Рішення

від 25.11.2024 по справі 380/10756/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 рокусправа № 380/10756/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати припис Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 22.04.2024 №ЗХ/ЛВ/10090/086/П.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 09.04.2024 по 22.04.2024 Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин, оформлення трудових договорів щодо суб`єкта господарювання - Громадська організація «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України»

Позивач стверджує, що відповідач порушив процедуру проведення перевірки, а саме посадові особи відповідача не пред`явили та не надали позивачу свої посвідчення, документи, що стали підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). На усну вимогу 09 квітня 2024 не надано документи, що стали підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Позивач звертає увагу, що відповідач порушив ч. 4 ст. 6 ЗУ від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», встановив строк проведення заходу державного нагляду (контролю) 10 робочих днів - з 09.04.2024 по 22.04.2024, а не 2 робочі дні.

Позивач вказує, що акт від 22.04.2024 № ЗХ/ЛВ/10090/086 не був наданий позивачу до підписання в останній день перевірки 22.04.2024, а отже, позивача був позбавлений права на надання зауважень.

Позивач наполягає, що за усною вимогою державного інспектора на огляд фактично надано 16 договорів цивільно-правового характеру, що не є типовими, бо передбачають конкретні і різні послуги згідно технічного завдання. Також надано акти про надання послуг, що є їх невід`ємними частинами та протоколи узгодження договірної ціни.

Позивач стверджує, що у нього немає обов`язку укладати трудові договори з зазначеними у акті фізичними особами; просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, вказав, що посадовими особами міжрегіонального управління, відповідно до наказу №124/ЗХ-ЗК від 08 квітня 2024 року, направлення №ЗХ/1/5632-24 від 08 квітня 2024 року та погодження на проведення перевірки від 29 березня 2024 року (вих. № ЦА-1647/1/2.4.1-24а), у присутності голови ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» ОСОБА_1 у період з 09 квітня 2024 року по 22 квітня 2024 року проведено позапланову перевірку в ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» на предмет додержання вимог законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин, оформлення трудових договорів. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» уповноваженими особами міжрегіонального управління складено акт від 22 квітня 2024 року №ЗХ/ ЛВ/10090/086, яким зафіксовано порушення вимог законодавства про працю. У зв`язку з цим інспектором праці було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗХ/ЛВ/10090/086/П від 22 квітня 2024 року, яким зобов`язано голову ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» усунути порушення вимог частини першої статті 21 та частини четвертої статті 24 КЗпП України, а також забезпечити додержання норм законодавства про працю.

Відповідач стверджує, що посадовими особами міжрегіонального управління під час перевірки були надані голові ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» ОСОБА_1 направлення на проведення позапланової перевірки від 08.04.2024 №ЗХ/1/5632-24, що підтверджується його власноручним підписом і печаткою організації та пред`явлено посвідчення. Позивач був обізнаний про строки проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з 09 квітня 2024 року по 22 квітня 2024 року, оскільки саме такий строк зазначений у направленні на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 08 квітня 2024 року №ЗХ/1/5632-24.

Відповідач наполягає, що у позивача були всі підстави та можливості для реалізації свого права на подання зауважень чи заперечень до акту від 22 квітня 2024 року після завершення такої перевірки (22 квітня 2024 року), проте позивач не скористався цим правом та не надав жодних письмових пояснень, зауважень чи заперечень ні під час перевірки, ні після її завершення.

Відповідач вказує, що у позивача має місце допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач вважає, що припис про усунення виявлених порушень від 22 квітня 2024 року №ЗХ/ЛВ/10090/086/П є правомірним та законним, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Посадовими особами Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, відповідно до наказу №124/ЗХ-ЗК від 08.04.2024, направлення №ЗХ/1/5632-24 від 08.04.2024, в період з 09.04.2024 до 22.04.2024 проведено позапланову перевірку в ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» на предмет додержання вимог законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин, оформлення трудових договорів.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» складено акт від 22 квітня 2024 року №ЗХ/ ЛВ/10090/086 (далі акт), яким зафіксовано порушення вимог законодавства про працю, а саме допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі висновків акту Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗХ/ЛВ/10090/086/П від 22.04.2024, яким зобов`язано голову ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» усунути наведені у ньому порушення вимог частини першої статті 21 та частини четвертої статті 24 КЗпП України та надати відповідачу письмове повідомлення про виконання припису з долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування.

Не погодившись з цим приписом позивач звернувся до суду.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.4 ст.5 Закону №877-V строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно п.5 ст. 7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №823), який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки.

У пункті 5 Порядку №823 наведені підстави для проведення інспекційних відвідувань, зокрема: 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Пунктами 6 - 9 Порядку №823 передбачено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

У разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях інспектором праці можуть залучатися (за згодою об`єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об`єднань, члени яких працюють на об`єкті відвідування, організацій роботодавців та їх об`єднань, державних органів.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Згідно з пунктами 16 - 19 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

За правилами пунктів 20 - 22 Порядку №823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

Відповідно до пунктів 24, 25 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Пунктом 26 Порядку №823 передбачено, що припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці. Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці. Скарга розглядається у 30-денний строк після дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. На час розгляду скарги рішенням керівника або заступника органу контролю проведення інспекційного відвідування зупиняється. За результатами розгляду скарг приписи, вимоги інспектора праці можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

З приводу покликання позивача на порушення процедури проведення заходу державного контролю суд встановив наступне.

Згідно матеріалів справи голова Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» Семерак І.Я. був ознайомлений до початку проведення заходу контролю (09.04.2024) з направленням на перевірку та листом погодженням на її проведення; також інспектори, які проводили перевірку пред`явили представнику позивача посвідчення, що засвідчено підписом у направленні на проведення заходу державного контролю ОСОБА_1 (а.с. 79). Згідно акту, захід державного контролю проведений у присутності керівника позивача, який у свою чергу надав відповідні документи для його проведення.

Щодо порушення строку проведення заходу контролю, то позивач не обґрунтував, що він належить до суб`єктів малого підприємництва. Інспекційне відвідування проведено у строк 10 робочих днів.

Отже, покликання позивача на порушення порядку проведення інспекційного відвідування спростовані матеріалами справи.

Щодо встановлених порушень за результатами заходу державного контролю суд враховує таке.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, від 13.06.2019 у справі № 815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Разом з тим, взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено устатті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу наведених норм, видно, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності.

За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 127/21595/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, від 29.08.2017 у справі №587/1714/17, від 26.09.2018 у справі №822/723/17, від 13.06.2019 у справі №1840/2507/18, від 08.10.2018 у справі №553/954/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, 13.06.2019 у справі № 815/954/18, від 24.10.2019 у справі № 804/6962/17.

Цивільно-правовий договір може укладатись для задоволення потреб суб`єкта господарювання, не пов`язаних із діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, спрямованою на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 2040/5412/18.

Таким чином, трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт (даний обсяг роботи відсутній в наданих позивачем цивільно-правових договорах). Тобто предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Як видно з матеріалів справи, під час інспекційного відвідування щодо додержання законодавства у сфері праці в ГО «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» встановлено таке. В ході проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин для огляду було надано типові договори цивільно-правового характеру укладені у 2024 році між організацією, в особі голови організації Семерака І.Я., який діє на підставі положення (у договорах та надалі Замовник), та фізичними особами (у договорах та надалі Виконавці).

Відповідно до інформаційної довідки (вих №52 від 09.04.2024 №3-ВК), виданої головою ГО «Львівської обласної організації товариства Червоною Хреста України» (далі Організація) станом на 10.04.2024 в штаті Організації перебувало в трудових відносинах три штатних працівника.

При огляді представлених організацією договорів встановлено, що предметом даних договорів є виконання трудових функцій (обов`язків), які передбачені під час роботи за конкретною професією (посадою), шо визначена Класифікатором професій посад робіт ДК 003:2010, зокрема «Менеджер проектів» (код КП-1499). «Економіст з фінансової роботи» (код КП-2441.2), «Юрисконсульт» (код КП-2429), «Завідувач складу» (код К11-1226.2), «Керівник проектів та програм» (код КП-1238). «Бухгалтер» (код КП-3433), «Інструктор з надання першої допомоги» (код КП-5132), «Фахівець із соціальної роботи» (код КП-2446.2), «Економіст з планування» (код КП-2441.2). Окрім цього, систематично (один раз па місяць) незалежно від об`єму виконаних робіт, Виконавці за договорами отримують винагороду у сталому розмірі. Згідно пункту 3.2. договору оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування коштів за виконанні роботи на розрахунковий або картковий рахунок виставлений Виконавцем у цьому договорі. В договорах зазначено, який саме процес праці потрібно періодично виконати Виконавцю, та який, в свою чергу, не передбачає будь-якого кінцевого результату та щомісячно підлягає сталій оплаті зі сторони Замовника. При ньому, спосіб визначення ціни (суми) винагороди за виконання тих чи інших робіт (послуг) договором не обумовлено.

Пунктом 2.6. договорів передбачено, що Організація може надавати сприяння Виконавцюшляхом надання йому майна Організації (відповідних інструментів, обладнання, матеріалів, спеціальних засобів захисту, спорядження, уніформи тощо). Сприяння надається безоплатно в інтересах Виконавця для прискорення та підвищення якості виконання послуг за цим договором. Засоби сприяння поділяються на дві категорії: такі що підлягають поверненню та такі, що не повертаються організації. Приймання - передача засобів сприяння для надання за договором здійснюється за актом приймання передачі, який підписується обома Сторонами цього договору та в якому зазначається про обов`язковість повернення таких засобів або про відсутність такого обов`язку. Користування будь-яким майном одержаним від Організації можливе лише під час та у зв`язку із наданням послуг за цим Договором.

Враховуючи наведене вище, праця за цими Договорами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності Організації з систематичним виконанням трудових функцій відповідно до визначеного виду виконуваної роботи.

Цими цивільно-правовими договорами не встановлено обсягу виконуваної роботи (наданих послуг) у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що підлягають відображенню в актах прийняття виконаних робіт, відсутній перелік завдань роботи, її видів, кількісних та якісних характеристик. Роботи (послуги) працівниками виконувались (надавались) обладнанням, яке перебуває у власності організації, замовник контролював процес надання послуг (виконання робіт), що не відповідає ознакам, характерним цивільно-правовому договору.

Суд звертає увагу на те, що у договорах немає конкретного переліку робіт (наданих послуг), а вказано лише загальне визначення послуг, які надаються в рамках відповідних договорів (зазначено загальний перелік робіт, які повинні виконувати відповідні працівники).

У постанові від 23.09.2021 у справі № 280/1379/19, Верховний Суд зазначив, що основною та визначальною ознакою цивільно-правового договору, який відрізняє його від трудового, є те, що він визначає результат наданих послуг, який підлягає вимірюванню в конкретних фізичних величинах. У цьому випадку суб`єкт господарювання, укладаючи цивільно-правові договори, узагалі не визначив конкретний перелік робіт, які повинна була виконати особа за цивільно-правовим договором, а лише зазначило загальне визначення робіт з покосу трави та бур`янів на об`єктах, наданих замовником.

Дослідивши долучені до справи копії договорів цивільно-правового характеру, суд встановив, що їх предметом є процес праці, що є ознакою трудових відносин та суперечить природі договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Предметом наданих договорів є фактично праця працівника щодо здійснення та забезпечення трудової функції в діяльності організації.

Відтак, суд висновує, що представлені інспекторам під час проведення заходу державного контролю угоди, які укладені позивачем з наведеними у акті фізичними особами не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом, що є характерним для трудових функцій.

Отже, висновки акту про те, що у позивача має місце допуск зазначених у акті та оскаржуваному приписі працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані позивачем.

З огляду на фактичні обставини справи, наведені доводи та аргументи, суд не встановив підстав для скасування оскаржуваного припису Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 22.04.2024 №ЗХ/ЛВ/10090/086/П.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати згідно ст. 139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» (адреса: 79052, м. Львів, вул. Широка, 81А, ЄДРПОУ: 02940262) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (адреса: 79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, ЄДРПОУ: 44778105) про визнання протиправним та скасування припису.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна