Рішення

від 19.11.2024 по справі 916/1415/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1415/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Чуйко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за Публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання ОРІОН (65098, м. Одеса, вул. Житомирська, 6, код ЄДРПОУ 14309913) до відповідача Фізичної особи підприємця Тельпіс Павла Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення 63 237,05грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Машинобудівне виробниче об`єднання «ОРІОН» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи підприємця Тельпіс Павла Васильовича про стягнення 190327,97грн.

В обґрунтування позову Публічне акціонерне товариство «Машинобудівне виробниче об`єднання «ОРІОН» посилається на неналежне виконання Фізичною особою підприємцем Тельпіс Павлом Васильовичем умов укладеного між сторонами договору оренди №164/22 від 01.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2024 відкрито провадження у справі №916/1415/24, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 25.04.2024 о 11:00.

23.04.2024 за вх.суду№16649/24 позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог в які просить стягнути з відповідача 172 403,36грн основного боргу, 50 576,80грн пені, 1 330,81грн інфляції, 829,13грн 3% річних.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 24.04.2024, судове засідання 25.04.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 06.05.2024 призначено судове засідання на 23.05.2024 о 11:30 та викликано учасників справи у судове засідання.

21.05.2024 за вх.суду№20338/24 позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 118 504,19грн основного боргу, 60 803,27грн пені, 1 437,01грн інфляції, 996,77грн 3% річних.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 21.05.2024, судове засідання 23.05.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 06.06.2024 призначено судове засідання на 11.06.2024 о 12:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 11.06.2024 було оголошено перерву на 11.07.2024 о 11:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 11.07.2024 було оголошено перерву на 25.07.2024 о 10:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 24.07.2024, судове засідання 25.07.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 29.07.2024 призначено судове засідання на 15.08.2024 о 11:00 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.08.2024, судове засідання 15.08.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 16.08.2024 призначено судове засідання на 19.09.2024 о 10:50 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 19.09.2024 було оголошено перерву на 15.10.2024 о 10:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

15.10.2024 позивач звернувся до суду з завою про закриття провадження в частині стягнення основного боргу та стягнення з відповідача 60 803,27грн пені, 1 437,01грн інфляційних втрат та 996,77грн 3% річних.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.10.2024, судове засідання 15.10.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.10.2024 призначено судове засідання на 19.11.2024 о 11:10 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 19.11.2024 було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1415/24.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Як вказує позивач, 01.07.2022 між Публічним акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (позивач, Орендодавець) та ФОП Тельпіс Павло Васильовичем (відповідач, Орендар) укладений договір оренди виробничих, складських та офісних приміщень №164/22 (далі договір оренди) відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, сплатне користування приміщення та металеві конструкції (модульний цех) загальною площею 2500кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Житомирська (Ак. Гаркавого), 6. Приміщення передаються з внутрішньою комунікацією - енергопостачання (водопостачання, каналізація відсутні) (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору оренди приміщення, зазначені в п. 1 1 цього договору, надаються Орендарю як складські приміщення, з метою займатися господарською діяльністю.

Відповідно до п. 4.1 договору оренди орендна плата складає 50000,00 (п`ятдесят тисяч) грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн.

Орендар сплачує орендну плату і додаткові платежі щомісячно, не пізніше 5 (п`ятого) числа поточного місяця (п. 4.3. договору оренди).

Пунктом. 9.1. договору оренди передбачено, що передача приміщення в оренду регулюється Конституцією України, нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

01.07.2022 між сторонами підписаний акт приймання-передачі переданих в оренду приміщень (додаток № 1 до договору оренди).

16.09.2022 між сторонами укладена додаткова угода (додаток № 3 до договору оренди), відповідно до п. 1 якої п. 4.1. договору оренди викладений в новій редакції, згідно якої орендна плата складає 75000,00грн, в тому числі ПДВ 12500,00грн в місяць.

14.09.2023 між сторонами укладена додаткова угода (додаток № 4 до договору оренди), відповідно до п. 1 якої п. 4.1. договору оренди викладений в новій редакції, згідно якої орендна плата складає 82500,00грн, в тому числі ПДВ 13750,00грн в місяць.

Позивач зазначає, що відповідно до акту взаєморозрахунків від 14.12.2023, станом на 30.11.2023 утворилася заборгованість орендаря перед орендодавцем за договором оренди в сумі 575000,00грн за оренду приміщення, в результаті чого позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 28.11.2023 про сплату заборгованості за договором оренди з нарахуванням пені. У відповідь на лист-претензією, позивач отримав від орендаря листа від 18.12.2023 з проханням про укладення договору реструктуризацію заборгованості за договором оренди виробничих, складських та офісних приміщень №164/22 від 01.07.2022 строком на 24 місяця та про зменшення орендної плати з посиланням на зменшенням прибутків під час воєнного стану, ч.2 ст.218 ГК України, що дозволить орендарю «виграти час для операційних змін і підвищення ефективності бізнесу у нових реаліях». В даному листі орендар (відповідач) визнав існування заборгованості перед орендодавцем в сумі 637 210,00грн, в тому числі: 575 000,00грн. за оренду приміщення та 62 210,00 грн. компенсація витрат за використану електричну енергію, сплата якої передбачена п. 4.4. договору оренди та п. 6.1. експлуатаційної угоди (додаток № 2 до договору).

Позивач вказує, що листом від 19.12.2023 №142-12/23 було надало відповідь, в якій позивач погодився на реструктуризацію заборгованості за договором оренди в сумі 637 210,00грн строком на 12 місяців по 53 100,84грн з щомісячною оплатою до 20-го числа протягом січня - грудня 2024 року, в результаті чого 26.12.2023 між сторонами була укладена додаткова угода (додаток № 5 до договору оренди виробничих, складських та офісних приміщень №164/22 від 01.07.2022) про реструктуризацію боргу з відповідним графіком платежів у вигляді таблиці (п. 1). Також, п. 2 додаткової угоди №5 від 26.12.2023 про реструктуризацію боргу передбачено, що за прострочення оплати графіку платежів у зрівнянням зі строком, встановленим додатковою угодою №5, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Як зазначає позивач, відповідач порушив умови додаткової угоди № 5 від 26.12.2023 про реструктуризацію боргу, оскільки з 01.01.2024 не здійснює щомісячні платежі, передбачені п. 1 угоди. Станом на час подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед позивачем за додатковою угодою №5 від 26.12.2023 за період січень - березень 2024 року в сумі 159 302,52грн (53 100,00грн х 3 міс.), в результаті чого відповідачу нарахована пеня в сумі 30 001,98грн.

Крім того позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано індекс інфляції у сумі 531,64грн, а також 3% річних від прострочених сум в сумі 491,83 грн.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про закриття провадження в частині стягнення основного боргу та стягнення з відповідача 60 803,27грн пені, 1 437,01грн інфляційних втрат та 996,77грн 3% річних.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як видно з матеріалів справи, 01.07.2022 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди виробничих, складських та офісних приміщень №164/22 відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове, сплатне користування приміщення та металеві конструкції (модульний цех) загальною площею 2500кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Житомирська (Ак. Гаркавого), 6. Приміщення передаються з внутрішньою комунікацією - енергопостачання (водопостачання, каналізація відсутні).

01.07.2022 між сторонами підписаний акт приймання-передачі переданих в оренду приміщень (додаток № 1 до договору оренди).

16.09.2022 між сторонами укладена додаткова угода (додаток № 3 до договору оренди), відповідно до п. 1 якої п. 4.1. договору оренди викладений в новій редакції, згідно якої орендна плата складає 75000,00грн, в тому числі ПДВ 12500,00грн в місяць.

14.09.2023 між сторонами укладена додаткова угода (додаток № 4 до договору оренди), відповідно до п. 1 якої п. 4.1. договору оренди викладений в новій редакції, згідно якої орендна плата складає 82500,00грн, в тому числі ПДВ 13750,00грн в місяць.

26.12.2023 між сторонами була укладена додаткова угода (додаток № 5 до договору оренди виробничих, складських та офісних приміщень №164/22 від 01.07.2022) про реструктуризацію боргу з відповідним графіком платежів у вигляді таблиці (п. 1).

Як видно з матеріалів справи, відповідач порушив умови додаткової угоди № 5 від 26.12.2023 про реструктуризацію боргу, оскільки з 01.01.2024 не здійснює щомісячні платежі, передбачені п. 1 угоди.

Станом на час подання позовної заяви відповідач мав заборгованість перед позивачем за додатковою угодою №5 від 26.12.2023 за період січень - березень 2024 року в сумі 159 302,52грн (53 100,00грн х 3 міс.).

Під час розгляду справи відповідач сплатив суму основного боргу у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідачем сплачено суму основного боргу у повному обсязі, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 118 504,19грн.

Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 60 803,27грн, слід зазначити наступне.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 2 додаткової угоди №5 від 26.12.2023 про реструктуризацію боргу сторони встановили, що за прострочення оплати графіку платежів у зрівнянням зі строком, встановленим додатковою угодою №5, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Щодо розміру пені, зазначеному у договорі, суд зазначає наступне.

За приписами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.

Відтак, оскільки розмір пені, визначений у розмірі 0,5% від суми загального зобов`язання, поглинається розміром пені, визначеним подвійною обліковою ставкою НБУ за кожний день прострочення, пеня підлягає нарахування тільки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 60 803,27грн за період 21.01.2024 21.05.2024 та здійснивши власний розрахунок застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 9 690,90грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 437,01грн інфляційних втрат та 996,77грн 3% річних, слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 1 437,01грн за період січень квітень 2024, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати у сумі 1 437,01грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 996,77грн за період 21.01.2024 21.05.2024, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 996,77грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд закриває провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання ОРІОН до відповідача Фізичної особи підприємця Тельпіс Павла Васильовича в частині стягнення основного боргу у сумі 118 504,19грн, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання ОРІОН до відповідача Фізичної особи підприємця Тельпіс Павла Васильовича підлягають задоволенню в частині стягнення 9 690,90грн пені, 1 437,01грн інфляційних втрат та 996,77грн 3% річних, в частині стягнення пені у сумі 51 112,37грн судом відмовлено.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 377,00грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, п. 2 ч.1 ст. 231, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №916/1415/24 за позовом Публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання ОРІОН (65098, м. Одеса, вул. Житомирська, 6, код ЄДРПОУ 14309913) до відповідача Фізичної особи підприємця Тельпіс Павла Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в частині стягнення основного боргу у сумі 118 504,19грн закрити.

2. Позов Публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання ОРІОН (65098, м. Одеса, вул. Житомирська, 6, код ЄДРПОУ 14309913) до відповідача Фізичної особи підприємця Тельпіс Павла Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення 60 803,27грн пені, 1 437,01грн інфляційних втрат та 996,77грн 3% річних задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця Тельпіс Павла Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання ОРІОН (65098, м. Одеса, вул. Житомирська, 6, код ЄДРПОУ 14309913) 9 690,90грн пені, 1 437,01грн інфляційних втрат, 996,77грн 3% річних, 3 377,00грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

4. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання ОРІОН (65098, м. Одеса, вул. Житомирська, 6, код ЄДРПОУ 14309913) до відповідача Фізичної особи підприємця Тельпіс Павла Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення 51 112,37грн пені відмовити.

Повне рішення складено 25 листопада 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова