Рішення

від 22.11.2024 по справі 380/16985/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 рокусправа № 380/16985/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «ЛЬВІВ-ЛЕКС КОРП» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

на розгляд суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «ЛЬВІВ-ЛЕКС КОРП» до Державної податкової служби України, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.07.2024 № 11440991/38457438.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що під час здійснення господарської діяльності, у позивача виникла необхідність реєстрації таблиці даних за кодом 43.39 Інші роботи із завершення будівництва. В липні 2024 року Позивач до Головного управління ДПС в Львівській області була направлена на реєстрацію таблиця даних платника податку на додану вартість разом із доданими документами та поясненнями. Однак, 18 липня 2024 року Позивач отримав від відповідача рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 11440991/38457438, з якого позивачу стало відомо, що відповідно до пункту 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, комісією центрального рівня прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 16.07.2024 за №9198262326, врахованої згідно з рішенням комісії від 16.07.2024 №11426160/38457438. Позивач не погоджується з даним рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим, відтак звернувся до суду з цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 12.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Комісією центрального рівня за результатами проведеного ґрунтовного аналізу діяльності платника, поданої ним податкової і іншої звітності встановлено, що товариством з 01.01.2023 по 16.07.2024 року (на дату прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку) реалізовано будівельних робіт (за кодом послуги згідно з ДКПП 43) на загальну суму 12,6 млн. грн. (в т. ч. ПДВ 1,2 млн. грн.), при цьому платником до бюджету всіх рівнів сплачено 0,3 млн. грн., з них ПДВ 164 тис. грн. Водночас зазначає, що зазначена таблиця даних платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «ЛЬВІВ-ЛЕКС КОРП» подана на реалізацію будівельно-монтажних робіт. Проте, платник податкові зобов`язання на здійснення зазначених послуг формує за рахунок нереалізованих придбаних товарів, зокрема, водостійкої акрилової фарби на 1,4 млн. грн., металевих конструкцій на 1,3 млн. грн., цементу на 0,6 млн. грн. тощо. Для здійснення господарської діяльності товариство відповідно до даних ІКС ДПС має офіс, склад та автомобіль. На підприємстві працює 5 осіб, зокрема, директор, виконроб-будівельник, 2 покрівельника будівельника, муляр та товариство залучає до виконання робіт, надання послуг субпідрядні організації (послуги самоскида, екскаватора, транспортні перевезення ґрунту вантажним самоскидом тощо). Проте, товариством до таблиці даних платника податку не надано інформації та/або документів по рахунку «Основні засоби» та складські документи для підтвердження наявності у платника основних засобів та матеріалів для виконання будівельномонтажних робіт. Крім того, за результатами аналізу Реєстру встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «ЛЬВІВ-ЛЕКС КОРП» протягом 2022-2024 років здійснювало операції з реалізації будівельних робіт, зокрема, влаштування та гідроізоляції покрівлі на об`єктах (за кодом послуги згідно з ДКПП 43.91) на загальну суму 1,8 млн. грн. (в т. ч. ПДВ 0,3 млн. грн.) ТОВ «Будівельна компанія «ПРЕСТИЖ БУДІНДУСТРІЯ» (код ЄДРПОУ 42217240), стосовно якого контролюючим органом згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято рішення (19.11.2020-31.05.2020, 31.05.2022) щодо відповідності критеріям ризиковості на підставі того, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування. Зважаючи на викладене вище, комісією центрального рівня, із врахуванням вимог чинного законодавства, колегіально прийнято рішення від 18.07.2024 № 11440991/38457438 про неврахування таблиці даних платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «ЛЬВІВ-ЛЕКС КОРП» за № 9198262326 на реалізацію будівельно-монтажних робіт на підставі того, що контролюючим органом отримано податкову інформацію, яка свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного; отримано податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: реалізації товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів за період 2023-2024 років.

В спростування наведених відповідачем доводів представником позивача подано відповідь на відзив. Вказує, що оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18 липня 2024 року №11440991/38457438 про неврахування таблиці даних Позивача прийнято з підстав «інше отримано податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного; отримано податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: реалізації товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів за період 2023-2024 років». Наголошує, що оскаржуване рішення від 18.07.2024 №11440991/38457438 не конкретизоване, та не містить детальної інформації, що не дає можливості встановити суті порушення та можливості його виправити позивачем

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «ЛЬВІВ-ЛЕКС КОРП» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 38457438.

Позивачем подано таблицю даних платника податку на додану вартість із поясненнями до таблиці даних платника податку на додану вартість.

Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України прийняла рішення від 18.07.2024 №11440991/38457438 про неврахування таблиці даних податку на додану вартість.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165) (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до п. 12 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою.

Згідно з п. 13 Порядку №1165 У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

У відповідності до п. 14 Порядку №1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Судом встановлено, що позивач подав таблицю даних платника податку на додану вартість із зазначенням кодів згідно з КВЕД, коди згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг товарів/послуг (придбання (отримання), ввезення на митну територію України, коди згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг товарів/послуг (постачання, подання).

Разом з таблицею позивачем подано пояснення, у якому наведено відомості щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видів діяльності, чисельність працівників підприємства, основних контрагентів, загальні суми сплачених податків. Також позивачем долучено пакет документів згідно з переліком додатків, вказаних у поясненні.

За результатами розгляду такої таблиці та пояснень комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.07.2024 №11440991/38457438.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення зазначено: «отримано податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного; отримано податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: реалізації товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів за період 2023-2024 років».

Оцінюючи таке рішення відповідача, суд виходить з того, що згідно з п. 17 Порядку №1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, згідно з вимогами вищенаведених норм, у рішенні має бути чітко зазначену підставу неврахування таблиці та інформацію, що зумовила прийняття такого рішення.

Втім, в оскаржуване рішення не містить чіткої причини його прийняття, детальної інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних, не містить пояснень як відносини з іншими суб`єктами господарювання, та з якими саме, впливають на прийняття чи не прийняття, врахування чи не врахування таблиці даних позивача.

Відповідачем не конкретизовано, яка інформація свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій, не зазначено посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, та на підстави, за яких така операція визнана ризиковою.

Щодо покликання на реалізацію товарів на ризикових контрагентів, то суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність ні за діяльність своїх контрагентів, ні за присвоєння контролюючим органом статусу ризикового платника ПДВ іншим суб`єктам господарювання. Твердження контролюючого органу про те, що господарські правовідносини позивача з ризиковим платником податків можуть означати його участь у схемах ухилення від оподаткування та розповсюдження ймовірного схемного кредиту не підтверджено жодними доказами. Більше того, така позиція відповідача повністю суперечить презумпції добросовісності платника податків.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Твердження, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє, оскільки такі не було покладено в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22.

Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного рішення, а відтак про наявність підстав для його скасування.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність прийнятого ним рішення.

Втім, відповідачем не наведено жодних доводів, що свідчили б про правомірність рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14.09.2023 №9528986/32484728.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «ЛЬВІВ-ЛЕКС КОРП» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.07.2024 № 11440991/38457438.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «ЛЬВІВ-ЛЕКС КОРП» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «ЛЬВІВ-ЛЕКС КОРП» (79007, м. Львів, вул. Технічна, 10/6; ЄДРПОУ 38457438).

Відповідач Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8; код ЄДРПОУ 43005393).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна