Ухвала

від 22.11.2024 по справі 320/31118/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

22 листопада 2024 року Київ № 320/31118/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 до1. Кваліфікаційно-дисциплінарно комісії адвокатури Київської області; 2. Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатурипровизнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарно комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить суд:

- Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22 липня 2022 року №VII-005/2022. - скасувати;

- визнати дії адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво № 655 від 28.10.2011 року, видане Тернопільською обласною КДКА) такими, що містять ознаки дисциплінарного проступку;

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

04 липня 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

06 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» (зареєстровано 23.09.2024) від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви в частині поновлення строк звернення до суду.

17 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» (зареєстровано 07.11.2024) від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою, третьою, четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон № 5076-VI).

Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Частинами першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З аналізу статті 122 КАС України вбачається, що законами можуть встановлюватись інші, ніж передбачені КАС України, строки звернення до суду.

Так, Законом № 5076-VI передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів, надаючи альтернативу оскарження - чи до суду, чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Суд акцентує, Рішення ВКДКА може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття, що встановлено частиною сьомою статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка є спеціальною нормою стосовно приписів частини четвертої статті 122 КАС України.

Згідно зі статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає, Запорізький напрям піддавався та піддається активному бойовому штурму. Було підірвано Каховську ГЕС, окуповано Запорізьку АЕС, що негативно відобразилось на життєдіяльності населення. Відліковуючи строк на подачу позовної заяви про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, цей період та опісля був вкрай важким для фізичного існування та щоб мати можливість скласти позовну заяву та зібрати необхідні докази, задля того щоб позивач був почутим.

Як вбачається із суспільних новин, взятих з веб-ресурсів, обстріли с. Біленьке, Запорізького району тривають на постійній основі. Такі обставини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які підтверджуються належними доказами.

Засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у Державній установі «Біленьківська виправна колонія (№99)». Брак можливостей зібрати додатки, які є великим за обсягом, змушувало позивача просити матір знайти всі матеріали. Незважаючи на те, що ці документи потрібно було іншій особі їх привезти до місцезнаходження позивача та надрукувати їх - обмежувало позивача вчасно реалізувати своє право на звернення до суду. І як тільки припинялись обстріли за місцем перебування позивача, матір ОСОБА_3 звозила йому всі додатки для подачі позову до суду. Перебування в колонії звужує можливості позивача та ставить не в рівні умови з іншими, оскільки засуджений не може швидко зібрати та направити такий позов.

Враховуючи те, що перебіг процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та на той час, коли позивач відбуває покарання, такі обставини унеможливили дотримання процесуальних строків та можуть бути визнані поважними причинами для поновлення процесуального строку.

Дослідивши зміст заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду, а надані позивачем докази поважності причин пропуску строку звернення до суду у своїй сукупності слід визнати достатніми для висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Київському окружному адміністративному суду.

За приписами ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Згідно з ч. 1ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, предмет та підстави позову, склад учасників спору, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст. ст. 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі.

3. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

4. Витребувати від відповідачів:

- завірені належним чином копії матеріалів дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_4.

Для подання до суду витребуваних доказів встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

5. Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. У разі подання відповідачами відзиву на позовну заяву, встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.

7. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.

8. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Жукова Є.О.