Рішення

від 13.11.2024 по справі 916/3047/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3047/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/3047/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМГАЗ СІТІ

до відповідача: Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія

про стягнення 344 838,43 грн.

за участю представників:

від позивача: Невструєв Л.Б. /самопредставництво/

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» заборгованості в розмірі 823 098,12 грн., з яких: 793 724,40 грн. - сума основної заборгованості по Договору; 2 936,95 грн. 3% річних; 26 436,77 грн. пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6584,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №1-Т/ПЗ на постачання природного газу від 04.01.2024, щодо повного розрахунку за спожитий газ в період з січня по березень 2024.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМГАЗ СІТІ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.08.2024.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено підготовче провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 30.09.2024.

У підготовчому засіданні 30.09.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 16.10.2024.

16.10.2024 за вх.№37582/24 господарським судом одержано заяву про відмову від позову, згідно з якою позивач повідомив суд про те, що вже після пред`явлення позову відповідач своїми платіжними інструкціями від 22.08.2024 перерахував на рахунки позивача 230 394,56 грн., тим самим частково погасив наявну заборгованість. Таким чином провадження в частині стягнення основної суми заборгованості по договору слід частково закрити та зважаючи на те, що позивач частково не підтримує свої вимоги внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, позивач відповідно до правил ч.3 ст.130 ГПК України просить суд судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні 16.10.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 13.11.2024.

13.11.2024 за вх.№40935/24 господарським судом одержано заяву про відмову від позову, згідно з якою позивач повідомив суд про те, що відповідач свою платіжною інструкцією від 18.10.2024 перерахував на рахунки позивача ще 247865,13 грн., тим самим частково погасив наявну заборгованість. Таким чином провадження в частині стягнення основної суми заборгованості по договору слід частково закрити та зважаючи на те, що позивач частково не підтримує свої вимоги внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, позивач відповідно до правил ч.3 ст.130 ГПК України просить суд судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні 13.11.2024 протокольною ухвалою позивачу відмовлено у задоволенні заяви про відмову від позову за вх..№40935/24 від 13.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМГАЗ СІТІ про відмову від позову за вх.№37582/24 від 16.10.2024 задоволено. Прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМГАЗ СІТІ від частини позовних вимог до Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія в розмірі 230 394,56 грн. та закрито провадження у справі №916/3047/24 в цій частині позовних вимог на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України. Стягнуто з Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМГАЗ СІТІ витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 764,73 грн. Закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія боргу у розмірі 247 865,13 грн. на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідач у судове засідання 13.11.2024 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявна відповідна довідка про доставку електронного документа.

У судовому засіданні 13.11.2024, за участю представника позивача, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи, встановлені судом.

04.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМГАЗ СІТІ (Постачальник, позивач) та Державним підприємством Український дитячий центр Молода гвардія (Споживач, відповідач) укладений договір №1-Т/ПЗ постачання природного газу, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до п.п.2.1 договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01.01.2024 по 15.04.2024 (включно), в кількості 130 000 куб. метрів, втому числі по місяцях: Січень 2024 50 000, Лютий 2024 10 000, Березень 2024 30 000, Квітень 2024 10 000.

Згідно з п.3.1 договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з п.4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13655,924 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16387,1088 грн, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124.16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 гри., крім того ПДВ 20% -27,3152 грн., всього з ПДВ 163,8912 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ. з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16551 грн.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з п.5.3 договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору.?Споживач зобов`язаний своєчасно за в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 нього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Відповідно до п.7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Згідно з п.7.2 договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору. Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.13.1 договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині поставки газу до 15.04.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Також господарським судом встановлено, що на виконання договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 086 953,83 грн. за актами прийому-передачі газу: №ПГС00000314 від 31.01.2024 на суму 230 737,49 грн., №ПГС00000605 від 29.02.2024 на суму 292 886,50 грн., №ПГС00000792 від 31.03.2024 на суму 563 329,84 грн.

В свою чергу відповідач спожитий газ в період з січня по березень 2024 оплатив частково на суму 771 489,12 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні інструкції від 17.04.2024 на суму 41 660,79 грн., від 30.04.2024 на суму 251 568,64 грн., від 22.08.2024 на суму 128 870,06 грн., від 22.08.2024 на суму 101 524,50 грн., від 18.10.2024 на суму 247 865,13 грн.

Решту поставленого позивачем природного газу на суму 315 464,71 грн. відповідачем не оплачено.

Висновки суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір №1-Т/ПЗ на постачання природного газу від 04.01.2024, за умовами якого позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ у період з 01.01.2024 по 15.04.2024 (включно), а відповідач зобов`язався його оплатити в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, остаточний розрахунок - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів.

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідач неналежним чином виконував зобов`язання з оплати поставленого природного газу, внаслідок чого розмір заборгованості відповідача становить 315 464,71 грн., та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача 2 936,95 грн. 3% річних та 26 436,77 грн. пені, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 укладеного між сторонами договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору. Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3% річних за загальний період з 16.03.2024 по 05.07.2024 становить 2 936,95 грн., розмірі пені за загальний період з 16.03.2024 по 05.07.2024 становить 26 436,77 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Водночас господарський суд враховує норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Окрім того, господарський суд враховує правовий висновок, який викладений у постанові ОП КГС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, згідно з яким розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру неустойки (пені, штрафу), а також виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Росії проти України, враховуючи, що період прострочення відповідача припадає на період дії воєнного стану, а також те, що відповідач є державним підприємством, діяльністю якого відповідно до КВЕД є 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (основний), 85.31 Загальна середня освіта, 86.10 Діяльність лікарняних закладів, 86.21 Загальна медична практика, 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я, 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у., 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у, та який є дитячим центром, враховуючи, що під час розгляду справи відповідачем були здійснені дії щодо часткового погашення заборгованості, господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованої відповідачу пені на 90% - до 264, 37 грн.

Окрім того, судом враховується, що у судовому засіданні представником позивача надані пояснення, згідно з якими позивач не заперечує проти зменшення нарахованої відповідачу пені за розсудом суду.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМГАЗ СІТІ

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМГАЗ СІТІ задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія (65059, м. Одеса, Миколаївська дорога, 172, код ЄДРПОУ 33636307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМГАЗ СІТІ (04080, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 25Б, офіс 203, код ЄДРПОУ 41559270) заборгованість в розмірі 318 666 (триста вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 03 коп., з яких: 315 464 (триста п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 71 коп. - сума основної заборгованості по Договору; 2 936 (дві тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн. 95 коп. 3% річних; 264 (двісті шістдесят чотири) 37 грн. пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 138 (чотири тисячі сто тридцять вісім) грн. 06 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 25.11.2024

Суддя Г.Є. Смелянець