Рішення

від 15.11.2024 по справі 320/8378/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року справа №320/8378/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління (центру) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Дія" про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління (центру) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльності Управління (центру) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо неприйняття заяви ОСОБА_1 від 13.12.2023 про отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 171,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1011649232224;

- зобов`язати Управління (центру) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації прийняти заяву ОСОБА_1 від 13.12.2023 про отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 171,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1011649232224.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для неприйняття заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна стала наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності на об`єкт нерухомого майна та закриття у вказаному реєстрі відповідного розділу, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості ідентифікувати об`єкт нерухомості. Позивач вважає, що така бездіяльність не може проявлятись та виправлятись за рахунок останнього, оскільки саме на відповідача покладено обов`язок забезпечити внутрішні процедури та порядок перевірки відповідної інформації. Позивач акцентує увагу на тому, що відповідну ідентифікацію відомостей відповідач мав можливість зробити у спосіб, що прямо не визначений Законом, однак в даній ситуації не заборонений, а саме: шляхом отримання документів від позивача. На переконання позивача, подання нею заяви, відомості якої неможливо перевірити за допомогою програмних засобів забезпечення відповідача або ж у зв`язку з недосконалістю як внутрішніх процедур, так і положень профільного закону, повинно розглядатись відповідачем з урахуванням найбільш сприятливого тлумачення для позивача як Закону, так і постанови № 600.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Дія".

15.03.2023 до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2024, а саме: - копію паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру позивача;

- копії правовстановлюючих документів про право власності позивача на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 171,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1011649232224;

- копії заяв, з якими позивач зверталась до державних органів та органів виконавчої влади, відповіді на які долучено до позову (заява від 13.12.2023 до відповідача, звернення від 28.09.2023 до Міністерства юстиції України, скарга та звернення від 11.08.2023 до ДП "Дія");

- фотодокази знищеного житлового будинку за адресою: Київська обл., Бучанський район, село Святопетрівське, вулиця Святоюріївська, буд. 36.

29.03.2024 представником Державного підприємства "Дія" сформовано у підсистемі "Електронний суд" пояснення, у яких роз`яснено порядок подання заяви про надання компенсації та зазначено про те, що наразі у мобільному додатку Порталу Дія подати заяву про надання компенсації можуть користувачі, які є власниками знищеного об`єкта нерухомого майна та відомості про право власності щодо якого містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

01.04.2024 до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач пояснив, що ЦНАП 13.12.2023 була здійснена спроба сформувати заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, але через припинення права власності позивача на зруйнований об`єкт нерухомого майна Портал Дія технічно не надав можливості до кінця сформувати заяву із зазначенням реєстраційного номера заяви та цифрового коду для подальшого її направлення до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації.

23.04.2024 представником позивача у підсистемі "Електронний суд" сформовано відповідь на відзив, у якій останній акцентує увагу на тому, позивач позбавлена права на отримання компенсації за зруйноване майно виключно у зв`язку з тим, що Закон і Порядок визначають необхідність припинення права власності на нерухоме майно після прийняття рішення про отримання компенсації. Представник позивача вважає, що заява позивача могла бути подана на розгляд Комісії у паперовому вигляді, що не заборонено ні Законом, ні Порядком.

26.04.2024 до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення, у яких останній наголошує на тому, що законодавством не передбачено передачу заяви та пакету документів в паперовому вигляді до Комісії. Зважаючи на те, що право власності на об`єкт нерухомого майна припинено, адміністратором ЦНАП технічно неможливо за допомогою за стосунку Дія сформувати заяву про надання компенсації.

27.06.2024 представником позивача у підсистемі "Електронний суд" сформовано додаткові пояснення, у яких останній акцентує увагу на необхідності застосування аналогії закону, оскільки позивач не може нести негативні наслідки від якості нормативно-правових актів, якими не врегульовано подібні ситуації. Той факт, що позивач передчасно припинила право власності на належне їй майно, за відсутності алгоритму подальших дій суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відмови у прийнятті заяви.

03.07.2024 до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення, у яких останній акцентує увагу на тому, що у даному випадку відсутні будь-які прогалини у законодавстві, натомість порядок подання заяви є чітким та зрозумілим.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

09.12.2021 між позивачем (Покупець) та ОСОБА_2 (Продавець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність: земельну ділянку площею 0,08 га та розташований на ній житловий будинок загальною площею 171,9 кв.м, житловою площею 111,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 58-61).

Внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, належне позивачеві на праві власності нерухоме майно було знищено.

30.03.2022 позивачем через Портал Дія було подано повідомлення про втрачене нерухоме майно, яке зареєстровано за № 22-03-0000002442-01, проте, сформувати заяву про отримання компенсації позивачеві не вдалось, оскільки застосунок видавав помилку.

У подальшому позивач неодноразово зверталась до органів державної влади за роз`ясненнями щодо подальших дій.

09.05.2023 приватним нотаріусом Бучанського нотаріального округу Київської області у Державному реєстрі прав на підставі витягу з ЄДЕССБ DТ01:0798-8835-0517-8029 зареєстровано знищення вищевказаного нерухомого майна.

У листі від 01.11.2023 № 142927/Л-34570/8.4.4 Міністерство юстиції повідомило ОСОБА_1 про те, що для отримання компенсації необхідно провести дії щодо державної реєстрації припинення такого права відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

13.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою на виплату відшкодування зруйнованого майна (а.с. 62).

Листом від 18.12.2023 № 100/26-823 Управління (Центр) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило ОСОБА_1 про технічну неможливість здійснити реєстрацію заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у Порталі Дія та виготовити електронні копії поданих документів, оскільки інформація щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: приватного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня в Державному реєстрі прав.

Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України визначає Закон України від 23.02.2023 № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон № 2923-IX).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є:

а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна;

б) замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "б" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

в) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об`єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об`єкт відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

г) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об`єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

ґ) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктами "а"-"в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону;

д) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами "а"-"ґ" цього пункту.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації:

1) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

2) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Частиною сьомою вказаної статті Закону № 2923-IX установлено, що до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються:

1) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об`єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

2) щодо знищеного об`єкта будівництва, визначеного підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є замовник будівництва, - копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт;

3) щодо знищеного об`єкта будівництва, визначеного підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва: а) копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об`єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону; б) копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об`єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об`єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;

4) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об`єкт нерухомого майна, визначений пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону, але не оформили право власності на нього, - копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об`єкт, сплативши за нього повну вартість;

5) копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - у разі подання заяви спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;

6) копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

7) документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об`єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).

Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Згідно з частиною 8 статті 4 Закону № 2923-IX у разі подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у паперовій формі заявник пред`являє адміністратору центру надання адміністративних послуг, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності).

При цьому, частиною 9 статті 4 Закону № 2923-IX передбачено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, внаслідок їх втрати або у зв`язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

Відповідно до частини 15 статті 4 Закону № 2923-IX адміністратор центру надання адміністративних послуг, посадова особа органу соціального захисту населення або нотаріус у день звернення особи з метою подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у паперовій формі:

1) встановлює особу заявника та перевіряє повноваження представника такої особи (у разі подання заяви представником);

2) заповнює заяву (з переліком документів, які додаються до заяви) з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

3) роздруковує заяву та забезпечує її підписання отримувачем компенсації;

4) видає заявнику примірник заяви, зареєстрованої у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, із зазначенням реєстраційного номера заяви в цьому Реєстрі та цифрового коду;

5) засвідчує вірність копій документів, що додаються до заяви, - у разі пред`явлення оригіналів відповідних документів. У разі відсутності у заявника оригіналів документів, які додаються до заяви, робить про це відмітку в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;

6) виготовляє електронні копії поданих документів (у тому числі документа, що засвідчує повноваження представника), завантажує їх до Реєстру пошкодженого та знищеного майна та підтверджує їх відповідність поданим документам електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі - Порядок № 600) та установлено, що:

надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку або фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджене/споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування їх будівництва) з використанням житлового сертифіката здійснюється відповідно до Порядку;

приєднання отримувача компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна до договору про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об`єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, здійснюється відповідно до Порядку;

подання заяв про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна здійснюється в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), з 15 липня 2023 року.

Пунктом 9 Порядку № 600 передбачено, що адміністратор центру надання адміністративних послуг, посадова особа органу соціального захисту населення або нотаріус у день звернення особи з метою подання заяви та переліку документів, передбачених частиною сьомою статті 4 Закону:

1) встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання звернення представником);

2) заповнює заяву (з переліком документів, які додаються до заяви) засобами Порталу Дія;

3) роздруковує зареєстровану заяву, інший документ (за бажанням особи) та забезпечує її підписання отримувачем компенсації;

4) видає заявнику примірник зареєстрованої заяви із зазначенням реєстраційного номера заяви та цифрового коду.

З аналізу наведених норм Закону № 2923-IX та Порядку № 600 вбачається, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана як в електронній, так і в паперовій формі.

При цьому, Законом № 2923-IX передбачено, що до заяви додається копія документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна, крім випадків, якщо право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, за відсутності реєстрації права власності у Державному реєстрі права власності на об`єкт нерухомого майна, особа надає правовстановлюючий документ на таке майно.

За змістом частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як уже було зазначено судом, 09.12.2021 між позивачем (Покупець) та ОСОБА_2 (Продавець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність: земельну ділянку площею 0,08 га та розташований на ній житловий будинок загальною площею 171,9 кв.м, житловою площею 111,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 58-61).

Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міндель І.В. та зареєстрований в реєстрі за №1654.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.02.2024 №364346878 за параметрами запиту: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1011649232224 слідує, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 право власності було зареєстровано за позивачем 09.12.2021 (а.с.19-22).

Таким чином, саме договір купівлі-продажу від 19.12.2021 підтверджує право власності позивача на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Так, на момент звернення позивача до ЦНАП із заявою про надання компенсації, в Державному реєстрі речових прав було проведено державну реєстрацію припинення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Реєстраційну дію щодо знищення об`єкта речових прав проведено 09.05.2023 державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванютою Інною Вікторівною на підставі заяви власника про знищення об`єкта речових прав, серія та номер: 675, виданий 09.05.2023, видавник: Юрова О.Є. приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області; Документ, що підтверджує факт знищення об`єкта будівництва (витяг з ЄДЕССБ) DT01:0798-8835-0517-8029, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.02.2024 №364346878.

Поряд з цим, вказані обставини не спростовують того, що до знищення такий об`єкт нерухомого майна належав на праві власності позивачеві.

Зважаючи на те, що Закон № 2923-IX передбачає альтернативний спосіб підтвердження права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, а саме: подання документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна, або витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у прийнятті заяви є безпідставною.

При цьому, суд звертає увагу, що частиною 15 статті 4 Закону № 2923-IX встановлено чіткий алгоритм дій адміністратора центру надання адміністративних послуг під час подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у паперовій формі, а саме:

1) встановити особу заявника та перевірити повноваження представника такої особи (у разі подання заяви представником);

2) заповнити заяву (з переліком документів, які додаються до заяви) з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

3) роздрукувати заяву та забезпечити її підписання отримувачем компенсації;

4) видати заявнику примірник заяви, зареєстрованої у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, із зазначенням реєстраційного номера заяви в цьому Реєстрі та цифрового коду;

5) засвідчити вірність копій документів, що додаються до заяви, - у разі пред`явлення оригіналів відповідних документів. У разі відсутності у заявника оригіналів документів, які додаються до заяви, робить про це відмітку в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;

6) виготовити електронні копії поданих документів (у тому числі документа, що засвідчує повноваження представника), завантажити їх до Реєстру пошкодженого та знищеного майна та підтвердити їх відповідність поданим документам електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У пункті 74 рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia) ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування встановлює, що на фізичну особу, яка діє добросовісно, не повинна перекладатися відповідальність за допущену органами держави помилку, якщо така помилка стала наслідком недотримання державними органами своїх внутрішніх правил і процедур крім випадків, якщо такі правила не випливають з публічно доступних актів, або якщо така особа була іншим чином обізнана або повинна була бути обізнаною про те, що державний орган не мав повноважень вчиняти відповідні дії. Суд виснував, що особа не має нести відповідальність за недотримання державними органами своїх власних внутрішніх правил та процедур, недоступних для громадськості та які, в першу чергу, призначені для забезпечення підзвітності та ефективності всередині державного органу.

У постанові від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 Верховний Суд наголосив, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

У постанові від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17 Верховним Судом акцентовано увагу на процесуальному аспекті принципу належного урядування. Зокрема, вказаний аспект виражається у тому, що суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, які зазначені безпосередньо в документів, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.

В контексті викладеного, суд зазначає, що жодні технічні неможливості прийняття заяви у паперовій формі від особи, яка має гарантоване державою право на отримання компенсації за знищене майно, не можуть нівелювати обов`язок адміністратора центру надання адміністративних послуг дотриматись процедури, встановленої частиною 15 статті 4 Закону № 2923-IX.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивачем був наданий правовстановлюючий документ на знищений об`єкт нерухомого майна, а також враховуючи, що ні Порядком № 600, ні Законом № 2923-IX не визначено правових підстав для відмови у прийнятті заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для відмови у прийнятті заяви позивача від 13.12.2023.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Інші доводи сторін не спростовують висновків, викладених судом у цьому рішенні.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 5040-6683-6424-6110 від 05.02.2024.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволено, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною бездіяльність Управління (центру) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо неприйняття заяви ОСОБА_1 від 13.12.2023 про отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 171,9 кв.м.

3. Зобов`язати Управління (центру) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації прийняти заяву ОСОБА_1 від 13.12.2023 про отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 171,9 кв.м.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління (центру) надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 03039, м. Київ, пр.-т Голосіївський, буд.42, ЄДРПОУ 42427949) ) 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 грн) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.