналами зв`язку; централізованого пуску (запуску) гучномовців по місту Одесі для найбільшого зменшення тривалості передачі сигналу оповіщення.

Були розроблені заходи в міській цільовій програмі "Безпечне місто", проведено тендерну закупівлю для встановлення централізованого оповіщення, робоче місце оператора з обладнанням та 10 точок оповіщення в комплекті.

Наприкінці 2021 року в межах міської цільової програми "Безпечне місто" було закуплено, встановлено та розпочато функціонування серверного обладнання, програмного забезпечення, та технічного забезпечення; робоче місце оператора; встановлено 10 точок оповіщення в зоні можливого хімічного забруднення внаслідок ймовірної хімічної аварії хімічно-небезпечного об`єкту в зонах та місцях масового скупчення людей з урахуванням наявних систем відеоспостереження для коригування заходів шляхом онлайн спостереження ситуації, що в поєднанні створило програмно-технічний комплекс системи оповіщення та на 2020-2022 роки відповідало поняттю програмно-технічного комплексу МАСЦО та вимогам чинного на той час законодавства, а саме:

- пункту 7 частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України, в редакції на 2021 рік;

- статті 36 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції до 09.07.2022 року;

- вимог постанови Кабінету Міністрів України №733, в редакції до 21.10.2022 року, в тому числі організації: цілодобового чергування; роботи всіх оперативно-чергових (чергових) та інших служб, що забезпечують оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації; розроблення порядку взаємодії оперативно-чергових (чергових) служб під час передачі сигналів оповіщення та інформації з питань цивільного захисту; встановлення безпосереднього зв`язку між черговою (диспетчерською) службою об`єкта підвищеної небезпеки та оперативно-черговою (черговою) службою органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування); організації та забезпечення підготовки персоналу оперативно-чергових, чергових (диспетчерських) служб до дій у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації; організаційно-технічної взаємодії систем оповіщення незалежно від рівня; здійснення своєчасної модернізації та реконструкції систем оповіщення всіх рівнів з урахуванням змін у структурі державного управління та розвитку інформаційних та електронних комунікаційних технологій; проведення заходів із забезпечення резервного електроживлення апаратури і технічних засобів оповіщення та технічних засобів електронних комунікацій, дистанційного діагностування їх стану.

До 21.10. 2022 року постановою Кабінету Міністрів України №733 (внесено зміни постановою КМ № 1205 від 21.10.2022) було визначено, що місцева автоматизована система централізованого оповіщення - програмно-технічний комплекс, призначений для оповіщення осіб керівного складу місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та населення, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (району, міста, об`єднаної територіальної громади).

Програмно-технічний комплекс - це комплексна структура, яка об`єднує всі інформаційні технології та ресурси, що використовуються заявником/торговим репозиторієм. Програмно-технічний комплекс включає всі комп`ютери, встановлене програмне забезпечення, системи зв`язку, інформаційні центри, мережі та Бази даних.

Технічні засоби оповіщення та інформування - пристрої для звуко- і відеовідтворення інформації, зокрема, абонентські радіоточки, вуличні гучномовні пристрої (сигнально-гучномовні пристрої), електронні інформаційні табло, пристрої для запуску електросирен і електросирени, системи автоматизованого виклику та інші технічні засоби, які можна використати для оповіщення або інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації.

Об`єктова система оповіщення - програмно-технічний комплекс, що створюється і функціонує на об`єкті підвищеної небезпеки та об`єкті з масовим перебуванням людей, призначений для оповіщення у разі загрози виникнення та під час виникнення надзвичайних ситуацій, в результаті яких зона можливого ураження не виходить за його територію.

Згідно з п. 5 розділу ІІ "Правил пожежної безпеки в Україні" (НАПБ А.101-0101-21015), до об`єктів з масовим перебуванням людей відносяться об`єкти з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або такі, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 осіб.

Таким чином, виходячи з зазначеного та враховуючи існуюче законодавство до 21.10.2022 року окремих вимог, рекомендацій щодо сукупності процесів, алгоритмів, технологій до систем оповіщення не визначалось і не вимагалось, встановлення гучномовців та використання наявних сирен, сигналізації та іншого сигнального обладнання до оповіщення могло бути кваліфіковано згідно термінології як об`єднання інформаційних технологій та ресурсів, що використовуються, і включає наявні електронно-обчислювальну техніку, встановлене програмне забезпечення, системи зв`язку, інформаційні центри.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 488-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій", передбачено впровадження (створення, модернізація, вдосконалення) з терміном виконання грудень 2024 року, якому передує створення відповідних ТАСЦО та створення у 2023 році пілотного проекту ТАСЦО для впровадження в послідуючому на території України.

Окрім перелічених законодавчих актів в період з початку 2023 року для подальшого розвитку системи оповіщення були враховані вимоги Законів України "Про телекомунікації", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", а також відповідні Державні стандарти та державні будівельні норми.

Як зазначає Департамент, після вивчення зазначених законодавчих актів було зрозуміло, що державні будівельні норми та норми, викладені в деяких законодавчих актах в термінах та порядку, не врегульовані та подеколи суперечать одне одному або створюють умови щодо унеможливлення створення сучасного централізованого оповіщення з дотриманням всіх норм.

Окрім того, внесення змін у абзац другий пункту 10 (згідно з постановами КМ № 1205 від 21.10.2022, № 270 від 08.03.2024) створило передумови до змін у плануванні практично всіх заходів, підготовки відповідних проєктів документів в системі оповіщення та змін у самій системі оповіщення.

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року фахівцями Департаменту, за допомогою інших фахівців та волонтерів по місту Одесі вдалось відновити практично близько 70-78 точок оповіщення за рахунок відновлення старих сирен радянського виробництва типу С-28 та С-40, організувати інші заходи, в тому числі: підключено всі можливі групи в інтернет каналах та веб групах до оповіщення, в тому числі через соціальні мережі та радіо-телебачення, організовано звучання дзвонів церков всіх паств, надано вказівки включати сирени спецавтомобілям, включати всі наявні системи оповіщення, в тому числі пожежної небезпеки, встановлено в чергових службах додаткові колонки з записом звучання сирен. Одночасно розроблено міську програму цивільного захисту, де передбачено нарощування кількості гучномовців, в першу чергу в місцях масового скупчення людей для більшого охвату оповіщення, що дозволило встановити у 2022 році додатково - 20 точок оповіщення.

На виконання основних законодавчих актів, враховуючи потребу в оповіщенні, відповідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі Міської цільової програми цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території м. Одеси на 2022-2026 роки, в межах бюджетних видатків було передбачено закупівлю та встановлення 170 точок оповіщення.

Зазначене враховувало:

1. З технічних питань: надійність та простота експлуатації систем оповіщення; ефективність та простота управління в поєднанні з захищеним процесом управління та виключенням несанкціонованого доступу та втручання в роботу систем оповіщення; передбачення декількох резервних каналів зв`язку передачі та резервного електроживлення; ремонтнопригодність та швидка заміна (ремонт) при відмові працездатності.

2. З географічних питань: встановлення 170 точок на комунальних підприємствах, установах, організаціях, в місцях масового скупчення людей, що пов`язано з вимогами статті 25 постанови КМУ № 733, відсутністю повноважень органів місцевого самоврядування щодо встановлення, утримання на фондах державних, приватних підприємств та установ точок оповіщення; неможливістю здійснити оперативні заходи по модернізації застарілих зразків сирен; неможливістю включення застарілих аналогових сирен під час відсутності електроживлення, в той же час при роботі від генераторів - значного виходу з ладу електродвигунів. Зазначене було актуальне під час тривалих відключень електроживлення в 2023 році.

3. З питань цивільного захисту: забезпечення охвату оповіщення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, з урахуванням можливих загроз; забезпечення безпеки населення, в першу чергу дітей та в місцях масового скупчення людей, у відповідності до вимог Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про правовий режим воєнного стану", наказу Голови Одеської обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, керівника територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ Одеської області від 16.02.2023 року № 1/2023; зменшення тривалості на забезпечення оповіщення з 10-15 хвилин до можливості централізованого пуску до 1 хвилини реакції системи; зменшення можливих (вірогідних втрат) внаслідок нанесення вогневого ураження шляхом забезпечення оперативного оповіщення (включення гучномовців "Увага всім! Та звучання сирен" найбільшого кола населення, особливо найбільш вразливих категорій (дітей, хворих, скупчення людей).

При цьому, АТ "Укртелеком", яке до повномасштабної агресії виконувало функції оповіщення населення через відповідні канали зв`язку, показало себе не дієздатним.

Аналіз оповіщення у 2022 році показав необхідність термінового створення централізованого оповіщення з наявних причин: відсутності електрозабезпечення та неможливості доведення своєчасного сигналу, в тому числі по мобільному зв`язку, стаціонарному зв`язку та іншим каналам зв`язку; потребою зменшення терміну на доведення сигналу оповіщення в разі загрози за умов залучення Інтернет зв`язку, чергових комунальних установ та недосконалість оповіщення при повторних загрозах через короткі проміжки часу; значний період реагування чергових змін при включенні сирен різного типу.

Кількість звернень громадян впродовж серпня-грудня 2022 року та січня-червня 2023 року сягала до 10-30 звернень на добу (письмово, по телефону) з проханням вишукати будь які засоби для оповіщення, кількість гучномовців по території міста була вкрай недостатньою, що при висотній та щільній забудові потребувало їх додаткового встановлення.

Таким чином, у 2023 році відповідно вимог статті 36-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 25 постанови КМУ №733, в межах бюджетних видатків на комунальних об`єктах встановлено додатково 170 точок. Їх встановлення на комунальних об`єктах відповідає вимогам статті 30 Кодексу цивільного захисту України; встановлено гучномовці: ззовні і всередині в закладах освіти та науки, медичних закладах, зовнішні гучномовці в місцях масового скупчення людей на перехрестях доріг, поблизу парків та зон відпочинку.

Станом на початок 2024 року охват оповіщення складає близько 60 -70% території міста Одеси (за кількістю комунальних об`єктів) та близько 50% з урахуванням висотної забудови та окремих зон, у зв`язку з чим вдалось зменшити обсяг повідомлень громадян про необхідність встановлення оповіщення до 3-5 повідомлень на місяць.

Впродовж 2023 року від Одеської обласної державної адміністрації та ДСНС України документальних вказівок або рекомендацій на адресу Одеської міської ради щодо створення МАСЦО не надходило. Управлінням цивільного захисту організоване отримання сигналів, в тому числі дублюючих сигналів від 2 окремих суб`єктів (отримувачів повідомлень/сигналів).

Таким чином, за твердженням Департаменту, у 2023 році склалась ситуація, при котрій: визнати наявну систему централізованого оповіщення як елемент або складову МАСЦО немає підстав у зв`язку зі змінами в постанові КМУ №733; внесення змін до постанови КМУ №733 потребувало повного перегляду норм, алгоритмів, порядку оповіщення, визначення (перегляду) місць встановлення гучномовців, уточнення показників для розробки технічного завдання. Зміна тактики нанесення вогневого ураження по місту Одесі високошвидкісними цілями вкрай потребувала вжиття невідкладних заходів по встановленню саме додаткових гучномовців з можливістю централізованого пуску для забезпечення безпеки населення та уникнення можливих людських втрат; вагомим в плануванні також стали внесені зміни до Кодексу цивільного захисту України, нормативних документів щодо системи єдиної державної системи цивільного захисту, якими виконавчі органи Одеської міської ради визначено як субланку Одеської міської ланки територіальної підсистеми Одеської області єдиної державної системи цивільного захисту, що можливо передбачає підключення до системи оповіщення Одеського району. Однак по теперішній час здійснити відповідні заходи щодо поєднання з Одеським районом немає можливості, так як відсутні відповідні дані/роз`яснення щодо роботи такої системи в Одеському районі. Зазначене впливає на технічні питання під час розробки технічного завдання.

Під`єднання до аналогової системи Одеської області з одночасним нарощуванням цифрових об`єктових систем гучномовців по місту реалізувати не можливо як з технологічної складової, так і з технічної точки зору і економічної складової, так як системи виготовлені за радянських часів та не мають можливості під`єднати сучасну цифрову систему та програмний комплекс, що, в свою чергу, унеможливило подальшу розробку технічного завдання.

Водночас, ризики та виклики, щоденні загрози вогневого ураження потребували невідкладного вжиття заходів, та на виконання пункту 2 наказу голови Одеської обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, керівника територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ Одеської області від 16.02.2023 року №1/2023, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було передбачено міською цільовою програмою встановлення гучномовців на фондах саме комунальних закладів освіти, охорони здоров`я, місць масового скупчення людей, що, на переконання Департаменту, повністю відповідало пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України №733, тим більше з обов`язком підключення до централізованого пуску, як гучномовні пристрої.

Встановлення гучномовних пристроїв на фондах комунальних підприємств, установ забезпечило: включення сирен впродовж до 1 хвилини з моменту отримання сигналу (до зазначеного доведення сигналу було впродовж 5 хв., а при відсутності зв`язку і більше); забезпечення оповіщення людей, та в першу чергу дітей, про загрозу вогневого ураження та відповідного реагування, що відповідає вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; забезпечення звучання гучномовців на території міста у 2023 році близько 60% (до встановлення охват звучання становив по рокам орієнтовно у 2020 - 40-50%, у 2021 - 20-35%, у 2022 - 20%-30%).

Таким чином, Департамент муніципальної безпеки зауважує, що встановлення гучномовних пристроїв на фондах комунальних підприємств, установ відповідає вимогам чинного законодавства, та з огляду на подальший розвиток нарощування систем оповіщення дозволяє в подальшому паралельно з нарощуванням об`єктових систем оповіщення створити МАСЦО відповідно рекомендацій, наданих в квітні 2024 року (т.12 а.с.131-132).

Що стосується створення МАСЦО, третя особа зазначає, що до 25.10.2022 року відповідно до визначення термінів постанови КМУ №733 можливо було вважати встановлене обладнання як елемент (компонент) МАСЦО, який на той час відповідав чинному законодавству як програмно-технічний комплекс.

