МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2024 р. № 400/2365/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., за участю секретаря судових засідань Шакіної А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні, з застосуванням системи відео конференцзв`язку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА"АГРО-ДІЛО", вул. Садова, 1, оф.206, м.Миколаїв,54001,вул. Шевченка, 59 А,оф.203, м. Миколаїв,54001
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2023 № 552214290704, № 552014290704,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області з вимогами Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №352214290704 від 21.07.2023 за формою «В1», яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 168 671,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 42 167,75 грн. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 552014290704 від 21.07.2023 за формою «В 4», яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 671 680,00 грн.
Позовні вимоги товариство обґрунтувало тим, що не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, в яких ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» висловило свою незгоду з твердженнями контролюючого органу про допущені порушення податкового законодавства та зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував у відзиві. Вважає, що податкові повідомлення - рішення винесені на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 29.06.2023 №5140/14-29-07- 04/36384300, з урахуванням відповіді на заперечення від 18.07.2023 №17722/6/14-29- 07-04-02 та рішення про результати скарги від 20.10.2023 року № 31538/6/99-00-06-01-04-06 є таким, що не підлягає скасуванню. Правова позиція полягає в тому, що Позивачем в ході перевірки не доведено необхідності та доцільності залучення сторонньої сільськогосподарської техніки у контрагента при наявності власної техніки. З огляду на це, відповідач вказує, що перевіркою не підтверджено факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом під час надання послуг оренди сільськогосподарської техніки.
Позивач надав додаткові пояснення по справі, зазначив, що під час проведення перевірки позивач звернув увагу працівників контролюючого органу на те, що залучення у контрагента ТОВ «ГРАД-ДЕ АГРО» колісного трактору з екіпажем для посіву ріпака на умовах оренди обумовлено технічними властивостями техніки, яка необхідна для посіву ріпака. Крім того, наявна у позивача колісна техніка, враховуючи технологічні особливості посіву та вирощування насіння ріпака, не призначена для посіву даної сільськогосподарської культури. Додатково позивач наголошував на тому, що значна кількість сільськогосподарської техніки частково знищена та не підлягає ремонту та використанню внаслідок тимчасової окупації населених пунктів Миколаївської області, на території яких відбувались активні бойові дії. В ході проведення перевірки позивач надав контролюючому органу первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з контрагентом ТОВ «ГРАД-ДЕ АГРО» (договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, акти надання послуг, акти списання витрат насіння і садівного матеріалу, листи тракториста-машиніста тощо), які підтверджують зміст та реальність господарських взаємовідносин позивача з контрагентом в рамках укладеного Договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 28.02.2023 №28022023. Використання орендованої с/г техніки з екіпажем відповідало діловій меті товариства з огляду на економічну доцільність проведення даної господарської операції з контрагентом. Доводи відповідача про неможливість засіяти протягом дня 144 га полів повністю спростовуються даними з системи «Агроконтроль», які доводять можливість та реальність виконання робіт в строки та обсягах, наведених в листах тракториста-машиніста.
Суд розглянув справу у відкритому судовому засіданні за участю сторін, в режимі відео конференції. У судовому засіданні представники сторін, підтримали власні позиції викладені у процесуальних заявах по суті справи.
Суд дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, та встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» зареєстровано юридичною особою 03.02.2009. Основним видом діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Товариство є сільськогосподарським товаровиробником та зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Головним управління ДПС у Миколаївській проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету.
За наслідками проведеної перевірки було складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларування за квітень2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету від 29.06.2023 №5140/14-29-07-04/36384300.
Вказаною перевіркою було встановлено, що позивачем було допущено порушення: п.198.1, п. 198.3 ст. 198. п. 200.1, абз. б) п. 200.4 ст. 200, з урахуванням пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, в результаті чого товариством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2023 року на суму 168 671 гри.; п. 200.1, абз. б) п. 200.4. ст.200, п.п. 69.29 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за квітень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на суму 72 112 грн.; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198. п. 200.1. абз. в) п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки товариством завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 671 680 грн.
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, позивачем подано заперечення на акт перевірки № 215633/6 від 04.07.2023, в яких позивач висловив свою незгоду з твердженнями контролюючого органу про допущені порушення податкового законодавства та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за період виникнення від`ємного значення за квітень 2023 року.
18.07.2023 за результатами розгляду поданих заперечень, ГУ ДПС у Миколаївські області листом від №17722/6/14-29-07-04-02 повідомило позивача про залишення висновків акту перевірки без змін, оскільки, на думку контролюючого органу, твердження, по викладені в запереченнях, не спростовують висновків акту перевірки.
На підставі акта перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №552214290704 від 21.07.2023 за формою «В1», яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 168 671,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмір 42 167,75 грн. ;
№ 552014290704 від 21.07.2023 за формою «В4», яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 671 680,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи суть порушень встановлених Відповідачем полягає в наступному:
1. ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" не доведено, доцільність використання послуг, наданих ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» в господарській діяльності платника податків та яким чином вони вплинули на розвиток фінансово-господарської діяльності підприємства, яка повинна бути спрямована на отримання прибутку, ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" сформовано суму податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» за нереальними операціями з придбання послуг, оскільки не підтверджено факт здійснення вищенаведених послуг та використання їх у господарській діяльності платника, відсутня економічна доцільність проведення даних господарських операцій, внаслідок чого на порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.п.в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за квітень 2023 року у розмірі 64 944 гривень;
2. Позивачем не підтверджено факт здійснення господарських операцій по взаємовідносин з ТОВ «ГРАНДЕ-ДЕ-АГРО», з огляду на економічну недоцільність залучення сторонньої техніки з екіпажем при наявності власної с/г техніки та агрегатів для здійснення с/г робіт (посів ріпаку), за наявності власних виробничих потужностей та техніки;
3. Не дотримання ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, завищення суми податкового кредиту зазначеної в рядках 16 та 17 Декларації з ПДВ за квітень 2023 року, відповідно до завищення суми в рядку 21 Декларації з ПДВ за квітень 2023 року, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Завищення ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2023 року на суму ПДВ 606 736 грн. (ряд.16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду») та відповідно, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Судом досліджено спірні правовідносини з наданням оцінки по кожному конкретному встановленому Відповідачем порушенню.
Загалом, спірні правовідносини врегульовано наступними нормами діючого на момент виникнення правовідносин законодавства України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо порушення ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за квітень 2023 року у розмірі 64 944 гривень судом встановлено таке.
Спірні правовідносини врегульовано наступними норами законодавства України.
Як передбачено ст. 198 п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст. 200 п. 200.1. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з ст. 200 п. 200.4. пп. "в" ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження).
Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі Закон №996-ХІV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону №996-ХІV первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Відповідач зазначив, що акту приймання-передачі наданих послуг №58 від 30.04.2023 року по договору від 01.07.2022 №0107/13 з ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП», загальна сума за послуги становить 389 664 грн. (в т.ч. ПДВ 64 944 грн.). За умовами договору, акт повинен бути складений не пізніше останнього робочого дня кварталу, в якому надавались послуги.
Відповідач при перевірці, дійшов висновку, що акт приймання-передачі наданих послуг та звіт-розшифровка, який надано до акта не розкривають суті таких послуг, зміст послуг визначено лише загальними фразами, не зазначено які саме документи та електронні файли були підготовлені та як передавались працівникам підприємства, хто з працівників суб`єкта господарювання перевіряв якість виконаних робіт та яким чином.
В наданому до перевірки звіті - розшифровці до акта приймання-передачі послуг від 30.04.2023 №58 не вказано жодного документа, що підтверджує факт здійснення даних послуг. Також посилається на те, що в жодному документі, наданому до перевірки не зазначено конкретного фахівця, який несе основну відповідальність за виконання заявок, розгляд пропозицій, коригування Замовника щодо надання відповідного виду послуг (п.2.2 Договору). Ставить під сумнів необхідність і доцільність укладення такого договору, оскільки на підприємстві ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО", згідно зі штатним розписом працюють із загальним фондом заробітної плати 305 130 грн.: заступник директора по юридичним та земельним питанням, начальник виробництва, менеджера з логістики, головний бухгалтер та бухгалтера, економіст, юрисконсульт, головний інженер з окладом, інженер, головний агроном, 4 агрономи, інженер з комп`ютерних систем, фахівець по роботі з персоналом, фахівець з питань по аналізу ризиків. Також посилається на те, що пункт 3.1 Договору від 01.07.2022 №0107/13 визначає, що не є замовниками послуг Виконавця пов`язані із Замовником особи (учасники товариства, директори, посадові особи або пов`язані компанії будь-якого суб`єкта окремі члени асоціації виробників і дилерів або учасники/партнери у товаристві чи спільному підприємстві, тощо). Відповідно до ІКС "Податковий блок" встановлено, що директором та головним бухгалтером ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» є ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), який є також директором ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО", тобто юридичні особи є пов`язаними компаніями, взаємовідносини ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» з ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" здійснювались на межі виникнення конфлікту інтересів, існувала суперечність між приватними інтересами фахівців/працівників, оскільки ОСОБА_1 є посадовою особою на обох підприємствах і може впливати на прийняття управлінського рішення.
Суд зазначає, що при встановленні фактів порушень Відповідачем діюче законодавство України вимагає від відповідача дотримання наступних вимог.
Згідно з п.п. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України, порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 ПК України.
Одночасно, наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків (далі - Порядок №727), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.10.2015 №1300/27745), згідно з абз. 4, 5 розділу II якого в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі Договору про надання послуг з адміністрування від 01.07.2022 №0107/13, укладеного між ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» (замовник) та ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» (виконавець), останній зобов`язується надавати замовнику послуги, які полягають в адмініструванні господарської діяльності замовника, а замовник зобов`язується приймати та сплачувати надані послуги. Перелік послуг, які надаються виконавцем замовнику визначений в додатках №№1-13 до вказаного Договору, які є його невід`ємними частинами.
Відповідно до Додаткової угоди від 01.10.2022 до Договору про надання послуг з адміністрування від 01.07.2022 №0107/13, статтю 10 Договору викладено в наступній редакції: « 10.2. Оплата послуг проводиться на підставі акту приймання-передачі наданих послуг та відповідних рахунків, виставлених виконавцем в останній день місяця. Виконавець надає замовнику акт приймання-передачі послуг щомісяця, не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому надавались послуги. Замовник зобов`язаний протягом 3-х робочих днів розглянути та підписати акт приймання-передачі послуг з наступним переданням одного примірника Акту приймання-передачі послуг виконавцю».
В рамках господарських взаємовідносин, в період, що перевірявся ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» надало ТОВ «АТФ «АГРО - ДІЛО » послуги з адміністрування господарської діяльності, що підтверджується підписаним між сторонами відповідними актами приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2022 №131, від 30.10.2022 №140, від 30.11.2022 №158, від 31.12.2022 №175. від 31.01.2023 №2, від 28.02.2023 №18 та від 31.03.2023 №,36 виписаних на адресу ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО".
Детальний перелік наданих виконавцем послуг визначено в звітах-розшифровці до вказаних актів приймання-передачі наданих послуг. В кожному конкретному звіті чітко зазначено період (місяць), за який виконавцем були надані відповідні послуги замовнику. Жодна норма укладеного договору не встановлює обов`язку для виконавця зазначати конкретну назву документа чи електронного файлу, які підготовлені виконавцем на замовлення замовника, визначати конкретного фахівця, відповідального за контроль якості виконання заявок, розгляд пропозицій, коригування замовника щодо надання відповідного виду послуг. Визначення конкретного виконавця та особи, яка контролює якість виконуваних послуг, є правом виконавця, яке він використовує на власний розсуд в ході надання послуг з адміністрування господарської діяльності. Незалежно від визначення конкретного фахівця за відповідний напрям роботи, відповідальним за кінцевий результат надання послуг перед замовником залишається виконавець.
Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Така правова позиція підтверджена в рішеннях Верховного Суду (постанови від 12.02.2020 по справі №813/3577/13-а, від 20 березня 2020 року у справі №560/3956/18; від 2 квітня 2020 року по справі №160/93/19, від 15 квітня 2020 року по справі №240/5420/18; від 02 липня 2020 року по справі № 560/711/19).
Весь перелік документів, наданий ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» в ході проведення перевірки (договір, акт надання послуг, звіт - розшифровка до акту надання послуг, платіжні інструкції) об`єктивно підтверджує та доводить факт реальності господарської операції з ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» по наданню послуг з адмініструванню. Зазначені послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, носять реальний характер, спрямовані на фактичний рух активів та відповідають принципу економічної доцільності.
Суд встановив, що відповідач належним чином не обґрунтував наявність підстав фактичного не здійснення операцій між ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» та його контрагентом, не надав належних і допустимих доказів того, що зміст укладеного між ними правочину не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів, або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування.
