Рішення

від 20.11.2024 по справі 320/6751/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року 320/6751/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» (далі також ТОВ «ФК «ВАЛТА ГРУП», позивач) з позовом до Національного банку України (далі також Національний банк, НБУ, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення НБУ №21/2010-рк від 30.10.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на безпідставності оскаржуваного рішення з огляду на дотримання ним вимог законодавства у сфері обміну іноземної валюти у межах спірних правовідносин.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване рішення прийняте ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Відповідачем надано суду заперечення на відповідь на відзив.

Заслухавши у судовому засіданні 28.08.2024 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою таких учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Національного банку від 17.08.2023 № 844-но «Про проведення позапланових виїзних перевірок структурних підрозділів ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВАЛТА ГРУП» проведено 23.08.2023 позапланову виїзну перевірку Операційної каси № 023 позивача.

Під час позапланової виїзної перевірки Операційної каси № 023 позивача встановлено факт відмови клієнту у здійсненні валютно-обмінної (перевірочної) операції з банкнотою іноземної валюти 100 доларів США, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, справжність яких підтверджена з використанням відповідного обладнання.

Даний факт зафіксовано в Довідці про перевірку від 11.09.2023 № В/25-0009/106272, протоколі проведення перевірочної операції від 23.08.2023 о 10 год. 35 хв, підписаним касиром Операційної каси № 023 позивача.

За результатом позапланової виїзної перевірки Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України було прийнято рішення від 30.10.2023 № 21/2010-рк «Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВАЛТА ГРУП»», яким вирішено накласти на Позивача за порушення вимог пункту 33 розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 1 (далі - Положення № 1) штраф у розмірі 500 000, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 14 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема:

видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;

здійснення валютного нагляду відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон про валюту);

застосовування за порушення вимог валютного законодавства заходів впливу до банків, небанківських фінансових установ та операторів поштового зв`язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до валютного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 11 Закону про валюту Національний банк є органом валютного нагляду, який здійснює валютний нагляд у визначеному ним порядку за уповноваженими установами.

Особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану Національним банком визначено постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 165 «Про особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39» (далі - Постанова № 165).

Відповідно до пункту 10 Постанови № 165 копія наказу про позапланову перевірку вручається працівнику структурного/відокремленого підрозділу установи перед її початком або після проведення/відмови працівника структурного/відокремленого підрозділу установи від проведення валютно-обмінної операції, що проводиться інспекційною групою з метою перевірки дотримання установою встановленого нормативно-правовими актами Національного банку порядку проведення валютно-обмінних операцій (далі - перевірочна операція) (у разі проведення інспекційною групою перевірочної операції). Зазначені дії вважаються початком позапланової перевірки.

Пунктами 17, 18 Постанови № 165 передбачено, що керівник або заступник керівника інспекційної групи під час позапланової перевірки установи/структурного/відокремленого підрозділу має право проводити перевірочні операції. За результатами перевірочної операції інспекційною групою складається протокол про проведення перевірочної операції за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.

Відповідно до пункту 33 розділу IV Положення № 1 банкам, небанківським установам заборонено відмовляти клієнтам у здійсненні валютно-обмінних операцій з банкнотами іноземної валюти, які за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, справжність яких підтверджена з використанням відповідного обладнання. Банк, небанківська установа підтверджують справжність банкнот іноземної валюти з використанням лічильників/сортувальників банкнот з функцією контролю ультрафіолетового, інфрачервоного та магнітного захисту та/або приладів (детекторів), що забезпечують збільшення зображень, візуалізацію ультрафіолетового та інфрачервоного захисту та магнітний контроль.

Обставини відмови Операційної каси № 023 позивача у проведенні валютно-обмінної операції з банкнотою 100 доларів США не заперечуються і підтверджуються самим позивачем.

На запит інспекційної групи від 23.08.2023 № 4 щодо відмови у здійсненні валютно- обмінної операції з банкнотою 100 доларів США, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, касиром Операційної каси № 023 позивача надано пояснення керівнику інспекційної групи від 23.08.2023 № 1, в якому зазначено, що: «...при перевірці купюри 100 дол. США на детекторі MONIRON машинка видала помилку не зчитавши дійсність купюри. Я змушена була відмовити в прийнятті валюти, пояснивши щоб людина звернулась до установи банку».

Суд звертає увагу на те, що банкнота 100 доларів США є справжньою та не має ознак значного зношення/пошкодження, які встановлені пунктом 170 розділу VII Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103, що підтверджується Актом про дослідження сумнівної банкноти іноземної валюти від 01 серпня 2023 року № 2 Департаменту грошового обігу Національного банку України, про що зазначено в Довідці про перевірку.

При цьому, жодних доказів того, що банкнота 100 доларів США не є справжньою, не відповідає зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, або має ознаки значного зношення/пошкодження, які встановлені пунктом 170 розділу VII Інструкції № 103, до матеріалів справи не долучено.

У контексті наведеного, суд також враховує, що вказана банкнота 100 доларів США приймалась при здійсненні валютно-обмінних операцій касирами інших структурних підрозділів небанківських фінансових установ як така, що є справжньою, відповідає зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав та не має ознак значного зношення/пошкодження, які встановлені пунктом 170 розділу VII Інструкції № 103, а саме при проведенні позапланових виїзних перевірок:

- 21.08.2023 у Відділеннях № 171 та № 178 ТОВ «ФК «А ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ - 41919171) (Довідки про перевірки від 20.09.2023 №В/25-0009/110494, від 20.09.2023 №В/25- 0009/110492, Протоколи проведення перевірочних операцій від 21.08.2023);

- 12.09.2023 в Операційних касах № 14285934.048.204, № 14285934.048.180 ПрАТ «УФГ» (код за ЄДРПОУ - 14285934) (Довідки про перевірки від 20.09.2023 №В/25- 0009/110041, від 20.09.2023 №В/25-0009/110040, Протоколи проведення перевірочних операцій від 12.09.2023);

- 14.09.2023 в Київських відділеннях № 604, № 664 ТОВ «ФК МАГНАТ» (код за ЄДРПОУ 39307260) (Довідки про перевірки 20.09.2023 №В/25-0009/110088, від 20.09.2023 №В/25-0009/110091, Протоколи проведення перевірочних операцій від 14.09.2023).

Відтак, справжність такої банкноти, її відповідність зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав та відсутність ознак її значного зношення/пошкодження, неодноразово підтверджена як Національним банком, так і фактом її прийняття при здійсненні валютно-обмінних операцій касирами інших структурних підрозділів небанківських фінансових установ, що свідчить про безпідставність відмови у її прийнятті працівником позивача.

У контексті доводів позивача щодо того, що при перевірці купюри 100 дол. США на детекторі MONIRON машинка видала помилку не зчитавши дійсність купюри, суд зазначає, що непідтвердження мультивалютним детектором Moniron Dec Multi банкноти 100 доларів США, яка є справжньою, відповідає зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав та не має ознак значного зношення/пошкодження, які встановлені пунктом 170 розділу VII Інструкції № 103, що підтверджується Актами дослідження, та яка перевірялась з використанням відповідного обладнання та неодноразово приймалась касирами інших структурних підрозділів установ при здійсненні валютно-обмінних (перевірочних) операцій у вказаних вище перевірках, свідчить про те, що позивачем не забезпечено технічно правильну роботу зазначеного обладнання (мультивалютного детектора Moniron Dec Multi) для забезпечення виконання вимог пункту 33 розділу IV Положення № 1.

З технічних характеристик мультивалютного детектора Moniron Dec Multi, наданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що у разі, якщо банкнота поміщається в лоток неправильно, криво, то банкнота не визнається справжньою та видається код помилки.

Також даний детектор містить застереження щодо поверхні розміщення та особливостей роботи в приміщеннях.

Крім того, використання для визначення справжності банкнот іноземної валюти лічильників/сортувальників та приладів (детекторів) потребує належного налаштування та постійного оновлення програмного забезпечення, про що також вказує інформація про технічні характеристики мультивалютного детектора Moniron Dec Multi.

Також суд звертає увагу на той факт, що виробник детектора гарантує його справну роботу протягом гарантійного строку при дотриманні споживачем умов експлуатації та зберігання.

Між тим, позивач не надав до позовної заяви жодних документів, підтверджуючих дату придбання обладнання, строку роботи, передбаченого виробником для такого виду обладнання, доказів здійснення регулярного оновлення програмного забезпечення, доказів дотримання умов його використання.

Також, відповідно до технічних характеристик мультивалютного детектора Moniron Dec Multi код помилки «ERROR», при перевірці банкноти іноземної валюти може виникати при перевірці справжньої купюри, якщо вона м`ята, стара, брудна, прана, рвана, заклеєна, що втратила колір, а також якщо банкнота зазнала впливу агресивного середовища або на ній є сторонні написи.

При цьому, відповідно до приписів пункту 32 розділу IV Положення № 1 банкам, небанківським установам заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції.

Тобто, використання позивачем мультивалютного детектора Moniron Dec Multi, який є чутливим до стану купюр і видає код помилки «ERROR» при перевірці справжньої купюри, яка навіть і не маючи ознак значного зношення, пошкодження при візуальному огляді, але є старою, не забезпечує виконання ним вимог пункту 33 розділу IV Положення № 1, порушення якого мало місце в ході позапланової виїзної перевірки Операційної каси № 023 позивача і зафіксовано в Довідці про перевірку.

Відтак, з огляду на зазначене вище, позивачем не доведено дотримання ним вимог чинного законодавства при проведенні валютно-обмінної операції, що свідчить про безпідставність його позовних вимог про скасування оскаржуваного рішення Національного банку.

Водночас, беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» (65078, місто Одеса, вулиця Героїв Крут, будинок 15; код ЄДРПОУ 40153285) до Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; код ЄДРПОУ 00032106) про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий - суддя Колеснікова І.С.

Судді: Головенко О.Д.

Перепелиця А.М.