Рішення

від 19.11.2024 по справі 260/5722/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 рокум. Ужгород№ 260/5722/24 14:05 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гриб А.В.,

за участю сторін:

позивач: Головне управління ДПС у Закарпатській області представник Ліуш Б.Б.,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» - представник у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» (89440, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, мікрорайон Новий, вул. Східна, 5, код ЄДРПОУ 37968542) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 19 листопада 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 25 листопада 2024 року.

30 серпня 2024 року Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Континент», якою просить надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Закарпатській області, код ЄДРПОУ ВП 44106694 на погашення суми податкового боргу у розмір 594388,25 грн за рахунок майна ТОВ «Є-Континент», адреса: 89440, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, мікрорайон Новий, вул. Східна, буд. 5, код ЄДРПОУ 37968542 вказаного в Акті опису майна №76/13-02-15 від 14.06.2024 та на яке поширюється право податкової застави.

04 вересня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що за ТОВ «Є-Континент» станом на 20.08.2024 обліковується в межах попередньо вжитих заходів у порядку статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на погашення податкового боргу, непогашений податковий борг у розмірі 594388,25 грн за платежем 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 594388,25 грн. У зв`язку з несплатою узгоджених сум, Відповідачу на підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України, виставлено податкову вимогу №0032830-1307-0714 від 09.09.2021, яку вручено відповідачу засобами поштового зв`язку 14.10.2021. Однак, ураховуючи відсутність від відповідача жодної відповіді про самостійне виділення майна, Головне управління на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області від 09.09.2021 №39/13-07 та за інформацією з ТСЦ МВС №2141 від 09.04.2024 №31/28/2-2141-619 (вх. ГУ ДПС №4426/5/13 від 16.04.2024) на підставі бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС щодо реєстрації транспортного засобу складено акт опису майна №76/13-02-15 від 14.06.2024 та проведено опис рухомого майна, а саме: автобус загальний; марка та модель Mercedes-Benz 0520; номер та серія знака: НОМЕР_1 ; дата реєстрації: 31.08.2013; свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_2 ; код типу кузова: 3000; рік випуску 2001; код коліру білий; VIN: НОМЕР_3 ; номер двигуна 90794100172187; об`єм двигуна 4250; паливо дизельне; повна маса 12500; маса без навантаження 8450, кількість циліндрів 4; кількість дверей 2; кількість місць з водієм 18; Адреса власника: Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Східна, 5, гараж.

Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 04 вересня 2024 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, одна про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» (код ЄДРПОУ 37968542) здійснює підприємницьку діяльність за адресою: 89440, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, мікрорайон Новий, вул. Східна, 5. Основний вид економічної діяльності: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, (а.с. 7-11).

З метою погашення вказаного податкового боргу позивачем засобами поштового зв`язку скерована на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» податкова вимога № 0032830-1307-0714 від 09 вересня 2021, яка вручена останньому 10 жовтня 2021 року згідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, (а.с. 14-15).

05 січня 2022 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 04 лютого 2022 року, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" податковий борг у розмірі 594388,25 грн по платежу 30 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

На підставі указаного рішення були вжиті дії по стягненню коштів з рахунків Відповідача шляхом винесення платіжних інструкції за період з грудня 2022 року по червень 2024 року у загальній кількості 105 примірників. Однак, указані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача, через відсутність коштів на рахунках такого, (а.с. 22-74).

Головне управління на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області від 09 вересня 2021 року №39/13-07 та за інформацією з ТСЦ МВС №2141 від 09 квітня 2024 року №31/28/2-2141-619 (вх. ГУ ДПС №4426/5/13 від 16 квітня 2024 року) на підставі бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС щодо реєстрації транспортного засобу складено акт опису майна №76/13-02-15 від 14.06.2024 та проведено опис рухомого майна, а саме: автобус загальний; марка та модель Mercedes-Benz 0520; номер та серія знака: НОМЕР_1 ; дата реєстрації: 31.08.2013; свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_2 ; код типу кузова: 3000; рік випуску 2001; код коліру білий; VIN: НОМЕР_3 ; номер двигуна 90794100172187; об`єм двигуна 4250; паливо дизельне; повна маса 12500; маса без навантаження 8450, кількість циліндрів 4; кількість дверей 2; кількість місць з водієм 18; Адреса власника: Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Східна, 5, гараж, (а.с. 16-19).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 91881965 від 17 червня 2024 року на майно платника податків (відповідача) згідно вказаного вище акту опису майна було накладено обтяження за типом: податкова застава. Обтяжував: ГУ ДПС у Закарпатській області, розмір основного зобов`язання: 594 388,25 грн, (а.с.20).

Підставою для реєстрації обтяження був акт опису майна № 76/13-02-15 від 14 червня 2024 року.

Станом на 20 серпня 2024 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» наявний податковий борг 594 388,25 грн, (а.с. 12).

Наявність податкового боргу відповідача зумовила звернення позивача до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Статтею 19 Конституції України зокрема, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодексу України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункту 95.1 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 87.3 статті 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів; майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України; майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу"; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Пунктом 87.6 статті 87 ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов`язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов`язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 ПК України.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Згідно з статтею 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Такі приписи Податкового кодексу України узгоджуються із Порядком застосування податкової застави №586.

Так, Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 затверджено Порядок застосування податкової застави податковими органами (далі - Порядок №586).

Цей Порядок розроблений відповідно до статей 88 - 90, 92, 93 та 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм застосування податкової застави податковими органами.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування відповідно до Кодексу або податкових законів, і на яких покладено обов`язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з Кодексом.

За пунктом 5 Розділу І Порядку № 586 право податкової застави виникає згідно з Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 9-12 Розділу І Порядку № 586 право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою, ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 глави 9 розділу II Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу.

Розділ ІІ цього Порядку визначає опис майна у податкову заставу платника податків, що має податковий борг.

Відповідно до пунктів 1-7 Розділ ІІ Порядку № 586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою).

Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).

Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

До акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, що настає за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити податковий орган про наявність такого майна.

Податковий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша за суму податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.

Опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).

Головне управління на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області від 09 вересня 2021 року №39/13-07 та за інформацією з ТСЦ МВС №2141 від 09 квітня 2024 року №31/28/2-2141-619 (вх. ГУ ДПС №4426/5/13 від 16 квітня 2024 року) на підставі бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС щодо реєстрації транспортного засобу складено акт опису майна №76/13-02-15 від 14.06.2024 та проведено опис рухомого майна, а саме: автобус загальний; марка та модель Mercedes-Benz 0520; номер та серія знака: НОМЕР_1 ; дата реєстрації: 31.08.2013; свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_2 ; код типу кузова: 3000; рік випуску 2001; код коліру білий; VIN: НОМЕР_3 ; номер двигуна НОМЕР_4 ; об`єм двигуна 4250; паливо дизельне; повна маса 12500; маса без навантаження 8450, кількість циліндрів 4; кількість дверей 2; кількість місць з водієм 18; Адреса власника: Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Східна, 5, гараж, (а.с. 16-19).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 91881965 від 17 червня 2024 року на майно платника податків (відповідача) згідно вказаного вище акту опису майна було накладено обтяження за типом: податкова застава. Обтяжував: ГУ ДПС у Закарпатській області, розмір основного зобов`язання: 594 388,25 грн, (а.с.20).

Підставою для реєстрації обтяження був акт опису майна № 76/13-02-15 від 14 червня 2024 року.

Однак, судом встановлено, що позивачем не доведено, що балансова вартість описаного у межах спірних правовідносин майна відповідає сумі податкового боргу платника податків, оскільки балансова вартість такого майна не була визначена на дату складання акту опису майна № 76/13-02/15 від 14 червня 2024 року та не надано суду доказів оцінки майна, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Отже, податковим керуючим не дотримано вимог визначених абзацом третім п. 89.2 статті 89 ПК України.

Крім того, Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, політику, що визначено абз.4 пункту 89.3 статті 89 ПК України.

Податковим керуючим не дотримано вимог при заповненні акту на вказано вартість описаного майна та не вказано загальну суму описано майна, як це передбачено за формою акту згідно Порядку № 586.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, оскільки вартість майна на момент підпису податковим керуючим не була визначена.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль