Рішення

від 20.11.2024 по справі 160/11791/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Справа № 160/11791/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Губкіної А.М.

за участі сторін:

представника позивача Калініченка Б.І.

представника відповідача Левечко О.А.

представника третьої особи не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про затвердження технічних документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їх у власність від 16.11.2023 р. №618-20/VIII в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобовязати Петриківську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та передати земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:02:003:0072 у приватну власність ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернулась до Петриківської селищної ради із клопотання щодо затвердження технічних документацій із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність. Рішенням Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про затвердження технічних документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їх у власність від 16.11.2023h/ №6128-20/VIII, відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . З означеним рішенням ОСОБА_1 не погоджується, вважає його таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернулася до суду.

Ухвалою суду від 10.05.2024 року відкрито провадження у адміністративній в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами (суддя Сидоренко Д.В.).

Ухвалою суду від 13.06.2024 року призначено адміністративну справу №160/11791/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання (суддя Сидоренко Д.В.).

Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року № 662 д «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи», у зв`язку із звільнення ОСОБА_2 з посади судді за його поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 р. №2780/0/15-24.

За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 року зазначена вище справа була розподілена судді Лозицькій І. О.

Ухвалою суду від 10.10.2024 р. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 160/11791/24 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в тексті якого він просить суд відмовити у задоволенні пред`явлених позовних вимог із зазначенням, що підставою для відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - перебування земельної ділянки за кадастровим номером 1223780800:02:003:0072 в оренді ТОВ «Екомаркет Плюс» та відсутністю посвідченої нотаріально згоди землекористувача у відповідності до вимог ч. 2 ст. 123 ЗК України. Тобто, у разі перебування земельної ділянки у користуванні - необхідна нотаріально посвідчена згода землекористувача. Щодо позовної вимоги про зобовязання Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та передати земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:02:003:0072 у приватну власність ОСОБА_1 , представник відповідача зазначає, що питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі належить до виключних повноважень Петриківської селищної ради.

Представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, в тексті якого зазначено, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. При цьому зазначає, що на земельній ділянці кадастровий номер 1223780800:02:003:0072 зведений приватний будинок, який на праві власності належить ОСОБА_1 , тобто ефективно використовувати вказану земельну ділянку ні Петриківська селищна рада, ні інші особи, окрім ОСОБА_1 , не зможуть. Відтак, оскаржуване рішення суперечить приписам ст. 30 Закону України «Про землеустрій» та ст.186 ЗК України, тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Третя особа про дату, час та розгляд означеної справи була повідомлена належним чином, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, однак, до зали судового засідання не з`явилась. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 227, Т. №1) директором ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 34512594, 51831, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, ПЕТРИКІВСЬКИЙ район, село ЄЛИЗАВЕТІВКА, вулиця КОТОВСЬКОГО, будинок 47-А-1-1) є ОСОБА_3 . При цьому, в матеріалах справи міститься копія рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 р. у справі №904/4332/23, яким позовну заяву - задоволено частково; визнано припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" та ОСОБА_3 з 01.08.2023 р., у зв`язку із звільненням ОСОБА_3 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України; в іншій частині позовної заяви відмовлено. В матеріалах справи, станом на дату прийняття рішення у даній справі, відсутні докази, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 р. у справі №904/4332/23 набрало законної сили.

Заслухавши правову позицію представників сторін та дослідивши всі матеріали справи, та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 було подано до Петриківської селищної ради клопотання щодо затвердження технічних документацій із землеустрою та передачі земельних ділянок у валасність.

Рішенням Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про затвердження технічних документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їх у власність від 16.11.2023 р. №618-20/VIII ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з додатка 2 до рішення селищної ради від 16.11.2023 р. №618-20/VIII судом встановено, що підставою для відмови щодо земельної ділянки (02.01) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (га) та кадастровий номер: 0,0596 / 1223780800:02:003:0072 за місцезнаходженням земельної ділянки: АДРЕСА_2 слугувало те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223780800:02:003:0072 перебуває в оренді у ТОВ «ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС». Відповідно до пункту 2 статті 123 Земельного Кодексу України в документації із землеустрою відсутня письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною першою ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За правилами статті 25 України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах, своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (стаття 3 ЗК України).

