Ухвала

від 22.11.2024 по справі 320/54076/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 листопада 2024 року м. Київ № 320/54076/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю "Донбасатоменергомонтаж" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Донбасатоменергомонтаж" про стягнення заборгованості.

Згідно із частиною третьою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з вересня 2017 року по жовтень 2024 року в сумі 614 533 грн.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено одну вимогу майнового характеру, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 9218,00 грн (614 533,00 грн х 1,5 %).

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.

У той же час, у позовній заяві позивач просить суд звільнити від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

В силу положень ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

У позовній заяві в частині обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач посилається на те, що напрями використання коштів Пенсійного фонду України, визначені у ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не передбачають можливості здійснення витрат на сплату судового збору.

Також, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначає, що виходячи із системного аналізу ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 7, 8 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Перевіряючи обґрунтованість таких доводів, суд враховує, що, згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Отже вказаний Закон прямо передбачає можливість використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з таким позовом.

У розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.

Разом з цим, клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів, які б підтверджували, що виділені Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві кошти на фінансування адміністративних витрат є недостатніми для сплати судового збору.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З огляду на вищезазначене, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки, позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати, а судом не встановлено обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України можуть бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 9218,00 грн (оригінал платіжного доручення (квитанції) на рахунок Київського окружного адміністративного суду.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю "Донбасатоменергомонтаж" про стягнення заборгованості, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лисенко В.І.