Рішення

від 20.11.2024 по справі 160/29735/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуСправа №160/29735/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2020 року ВП № 63837841, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Нестеренко Сергієм Миколайовичем.

В обґрунтування позову зазначено, що виконавче провадження № 63837841 від 07.12.2020 року не підлягало відкриттю, оскільки виконавчий документ №804/2162/15 від 18.09.2015 року було пред`явлено з порушенням строків для його пред`явлення до примусового виконання. Виконавчий лист пред`являвся декілька разів, за наслідком чого виносились постанови про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання. Зазначено, шо строки пред`явлення виконавчого документа до виконання після його повернення державним виконавцем без прийняття до виконання не перериваються відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, після повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, строки його повторного пред`явлення обраховуються в загальному порядку, тобто протягом 3 (трьох) місяців, які обраховуються з наступного дня після набрання законної сили рішенням про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання. Звернуто увагу, що аналогічна позиція підтверджується правою позицією, викладеною в Постанові Великої палати ВС від 26.10.2022р. по справі № 201/13239/15-ц.

Отже, позивач вважає, що необґрунтовано тривале застосування строку давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є підставою для визнання їх такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Також даною ухвалою задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду по справі №160/29735/24. Визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк звернення поновлено.

14.11.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що виконавчий лист №804/2162/15 від 18.09.2015 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду про стягнення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 182584,61 грн. неодноразово пред`являвся до виконання. По вказаному виконавчому документу державними виконавцями відділу неодноразово приймалися рішення як про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання так і про прийняття до виконання і відкриття виконавчого провадження.

На думку відповідача, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII.

Зауважив, що на момент відкриття виконавчого провадження така позиція узгоджувалась з подібними правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 916/922/16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 303/2642/20. На момент відкриття виконавчого провадження № 63837841 правової позиції Великої палати ВС, викладеної в Постанові від 26.10.2022 року по справі № 201/13239/15-ц, на яку посилається позивач, не було. Тому, відповідач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 63837841 була винесена відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» та діючих на той час правових позицій Верховного Суду. Також зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 63837841 була винесена державним виконавцем до винесення Третім апеляційним адміністративним судом рішення по справі № 160/543/24, в якому судом прийнято до уваги вже правову позицію Великої палати ВС, викладену в Постанові від 26.10.2022 року по справі № 201/13239/15-ц. При цьому, Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року по справі № 160/543/24 постанова про відкриття виконавчого провадження № 63837841 не визнавалася протиправною та не скасовувалась. Інші рішення суду стосовно визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 63837841 не приймалися.

Також у відзиві відповідач зазначив, що розмір послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що виконавчий лист №804/2162/15 від 18.09.2015 р. Дніпропетровського окружного адміністративного суду, про стягнення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , на користь бюджету України, податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 182584,61 грн. неодноразово пред`являвся до виконання стягувачем. По вказаному виконавчому документу державними виконавцями відділу неодноразово приймалися рішення як про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, так і про прийняття до виконання і відкриття виконавчого провадження.

Неодноразове пред`явлення на виконання виконавчого листа №804/2162/15 від 18.09.2015 р. підтверджується відомостями/інформацією, що міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження, в тому числі в Електронному архіві автоматизованої системи виконавчого провадження (далі АСВП). Згідно АСВП за пошуком проведеним по номеру виконавчого документа, встановлено, що він пред`являвся на виконання стягувачем починаючи з 16.05.2016 р.

Так, по виконавчому листу №804/2162/15 від 18.09.2015 р. в АСВП містяться наступні записи про виконавчі провадження:

ВП № 51118384 перебував на виконанні з 17.05.2016 р. по 24.02.2017 р.

На момент пред`явлення на виконання виконавчого документа строк пред`явлення на виконання становив 1 рік (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р., втратив чинність).

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 37 Закону виконавчий документ було повернуто стягувачу. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.02.2017 р.

ВП № 53670004 пред`явлено на виконання 29.03.2017 р. Державним виконавцем прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 29.03.2017 р.

ВП № 54135004 пред`явлено на виконання 14.06.2017 р. Державним виконавцем прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 14.06.2017 р.

ВП № 56294190 пред`явлено на виконання 02.05.2018 р.

До заяви на відкриття виконавчого провадження стягувачем додана ухвала № 50 вр-18/804/2162/125 від 24.01.2018 р. про поновлення строку пред`явлення на виконання, яка відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на той час була чинна (дата набрання законної сили 09.02.2018 року).

Державним виконавцем прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 04.05.2018 р.

ВП № 56806215 пред`явлено на виконання 18.07.2018 р.

До заяви на відкриття виконавчого провадження стягувачем додана ухвала № 50 вр-18/804/2162/125 від 24.01.2018 р. про поновлення строку пред`явлення на виконання, яка відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на той час була чинна (дата набрання законної сили 09.02.2018 року).

19.07.2018 року державним виконавцем відкрите виконавче провадження.

Після проведення виконавчих дій згідно з п. 2 ч.1 ст. 37 Закону, виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2018 р.

ВП № 58661365 пред`явлено на виконання 19.03.2019 р.

До заяви на відкриття виконавчого провадження стягувачем додана ухвала № 50 вр-18/804/2162/125 від 24.01.2018 р. про поновлення строку пред`явлення на виконання, яка відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на той час була чинна (дата набрання законної сили 09.02.2018 року).

20.03.2019 року державним виконавцем відкрите виконавче провадження.

Після проведення виконавчих дій згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.08.2020 р.

Відповідно до АСВП по ВП № 63837841 виконавчий лист пред`явлено на виконання 07.12.2020 р.

07.12.2020 року державним виконавцем Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Нестеренко С.М. відкрите виконавче провадження № 63837841.

28.09.2022 р. виконавче провадження завершене державним виконавцем Томаківського ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління (м.Одеса)

Керуючись ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», 19.07.2021 було надано доручення Томаківському відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного - міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) провести опис та арешт земельної дідянки.

На виконання вказаного доручення Томаківським відділом державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного - міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 01.10.2021 складено акт опису та арешту.

21.01.2022 на підставі частини 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження для подальшого виконання до Томаківського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного - міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

23.02.2022 виконавче провадження № 63837841 прийнято на виконання старшим державним виконавцем Томаківського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного - міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Вільховською С.Ю.

28.09.2022 виконавче провадження завершене державним виконавцем Томаківського ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління (м.Одеса) на підставі п.2. ч.1. ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з заявою про примусове виконання рішення від 12.12.2023 №48193/5/04-36-13-11-16 виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 по справі №804/2162/15 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 182584,61 грн. знову направлено на виконання до Марганецького ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Позивач, не погоджуючись із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2020 року ВП № 63837841, вважаючи її протиправною, та, вважаючи, що інформація про ОСОБА_1 , наявна в реєстрі боржників, становить вплив на її права, звернулась до суду позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України від 21.04.99 №606-XIV "Про виконавче провадження" (був чинним до 5.10.16) /надалі - Закон №606-XIV/ державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Так само, пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України від 2.06.16 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (набув чинності з 5.10.16) /надалі - Закон №1404-VIII/ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частини першої статті 22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом першим частини другої цієї статті визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

А відповідно до статті 23 Закону №606-XIV, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Частиною першою та другою статті 24 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Державний виконавець, в силу положень частини першої статті 25 Закону №606-XIV, зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За приписами пункту 1 частини першої статті 26 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частинами першою та другою статті 12 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з частинами четвертою - шостою статті 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Проаналізувавши наведені вище положення законів, суд дійшов висновку, що державний виконавець до відкриття провадження на підставі виконавчого документа має пересвідчитись чи дотримано стягувачем строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання за приписами Закону №1404-VIII є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд зазначає, що приписи законодавства для ефективності їхнього застосування слід тлумачити з урахуванням вимоги розумності (розсудливості). У випадку повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначеній вимозі не відповідає. Вочевидь, нерозумно застосовувати інститут переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, коли виконавчий документ був повернутий стягувачеві без прийняття до виконання, зокрема, коли виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону № 1404-VIII (пункт 6 частини четвертої цієї статті).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 по справі № 201/13239/15-ц сформувала наступний правовий висновок, який враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України:

«Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII).

Повернення виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав, визначених у частині четвертій статті 4 та у частині третій статті 5 Закону № 1404-VIII, не перериває строк пред`явлення такого документа до виконання.».

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Південного міжрегіонального управлянні Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій з урахуванням уточнень від 29.03.2024 просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2019 року ВП №58661365, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018 року ВП №56806215, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем;

- зобов`язати уповноважену особу Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року по справі № 160/543/24 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року пеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року в адміністративній справі №160/543/24 скасовано та прийнято у справі нове судове рішення. Позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018 року ВП №56806215, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем. Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2019 року ВП №58661365, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем.

В постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 було зазначено, що приписи частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII щодо повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання не передбачають можливості застосування приписів статті 12 цього Закону стосовно переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що оскільки контролюючий орган, звертаючись із заявами від 18.07.2018 та 19.03.2019 щодо примусового виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №804/2162/15 від 18.09.2015, порушив строк його пред`явлення до виконання (граничний строк 09.05.2018), то постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018 року ВП №56806215 та від 20.03.2019 ВП №58661365, винесені державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Натомість, виконавчий документ №804/2162/15 від 18.09.2015 був пред`явлений до примусового виконання лише 07.12.2020 року, тобто пройшло 2 роки і 7 місяців з моменту набрання ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року законної сили.

«Безстроковість» виконання постанов про накладення адміністративного стягнення суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.

А тому необґрунтовано тривале застосування строку давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є підставою для визнання їх такими, що не підлягають виконанню.

З огляду на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018р. ВП №56806215 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2019р. ВП №58661365 були скасовані в судовому порядку, як наслідок, постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2020 р. є такою, що прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки строк пред`явлення виконавчого документа сплив. Відтак, така постанова від 07.12.2020 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2020 року, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 10500 грн., додатково 2000 грн. за підготовлення та направлення адвокатського запиту, суд зазначає наступне.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі 200/14113/18-а зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, позивачем до позовної заяви було додано: копія ордеру адвоката - представника позивача, копія Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю на представника позивача, Договір про надання правової допомоги №297 від 26.12.2023, Рахунок на оплату № 94 від 23.09.2024 року та Акт № 84 від 23.09.2024 року; Рахунок на оплату № 96 від 07.11.2024 року та Акт № 83 від 07.11.2024 року, Додаткова угода про надання правової допомоги № 297 від 04.02.20224 року.

Так, позивачем з представником ОСОБА_2 було укладено договір № 297 від 26 грудня 2023 року про надання правової допомоги.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 04.09.2024, до Договору «сторони погодили, що Клієнт доручає, а Бюро бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується Доручення: підготовка та подача скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63837841 від 07.12.2020 р., відкритого на виконання виконавчого листа №804/2162/15 від 18.09.2015, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, підготовка всіх процесуальних по суті у відповідності до норм КАС України».

Відповідно до доданих документів, витрати позивача на правничу допомогу склали 15500 грн. До них відносяться:

згідно з Рахунком на оплату № 93 від 04.11.2024 року та Акту № 83 від 07.11.2024 року правнича допомога адвоката по оскарженню рішення/дії чи бездіяльності державного виконавця по ВП № 63837841 10500 грн.;

згідно з Рахунком на оплату № 94 від 23.09.2024 року та Акту № 84 від 23.09.2024 року підготовлення та направлення адвокатського запиту всього 2000 грн.;

згідно з Рахунком на оплату № 96 від 07.11.2024 року та Акту № 85 від 07.11.2024 року підготовлення та направлення адвокатського запиту всього 2000 грн.

Суд зазначає, що професійна правнича допомога це професійна діяльність юристів, спрямована на сприяння громадянам та юридичним особам у реалізації норм права з метою покращення їх правового становища. Вона може надаватись різними шляхами консультації; підготовки, направлення запитів, клопотань, заяв, скарг, позовів тощо.

Суд вважає, що направлення адвокатського запиту, клопотання/заяви до подання 07.11.2024 позову, а потім й саме подання вказаного позову охоплюється одним поняттям - витратами на професійну правничу допомогу.

Направлення адвокатського запиту, клопотання/заяви до подання позову - це правнича допомога адвоката по оскарженню рішення/дії чи бездіяльності державного виконавця від по ВП № 63837841, яка охоплюється терміном «підготовка позову».

Так, в п.п (1) п. 1 Додаткової угоди зазначено, що представник бере на себе зобов`язання - «підготовка та подача скарги».

За вказану послугу Додатковою Угодою вже передбачено розмір гонорару за виконання доручення, обумовленого п.п.(1) п. 1 цієї Угоди складає 10500,00 (десять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Таким чином, вказана послуга вже включена до Рахунку на оплату № 93 від 04.11.2024 року та Акту № 83 від 07.11.2024 року правнича допомога адвоката по оскарженню рішення/дії чи бездіяльності державного виконавця по ВП № 63837841.

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, ту обставину, що дана справа не є складною (за обсягом доказів), факт того, що позивач раніше оскаржував аналогічні рішення відповідача, а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, а також, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру правничої допомоги, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 1 500,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 262, 287 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2020 року задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2020 року ВП № 63837841, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Нестеренко Сергієм Миколайовичем.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,98 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядку, визначеному ст.272 КАС України.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядку, встановленому ч. 6 ст.287 КАС України.

Суддя В.В. Кальник