З 2023 року управлінням було опрацьовано проект технічного завдання, але у зв`язку зі зміною норм законодавства, змінами в чисельності гучномовців та ієрархії системи оповіщення проєкт технічного завдання та прохання надати методичні рекомендації, створений 15.09.2023 року та надісланий в адресу ДСНС України за номером № 02-2-34МГ/99, у відповідності до вимог пункту б) підпункту 6, статті 36-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не було погоджено ДСНС (відповідь ДСНС України від 22.09.2023 року № 16-18113/163-2 - т.12 а.с.133).

На виконання законодавства України, у відповідності до розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 29 червня 2023 року №411/А-2023 "Про затвердження Положення про територіальну підсистему єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області" з 18.09.2023 року отримано дозвіл на розробку та відпрацювання проєкту рішення виконавчого комітету Одеської міської ради "Про затвердження положення про МАСЦО", яке було відпрацьовано та прийнято виконавчим комітетом Одеської міської ради від 23.11.2023 року №378.

Водночас, відсутність рекомендацій, порядку та відповідей від місцевих органів державної виконавчої влади щодо розробки технічного завдання, порядку та технічних показників з урахуванням віднесення міста Одеси до І категорії цивільного захисту, управлінням було ініційовано питання, у відповідності до повноважень та вимог ДБН А.2.2-3:2014, щодо розробки технічного завдання на проектно-кошторисну документацію для об`єкту будівництва (МАСЦО) відповідною сертифікованою організацією, що було відпрацьовано в межах чинного законодавства.

Станом на 30.05.2024 у місті Одесі працюють та надають сигнали про загрозу надзвичайної ситуації 240 точок оповіщення (сирени, гучномовці, акустичні системи, тощо), з них: централізована міська система оповіщення - 200 точок; за рахунок повідомлень від фахівців управління з питань цивільного захисту включаються: 40 об`єктових сирен на підприємствах та установах всіх форм власності, а також гучномовці в закладах освіти і охорони здоров`я всіх форм власності; здійснюються відповідні повідомлення через засоби масової інформації та телеграм канали, чат-боти та телебачення; через Інтернет та створені групи здійснюється повідомлення до керівників ОСББ, підприємств, установ та організацій, пунктів незламності та інших.

В період з 24 лютого 2022 року Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради: організовано оповіщення на адміністративній території по наявним та працездатним системам оповіщення; організовано та забезпечено (до 20.06.2023 року) практичне цілодобове чергування з метою оповіщення про загрози вогневого ураження на пункті управління органу військового управління; підключено до оповіщення шляхом стаціонарних дзвінків та інтернет повідомлень більше 30 підприємств; телерадіокомпанії, які здійснюють оповіщення населення за допомогою прямого радіоефіру, з них: ТРК "Перше міське радіо", ТРК "52 Канал", ГрадFM, FM1, "Українське радіо Одеса", "Просто Радіо", телебачення: Телеканал "Град", Телеканал "Репортер", ТК "7 канал", "Телеканал 27", (в Одеському мультиплексі (інтернет телебачення), Інтернет-телебачення "ТЕНЕТ", які через канали зв`язку та інтернет підключені до системи оповіщення як дублюючі (основні) в залежності від характеру сигналу (загрози).

Інтернет провайдери "Сана плюс", "ТЕНЕТ" проводять інформаційну роботу з населенням міста Одеси на предмет реагування на сигнали оповіщення через відповідні інтернет ресурси.

Окрім того, оповіщення населення міста Одеси проводиться безпосередньо управлінням цивільного захисту за допомогою телеграм чат ботів, офіційних сторінок Одеської міської ради, інтернет ресурсів ТРК "Ванда", соціальних мереж в телеграм каналі, вайбері, вацап, інших.

Систематично проводиться робота з населенням щодо встановлення на смартфони (телефони) додатково спеціальних програм "Е-тривога" та електронних карт тривоги, про що відповідно вимог Закону України "Про правовий режим воєнного стану" складалися доповіді в адресу Одеської обласної військової адміністрації. З церквами різних паств та віросповідань, розташованих на території міста, досягнуто домовленість про здійснення тривожного дзвону під час отримання сигналу "Повітряна тривога" на протязі 5 хв.

Оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється за сигналом від оперативного чергового територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області, сигналом оповіщення від органів військового управління Збройних Сил України, при отриманні сигналів державної системи цивільного захисту ДСНС України (оперативно-чергової служби ГУ ДСНС України в Одеській області):

1. Фахівцями управління цивільного захисту Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради до об`єктів господарювання, об`єктових систем оповіщення через стільниковий зв`язок та Інтернет-месенджери до керівного складу виконавчих органів Одеської міської ради, членів комісії ТЕБ і НС виконавчого комітету Одеської міської ради та керівного складу Одеської субланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області, КУ "Центр-"077" (як підтвердження та основний/дублюючий сигнал), КУ "ЗПУ ЦЗ ОМР" як дублюючий сигнал), до відповідних керівників Одеського району та Одеської області як дублюючий сигнал та підтвердження передачі сигналу.

