Рішення

від 21.11.2024 по справі 916/3934/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3934/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Бордея О. Ю.

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 916/3934/24

за позовом: Акціонерного товариства Укртрансгаз

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу Середньофонтанський 19-В

про стягнення 27619, 23 грн

за участю представників:

від позивача: Онищук М. Б. довіреність від 26.08.2024 за №1-4043;

від відповідача: Теплякова Т. Є. ордер серія ВН №1414880 від 30.09.2024.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Укртрансгаз (далі АТ Укртрансгаз) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Обслуговуючого кооперативу Середньофонтанський 19-В (далі ОК Середньофонтанський 19-В) 23 573,90 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2017 року, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1 007,07 грн, інфляційних втрат в сумі 3 038,26 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги арґументовані тим, що відповідач у лютому 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 4,782 тис.куб.м без поданих постачальником номінацій. Право на компенсацію вказаних обсягів природного газу позивач обґрунтовує, зокрема, приписами частини 2 ст. 8 Закону України від 03.11.2016 № 1730-VІІІ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон № 1730-VIII).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 прийнято до розгляду позовну заяву АТ Укртрансгаз та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 21.10.2024 об 11:30 год., з викликом учасників справи в судове засідання.

24.09.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву АТ «Укртрансгаз» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх.№ 34168/24 від 18.09.2024.

30.09.2024 за вх.№35542/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.

08.10.2024 за вх.№36612/24 господарським судом одержано відповідь на відзив.

16.10.2024 за вх.№37680/24 господарським судом одержано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 21.10.2024 за відсутності учасників справи, судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача за вх.№37680/24 від 16.10.2024 та судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 11.11.2024 о 10:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

08.11.2024 за вх.№40443/24 господарським судом від відповідача одержано додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 11.11.2024 за участю представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу, якою у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 21.11.2024 о 12:30, яке постановлено провести в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

20.11.2024 за вх.№41892/24 господарським судом одержано клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

21.11.2024 за вх.№41953/24 до суду надійшли письмові пояснення позивача.

У судовому засіданні 21.11.2024, за участю представників сторін, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Обставини наявності укладеного у ОК «Середньофонтанський 19-В» з АТ «НАК «Нафтогаз України» договорів на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» підтверджено АТ «НАК «Нафтогаз України» у відповіді на адвокатський запит представника АТ «Укртрансгаз».

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС) замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

За результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ «НАК «Нафтогаз України» у спірний період у вказаних обсягах для ОК «Середньофонтанський 19-В». Разом з тим, позивач встановив відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 4,782 тис. куб. м у лютому 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача. Тобто, загальний обсяг відбору природного газу у лютому 2017 року без подання номінацій становив 4,782 тис. куб. м.

На підтвердження обсягу відбору природного газу без номінацій з боку відповідача позивач надав:

1) Алокацію (звіт) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за лютий 2017 року із додатком Звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за лютий 2017 року. Згідно вказаного документа фактичний обсяг відбору ОК «Середньофонтанський 19-В» за лютий 2017 року становив 61,894 тис. куб. м.;

2) Акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №02-17-1604001428/565-Т від 28.02.2017 року, згідно з яким обсяг протранспортованого ОК «Середньофонтанський 19-В» за лютий 2017 року становив 61,894 тис. куб. м.;

3) Реєстр реалізації природного газу за прямими договорами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у лютому 2017 року. Згідно з Реєстром обсяг поставленого АТ «НАК «Нафтогаз України» природного газу позивачу у лютому 2017 року становив 57,112 тис. куб. метрів;

4) Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 року, підписаним між ОК «Середньофонтанський 19-В» та АТ «НАК «Нафтогаз України», за яким обсяг оформленого природного газу поставленого відповідачу у лютому 2017 року становив 57,112 тис. куб. метрів.

Станом на 02.09.2024 строк оплати за заявлений період з 01.10.2021 по 01.09.2024 вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому позивач просить стягнути з відповідача 23 573,90 грн.

Відповідач відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 8 Закону України №1730, а отже на ОК «Середньофонтанський 19-В» поширюються відповідні приписи закону, а тому є належним відповідачем у спорі.

Долучені відповідачем до відзиву: лист ОК «Середньофонтанський 19-В» від 20.08.2021 №204/01, платіжна інструкція від 28.08.2021 №5099, акт звірки розрахунків за період з 01.01.2018 по 31.10.2018 стосуються лише правовідносин сторін щодо послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що надавалися позивачем в силу його ліцензованої діяльності як Оператора газотранспортної системи.

Позивач наголошує, що відповідачу ще з жовтня 2021 було достеменно відомо про обов`язок здійснити компенсацію, проте такий обов`язок відповідач не виконав, а тому перший звернувся з позовом до суду.

Стислий виклад заперечень відповідача

ОК «Середньофонтанський-19-В» є неналежним відповідачем у цій справі, а АТ «Укртрансгаз» не наділений правом вимоги у спірних правовідносинах.

Правовідносини відповідача із забезпечення постачання природного газу врегульовані Договором №3649/1617- ТЕ-23 від 25.08.2016 (далі договір 1). Відповідно до п. 2.1. вказаного договору відповідач замовив поставку природного разу у ПАТ «НАК «Нафтогаз України», в тому числі у лютому 2017 року,в обсязі 60 тис. куб. м. Пунктом 2.4. вказаного договору передбачений допуск відхилення місячного обсягу переданого природного газу в розмірі +/- 5% від підтвердженого постачальником планового обсягу без узгодження сторін.

На переконання відповідача, вказаними положеннями було передбачено його право спожити природний газ у обсязі, що не перевищує 63 тис. куб. м. без укладення додаткових угод чи узгодження з постачальником. Неналежне виконання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» зобов`язання з видачі номінації не може бути безумовною підставою для виникнення саме у позивача права вимоги за фактично спожитий природний газ у спірному періоді.

Відповідач не отримував повідомлення від постачальника про затвердження номінації на постачання природного газу у обсягах, менших за передбачені у договорі, та, відповідно, не мав підстав вважати, що здійснює несанкціонований відбір газу з ГТС і повинен припинити або обмежити середньодобове споживання природного газу для приведення обсягів споживання у відповідність до наявної номінації.

Також між відповідачем та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було передбачено порядок відшкодування витрат, що виникають у зв`язку з виникненням негативного балансу за об`єктами споживача. ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до відповідача таких вимог про відшкодування понесених витрат в порядку регресу не заявляв, або про наявність таких вимог відповідачу на цей час не відомо.

З урахуванням вартості природного газу, який постачався відповідачу згідно умов договору 1 - вартість повинна становити 28 359,17 грн з ПДВ за тис.куб.м., а не 48 495,22 грн з ПДВ як це зазначає позивач.

Відповідач у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором №3650/1617-БО-23, в тому числі щодо оплати вартості 4,782 тис.куб.м природного газу за лютий 2017 року на суму 48 495,22 грн, що підтверджується у тому числі Актом звіряння від 30.09.2019 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ОК «Середньофонтанський-19-В».

Згідно з листом АТ «НАК «Нафтогаз України» № 14/6-802-24 від 05.11.2024 станом на 30.09.2024 року відсутня заборгованість ОК «СЕРЕДНЬФОНТАНСЬКИЙ 19-В» перед НАК «Нафтогаз України» за договором від 14.09.2016 №3650/1617-БО-23.

На підтвердження власної позиції відповідач надав лист НКРЕП від 18.07.2018 № 6367/16.3.2/7-18, що адресований ПАТ «ОДЕСАГАЗ», в якому вказано, що за відсутності номінації спожитий виробником теплової енергії обсяг природного газу відноситься на постачальника зі спеціальними обов`язками на НАК «Нафтогаз України.

Також відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Обставини справи встановлені судом

Між ОК «Середньофонтанський-19-В» (споживач) та Публічним акціонерним товариством «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) укладено договори постачання природного газу:

- договір 1. Згідно з предметом договору 1 природний газ використовується для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. До договору 1 укладені додаткові угоди: від 23.01.2017 № 1, від 31.03.2017 № 2;

-договір № 3650/1617-БО-23 від 14.09.202016 (далі договір 2). Згідно з предметом договору 2 природний газ поставляється для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами. До договору 2 укладені додаткові угоди № 1 від 22.09.2016, № 2 від 26.10.2016, № 3 від 31.10.2016, № 4 від 22.11.2016, № 5 від 26.12.2016, № 6 від 23.01.2017, № 7 від 24.01.2017, № 8 від 24.02.2017, № 9 від 31.03.2017.

Відповідно до умов договорів споживач ідентифікується на ринку природного газу за ЕІС кодом 56XQ0000XPWPQ00K.

У лютому 2017 року обсяг протранспортованого природного газу для ОК «Середньофонтанський-19-В» становив 61,894 тис.куб.м.

Згідно з Реєстром реалізації природного газу за прямими договорами НАК «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у лютому 2017 року обсяг поставленого газу ОК «Середньофонтанський-19-В» становив 57,112 тис.куб.м. за договором 1.

У Звіті про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ (Одесагаз) між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за лютий 2017 року, який підписаний виконавчим директором ПАТ «Одесагаз», зазначено, що фактичний обсяг спожитого природного газу за лютий 2017 року становить 61, 894 тис.куб.м.

ПАТ «Одесагаз» є Оператором газорозподільних мереж та згідно закону надає послуги з розподілу природного газу. Саме на Оператора газорозподільних мереж покладено обов`язок визначати розподілений об`єм природного газу споживачам.

Згідно з Актом наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 02-17-1604001428/565-Т від 28.02.2017 ОК «Середньофонтанський-19-В» отримало послуги з транспортування у лютому 2017 року 61,894 тис.куб.м.

Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 року підтверджується, що НАК «Нафтогаз України» поставив ОК «Середньофонтанський-19-В» природний газ лише за договором 1 у лютому 2017 року в обсязі 57,112 тис.куб.м.

Отже, обсяг природного газу без підтверджених номінацій становить 4,782 тис.куб.м.

Усупереч п. 1 глави 1 розділу п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС постачальник НАК «Нафтогаз України», як замовник послуг транспортування, у лютому 2017 року не подав номінацій Оператору газотранспортної системи для ОК «Середньофонтанський-19-В» в обсязі 4,687 тис.куб.м., який відібраний останнім у спірному періоді.

Згідно з листом НАК «Нафтогаз України» від 11.04.2017 № 26-3368/1.2-17 щодо повернення актів приймання-передачі природного газу за лютий 2017 року, НАК «Нафтогаз України» повідомив про те, що за договором 2 у відповідача існує заборгованість. Зі змісту цього листа випливає, що 31.03.2017 відповідач направив Компанії акти приймання-передачі природного газу за лютий 2017 року про спожитий обсяг газу в розмірі 4,687 тис.куб.м. НАК «Нафтогаз України» у вказаному листі зазначив, що не підтвердив планові обсяги у номінації на 2017 рік та не здійснював постачання газу відповідачу за договором 2.

Відповідач оплатив спірний об`єм газу в обсязі 4,782 тис.куб.м. в сумі 48 495,22 грн на користь НАК «Нафтогаз», що відповідає вартості газу, заявленого позивачем. Такі обставини оплати підтверджуються банківською випискою АТ «Укргазбанк» за 15.03.2017 (з призначенням платежу оплата саме за договором 2 за ціною за 1 тис.куб.м. 8 451,00 грн (без ПДВ); сальдовою відомістю за період з 01.09.2016 по 31.12.2019, за операціями між НАК «Нафтогаз» та ОК «Середньофонтанський-19-В».

Жодного замовника послуг транспортування природного газу для ОК «Середньофонтанський-19-В» в обсязі 4,782 тис.куб.м. у лютому 2017 року на вході до газотранспортної системи матеріали справи не містять.

Позивач неодноразово просив ОК «Середньофонтанський-19-В» врегулювати спірне питання, про що свідчать додані до справи листи.

Вважаючи свої права порушеними, керуючись ч. 2 ст. 8 Закону № 1730-VIII, АТ «Укртрансгаз» звернулося до суду за стягненням з відповідача компенсації вартості природного газу в розмірі 23 573,90 грн.

Висновки суду

Відносини, які виникли між сторонами врегульовані приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГТС.

Згідно із статтею 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу. Це зумовлено тим, що газотранспортна система є технологічним комплексом, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (частина 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»). А функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб`єктами ринку. Зазначене зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб`єктів.

Відповідно до ліцензії НКРЕКП серії АЕ № 194511 від 28.02.2013 АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019, тобто, до моменту створення та початку функціонування окремого суб`єкта на ринку природного газу України - оператора ГТС, виконував функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

ОК Середньофонтанський 19-В є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Водночас ОК Середньофонтанський 19-В є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Кабінет Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" прийняв постанови від 01.10.2015 №758, від 22.03.2017 №187 та від 19.10.2018 №867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі - Положення). Указані постанови зобов`язували АТ "НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів, у тому числі і виробнику - ОК Середньофонтанський 19-В.

30.11.2016 набрав чинності Закон №1730-VIII, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, а згодом 29.08.2021 також набрав чинності Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон №1639-IX).

За змістом статті 1 Закону №1730-VIII заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.

Відповідно до статті 2 Закону №1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Так, Законом №1639-IX внесені численні зміни до Закону №1730-VIII зокрема, розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції та доповнивши статтю 8 частиною другою.

Відповідно до частини другої 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Аналіз наведених приписів Закону №1730-VIII дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень статті 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об`ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.

Згідно з матеріалами справи, ОК Середньофонтанський 19-В є виробником теплової енергії.

Суд установив, що відбір відповідачем природного газу в обсязі 4,782 тис.куб.м. у лютому 2017 року відбувся без поданих постачальником газу (АТ "НАК "Нафтогаз України") номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів у період лютого 2017 року.

Такі обставини підтверджуються:

- Звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за лютий 2017 року. Згідно вказаного документа фактичний обсяг відбору ОК «Середньофонтанський 19-В» за лютий 2017 року становив 61,894 тис. куб. м.;

- Актом наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №02-17-1604001428/565-Т від 28.02.2017 року, згідно з яким обсяг протранспортованого ОК «Середньофонтанський 19-В» за лютий 2017 року становив 61,894 тис. куб. м.;

- Реєстром реалізації природного газу за прямими договорами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у лютому 2017 року. Згідно з Реєстром обсяг поставленого АТ «НАК «Нафтогаз України» природного газу позивачу у лютому 2017 року становив 57,112 тис. куб. метрів;

- Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 року, підписаним між ОК «Середньофонтанський 19-В» та АТ «НАК «Нафтогаз України», за яким обсяг оформленого природного газу поставленого відповідачу у лютому 2017 року становив 57,112 тис. куб. метрів.

У листі НАК «Нафтогаз України» від 11.04.2017 № 26-3368/1.2-17 зазначив, що не підтвердив планові обсяги у номінації на 2017 рік та не здійснював постачання газу відповідачу для виробництва теплової енергії за договором 2.

Строк оплати за відібраний обсяг природного газу за лютий 2017 року настав з 01.10.2021.

Отже, беручи до уваги наявність в сукупності чотирьох складових, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ, а ОК «Середньофонтанський 19-В» є належним відповідачем у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Компенсація вартості, яку відповідач зобов`язаний сплатити позивачу протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами, становить 48 495,22 грн (з ПДВ) (4,782 тис.куб.м. * 8 451,00 грн (без ПДВ)).

У цьому позові позивач заявив до стягнення з відповідача суму компенсації в розмірі 23 573,90 грн (за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року) за 35 місяців.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що заявлена сума компенсації вартості відібраних ОК «Середньофонтанський 19-В» без номінацій обсягів природного газу за лютий 2017 року є обґрунтованою та належить до стягнення з відповідача.

Що стосується арґументів відповідача щодо того, що заявлена сума сплачена, то господарський суд зауважує, що ОК «Середньофонтанський 19-В» має право звернутися до АТ «НАК «Нафтогаз України» про повернення відповідної суми коштів.

Окрім того, що стосується листа НКРЕП від 18.07.2018 № 6367/16.3.2/7-18, який адресований ПАТ «ОДЕСАГАЗ», в якому вказано, що за відсутності номінації спожитий виробником теплової енергії обсяг природного газу відноситься на постачальника зі спеціальними обов`язками на НАК «Нафтогаз України, то суд звертає увагу, що листи міністерств та відомств не є нормативно-правовими актами, а правомірність заявлених вимог АТ «Укртрансгаз» підтверджується, зокрема, і правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.05.2023 у справі№ 914/1940/22.

Відповідач також у судовому засіданні зауважив, що ОК «Середньофонтанський 19-В» станом на момент виникнення обставин відбору природного газу без номінацій діяв згідно з вимогами чинного законодавства станом на відповідний період, на підтвердження чого і надав згаданий лист НКРЕП від 18.07.2018 № 6367/16.3.2/7-18.

Щодо правомірності застосування до спірних правовідносин норм закону, який прийнято пізніше, господарський суд зазначає таке.

Відповідне питання було розглянуто Верховним Судом та надано відповідний правовий висновок, викладений у постанові від 04.05.2023 у справі№ 914/1940/22.

Зокрема у змісті постанови викладено таке:

« 8.29. Так, місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції ухвалено рішення у справі відповідно до норм чинного законодавства на момент розгляду справи, зокрема, застосовано положення статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ.

8.30. Суд виходить з того, що закріплений у статті 58 Конституції України принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі "lex ad praeterian non valet" полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

8.31. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

8.32. Статтею 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

8.33. Системний аналіз викладеного дає змогу виокремити два випадки зворотної дії норм цивільного/господарського законодавства: 1) коли акт законодавства пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність; 2) якщо законодавець встановлює спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2021 у справі №904/7905/16).

8.34. Суд також враховує, що за вимогами частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

8.35. Таким чином у контексті спірних правовідносин колегія суддів зазначає про те, що внесення змін до законодавства шляхом його доповнення щодо особливостей врегулювання відносин підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) на ринку природного газу, свідчить про те, що по-перше, такі зміни поширюються на правовідносини, що виникли з 01.12.2015 по 31.12.2019, тобто підлягають обов`язковому застосуванню виключно до правовідносин які виникли до набрання ними законної сили; по-друге, що до їх запровадження, ці відносини не були врегульовані таким чином.

8.36. Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

8.37. Отже, виходячи із загально-дозвільного принципу, який закріплений у частині першій статті 19 Конституції України висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ та про наявність підстав для задоволення позову відповідають принципам справедливого судового розгляду у контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року».

Окрім того, позивач заявив до стягнення 3 % річних в розмірі 1 007,07 грн та 3 038,26 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.11.2021 по 01.09.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, господарський суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем зазначених сум.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ОК «Середньофонтанський 19-В» компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в сумі 23 573,90 грн, 3 % річних в розмірі 1 007,07 грн та 3 038,26 грн інфляційних втрат.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Середньофонтанський 19-В (вул. Середньофонтанська 19-В, м. Одеса, 65039, ідентифікаційний код 33932926) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801) 23 573,90 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2017 року, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1 007,07 грн, інфляційні втрати в сумі 3 038,26 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 25 листопада 2024 р.

Суддя Т.Г. Деркач