Ухвала

від 25.11.2024 по справі 380/20723/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2024 рокусправа № 380/20723/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про заборону в`їзду в Україну від 09 серпня 2022 року, яким заборонено громадянинові ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзд в Україну строком на 5 років, до 09 серпня 2027 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про заборону в`їзду в Україну від 15 листопада 2022 року № 735, яким заборонено громадянинові ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзд в Україну строком на 3 роки, до 15 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 14.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень було залишено без руху.

24.10.2024 до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 78877) в частині сплати судового збору.

Ухвалою від 28.10.2024 суддя відкрила спрощене позовне провадження у справі і вирішила розглядати таку без виклику сторін.

11.11.2024 за вх. № 83288 відповідач подав суду клопотання про залишення позову без розгляду. На обґрунтування своїх вимог покликається на те, що за приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо жодна сторона не звернулася до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому вжиття конструкції повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Представник позивача у заяві про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, долученій до позову, вказує на те, що позивач дізнався про заборону в`їзду в Україну 28.10.2023 «Спрацювання бази даних 1.1, індекс «Д» заборона в`їзду в Україну» у зв`язку з відмовою в перетині державного кордону України згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 . 29.01.2024 позивач уклав договір про надання правової допомоги, на виконання якого було подано ряд адвокатських запитів: 31.01.2024 до ДПС України, 19.03.2024 до ДМС України, 21.05.2024 до ГУ ДМС у Львівській області, 10.07.2024 до ГУ ДМС у Львівській області. Між датами подачі адвокатських запитів досить значний проміжок часу, що свідчить, ймовірно, про затягування часу зі сторони представника позивача. Отже, з 28.10.2023 позивач чітко усвідомлював про наявність у нього заборони в`їзду в Україну, проте договір про надання правової допомоги уклав аж 29.01.2024. Такі дії свідчать про пасивну поведінку як зі сторони позивача, так і зі сторони представника позивача, оскільки неналежним чином використовують визначені законом процесуальні права та виконують процесуальні обов`язки. Отже, процесуальний строк на звернення до адміністративного суду з боку позивача є пропущеним. Більше того, відповідач звертає увагу суду, що позивач вже звертався до Львівського окружного адміністративного суду (справа № 380/17619/24), однак, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві. Довідка щодо фактичного проходження громадянином військової служби НОМЕР_1 , де зазначено, що позивач проходив військову службу з 05.10.2022 по 02.10.2023, не є поважною причиною пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду в даному випадку, оскільки позивач дізнався про заборону в`їзду 28.10.2023, що є датою, яка не входить в строк проходження військової служби. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Відтак, відповідач просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 неповажними та відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку. А у зв`язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду залишити позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частина 2 ст. 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

У п. 570 рішення у справі "ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії" Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) визначив термін давності, як передбачене законом право порушника не піддаватися попередженню або суду після закінчення певного терміну після здійснення правопорушення. Як зазначив ЄСПЛ, строки давності, які характерні для національних правових систем Держав-учасниць, відповідають декільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Інакше кажучи, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, Європейський суд з прав людини сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до постанови Верховного суду у справі № 240/27663/23 від 21.02.2024 для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відповідно до ч. 6 ст. 161 частини 6 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Предметом позову в цій справі є визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про заборону в`їзду в Україну від 09.08.2022, яким заборонено громадянину ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзд в Україну строком на 5 років, до 09.08.2027 та про заборону в`їзду в Україну від 15.11.2022 № 735, яким заборонено громадянинові Азербайджану ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзд в Україну строком на 3 роки, до 15.11.2025.

Як вже було вказано вище, відлік строків для звернення до суду з метою реалізації права на захист розпочинається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Про порушення свої прав позивач достеменно дізнався з рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 28.10.2023, яке отримав наручно, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 про отримання примірника рішення.

Однак, як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції на позовній заяві, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом лише 08.10.2024. Тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Більше того, з долучених до матеріалів справи додатків до позову вбачається, що адвокатським об`єднанням «Феміда Груп» 31.01.2024 подавався адвокатський запит, на який Головним центром обробки інформації державної прикордонної служби України було надано відповідь 02.02.2024 щодо підстав заборони в`їзду в Україну громадянину ОСОБА_2 та в якій перелічені прийняті щодо останнього рішення Головного управління ДМС у Львівській області.

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом 08.10.2024 пропустив строк звернення до суду.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п. 1 ст. 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження в адміністративній справі.

Позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 161, 171, 240, 250, 255, 256, 294 КАС України, суд

у х в а л и л а :

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна