Рішення

від 25.11.2024 по справі 140/8806/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/8806/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2016 року та у липні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі Постанова №889); зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у вересні 2016 року та липні 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої Постановою №889, враховуючи раніше виплачені суми.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 31 січня 2015 року по 08 березня 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . У вересні 2016 року та у липні 2017 році відповідач здійснив нарахування та виплату йому грошової допомоги на оздоровлення, однак без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.

ОСОБА_1 , посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17, вважає, що дії відповідача щодо невключення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення є протиправними та порушують його майнові права на виплату грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.24-27). В обґрунтування цієї позиції вказав, що відповідно до підпункту 3.7.1 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 №425, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за №537/15228 (далі - Інструкція №425), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. При цьому до грошового забезпечення військовослужбовців як розрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, не є систематичною, тому підстав для врахування її до розміру належної та виплаченої позивачу допомоги на оздоровлення немає.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Не є спірною та підтверджується витягом з послужного списку (а.с.17) та обставина, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 31 січня 2015 року по 08 березня 2022 року.

Згідно з особистими картками грошового забезпечення за 2016-2017 роки позивачу виплачувалася одноразова грошова допомога на оздоровлення у вересні 2016 року у розмірі 6859,50 грн та у липні 2017 року у розмірі 6859,50 грн (а.с.12). При цьому у вересні 2016 року та у липні 2017 року місячне грошове забезпечення позивача становило 10975,20 грн, у т.ч. додаткова грошова винагорода 4115,70 грн.

Предметом цього спору є питання нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки з місячного грошового забезпечення, у складі якого, як вважає позивач, має бути врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII).

Пунктом 1статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до пунктів 2, 3статті 9 Закону №2011-ХІІдо складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Абзацами першим та другим пункту 4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Як передбачено пунктом 1статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції №425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Судом із карток грошового забезпечення встановлено, що під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошову допомогу для оздоровлення у сумі 6859,50 грн у вересні 2016 року та у сумі 6859,50 грн, тобто в цій частині його право було реалізоване.

Спірним питанням є підстави включення при обчисленні цих виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченоїПостановою №889 (чинна з 02 жовтня 2010 року до 01 березня 2018 року), яка нараховувалась та виплачувалась позивачу по лютий 2018 року щомісячно (а.с.12-13).

Так Постановою №889 (у редакції, чинній у 2016-2017 роках) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення (підпункт 5 пункту 1).

Відповідно до пункту 2 Постанови №889 граничні розміри,порядокта умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2016 року №73(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2016 року за №217/28347; далі -Інструкція №73; застосовувалася з 01 січня 2016 року по 09 листопада 2018 року), виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення. Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводився розрахунок допомоги для оздоровлення, відповідач у відзиві на позовну заяву покликаються на пункт 8 Інструкції №73, відповідно до якого винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Проте, застосовуючи наведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади прийняв Постанову №889, якою з 01 жовтня 2010 року установив щомісячну додаткову грошову винагороду. Як слідує зі змісту подальших змін до цієїпостанови, перелік військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієїпостановивстановлювалася винагорода, розширено.

Зі змісту Постанови №889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягаєЗакон №2011-ХІІта Постанова №899, а неІнструкція №73в частині обмеження включення до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та підйомна допомога щомісячної додаткової грошової винагороди.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17 та у постанові Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі №520/8887/2020.

Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17 зазначила про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17).

Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога для оздоровлення. Однак відповідач виплату грошового забезпечення протиправно здійснював без урахування в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, яка мала постійний характер.

З наведених підстав є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню взаємопов`язані позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2016 року та липні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у вересні 2016 року та липні 2017 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 (враховуючи раніше виплачені суми).

З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у вересні 2016 року та липні 2017 року грошової допомоги на оздоровлення без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у вересні 2016 року та липні 2017 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (враховуючи раніше виплачені суми).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк