Рішення

від 04.11.2024 по справі 160/21249/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокуСправа №160/21249/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 43145015) № 0010558-1308-0436 від 08.04.2024 року на суму 3939,56 грн. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 );

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 43145015) № 0010558-1308-0436 від 08.04.2024 року про опис майна у податкову заставу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки земельна ділянка, на яку нараховано плату за землю, знаходиться на території можливих бойових дій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву вказав, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення оскаржуваних рішень діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, у зв`язку з чим, податкова вимога та рішення є обґрунтованими та законними.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що 18.04.2024 року ОСОБА_1 було отримано податкову вимогу № 0010558-1308-0436 від 08.04.2024 року на суму 3939,56 грн. та рішення ГУ ДПС в Дніпропетровській області № 0010558- 1308-0436 від 08.04.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України від 30.11.2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків - фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі. постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов`язання (далі - МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов`язання, є 2022 рік.

Відповідно до п.п.170.14.3 п.170.14 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/ користування.

Відповідно до пп. 170.14.1. п.170.14 ст. 170 ПКУ для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку - фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі - податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом. постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Так, позивач посилається на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки земельна ділянка, на яку нараховано плату за землю, знаходиться на території можливих бойових дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На час розгляду даної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 р. був прийнятий Закон України № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:

"Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Таким чином, за змінами підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): 1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та: розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації; 2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями, як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Разом з тим, 11.04.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" № 3050-IX (набрав чинності 06.05.2023 р.), яким підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладено в наступній редакції:

"69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.".

Тобто, вказаними змінами встановлено пільгу для платників орендної плати лише за земельні ділянки, які знаходяться на території активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

В той же час згідно Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309, територія Покровської селищної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області належала до територій можливих бойових дій з 17.02.2023.

При цьому, суд зазначає, що обставини включення території Покровської селищної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області до території можливих бойових дій у розумінні приписів п.п.69.15 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України об`єктивно не здатні призвести до звільнення позивача від виконання податкового обов`язку у спірних правовідносинах, оскільки зміна змісту нормативного регламентування у положеннях п.п.69.15 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 15.03.2022р. №2120-ІХ та п.п.69.15 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 11.04.2023р. №3050 не призводить до зміни застосованої законодавцем кваліфікуючої умови - ведення саме бойових дій на території розміщення відповідної земельної ділянки, котра залишилась незмінною.

Таким чином, суд зазначає, що позивач не звільнений від обов`язку нарахування та сплати до бюджету мінімального податкового зобов`язання за земельну ділянку, розташовану на даній території та застосування податкової пільги, передбаченої пп. 69.15 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова