Рішення

від 21.11.2024 по справі 340/5975/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5975/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Казанчук Г.П, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії,

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкер» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 серпня 2024 року №37609 про відповідність ТОВ «Балкер» (ЄДРПОУ 32508612) критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити ТОВ «Балкер» (ЄДРПОУ 32508612) з переліку платників податку, які відповідають критеріям бази ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням податкового органу його було включено до переліку ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Не зважаючи на те, що ним, позивачем було подано інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, відповідачем прийнято рішення №37609 від 29.08.2024 про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Ухвалою судді від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій. Вказаною ухвалою суддя встановила відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому заперечував проти позовних вимог та вказав, що спірне рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства. Стверджував про законність спірного рішення, посилаючись на те, що згідно відомостей інформаційно-аналітичних систем ДПС України, позивач протягом 2023-2024 р.р. приймає участь у ймовірних схемах формування та використання ризикового податкового кредиту. А також, що у контролюючого органу наявна податкова інформація щодо взаємовідносин позивача з платниками ризикових категорій (як реалізація, так і придбання).

У період 26.09.2024, з 02.10.2024 по 21.10.2024, 25.10.2024, з 31.10.2024 по 01.11.2024 суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв`язку з перебуванням у відпустці.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Балкер» (надалі позивач) (код ЄДРПОУ 32508612) знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький, ДПІ 1123), як платник податків за основним місцем обліку.

Основний вид діяльності, згідно КВЕД - оптова торгiвля вiдходами та брухтом.

Позивача включено до переліку ризикових підприємств 02.07.2024 відповідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 згідно Довідника кодів податкової інформації, затвердженого наказом ДПС України від 11.01.2023 №17 за кодами: 06 -платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, про що контролюючим органом винесене відповідне рішення №29078 від 02.07.2024 (т.3 а.с.57).

20.08.2024 позивачем, згідно вимог Порядку № 1165, засобами електронного зв`язку подано Повідомлення №1 з поясненням щодо неризиковості платника податку на додану вартість та документами до даного повідомлення, які розглянуті відповідачем 29.08.2024.

По результатах розгляду Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку ... та №1 від 20.08.2024 позивача та його господарської діяльності, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області вирішила, що позивач на даний час відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 та не підлягає виключенню з переліку ризикових платників (т.1 а.с.35-37).

Так, 29.08.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області винесено рішення №37609, відповідно до змісту якого позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (т.1 а.с.6-8, 34).

Підставою такого рішення у відповідній його графі зазначено наступне: 06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку '' (надалі спірне рішення).

Крім цього у вказаному рішенні зазначено про ненадання товариством щодо своєї господарської діяльності та встановлено відсутність копій повного пакету документів щодо реєстрації за податковою адресою (офіс) та щодо складу. Відсутні завірені належним чином банківські виписи по контрагентам. Встановлено відсутність копій документів щодо формування податкового кредиту з контрагентами: -ТОВ «АМТГРУП» встановлено, що термін дії Договору поставки №А 10/05 закінчився, додаткова угода до зазначеного договору відсутня; ВН, акти приймання брухту, ТТН та платіжні доручення надано не в повному обсязі. Згідно ЄРПН у ТОВ «АМТГРУП» відсутнє придбання брухту та відходів чорних металів; - ТОВ «ВКФ «МІСТРАЛЬ» акти приймання-передачі, розрахункові документи згідно Договору суборенди /6М030423/ОД; відсутні рахунки та ТН; ВН, акти приймання брухту та розрахункові документи надано не в повному обсязі згідно Договору поставки №М9/20; - ТОВ «ХОХВАНД» розрахункові документи; - ТОВ «НЕКСЕН ОЙЛ» ВН, ТТН та розрахункові документи надано не в повному обсязі; - ТОВ «АГРО МЕТАЛ КОМПЛЕКС ГРУП» відсутній повний пакет документів. Встановлено відсутність копій документів щодо формування податкового зобов`язання: - ТОВ «ВКФ «МІСТРАЛЬ» специфікації, ТТН, розрахункові документи згідно Договору поставки №М9/20. Встановлено, що термін дії Договору поставки №М9/20 закінчився, додаткова угода до зазначеного договору відсутня. Відсутні розрахункові документи згідно Договору про надання послуг №13/18 та Договору перевезення-вантажу автомобільним транспортом №АП-14/10; відсутній повний пакет документів щодо суборенди майданчика у 2023 році; -ТОВ «АМТГРУП» акти приймання-передачі; акти виконаних робіт та розрахункові документа надано не в повному обсязі; - ТОВ «ХОХВАНД» ТТН та розрахункові документи; - ТОВ «УКР-МЕТ АЛЬЯНС» ВН, акти приймання-передачі, ТТН та платіжні доручення надано не в повному обсязі; - ТОВ «БІЗНЕС МЕТАЛ ПЛЮС» акти приймання-передачі та платіжні доручення надано не в повному обсязі; - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РБСУРС» відсутній повний пакет документів.

Отже, правомірність та законність вказаного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд керується та виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/ не надані платником податку, який може/ які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. №1428).

Так, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Наказом ДПС України від 11.01.2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме:

01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;

05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних;

06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;

09 - відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.31 та 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України;

10 - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку;

15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів;

16 - наявність інформації щодо застосування до платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;

17 - наявність інформації щодо застосування до засновників/посадових осіб платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;

18 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З урахуванням викладеного, суд зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Щодо обставин, які передували винесенню контролюючим органом спірне рішення, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, вперше позивача включено до переліку ризикових підприємств 02.07.2024 за рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №29078.

Зі змісту витягу з протоколу відповідача №110 від 02.07.2024, вбачається, що за результатами аналізу інформаційних баз даних ДПС, у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у ході подальшого дослідження діяльності позивача, встановлено, що останній відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків за кодами: 06 -платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, згідно Довідника кодів податкової інформації, затвердженого наказом ДПС України від 11.01.2023 №17.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, звернув увагу Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Натомість, як встановлено судом вище, рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №29078 від 20.07.2024 прийняте не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

При цьому висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтувався на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосувалась не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Відтак, прийняття саме вказаного вище рішення, послугувало тому, що позивач був змушений подати до контролюючого органу Повідомлення №1 з поясненням щодо неризиковості його платника податку на додану вартість та надав документи, які на його думку мали бути достатніми для виключення його з переліку ризикових платників податку.

Проте 29.08.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області винесено спірне рішення №37609 за яким не виклчено з переліку ризикових платників податку та визнано таким, що й надалі відповідає критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку за такими ж кодами, а саме « 06» та « 12», згідно Довідника кодів податкової інформації, затвердженого наказом ДПС України від 11.01.2023 №17.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів цієї категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскарженого рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Таким чином, досліджуючи і надаючи оцінку змісту оскарженого рішення, суд зазначає, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Так, зокрема у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено здійснення операції з постачання за кодом УКТЗЕД 7204 двом контрагентам, а саме ТОВ «Укр-Мет Альянс» (код ЄДРПОУ 39621700) та ТОВ «Бізнес Метал Плюс» (код ЄДРПОУ 42514124), щодо яких прийнято рішення про включення до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (т.1 а.с.6-8).

Суд убачає, що код УКТЗЕД 7204 здійсненої операції відповідає виду економічної діяльності позивача КВЕД 46.77, що є основним.

Крім того, слід відмітити, що 11.01.2023 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року за № 1428, якою внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року, № 1165.

Зокрема, змінами до Порядку № 1165 змінено форми додатків до Порядку зупинення: 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», 6 «Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» та 7 «Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» шляхом зазначення у відповідних полях рішень детальної інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий 2 номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та запроваджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, який визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

Згідно з Довідником кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, вказані у спірному рішенні код 12 розшифровується як постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В цій справі застосування кодів 6 та 12 відповідачем належними та достатніми доказами не підтверджено.

Вказані висновки податкового органу про ризиковість контрагентів позивача сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків для платника податків, а віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Слід зазначити, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Вказаний підхід застосовано Європейським судом з прав людини, зокрема, у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), "Полторацький проти України" від 29.04.2003 р. (заява № 38812/97), де Суд дійшов висновку про правило "індивідуальної юридичної відповідальності", тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платником(ами) податків, які на думку податкового органу є ризиковими, суд оцінює критично.

В постанові Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №813/8791/14 вказано, що «…Колегія суддів зазначає, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить інформативний характер. Посилання контролюючого органу на акт за результатами невиїзної перевірки та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення таких актів будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган».

Норми податкового законодавства також не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зважаючи на викладене вище суд доходить висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про виключення його з переліку ризикових платників податку, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, відповідачем загалом приймалось два рішення про відповідністьпозивача критеріям ризиковості. Так, початковим рішенням було рішення №29078 від 02.07.2027, після якого прийнято спірне рішення №37609 від 29.08.2024, яке є предметом оскарження в даній справі.

Варто вказати на те, що положенням п.6 Положення №1165 «У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність» були внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. № 574, яка набрала чинності 08.07.2023.

Станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення №37609 від 29.08.2024, діяла вище вказана редакція п.6 Положення №1165 про втрату чинності попереднім рішенням про відповідність критеріям ризиковості у випадку прийняття нового рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Таким чином, при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення №37609 від 29.08.2024 попереднє рішення втратило чинність, адже це пряма вказівка імперативної норми п.6 Порядку №1165 і звертатися до суду з позовною заявою про скасування попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості немає необхідності, адже вони в силу прямої норми втратили чинність.

Відтак, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки зобов`язання виключити платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, так як ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржуваного рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією (т.1 а.с.22)

Зважаючи на задоволення позову, здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у загальній сумі 3028 гривень слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер» (вул. Кропивницького, буд.139, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 32508612) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №37609 від 29.08.2024 про відповідність ТОВ «Балкер» (ЄДРПОУ 32508612) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Кіровоградській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Балкер» (код ЄДРПОУ 32508612) з переліку ризикових платників податку.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер» судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК