Рішення

від 25.11.2024 по справі 320/28606/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року № 320/28606/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_1 до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги від 10.04.2023 №001875-23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.

На обґрунтування позову позивач зазначила про протиправність вимоги від 10.04.2023 №001875-23, адже спірна конструкція не містить закликів до придбання товару/послуги або іншої інформації, яка призначена сформувати або підтримати інтерес споживачів щодо товарів/послуг. Наголошено, що на «написі» зображено виключно знак «Нотаріус», а тому він не є рекламою та не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог, стверджуючи, що оскаржувана вимога винесена у межах повноважень та відповідно до вимог законодавства. Визнавши розміщення позивачем саме вивіски, а не рекламного засобу, відповідач зазначив, що позивач у порушення п. 3.2 Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №224/2446 не подав документи для оформлення вивіски на приміщення з назвою "Нотаріус".

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що підтверджується реєстраційним посвідченням про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності №1103 від 01.04.2010.

Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради складено відносно ОСОБА_1 вимогу №001875-23 від 10.04.2023 щодо усунення порушень п. 3.2 Порядку №224/2446 шляхом подачі повідомлення про розміщення вивіски згідно вимог Порядку №224/2446 або здійснення демонтажу вивіски.

Не погодившись із такою вимогою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста), а також, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами".

Згідно частини 2 статті 21 цього ж Закону, вивіска є малою архітектурною формою, елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.

Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою (інформаційні стенди, дошки, вивіски).

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №224/2446 затверджено Порядок розміщення вивісок у місті Києві та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) доручено протягом одного місяця з моменту набрання чинності цим рішенням здійснити організаційно-правові заходи, пов`язані з реалізацією цього рішення (пункти 1 та підпункт 5.1 пункту 5 рішення).

Порядком №224/2446 врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням вивісок у м. Києві, розміщення яких передбачено законодавством України, визначає процедуру розміщення вивісок та регулює правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, що виникають у процесі розташування вивісок на території м. Києва, регламентує загальні вимоги до вивісок, а також порядок контролю за дотриманням вимог цього Порядку та розроблений метою забезпечення благоустрою, захисту культурних та майнових інтересів територіальної громади м. Києва, юридичних і фізичних осіб, у власності чи користуванні яких є будинки, будівлі, споруди, на яких розміщуються вивіски, поліпшення зовнішнього вигляду міського середовища та врегулювання порядку розміщення вивісок (пункт 1.2 Порядку №224/2446).

Згідно з пунктом 1.5 розділу І Порядку № 224/2446 дія Порядку не поширюється на відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у м.Києві.

Відповідно до пункту 1.6 розділу І Порядку №224/2446 розміщення вивісок з порушенням цього Порядку забороняється.

Підпунктом 1.7.1 пункту 1.7 розділу I Порядку №224/2446 визначено, що вивіска (інформаційна вивіска) - мала архітектурна форма, конструктивний елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі або яка має право його використання, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, яка розміщена на зовнішній поверхні фасаду будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Вивіска не може містити переліку товарів і послуг, меню та іншої інформації, яка не підлягає обов`язковому оприлюдненню відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», не може містити закликів до придбання товару або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес щодо товару.

Конструктивно вивіска може складатися з одного чи кількох елементів.

Табличка (інформаційна табличка) - табличка, що розміщується на фасаді будинку, будівлі або споруди, в якому фізична або юридична особа займає приміщення, розташована біля входу у таке приміщення, на дверях або на склі вітрини, та містить лише інформацію про зареєстроване найменування особи, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи) та час роботи фізичної або юридичної особи. Найменування особи та інша інформація, зазначена на табличці, виконуються державною мовою, якщо інше не передбачено законодавством. Площа таблички повинна бути не більше 0,5 кв. метра.

Про розміщення таблички повідомляти уповноваженим органам не потрібно.

Підпунктом 1.7.2 пункту 1.7 розділу I Порядку №224/2446 визначено місце розміщення вивіски.

Розділами ІІ та ІІІ Порядку №224/2446 встановлено вимоги до вивісок та порядок розміщення вивісок.

Так, зокрема, згідно з підпунктом 2.4.1 пункту 2.4 розділу ІІ Порядку №224/2446 вивіска може бути виготовлена у вигляді окремих об`ємних літер, прикріплених безпосередньо на стіні (рекомендується у разі короткого напису).

Згідно з пунктами 3.2 та 3.3 розділу ІІІ Порядку №224/2446 особа, яка має намір встановити вивіску, повинна подати до центру надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації за місцем розміщення об`єкта повідомлення про місце та дату розміщення вивіски у трьох примірниках. На кожному з примірників уповноважений представник центру надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації ставить відмітку з датою отримання повідомлення. Перший примірник з відміткою повертається особі, яка звернулася, другий передається робочому органу для реєстрації, третій примірник передається комунальному підприємству «Київреклама» (далі - КП «Київреклама») для контролю.

Суб`єкт, який встановив вивіску, зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дня її розміщення повідомити відповідним органам в порядку, визначеному в пункті 3.5, про таке розміщення шляхом надсилання (подання) заяви про розміщення вивіски.

До заяви про розміщення вивіски додаються:

копія документа, що посвідчує право власності (користування) на приміщення (будівлю, споруду), де розміщено вивіску;

копія свідоцтва на знаки для товарів і послуг (свідоцтва про реєстрацію знаку для товарів і послуг) заявника (у разі їх використання на вивісці) або завірена належним чином копія ліцензійного договору на право використання заявником знаку для товарів і послуг;

чіткі кольорові знімки в електронному форматі усього фасаду будівлі, споруди, на якому розміщено вивіску, знімки розміщеної вивіски та знімки 1-го поверху будинку, будівлі, споруди зі всіма наявними на ньому вивісками (якщо у межах 1-го поверху будинку, будівлі, споруди, на якому розміщується вивіска, є кілька закладів з окремими входами);

проект вивіски, який визначає основні характеристики вивіски (розміри, матеріали виконання тощо) та обґрунтовує її пропорційність до будівлі, на якій вона розміщується.

Згідно статті 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 25 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність лише за наявності акта про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили, яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса.

Аналіз наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №1340/4421/18.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач стверджує, про неправомірність винесення спірної вимоги, з огляду на те, що спірна конструкція не містить закликів до придбання товару/послуги або іншої інформації, яка призначена сформувати або підтримати інтерес споживачів щодо товарів/послуг; на «написі» зображено виключно знак «Нотаріус», а тому не є рекламою.

Відповідач, не заперечуючи проти доводів позивача щодо невідповідності напису на конструкції "Нотаріус" вимогам законодавства про рекламу, наголошує на тому, що такий напис підпадає під категорію "вивіска" та зазначає, що відповідно до п. 3.2 Порядку №224/2446 позивач повинен був подати до уповноваженого органу повідомлення про розміщення вивіски.

Обов`язок нотаріуса встановлення вивіски регламентовано «Положенням про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності» (далі - Положення №888/5), затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 №888/5.

Проте дане Положення не звільняє нотаріуса від обов`язку дотримання інших нормативно-правових актів та Правил благоустрою.

Так, згідно з п. 8 «Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності», біля входу у приміщення повинна знаходитись інформаційна вивіска, що ідентифікує робоче місце (контору) приватного нотаріуса.

Вивіска має містити інформацію про державу Україну, Міністерство юстиції України, найменування головного управління юстиції, до сфери діяльності якого належить нотаріус, найменування нотаріального округу, напис «Нотаріальна контора», якщо приватний нотаріус має контору (працюють два та більше приватних нотаріусів), або «Нотаріус», якщо нотаріус працює одноособово.

При вході до приміщення також розміщуються графік роботи приватного нотаріуса (інформація щодо часу початку та закінчення робочого дня, часу обідньої перерви, вихідних днів) та графік прийому громадян, якщо він відмінний від графіка роботи.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що в матеріалах справи міститься фото конструкції на стіні будівлі з написом "Нотаріус".

Беручи до уваги вказане фото і викладені вище приписи законодавства, суд погоджується з доводами відповідача, що напис об`ємними літерами на стіні будівлі "Нотаріус" є вивіскою.

В контексті цього, суд зазначає, що приписами п. 3.2 розділу ІІІ Порядку №224/2446 визначено, що особа, яка має намір встановити вивіску, повинна подати до центру надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації за місцем розміщення об`єкта повідомлення про місце та дату розміщення вивіски у трьох примірниках.

Буквальний аналіз цієї норми свідчить про те, що перед встановленням вивіски, особа зобов`язана подати повідомлення до центру надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації про розміщення такої вивіски із наданням відповідної інформації.

Суд встановив, що саме за недотримання позивачем вимог п. 3.2 Порядку №224/2446 відповідач склав спірну вимогу, якою констатував не подання ОСОБА_1 повідомлення про розміщення вивіски та зобов`язав подати таке повідомлення або здійснити демонтаж вивіски.

Докази подачі позивачем повідомлення про місце та дату розміщення вивіски з написом "Нотаріус" у матеріалах справи відсутні.

Також суд враховує, що позивач не надає жодних пояснень щодо підстав винесення оскаржуваної вимоги, а обґрунтування позову зводиться до неможливості застосування законодавства про рекламу до правовідносин, що склалися.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №640/20482/18, суд відхиляє з огляду на неподібність цих справ.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач як приватний нотаріус повинен дотримуватись Положення №888/5, яким не передбачено звільнення нотаріуса від обов`язку дотриматись порядку (процедури) розміщення вивіски, встановленого органом місцевого самоврядування на території того населеного пункту де розміщена нотаріальна контора і де здійснює свою професійну діяльність нотаріус. Відповідно позивач був зобов`язаний подати повідомлення про розміщення вивіски з написом "Нотаріус", проте такий дій не здійснив, чим порушив вимоги п. 3.2 Порядку №224/2446.

Таким чином, доводи відповідача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.