Рішення

від 22.11.2024 по справі 916/4072/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4072/24

Господарський суд Одеської області у складі

судді Малярчук І.А.,

дослідивши матеріали справи №916/4072/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» (03134, м. Київ, вул. Трублаїні, буд. 2-а, оф.38, код ЄДРПОУ 37107244) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР ТІМ» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, оф. 418, код ЄДРПОУ 38296824) про стягнення 194963,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР ТІМ» був укладений договір № 2907/22/03 про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезені вантажів. Позивач стверджує, що він належним чином виконував свої зобов`язання у виді міжнародного перевезення товару за договором № 2907/22/03 від 27.07.2022, однак, відповідачем у період з 25.07.2024 по 27.08.2024 не були оплачені позивачу за наданні останнім послуги перевезення на загальну суму 194963,00грн. Крім цього, позивач також просить суд стягнути витрати за правничу допомогу у розмірі 17300,00грн та гонорару адвоката, у разі успіху в сумі 4000,00грн.

06.11.2024 за вх.№ 40045/24 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає про те, що 27.06.2024 сторонами було укладено угоди №№ 22311/2, 22311/3, 22311/4 до договору № 2907/22/03 від 27.07.2022, відповідно до яких ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» зобов`язалося організувати за рахунок ТОВ «Клевер Тім» транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) та перевезення вантажу ТОВ «Клевер Тім» в міжнародному сполучені і по території України (Гданськ - Зарванцї - Вінниця (Краківець)) на умовах зазначених у таких заявках, вартість автоперевезення за кожною Угодою складала 1 500 (разом 4 500) євро за курсом НБУ на день завантаження, за умовами якого, підставами, умовами та настанням строку проведення розрахунків за надані послуги за угодами від 27.06.2024 №№ 22311/2, 22311/3, 22311/4 були обумовлені в самому договорі № 2907/22/03 від 27.07.2022, відповідно до якого, оплата має бути здійснена протягом 10-ти банківських днів лише після отримання конкретно визначеного переліку оригіналів: рахунків на оплату, актів наданих послуг, CMR або завірених вантажовідправником, перевізником, вантажоодержувачем та митними органами на шляху проходження вантажу.

Так, ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» у позовній заяві підтверджує факт належного виконання послуг за угодами від 27.06.2024 №№ 22311/2, 22311/3, 22311/4 до договору № 2907/22/03 від 27.07.2022 наявністю трьох копій незасвідчених відповідними особами CMR від 28.06.2024 та виставлених рахунків на оплату №№ 352, 354 від 28.06.2024, №355 від 01.07.2024, які були направлені ТОВ «Клевер Тім» начебто за експрес-накладними ТОВ «НОВА ПОШТА» №№ 20450958537536, 20450959108141, 20450965978829. Однак, відповідач відмічає, що з наданих експрес-накладних №№ 20450958537536, 20450959108141, 20450965978829 неможливо дослідити та встановити той факт, які саме документи були відправлені позивачем на адресу відповідача, у зв`язку з тим, що вони не мають опису вкладеного та ТОВ «Клевер Тім» заперечує щодо отримання оригіналів рахунків на оплату №№ 352, 354 від 28.06.2024, №355 від 01.07.2024, оригіналів CMR від 28.06.2024 або їх копій засвідчених вантажовідправником, перевізником, вантажоодержувачем, митними органами та більш того, актів наданих послуг за угодами від 27.06.2024 №№ 22311/2, 22311/3, 22311/4 до договору № 2907/22/03 від 27.07.2022. Також, відповідач вважає, що у позові ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» ніяким чином не зазначає про оформлення та направлення відповідних актів наданих послуг на адресу відповідача та не додає двостороннє підписані акти наданих послуг по кожному перевезенню до свого позову.

Відтак, відповідач вважає, що обов`язок замовника оплатити надані послуги експедитора виникає після отримання всього переліку документів, зазначеного в п.п. 4.2. договору № 2907/22/03 від 27.07.2022, в тому числі і актів наданих послуг, тому обставини отримання зазначених документів мають бути підтверджені відповідними доказами з боку ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД», що не було здійснено позивачем та докази (акти наданих послуг) з якими пов`язується оплата послуг експедитора не були надані до суду в якості доказів, які підтверджують обставини справи зазначені позивачем.

Відповідач також просить суд відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, поряд із цим надавши власний попередній розрахунок очікуваних понесених витрат на правничу допомогу у розмірі : 46 000,00грн.

07.11.2024 за вх.№ 40292/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує щодо доводів відповідача, в обґрунтування підставності яких зазначає про те, що заява про неотримання документів, зроблена під час судового розгляду, не є достатньою для спростування факту отримання документів на оплату, що підтверджується усталеною судовою практикою. Так, постанови вищих та апеляційних судів, які винесені у спорах, що витікають з договорів перевезення та транспортного експедирування показують на те, що, чи не в кожному спорі, недобросовісні експедитори, які мають намір ухилитися від виконання грошових зобов`язань, стверджують, що вони не отримували документів на оплату, так як позивач не надав у справу опис вкладення, який міг би підтвердити вміст відправлення, однак, направлення документів поштовим оператором ТОВ «НОВА ПОШТА» є найзручнішим, найшвидшим і найпоширенішим способом обміну оригіналами документів. Позивач стверджує, що це достовірно відомо відповідачу, який використовує, виключно, цей спосіб отримання документів на оплату. При цьому, сервіси «НОВОЇ ПОШТИ» не передбачають огляду відправлення і формування опису вкладення. Це часто стає підставою для зловживань недобропорядних учасників ринку міжнародних перевезень, які не мають наміру оплачувати якісно надані послуги.

Поряд із цим, позивач відмічає, що він не має належно оформлених актів наданих послуг, так як такі не були підписані відповідачем та не були повернуті на адресу позивача. Позивач не подавав до суду ні копій виставлених рахунків, ні копій направлених на адресу відповідача актів, адже їх наявність у позивача чи, навіть, наявність їх у справі не може ні підтвердити, ні спростувати належне виконання перевезення та направлення цих чи інших документів на оплату.

Також позивач заперечує стосовно заявлених відповідачем витрат на правову допомогу, так як вони відповідають обсягу уже виконаної та виконуваної адвокатом роботи, є співмірними з ціною позову, а за розміром сплачених коштів відповідають рівню звичайних цін, сформованих на ринку подібних послуг в такій категорії спорів.

Ухвалою суду від 16.08.2024 відкрито провадження у справі №916/3577/24; постановлено розглядати справу №916/3577/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.10.2024 за вх.№4570/24 ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» звернулось до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» про стягнення збитків у розмірі 220250,11грн за додатковою угодою від 27.06.2024 №22311/1 до договору 27.07.2022 за №2907/22/03.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 залишено без руху зустрічну позовну заяву від 09.10.2024 за вх.№4570/24 Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР ТІМ» до ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» про стягнення збитків у розмірі 220250,11грн за додатковою угодою від 27.06.2024 №22311/1 до договору 27.07.2022 за №2907/22/03, встановлено позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, яка має містити: докази сплати судового збору в сумі 3303,75грн за подання зустрічного позову.

Ухвалою суду від 05.11.2024 було повернуто зустрічний позов від 09.10.2024 за вх.№4570/24 Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР ТІМ» до ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» про стягнення збитків у розмірі 220250,11грн за додатковою угодою від 27.06.2024 №22311/1 до договору 27.07.2022 за №2907/22/03, у зв`язку із не усуненням недоліків зустрічної позовної заяви, визначених ухвалою суду від 21.10.2024.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

27.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» (надалі-експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР ТІМ» (далі-замовник) був укладений договір № 2907/22/03 про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезені вантажів, згідно якого предметом цього договору є взаємовідносини сторін, що виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажів, які пред?являються експедитору замовником для транспортування в міжнародному та національному сполученні автомобільним транспортним засобом. На кожне окреме завантаження оформляється заявка, яка має опис умов і особливостей перевезення та є невід`ємною частиною цього договору. Заявка повинна бути складена в 2-х екземплярах в письмовій формі і завірена підписом та печаткою обох сторін. Заявка може передаватись по факсимільному зв?язку, електронною поштою (скан-копії) та за допомогою спеціальних програм - месенджерів, таких як Viber, WhatsApp, Skype та інших. Перевезення виконуються відповідно до умов цього договору, Конвенції про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (CMR), Європейської угоди про режим праці водіїв (ESTR). Сторони також будуть дотримуватися положень конвенції Про дорожні перевезення небезпечних вантажів (ADR) і Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів, Митної конвенції МДІ, а також вимог міжурядових угод про міжнародне автомобільне сполучення. (п.п. 1.1.-1.3. договору).

Згідно п.п. 3.1. 4.3. договору № 2907/22/03 від 27.07.2022 вартість послуг експедитора за даним договором встановлюється в національній валюті України. Вартість (ціна) послуг з перевезення вантажу, встановлюється в заявці, що є невід`ємною частиною цього Договору. Розрахунки між експедитором і замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок експедитора. Підставою для здійснення замовником оплати за послуги щодо кожного перевезення є оригінали документів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів; рахунки на оплату; акти наданих послуг; оригінал або копія СМР завірена вантажовідправником, перевізником, вантажоодержувачем та митними органами на шляху проходження вантажу, пред`явлені замовнику. Експедитор зобов`язаний надати замовнику дані документи протягом 10 (десяти) календарних днів з дати вивантаження автомобіля, якщо інше не обумовлено в заявці. Строк проведення розрахунків за Договором, тобто за кожне здійснене перевезення, складає 10 (десять) банківських днів після отримання оригіналів документів, зазначених в п.4.2. Договору.

Термін дії договору встановлюється строком до 31.12.2022. Договір набирає силу з моменту його підписання. У випадку, якщо за 30 днів до завершення дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію договору, то термін дії договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за договором (п. 9.1. договору № 2907/22/03 від 27.07.2022).

Угодою №22311/2 від 27.06.2024 до договору № 2907/22/03 від 27.07.2022 сторонами було погоджено наступні умови надання транспортно-експедиційних послуг до заявки №Е1/404 від 27.06.2024 ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД», відповідно до яких, датою завантаження є 28.06.2024 о 09год.00хв; місцем завантаження є с. Зарванцї, 7-ий км Хмельницького шоссе, МП; місцем розвантаження є м. Вінниця, вул. Гонті, 24; маршрут: Гданськ-Зарванцї Вінниця (Краківець). Дані правочини підписані та скріплені печатками сторін. До даної угоди позивачем також надано до суду: копію транспортної накладної СМР; рахунок на оплату №352 від 28.06.2024 ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» для ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» за договором № 2907/22/03 від 27.07.2022 на суму 65032,00грн, разом з експрес-накладною ТОВ «НОВА ПОШТА» №204509585537536 від 10.07.2024, де одержувачем вказано ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ».

Угодою №22311/3 від 27.06.2024 до договору № 2907/22/03 від 27.07.2022 сторонами було погоджено наступні умови надання транспортно-експедиційних послуг до заявки №Е1/403 від 26.06.2024 ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД», відповідно до яких, датою завантаження є 28.06.2024 о 09год.00хв; місцем завантаження є с. Зарванцї, 7-ий км Хмельницького шоссе, МП; місцем розвантаження є м. Вінниця, вул. Гонті, 24; маршрут: Гданськ-Зарванцї Вінниця (Краківець). Дані правочини підписані та скріплені печатками сторін. До даної угоди позивачем також надано до суду: копію транспортної накладної СМР; рахунок на оплату №354 від 28.06.2024 ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» для ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» за договором № 2907/22/03 від 27.07.2022 на суму 65032,00грн, разом з експрес-накладною ТОВ «НОВА ПОШТА» №20450959108141 від 11.07.2024, за якою одержувачем є ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ».

Угодою №22311/4 від 27.06.2024 до договору № 2907/22/03 від 27.07.2022 сторонами було погоджено наступні умови надання транспортно-експедиційних послуг до заявки №Е1/406 від 27.06.2024 ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД», відповідно до яких, датою завантаження є 01.07.2024 о 09год.00хв; місцем завантаження є с. Зарванцї, 7-ий км Хмельницького шоссе, МП; місцем розвантаження є м. Вінниця, вул. Гонті, 24; маршрут: Гданськ-Зарванцї Вінниця (Краківець). Дані правочини підписані та скріплені печатками сторін. До угоди позивачем також надано до суду: копію транспортної накладної СМР; рахунок на оплату №355 від 01.07.2024 ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» для ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» за договором № 2907/22/03 від 27.07.2022 на суму 64899,00грн; експрес-накладну ТОВ «НОВА ПОШТА» №20450965978829 від 23.07.2024, в якій одержувачем є ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ».

Розглянувши матеріали справи, оцінивши правову позицію позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст.627, п.1 ст. 628 ЦК України).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиторська діяльність від 01.07.2004 № 1955-IV).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище, 27.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» (надалі-експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР ТІМ» (далі-замовник) був укладений договір № 2907/22/03 про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезені вантажів.

На виконання умов п.п. 1.2.-1.3., 4.1.-4.3. договору від27.07.2022№ 2907/22/03, позивачем було надані відповідачі послуги перевезення вантажу на загальну суму 194963,00грн, що підтверджується угодами до договору № 2907/22/03 від 27.07.2022 №22311/2 від 27.06.2024, №22311/3 від 27.06.2024, №22311/4 від 27.06.2024, заявками №Е1/404 від 27.06.2024, №Е1/403 від 26.06.2024, №Е1/406 від 27.06.2024, транспортними накладними СМР від 28.06.2024, рахунками на оплату №352 від 28.06.2024 на суму 65032,00грн, №354 від 28.06.2024 на суму 65032,00грн, №355 від 01.07.2024 на суму 64899,00грн; експрес-накладними ТОВ «НОВА ПОШТА» №204509585537536 від 10.07.2024, №20450959108141 від 11.07.2024, №20450965978829 від 23.07.2024.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Такий підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, з урахуванням наданих судом доказів та викладених доводів, оцінюючи докази на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження судом наявних у справі доказів, суд дійшов наступних висновків.

Згідно поданих вище зазначених позивачем доказів судом вбачається надання позивачем експедиторських послуг по перевезенню вантажу за договором № 2907/22/03 від 27.07.2022 на загальну суму 194963,00грн. При цьому, відповідач заперечуючи щодо отримання товарно транспортних накладних, рахунків на оплату через оператора поштову зв`язку ТОВ «НОВА ПОШТА» за експрес накладними №204509585537536 від 10.07.2024, №20450959108141 від 11.07.2024, №20450965978829 від 23.07.2024, а також отримання в будь-якому іншому вигляді видаткових документів щодо здійснених послуг не викладає позицію стосовно фактично набутих експедитор самих послуг, чи неотриманням в процесі перевезення за заявками вантажу. Між тим, необхідно відмітити, що наявні у матеріалах справи угоди про надання транспортно-експедиційних послуг за договором № 2907/22/03 від 27.07.2022 №22311/2 від 27.06.2024, №22311/3 від 27.06.2024, №22311/4 від 27.06.2024 та заявки №Е1/404 від 27.06.2024, №Е1/403 від 26.06.2024, №Е1/406 від 27.06.2024, підписані та скріплені печатками сторін, при цьому положеннями договору № 2907/22/03 від 27.07.2022 не передбачено у який саме спосіб позивач повинен направляти відповідачу видаткові документи, що підтверджують здійснення послуг та рахунки на оплату даних послуг для відповідача. Слід також відмітити, що згідно транспортних накладних СМР від 28.06.2024, рахунків на оплату №352 від 28.06.2024 на суму 65032,00грн, №354 від 28.06.2024 на суму 65032,00грн, №355 від 01.07.2024 на суму 64899,00грн також вбачається перевезення визначеного в угодах и заявках товару.

Стосовно не надання позивачем до справи №916/4072/24 актів наданих послуг, суд відмічає, що останнім дійсно не були надані такі акти послуг, як то встановлено положеннями договору № 2907/22/03 від 27.07.2022, однак, оцінені судом подані сторонами докази з урахуванням належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку стосовно належного виконання своїх зобов`язань та не виконання відповідачем обов`язку оплати вартості набутих товарно-транспортних послуг, у зв`язку з чим задовольняє заявлені ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» наданих послуг у розмірі 194963,00грн за договором № 2907/22/03 від 27.07.2022.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 3028,00 грн, які покладаються на відповідача внаслідок повного задоволення позову судом.

Поряд із цим, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 17300,00грн та відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем в сумі 4000,00грн. На підтвердження чого позивачем надано: договір про правову допомогу від 29.07.2024 з адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем, квитанцію до прибуткового касового ордера №02-09 від 05.09.2024 на суму 17300,00грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 05.09.2024 до договору від 29.07.2024, довіреність від 29.08.2024 директора ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» для виконання представницьких послуг адвокатом Лозою В.М. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008 адвоката Лозою В.М.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З цього приводу суд зазначає, що розмір витрат на послуги адвоката має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).

Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Між тим, як зазначила Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1.-2.3 договору від 29.08.2024 за цим договором повірений (адвокат Лоза Віктор Миколайович) зобов?язується від імені і за рахунок довірителя (ТОВ «ВДС ЕКСІМТРЕЙД») здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі з ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ», з цією метою, здійснити огляд, дослідження та аналіз документів тa інших доказів за їх місцезнаходженням (8 год.). Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу, підготовки та направлення вимоги (10,5 год.). Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (18 год.). Провести арифметичні розрахунки (1 год.) Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання судового рішення (8 год.) За здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 17300,00 грн. Розрахунок здійснюється в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви. При задоволенні позову довіритель сплачує повіреному премію (гонорар успіху) у сумі 4000,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 05.09.2024 повірений надав, а представник довірителя прийняв наступні послуги: огляд, аналіз та попередня правова оцінка документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням, що склало 7 год. 45 хв.; проведення заходів досудового врегулювання спору проведення переговорів на предмет повернення боргу, що склало 20 хв; підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви, що склало 18 год. 30 хв; проведення арифметичних розрахунків, що склало 30 хв; вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання судового рішення, що складатиме 8 год. 00 хв. Загальна вартість послуг складає 17300,00 грн.

Так, існуючі спірні взаємовідносини сторін у справі №916/4072/24 виникли внаслідок порушення відповідачем умов, укладеного між сторонами договору від 27.07.2022 № 2907/22/03 про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезені вантажів. Дана категорія справ не є надмірно складною у розрізі їх розгляду та доказуваності, а також дані взаємовідносини регулюються вузьким нормативним колом та обмежуються сталою судовою практикою. Розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

Представником позивача були підготовлені, складені та подані до суду: позовна заява від 17.09.2023 за вх.№4167/24, викладена на 7 аркушах; заява з приводу неоднорідності первісних і зустрічних позовних вимог від 23.10.2024 за вх.№38617/24, викладена на 1 аркуш; доповнення до заяви з приводу неоднорідності первісних і зустрічних позовних вимог від 24.10.2024 за вх.№38757/24, викладені на 2 аркушах; відповідь на відзив від 07.11.2024 за вх.№ 40292/24, викладена на 5 аркушах, з мотивованими обґрунтуваннями, що були враховані судом при винесені судового рішення. Разом з цим, процес підготовки, складання та подання відзиву на позов включає в себе ті послуги, що відображені заявником в акті від 17.01.2024 приймання-передачі правової (правничої) допомоги до договору про надання правової допомоги від 27.10.2023, як окремі послуги, зокрема процес огляду, аналізу та попередньої правової оцінки документів, підготовки пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви, проведення арифметичних розрахунків у даній категорії справ.

Звідси, суд оцінює надані послуги з підготовки, складання та подачі адвокатом процесуальних заяв та пояснення по справі №916/4072/24 у розмірі 4000,00грн, а саме позовної заяви від 17.09.2023 за вх.№4167/24 у сумі 2000,00грн, заяви з приводу неоднорідності первісних і зустрічних позовних вимог від 23.10.2024 за вх.№38617/24 та доповнення до заяви з приводу неоднорідності первісних і зустрічних позовних вимог від 24.10.2024 за вх.№38757/24 у розмірі 500,00грн, відповідь на відзив від 07.11.2024 за вх.№ 40292/24 в сумі 1500,00грн.

Поряд із цим, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача гонорару адвоката у разі задоволення заявлених позовних вимог в сумі 4000,00грн.

Велика Палата ВС у Постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 дійшла висновку, що «гонорар успіху» є складовою частиною гонорару адвоката, а отже, належить до судових витрат. Визначено, що суд може компенсувати гонорар успіху в разі його сумірності із ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони. Сума «гонорару успіху» не має виходити за розумні межі. Відтак, суд вважає за можливе задовольнити заявлену позивачем вимогу щодо стягнення з відповідача 4000,00грн гонорару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи підлягають задоволенню частково у розмірі 8000 (вісім тисячі) грн, які можуть вважатись розумними і співмірними по даній справі.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» (03134, м. Київ, вул. Трублаїні, буд. 2-а, оф.38, код ЄДРПОУ 37107244) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР ТІМ» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, оф. 418, код ЄДРПОУ 38296824) про стягнення 194963,00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР ТІМ» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, оф. 418, код ЄДРПОУ 38296824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС ЕКСІМТРЕЙД» (03134, м. Київ, вул. Трублаїні, буд. 2-а, оф.38, код ЄДРПОУ 37107244) 194 963 (сто дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн заборгованості, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору, 8000 (вісім тисяч) грн витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 листопада 2024 р.

Суддя І.А. Малярчук