Твердження контролюючого органу про те, що оскільки надані до перевірки документи не можуть свідчити про фактичне здійснення господарських операцій, неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах з надання послуг підприємством ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» за період з вересня 2022 року по березень 2023 року на адресу ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО", є безпідставними та помилковими, спростовуються дійсними обставинами господарських відносин та складеними за їх результатами первинними документами з дотриманням чинного законодавства.
Суд вказує, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо нереальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку перевіряючи не було доведено. Працівниками контролюючого органу не було беззаперечно та об`єктивно доведено факту нереальності господарської операції між позивачем та ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» щодо придбання добрив, насіння соняшника та ярого ріпаку. Висновки перевіряючих про нереальність вказаної господарської операції ґрунтуються на інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також на податковій інформації, однак зазначена інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального законодавства. Висновки в акті перевірки стосовно господарської операції між ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» та ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП», базуються та фактично стосуються не позивача, у якого проводилась перевірки, а його контрагента, що, не може бути поставлено в провину позивача, який надав до перевірки всі необхідні документи для підтвердження господарської операції.
Висновки фахівців контролюючого органу про нереальність та безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» та завищення податкового кредиту податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2023 року на суму ПДВ 64,994 грн., за рахунок не підтвердження операцій з контрагентом спростовуються сукупністю належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку, які були надані під час проведення перевірки та містяться в матеріалах справи.
Таким чином, судом встановлено відсутність порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.п.в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» щодо завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за квітень 2023 року у розмірі 64 944 гривень.
Щодо не дотримання ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, завищення суми податкового кредиту зазначеної в рядках 16 та 17 Декларації з ПДВ за квітень 2023 року, відповідно до завищення суми в рядку 21 Декларації з ПДВ за квітень 2023 року, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Завищення ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2023 року на суму ПДВ 606 736 грн. (ряд.16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду») та відповідно, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки встановлено, що на порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п.п.в) п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся за квітень 2023 року на суму 606 736 гривень.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних ті електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених ПК України випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Верховним Судом у постанові від 25.04.2023 по справі № 520/3328/2020 наведено правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19, відповідно до якої Верховний Суд, застосувавши норми підпунктів 17.1.6, 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 58.1 статті 58, пунктів 86.1, 86.7, 86.8 статті 86 ПК України, дійшов висновку, що акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Доводи, судження, інформація акту перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення. яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.
Згідно позиції Верховного Суду також зазначив, що сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання нього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта. Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, безпосередньо висновки акту від 31.05.2023 №4007/14-29-07-04/36384300 про результати документальної перевірки ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, не створює правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав підприємства, крім виникнення права на подання заперечень до акта.
Відповідно до п.п. 5 н. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II ПК України.
Положеннями п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПК України та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено па контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 стані 54 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошової зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Разом з тим. згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючий органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків вважає що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПК України або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Згідно з п. 56.15 ст. 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї етапі, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Так, зокрема, за висновками акту перевірки 31.05.2023 №4007/14-29-07-04/36384300), з урахуванням відповіді про розгляд заперечень встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст. 198. п.200.1, п.п. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 606 736 грн., внаслідок завищення показника по рядку 19 Декларації.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення №447814290704 від 27.06.2023 за формою В4, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового кредиту) на суму 606 736 грн.
Позивач оскаржив ППР №44781429(1704 від 27.06.2023 за формою В4, тому визначене контролюючим органом податкове зобов`язання за попередній період є неузгодженим.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.24 №400/2114/24 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 447814290704 від 27.06.2023 за формою «В4»,
Відповідно до правової позиції, підтриманої Верховним судом у постанові від 12.07.2023 у справі №320/14037/21, у якій Верховний суд наголосив, що «права та обов`язки платника податків щодо сплати податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, виникають лише після закінчення процедури адміністративного та судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування такого грошового зобов`язання та його узгодження.
При цьому, податкове законодавство не містить заборони на декларування від`ємного значення та включення в повному обсязі такого від`ємного значення податкового кредиту в наступному податковому періоді з підстав неврахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов`язкових до закінчення процедурі оскарження рішення контролюючого органу, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість».
Зважаючи на викладене, висновки контролюючого органу в акті перевірки щодо завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ на 606 736 грн. є передчасними та безпідставними.
З урахуванням вищенаведеного, прийняте відповідачем податкове повідомлення- рішення № 552014290704 від 21.07.2023 за формою «В4», яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми 1ІДВ у розмірі 671 680,00 гри., є протиправним та підлягає скасуванню
Щодо встановленого актом перевірки порушення ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» п.198.1, п.198.3 ст.198, п. б) п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, та завищення суми від`ємного значення ПДВ по рядках 16, 19 Декларації за квітень 2023 року, що в свою чергу призвело до завищення бюджетного відшкодування за квітень 2023 року на суму 167 463 гривень, судом встановлено таке.
Під час перевірки Відповідачем досліджено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 28.02.2023 №28022023, укладений ТОВ "АТФ "АГРОДІЛО" (Орендар) з ТОВ "ГРАНД-ДЕ-АГРО" (код за ЄДРПОУ 41425029) (Орендодавець), відповідно до якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування Трактор колісний CHALLENGER MT685D, 2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун №Z НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 та сівалка HORSCH, модель Pronto, 6, а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування сільськогосподарську техніку під керуванням екіпажу Орендодавця і сплачувати орендну плату. Додатком №1 до Договору визначено тариф на обробку ґрунту технікою (посів), що передана в оренду, який складає 1 400 грн. з ПДВ за 1га. Перевіркою встановлено, що в березні 2023 року відповідно до актів списання витрат насіння і садивного матеріалу з рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» у виробництво (рах. 2311 «Основне виробництво рослинництво») списано насіння ріпаку у кількості 1957,17 кг на 717,7 гектар). Під час перевірки також досліджено інспектором листи тракториста-машиніста, та Відповідачем в акті зауважено, що в них не зазначено термін роботи машиніста-тракториста, що унеможливлює встановити фактично відпрацьовану ним кількість годин, зазначено лише одну особу ОСОБА_2 , який є директором ТОВ «ГРАНД-ДЕ-АГРО». На підставі виявлених в інтеренет мережі технічних характеристик трактора колісного CHALLENGER MT685D, з сівалкою HORSCH, модель Pronto, 6 можливо засіяти близько 8 га за 1 годину роботи. Відповідач з огляду на те, що робочий день складає вісім годин, зробив висновок, що даний обсяг робіт виконати було неможливо, оскільки за один робочий день можливо засіяти не більше 64 га (8*8), а не понад 100 га, а саме: за 16.03.2023 - 144,3 га, за 17.03.2023 - 144,2 га, за 18.03.2023 - 143,1 га, за 19.03.2023 - 147,7 га. Крім того, Відповідач послався на наявність у Позивача власної колісної техніки (трактори) у кількості понад 10 шт., сівалки та 15 штатних одиниць трактористів.
Сума ПДВ у розмірі 167 463,33 грн. по податковій накладній від 23.03.2023 №1, включена до складу податкового кредиту по р.16 Декларації з ПДВ за квітень 2023 року в загальній сумі від`ємного значення ПДВ за попередній звітний період, та враховано при розрахунку бюджетного відшкодування відповідно додатку 3 до декларації за квітень 2023 року.
Суд вважає висновки Відповідача необґрунтованими, з огляду на таке.
Спірні правовідносини врегульовано наступними норами законодавства України.
Як передбачено ст. 198 п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст. 200 п. 200.1. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з ст. 200 п. 200.4. пп. "в" ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підпунктом 14.1.36 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження).
Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі Закон №996-ХІV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону №996-ХІV первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
22.06.2023, як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з акту перевірки, позивач у відповіді на запит контролюючого органу від вказував, що залучення ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» у контрагента ТОВ «ГРАД-ДЕ АГРО» колісного трактору з екіпажем для посіву ріпака на умовах оренди обумовлено технічними властивостями техніки, яка необхідна для посіву ріпака. Наявна у ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» колісна техніка, враховуючи технологічні особливості посіву та вирощування насіння ріпака, не призначена для посіву даної сільськогосподарської культури. Звернув увагу контролюючого органу на тому, що значна кількість сільськогосподарської техніки ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» частково знищена та не підлягає ремонту та використанню внаслідок тимчасової окупації населених пунктів Миколаївської області, на території яких відбувались активні бойові дії.
Позивач зазначив, що наявність в інвентаризаційних описах фактичної кількості тракторів у позивача станом на 22.05.2023 та 19.06.2023 не відповідає реальній кількості робочої с/г техніки та агрегатів, придатної для використання у господарській діяльності під час посівних робіт. Наявні у ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» колісні трактори пошкоджені або взагалі знищені внаслідок російської збройної агресії проти України. За фактом знищення та пошкодження рухомого та нерухомого майна позивача внаслідок збройної агресії російської федерації правоохоронним органами відкрито ряд кримінальних проваджень, по яким проводиться досудове розслідування з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Наявність відкритих кримінальних проваджень по факту знищення (пошкодження) нерухомого та рухомого майна, в т.ч. сільськогосподарської техніки та агрегатів, підтверджується відповідними витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, у ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» обгрунтувало існування об`єктивної необхідності та економічної доцільності залучення сторонньої с/г техніки і агрегатів у контрагента ТОВ «ГРАНДЕ-ДЕ-АГРО» для здійснення с/г робіт (посіву ріпаку) через брак (нестачу) власної с/г техніки.
Таким чином, суд вважає обгрунтованим та довденоим з боку Позивача необхідність використання орендованої с/г техніки з екіпажем відповідало діловій меті товариства з огляду на економічну доцільність проведення даної господарської операції з контрагентом.
Крім того 20 січня 2021 року Верховний Суд в адміністративній справі № 640/16152/19, виснував, що податкове законодавство не містить положень, які б дозволяли контролюючому органу оцінювати витрати суб`єкта господарювання з точки зору їх доцільності, раціональності та ефективності, платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність та доцільність. Верховний Суд неодноразово зазначав, що неодмінною характеристикою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах. Платник здійснює фінансово- господарську діяльність на власний ризик, а тому має право самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, вирішуючи, які саме господарські операції необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності. Економічна ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником, що не впливає на податковий облік платника (напр. постанова КАС ВС від 21 липня 2020 року у справі №816/191/17).
Зауваження Відповідача щодо недоліків в акті надання послуг оренди техніки з екіпажем №1 від 23.03.2023, суд оцінює критично, оскільки, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентів, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Можливе порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правого статусу особи, що їх видала, мають розцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції, даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12.06.2018 у справі №825/3419/14.
Не зрозумілим є твердження Відповідача щодо недостовірності та невідповідності даних, наведених в актах списання витрат насіння і садівного матеріалу та листках тракториста-машиніста, оскільки акти списання витрат насіння та посівного матеріалу складені датою після проведення посіву, не є порушенням діючого законодавства України, тому позивач правомірно склав такі акти витрат насіння та посівного матеріалу датою 23.03.2023 після проведення посіву ріпаку протягом 14-22 березня 2023 року.
Щодо доводів Відповідача та розрахунків норм, часу та можливості висіву, взяті з мережі інтернет, не можуть слугувати належним доказом та доведенням позиції суб`єкта владних повноважень, оскільки це усереднені дані, які не враховують ані реальних характеристик та якості земель, режиму роботи тракториста-машиніста, погодних умов, часу роботи (в більшості випадків такі роботи проводяться значно більше аніж 8 годин, оскільки суттєво залежать від прогнозів погоди), інших факторів, які впливають на якість та швидкість роботи орендованого колісного трактора.
Верховним Судом у постанові від 29.06.2022 №400/1550/19 наведено правову позицію, відповідно до якої посилання на здійснений аналіз баз даних інтернет- ресурсів, журналу Вікіпедія не є належним доказом в розумінні процесуального закону, який би підтверджував або спростовував тактико-технічні характеристики (параметри) сільськогосподарської техніки та результат її використання під час проведення сільськогосподарських робіт позивачем. Одночасно, відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок визначені підстави для висновків, до яких не відносяться дані інтерпет ресурсів.
Таким чином, позивачем не було допущено порушення податкового законодавства та завищено суму від`ємного значення ПДВ по рядках 16, 19 Декларації за квітень 2023 року, та не було завищено бюджетне відшкодування з ІІДВ за квітень на суму 167 463 грн., а нарахування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 42 167,75 гри. є безпідставним та необґрунтованим
Згідно зі ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №552214290704 від 21.07.2023 за формою «В1», яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 168 671,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмір 42 167,75 грн., тому воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позов належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №352214290704 від 21.07.2023 за формою «В1», яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 168 671,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 42 167,75 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 552014290704 від 21.07.2023 за формою «В 4», яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 671 680,00 грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001 ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА"АГРО-ДІЛО" (вул. Садова, 1, оф.206, м. Миколаїв,54001 ЄДРПОУ 36384300) судові витрати в розмірі 13 237,78 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123274940 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мельник О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні