Рішення

від 25.11.2024 по справі 320/37402/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року справа №320/37402/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00194710902 від 16 липня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки пунктом 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України чітко визначено випадки, коли алкогольний напій вважається немаркованим марками акцизного податку. Проте під час перевірки перевіряючими органами не здійснювався огляд наявності або ушкодженості марок акцизного податку (МАП), а також чеків реєстратора розрахункових операцій (РРО). Висновок про немаркованість алкогольних напоїв, зазначених в акті перевірки, зроблено на припущеннях, заснованих на даних «електронних ресурсів ДПА». Питання правильності відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку в розрахунковому документі суттєво відрізняється від питання фізичної наявності МАП на алкогольному напої, що під час перевірки не розглядалося. Ототожнення перевіряючими відображення інформації про МАП (згідно з п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») із маркуванням напоїв виробником/імпортером суперечить нормам правового регулювання, зокрема ст. 17 Закону № 481/95-ВР. Крім того, технічний збій каси, підтверджений відповідною довідкою, унеможливив друк фіскального чека та спричинив некоректне відображення інформації про марку акцизного податку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/37402/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 320/37402/24, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повідомляє суд, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки під час опрацювання інформації в розділі «СОД РРО» підсистеми «Аналітична система» ІАС «Податковий блок» встановлено, що через реєстратор розрахункових операцій ND-74 (заводський № НД04000606, фіскальний № 3000430614) було реалізовано алкогольні напої в асортименті з однаковими марками акцизного податку, що підтверджується фіскальними чеками, перелік яких наведено в Додатку № 2 до акта перевірки. Крім того, під час перевірки встановлено порушення порядку використання режиму програмування, зокрема, відсутність коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у контрольних стрічках фіскальних чеках, перелік яких наведено в Додатку № 3 до акта перевірки. За результатами встановлених порушень, на підставі акта фактичної перевірки від 24.06.2024 № 03/16652/09-02/30603572 було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.07.2024 № 00194710902 на суму 17 000 грн.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Головне управління ДПС у Волинській області на підставі наказу № 2119- від 10.06.2024 та направлень № 3213/03-20-09-02-12, № 3390/03-20-07-05, № 3220/03-20-09-02-12 провело фактичну перевірку дотримання вимог законодавства щодо обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет і пального на АЗС з магазином № 03-09, розташованій за адресою: Волинська область, Володимирський р-н, с. Верба, вул. Ковельська, 22а, яка належить Підприємству з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА».

22 липня 2024 року Підприємством отримано податкове повідомлення-рішення № 00194710902 від 16 липня 2024 року (далі ППР), винесене Головним управлінням ДПС у Волинській області (далі Податковий орган), на підставі акта фактичної перевірки № 03/09-02 від 21.06.2024 (далі Акт).

В Акті зазначено, що під час аналізу інформації в розділі «СОД РРО» підсистеми «Аналітична система» ІАС «Податковий блок» було встановлено, що через реєстратор розрахункових операцій ND-74 (заводський № НД04000606, фіскальний № 3000430614) реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку, перелік яких наведено в Додатку № 2 до Акта.

Згідно з висновками перевірки, на АЗС № 03-09 реалізовано алкогольні напої на загальну суму 179,80 грн із використанням однакових марок акцизного податку, що порушує п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України № 2755-VI (із змінами) та ст. 11 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет і пального» (із змінами), а також «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет», затвердженого ПКМУ № 1251 від 27.12.2010 року.

Не погодившись із висновками Акту перевірки, ПІІ «АМІК УКРАЇНА» звернулося до ГУ ДПС у Волинській області із запереченнями від 02.07.2024 року № 1376. Заперечення були мотивовані тим, що під час продажу алкогольного напою стався технічний збій каси, який унеможливив друк фіскального чеку та призвів до некоректного відображення інформації про марку акцизного податку.

За результатами розгляду заперечень ПІІ «АМІК УКРАЇНА» отримало лист від 15.07.2024 року № 2969/12/03-20-09-02-12, яким заперечення залишено без задоволення.

За підсумками перевірки ГУ ДПС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00194710902 від 16 липня 2024 року, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 17 000,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 00194710902 від 16 липня 2024 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно з п. п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений у ст. 80 ПК України.

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до норм абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

За приписами п. п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

У відповідності до п. п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами п. 226.1 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно приписів п. 226.2 ст. 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Змістом п. 226.9 ст. 226 ПК України передбачено, що вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Згідно з п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2010 № 1251, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4х10 міліметрів; горизонтальний - 4х20 міліметрів; діагональний -4x18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Разом з тим, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону, визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону№ 481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок).

Пунктом 5 вказаного Порядку, передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, з наведеного слідує, що суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР, ст. 226 ПК України та п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв.

Слід зазначити про те, що склад правопорушення, за яке ст. 17 Закону № 481/95-ВР, передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Водночас, необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій, є наявність доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що контролюючий орган під час перевірки повинен встановити факт наявності алкогольних напоїв на продаж у суб`єкта господарювання, а також перевірити відсутність марок акцизного податку встановленого зразка на цих продуктах. Це стосується алкогольних напоїв та тютюнових виробів, маркованих з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, яке регулює виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також випадків, коли використовуються марки, що не видавалися виробнику або імпортеру продукції. Окрім того, необхідно перевірити, чи зазначена на марках сума акцизного податку відповідає чинним ставкам для українських або імпортних алкогольних напоїв, з урахуванням міцності, місткості тари та ставок акцизного податку на момент виробництва марки. У разі наявності підроблених марок акцизного податку, контролюючий орган має здійснити купівлю алкогольного напою, отримати відповідний розрахунковий документ, провести фото- та відеофіксацію, а також отримати пояснення від продавця та суб`єкта господарювання.

В той же час варто зазначити, що склад вказаного порушення, утворює відсутність чи підробка акцизної марки на товарі, що реалізується, проте не помилкове зазначення номеру акцизної марки у фіскальному чеку/його дублювання.

Судом встановлено, що під час перевірки в розділі «СОД РРО» підсистеми «Аналітична система» ІАС «Податковий блок» було виявлено, що через реєстратор розрахункових операцій ND-74 (заводський № НД04000606, фіскальний № 3000430614) реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку.

На думку суду, сам факт реалізації алкогольних напоїв з однаковими або помилковими реквізитами марок акцизного податку, зазначеними в розрахункових документах, може бути підставою для визнання такої реалізації продажем алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, марками, що не відповідають вимогам Положення № 1251, або взагалі без марок акцизного податку. Водночас ці обставини можуть бути підставою для проведення перевірки позивача відповідачем, але не є єдиною та достатньою підставою для висновку про порушення позивачем вимог частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР щодо реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з марками, що не відповідають вимогам, визначеним Кабінетом Міністрів України, чи марками, що не видавалися виробнику або імпортеру, або з помилковими даними щодо акцизного податку.

Разом з тим, при дослідженні змісту акта перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення на суму 17 000,00 грн, судом виявлено неповноту встановленого порушення.

Так, інформація про марки акцизного податку була отримана перевіряючими не з фіскального чеку або контрольної касової стрічки, перевірка яких є обов`язковою для встановлення податкового правопорушення, а з автоматизованих систем контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 805/5017/15-а зазначив, що «будь-яке автоматизоване співставлення або дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесене до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань».

Судом встановлено, що під час перевірки відповідачем не було здійснено огляд МАП чи перевірку чеків РРО.

Таким чином, питання наявності та правильності відображення «цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» в розрахунковому документі суттєво відрізняються від питання фізичної наявності МАП на алкогольному напої, яке не було розглянуте під час перевірки.

Варто зазначити, що необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у тому числі і докази на підтвердження маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції. У даному ж випадку мова йде про невідображення у фіскальних документах сканованих марок акцизного податку, проте фактичною перевіркою не було досліджено фізичну наявність на проданих пляшках алкоголю марок акцизного податку, які відповідають чи не відповідають фактично виданим/придбаним обсягам/номерам таких марок акцизного податку.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 КАС України, доказів виявлення саме під час проведення фактичної перевірки та в магазині позивача фактів продажу вказаних вище алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, видачі розрахункових документів РРО, оформлених з порушеннями чи невстановленого взірця. У акті фактичної не вказано достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про те, що за наслідком проведеної перевірки відповідач прийняв оскаржуване рішення за відсутності на те правових підстав, неповноту дослідження обставин про маркування алкогольної продукції марками акцизного податку, які відсутні в реєстрі виданих виробником марок акцизного податку а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене, висновки акта перевірки, що знайшли своє відображення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, є недоведеними та такими, що не ґрунтуються на конкретних обставинах та доказах, а лише на припущеннях контролюючого органу.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 3028,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00194710902 від 16 липня 2024 року.

Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (вул. Верхній Вал, 68, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 30603572 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, 43027, код ЄДРПОУ 44106679) витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.