2. Черговою службою КУ "Центр - "077" до населення міста шляхом централізованого пуску гучномовців.

3. Радіозв`язком через Комунальну установу "Муніципальна варта" до окремих підприємств, установ та підрозділів.

4. Через стаціонарний зв`язок Комунальної установи "Запасні пункти управління цивільного захисту Одеської міської ради", до окремих підприємств.

Порядок взаємодії з оперативно-черговою службою ООВА, оперативним черговим ГУ ДСНС України в Одеській області - передбачено на підставі попередніх рішень та схемою оповіщення (схема, т.12 а.с.134).

Взаємодія з органами військового управління ЗСУ передбачена відповідно за територіальним принципом відповідальності підрозділів ЗСУ у відповідних наказах щодо організації роботи оперативного складу на відповідному об`єкті ЗСУ та схеми оповіщення.

Таким чином, за твердженням третьої особи, враховуючи терміни, норми та положення, викладені в поточній редакції постанови КМУ №733, наказу №93 не можна стверджувати, що встановлені гучномовці з можливістю централізованого пуску, є на даний час (в існуючій редакції) елементом МАСЦО або його компонентом, до кінцевої розробки проєктно-кошторисної документації та введення системи в експлуатацію.

Відповідно рекомендацій ДСНС України від 01.02.2024 року № 05-2161/163-3 щодо реконструкції (створення) МАСЦО, відпрацьовується технічне завдання та відповідне його погодження. Створення МАСЦО в місті Одесі наразі продовжується у відповідності до вимог законодавчих актів, зазначених у поясненні, та відповідно термінів, зазначених у наказі голови Одеської обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, керівника територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ Одеської області від 14.05.2024 року № 2/2024, з граничним терміном виконання відпрацювання технічного завдання до 25.06.2024 року.

Підсумовуючи вищеозначене, суд зауважує наступне.

Так, відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження, серед яких є: забезпечення оповіщення та інформування населення, яке проживає на відповідній території, про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, у тому числі у доступній для осіб з вадами зору та слуху формі.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно ст.7 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист здійснюється за такими основними принципами, зокрема: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права; 2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту; 3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, серед іншого, забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі.

В свою чергу, оповіщення - це доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення (п. 31 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

За приписами ст. 30 Кодексу цивільного захисту України, оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні такої інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, суб`єктів господарювання та населення.

Частиною 2 ст. 30 Кодексу цивільного захисту України визначено, що оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується шляхом, зокрема: функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.

Встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання. Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло визначаються органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання (ч. 3 ст. 30 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733 "Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту", технічні засоби оповіщення та інформування - пристрої для звуко- і відеовідтворення інформації, зокрема абонентські радіоточки, вуличні гучномовні пристрої (сигнально-гучномовні пристрої), електронні інформаційні табло, пристрої для запуску електросирен і електросирени, системи автоматизованого виклику та інші технічні засоби, які можна використати для оповіщення або інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації.

Згідно пункту 18 Положення, для передачі сигналів та повідомлень оповіщення використовуються технічні засоби оповіщення та інформування, зокрема такі, що встановлені на транспортних засобах, що залучаються для оповіщення.

Пунктом 25 Положення передбачено, що керівники органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, власники об`єктів з масовим перебуванням людей зобов`язані встановлювати у населених пунктах, на підприємствах, в установах і організаціях, у місцях масового перебування людей технічні засоби оповіщення та інформування, а також у службових і виробничих приміщеннях (у тому числі в навчальних та інтернатних закладах, закладах охорони здоров`я, пенітенціарних установах, на підприємствах, в установах і організаціях, що надають послуги особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення, або за місцем роботи зазначених осіб) - радіотрансляційні точки для передачі інформації з питань цивільного захисту.

В свою чергу, як зазначено вище, наказом Одеської обласної військової адміністрації від 16.02.2023 №1/2023 "Про продовження строку дії режиму функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області" було ухвалено районним державним (військовим) адміністраціям, сільським, селищним та міським радам забезпечити виконання завдань щодо: додаткової установки сигнально-гучномовних пристроїв (сирен та гучномовців), створення, модернізації та підтримання в постійній готовності системи оповіщення та інформування населення.

Аналогічні положення містить і розпорядження Одеського міського голови № 61 від 17.02.2023 "Про продовження в місті Одесі строку дії режиму функціонування міської ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області в умовах воєнного стану", яким, зокрема, встановлено виконавчим органам Одеської міської ради, спеціалізованим службам цивільного захисту забезпечити виконання завдань щодо додаткової установки сигнально-гучномовних пристроїв (сирен та гучномовців), створення, модернізації та підтримання в постійній готовності системи оповіщення та інформування населення відповідно до норм, визначених Положенням про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що станом на час проведення торгів та укладення договору між відповідачами в м.Одеса не було впроваджено систему МАСЦО. Не здійснено означеного і станом на час ухвалення рішення у справі, оскільки наразі триває робота по опрацюванню технічного завдання та його погодження.

Таким чином суд доходить висновку, що відкриті торги на придбання засобів оповіщення та інформування населення: придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання були проведені з урахуванням наказу Одеської обласної військової адміністрації від 16.02.2023 № 1/2023 "Про продовження строку дії режиму функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області", розпорядження Одеського міського голови № 61 від 17.02.2023 "Про продовження в місті Одесі строку дії режиму функціонування міської ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області в умовах воєнного стану", з дотриманням приписів Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, а також з дотриманням основних принципів цивільного захисту - гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян.

При цьому суд не приймає до уваги посилання прокурора на лист ГУ ДСНС в Одеській області від 06.10.2023 №6001.3-7254/601Р (т.1 а.с.236-237), з якого слідує, що до Головного управління надійшов лист Голови Одеської міської ради від 15.09.2023 №02.2-34МГ/97 щодо ознайомлення з робочим проектом Міської автоматизованої системи централізованого оповіщення міста Одеси та надання рекомендацій (зауважень) до нього, що, на переконання прокурора, пов`язано зі спірною закупівлею гучномовних пристроїв.

Як встановлено судом, наразі (паралельно із спірною закупівлею) триває робота по впровадженню МАСЦО в м.Одеса, отже звернення міського голови до ГУ ДСНС в Одеській області було зумовлено саме цими обставинами, а не процедурою проведення відкритих торгів, що є предметом даного спору. Доказів про протилежне матеріали справи не містять.

В свою чергу, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, як слідує з протоколу допиту свідка від 19.01.2024 (т.3 а.с.74-78) у кримінальному провадженні №42023163030000134 від 05.12.2023, при опитуванні начальника відділу ІТЗ та оповіщення Управління ОЗЦЗ ГУ ДСНС в Одеській області Зухіна Д.О., останнім на питання по факту відсутності під час закупівлі та встановлення гучномовних пристроїв проектно-кошторисної документації та подальшого проекту на розміщення та приєднання до МАСЦО зазначено, що визнати таке обладнання та гучномовці Місцевою автоматизованою системою централізованого оповіщення не можливо. Але, за своїми функціональними можливостями таке обладнання при погодженні проекту може бути використано як окремий елемент до системи МАСЦО.

Отже, придбання та встановлення за визначеними у договорі локаціями пристроїв гучного мовлення не свідчить про встановлення останніх у складі МАСЦО.

При цьому суд враховує, що, як відповідачем-1, так і Департаментом муніципальної безпеки не заперечується можливість подальшої імплементації таких гучномовців і обладнання до МАСЦО, після опрацювання технічного завдання щодо впровадження останньої у встановленому порядку.

За наведених обставин суд не вбачає підстав для задоволення вимоги прокурора щодо визнання недійсним укладеного за результатами проведених торгів договору.

Що стосується вимоги прокурора про визнання недійсною Додаткової угоди №1 до договору, суд зазначає наступне.

Обгрунтовуючи вказану вимогу прокурор зауважує, що як вбачається з відповіді КУ "Центр-"077" від 12.01.2024 за № 01.1-05/379 та за № 02.3-01/7 на запити прокурора від 26.12.2023 № 52-13693вих-23, крім іншого, в процесі виконання умов договору № 20, виникла необхідність внесення змін до таблиці 1 Технічної специфікації до договору.

Необхідність внесення таких змін обумовлена листом Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради вих. № 01.1-17/636 від 01.12.2023 (вх. № 01.1-08/346 від 01.12.2023), згідно з яким уточнені місця для розміщення та монтажу обладнання, що закуповувалось, через що, 18.12.2023 між сторонами, а саме: КУ "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики м.Одесі ("Центр-"077")" та ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" укладена Додаткова угода № 1 до договору № 20, якою передбачено внесення вищезазначених змін.

Проте, на думку прокурора, замовником, як розпорядником бюджетних коштів, не обґрунтовано внесення змін до договору, а лише констатовано про зміну місць розташування обладнання.

Наразі, порівнянням додатків № 3 (технічна специфікація) до тендерної документації і договору, які також долучені до Додаткової угоди № 1, вбачається, що адреси встановлення обладнання оповіщення згідно специфікації додаткової угоди грунтовно відрізняються від специфікації договору, що свідчить про безпідставність внесених суттєвих змін та не узгоджується з нормами ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, у додатку № 3 до договору зазначаються наступні адреси встановлення обладнання (точок оповіщення), що наведені в таблиці 1, крім іншого: (вул. Болгарська, 28 - Одеська гімназія № 4 (№7); вул Преображенська,7- Одеська ЗОШ № 118 (№ 15); 15 станція Великого Фонтану - зупинка громадського транспорту (№ 23); вул Таїровська-мікрорайон "Червоний хутір" (№ 25); вул. Приморський бульвар - КПНЗ "Одеський міський Палац дитячої та юнацької творчості" (№ 118); вул Рішельєвська, 44/46 - Одеський ЗДО "Ясла-садок" №264 (№ 119), вул. Дюківська, 12-Одеський ЗДО" (№ 121); вул. Академіка Ясиновського, 3а - школа № 6 (№ 143).

Після укладення додаткової угоди з адресами встановлення точок оповіщення, що наведені в таблиці 1, виглядає наступним чином: (вул. Болгарська, 88 - Одеський ліцей № 4 ОМР (№7); вул Преображенська,75 - Одеський ліцей №118 ОМР (№15); вул. Паустовського/проспект Добровольського - місце скупчення людей (№23); проспект Небесної сотні кут вул. Вільямса (№ 25); вул. Ростовська,4а - гімназія № 7 ОМР (№ 118); вул. Паустовського, 17-а- Одеський ліцей № 71 ОМР (№ 119); вул. Архітекторська, 20/2-НВК № 275 "Надія" (№ 121); вул. Старопортофранківська, 32- Одеська гімназія № 26 ОМР (№ 143).

Прокурор зауважує, що сторони безпідставно змінили істотні умови договору про закупівлю вже на стадії монтажу обладнання, такі умови суттєво відрізняються від змісту тендерної пропозиції замовника під час оголошення цієї закупівлі та умов договору, що є неприпустимим.

Також, сторонами, згідно з п. 11.3 умов договору, не виявлено наміру про внесення змін до договору, а така необхідність ініційована Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради, який не є стороною договірних правовідносин між комунальною установою та товариством, що не узгоджується як з умовами договору, так і додаткової угоди.

Таким чином прокурор наполягає, що вказані порушення залишились поза увагою замовника, що призвело до порушення законодавства не лише під час проведення відкритих торгів, а і під час виконання укладеного договору, що є підставою для визнання недійсною додаткової угоди.

Так, умовами укладеного між відповідачами договору передбачено, що надання послуг з монтажу та пусконалагодження обладнання здійснюється на місцях його безпосередньої експлуатації відповідно до переліку локацій, що зазначені в таблиці 1 Технічної специфікації до договору (Додаток №3) (п.5.2.2).

Пунктом 10.4 визначено, що якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору.

Розділом 11 визначено порядок внесення змін до договору.

Так, зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі, та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди (п.11.1).

Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору (п.11.2).

Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування (п.11.3).

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силі у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами (п.11.5).

Відповідно до розділу 16, невід`ємними частинами цього договору є - Додаток №1 "Специфікація", Додаток №2 "Кошторис на послуги з встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання", Додаток №3 "Технічна специфікація".

18.12.2023 за взаємною згодою сторін було укладено Додаткову угоду №1 до договору №20, якою передбачено внесення змін у таблицю 1 Технічної специфікації (додаток 3) до спірного договору на закупівлю товару за державні кошти, яку викладено у новій редакції.

Як слідує з матеріалів справи, 10.07.2023 року Одеським міським головою на робочій нараді з питань організації забезпечення оперативного оповіщення (інформування) населення міста Одеси про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій видано доручення № 02.2-15МГ/165, за змістом якого органам Одеської міської ради було доручено надати на адресу Департаменту муніципальної безпеки ОМР обґрунтовані пропозиції щодо місць розміщення зовнішніх та внутрішніх елементів оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (т.9 а.с.105).

На виконання вказаного вище доручення органами Одеської міської ради були надані пропозиції щодо розміщення зовнішніх та внутрішніх сигнально-гучномовних пристроїв про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема на будівлях закладів освіти комунальної власності територіальної громади міста Одеси, закладів охорони здоров`я комунальної власності територіальної громади міста Одеси та місць масового скупчення людей.

В свою чергу, Департаментом муніципальної безпеки ОМР було проведено аналіз отриманої інформації, та сформовано список місць для встановлення пристроїв гучного мовлення до кінця 2023 року.

Вказаний список був наданий відповідачу-1 листом №01.1-17/277 від 18.07.2023, у подальшому був уточнений листом № 01.1-16/585 від 26.07.2023, та листом № 01.1 17/318 від 08.08.2023 (т.8 а.с.66-78).

Таким чином, для додаткового придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення відповідачем-1 отримано від Департаменту муніципальної безпеки ОМР інформацію, що стосується: місць (локацій) встановлення вузлів сигнально-гучномовних пристроїв; способу підключення вузлів сигнально-гучномовних пристроїв.

В подальшому, відповідачем-1 було отримано погодження від Департаменту муніципальної безпеки ОМР Технічної специфікації (інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі), в якій у Таблиці 1 містились адреси встановлення обладнання (точок оповіщення), на основі якої і здійснювалась закупівля UA-2023-08-29-004917-a (додаток 3 до Тендерної документації).

В матеріалах справи міститься лист № 01.1-08/195 від 15.08.2023 відповідача-1 до Департаменту муніципальної безпеки ОМР щодо ознайомлення та затвердження Технічної специфікації для проведення закупівлі (т.8 а.с.79-80).

При цьому суд враховує, що всі визначені локації є критично важливими, знаходяться у місцях масового скупчення людей та на місцях, які раніше не були покриті сигналом, зокрема: заклади шкільної та дошкільної освіти, які працюють в штатному режимі (офлайн); заклади лікарень; парки, сквери; запинки транспортних засобів; приватний сектор; спальні райони міста; рекреаційна зона, тощо.

Так, пунктом 17 Особливостей встановлено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей.

Відповідно до частин другої, третьої статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, істотними умовами договору згідно ГК України та ЦК України є: умови про предмет договору (ч.1 ст. 638 ЦК України). Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості, ціни договору та строку дії договору (згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України).

Відповідно до п.п. 4.3. п. 4 Розділу VI "Результати тендеру та укладання договору про закупівлю" Тендерної документації по закупівлі UA-2023-08-29-004917а, істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Цивільного і Господарського кодексів України.

Судом встановлено, що у процесі виконання договору №20 від 25.09.2023 року виникла необхідність внести зміни в Таблицю 1 Технічної специфікації (Додаток № 3) до Договору.

18.12.2023 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено Додаткову угоду №1 до спірного договору, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди внести зміни до договору, а саме викласти Таблицю 1 Технічної специфікації (Додаток № 3) у новій редакції.

Всі інші положення договору № 20 від 25 вересня 2023 року, в які не було внесено змін Додатковою угодою, залишено незмінними і сторони підтвердили по ним свої зобов`язання.

Вказаною Додатковою угодою було змінено в Таблиці 1 Технічної специфікації до договору місця безпосередньої експлуатації обладнання (точок оповіщення) за позиціями у таблиці під №№ 7, 15, 23, 25, 38, 118, 119, 121, 143.

Означені обставини мали місце у зв`язку з тим, що відбулось уточнення фактичної адреси та зміна назви навчальних закладів комунальної форми власності; уточнення опису локації з метою встановлення конкретного місця встановлення; у зв`язку з неможливістю підключення до каналів зв`язку на окремих будівлях та відсутністю інших технічних можливостей; у зв`язку з неможливістю встановлення гучномовних засобів оповіщення населення на закладі, який є пам`ятником архітектури 19 століття.

При цьому, зміна локацій відбулась на місця масового скупчення людей, в райони житлової забудови, в зону можливого хімічного забруднення, тощо.

В свою чергу, вказані зміни у Таблиці 1 Технічної специфікації не призвели до змін предмету (найменування, кількість, якість), ціни та строку дії договору, які визначені істотними умовами такого договору.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявність згоди між відповідачем-1 та відповідачем-2 на укладення вказаної Додаткової угоди підтверджується її підписанням та засвідченням печатками.

При цьому суд враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 910/18423/21, а саме, що за Законом України "Про публічні закупівлі" вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), а його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у частині п`ятій статті 41). Умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України "Про публічні закупівлі"). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю.

Суд не приймає до уваги твердження прокурора відносно того, що пропозиція про внесення змін до договору була ініційована не відповідачем-1, а Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради, оскільки в матеріалах справи відсутні такі докази, а факт підписання Додаткової угоди представником КУ "Центр-"077" свідчить про протилежне.

В свою чергу, погодження локацій Департаментом не можна розцінювати як ініціювання останнім питання щодо внесення змін до договору, оскільки аналіз місць розміщення засобів оповіщення було здійснено Департаментом з урахуванням його основних функцій та на виконання Доручення Одеського міського голови, надане 10.07.2023 на робочій нараді з питань організації забезпечення оперативного оповіщення (інформування) населення міста Одеси про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Що стосується посилання прокурора на порушення відповідачем-1 приписів ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то суд зауважує, що під час проведення закупівлі UA-2023-08-29-004917а та укладення спірного договору, зокрема, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не застосовується згідно п. 17 Особливостей.

Підсумовуючи викладене суд виснує, що уточнення адрес встановлення гучномовних пристроїв не є зміною істотних умов договору, та не свідчить про порушення приписів статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для визнання Додаткової угоди №1 недійсною.

Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір виходив з того, що факти, встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України", обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що прокурор не довів належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Водночас, позовні вимоги спростовані відповідачами.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на прокурора.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

У зв`язку із значним обсягом матеріалів справи та стабілізаційними відключеннями адміністративної будівлі суду від електроенергії, повне рішення складено і підписано 22.11.2024.