Згідно із частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Частина перша статті 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У разі звернення з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особи, яка є державним партнером (концесієдавцем) відповідно до законів України "Про державно-приватне партнерство", "Про концесію" та зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або уповноваженої нею особи до заяви додається копія рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, зокрема у формі концесії.

Якщо з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки звертається інвестор із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір у порядку, передбаченому Законом України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", або уповноважена ним особа, то до заяви додається копія укладеного спеціального інвестиційного договору та копія документів, що підтверджують повноваження уповноваженої особи.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного законодавства та доводів сторін, суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач має намір отримати у власність земельну ділянку площею 0,0596 га із вже сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1223780800:02:003:0072.

Водночас, земельна ділянка з кадастровим номером 1223780800:02:003:0072 площею 61,0665 га перебуває у користуванні ТОВ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" на підставі договору оренди землі від 20.03.2008 р. (п.7. Договір укладено на 49 років до 31.12.2057 р.).

Отже, на момент звернення позивача із відповідними клопотаннями земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, не є вільною та перебуває в законному користуванні іншої особи.

При цьому, позивач посилається на той факт, що земельна ділянка загальною площею 61,0665 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 1223780800:02:00 хоч і перебуває в оренді ТОВ «Екомаркет Плюс», що підтверджується як договором оренди від 20.03.2008 р. (п.7. Договір укладено до 31.12.2057 р.), так і угодами про зміну і доповнення до договору оренди земельної ділянки від 20.03.2008 р. від 14.10.2009 р., від 14.02.2012 р., від 20.11.2013 р., копія яких міститься в матеріалалх справи, однак в матеріалах наявна письмова заява директора ТОВ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" ОСОБА_3 , з тексту якої встановлено, що директор ТОВ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" ОСОБА_3 надає згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,0596 га із земель (земельної ділянки) за кадастровим номером 1223780800:02:003:0072 на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

Однак, довод позивача, стосовно того, що директор ТОВ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" ОСОБА_3 надає згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,0596 га із земель (земельної ділянки) за кадастровим номером 1223780800:02:003:0072 на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) спростовується тим, що означена письмова заява, не засвідчена нотаріально, що передбачено ч.2 ст.123 КАС України, якою визначено, що до заяви додається, зокрема, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що земельна ділянка може бути передана у власність лише та, яка вільна, тому відмова у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у разі, якщо земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні інших осіб (оренда), є правомірною.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд, викладеній у постановах від 14.09.2022 р. у справі №420/1665/19, від 10.10.2024 р. №580/381/21.

Оскільки, заява директора ТОВ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" ОСОБА_3 , якою він надає згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,0596 га із земель (земельної ділянки) за кадастровим номером 1223780800:02:003:0072 на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) не засвідчена нотаріально, у відповідності ч.2 ст.123 ЗК України, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про затвердження технічних документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їх у власність від 16.11.2023 р. №618-20/VIII прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

У контексті спірних правовідносин, суд також звертає увагу на імперативні приписи ч.2 ст. 123 ЗК України, яка визначає, що до заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Разом з тим, позивач, звертаючись до відповідача із клопотанням щодо затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність, не надав письмової згоди землекористувача, засвідченої нотаріально.

Відтак, ненадання письмової згоди землекористувача, засвідченої нотаріально, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Водночас, суд зазначає, що порушення порядку звернення та відмова органу місцевого самоврядування з цих підстав, не позбавляє права повторно звернутися в порядку затвердження технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та передати земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:02:003:0072 у приватну власність ОСОБА_1 із відповідним клопотанням та пакетом документів, визначених ч.2 ст. 123 ЗК України.

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про затвердження технічних документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їх у власність від 16.11.2023 р. №618-20/VIII в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки позовна вимога щодо зобов`язання Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та передати земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:02:003:0072 у приватну власність ОСОБА_1 є похідною від попередньої вимоги, то означена вимога також не підлягає задоволенню.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні означеної позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтями 134 та 139 КАС України визначено порядок розподілу витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат, оскільки у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено, розподіл витрат на професійну правничу допомогу та судові витрати судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОМАРКЕТ ПЛЮС" про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25.11.2024 р.

Суддя І.О. Лозицька