Рішення

від 25.11.2024 по справі 400/10651/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 р. № 400/10651/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачів1. Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Центральна, 1, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, 2. Служби у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації, Одеське шосе, 18-А, м. Миколаїв, 54036,треті особиМиколаївська обласна державна адміністрація, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, (відповідач -1) Служби у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації, (відповідач - 2) третя особа Миколаївська обласна державна адміністрація про: визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невжиття заходів щодо постановки позивачки як дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік громадян з урахуванням пільг встановлених для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; зобов`язання поставити позивачку на квартирний та соціальний квартирний обліки з урахуванням пільг встановлених для осіб з числа дітей - сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування та включення за відповідною категорією до відповідних місцевого та регіонального списку осіб з 11.08.2014 року.

Ухвалою від 17.11.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін до судового засідання.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення відправлення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що розпорядженням Жовтневої державної адміністрації від 25.08.2009 року № 620-р ій надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Листом Служби у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації від 07.08.2020 року № Ф-33-20ПІ було повідомлено, що на підставі рішення виконкому Прибузької сільської ради від 16.01.2009 року № 5 «Про закріплення житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 за дітьми» даний будинок було закріплено за позивачем на праві користування.

11.08.2014 року за № 1120-02 службою у справах дітей райдержадміністації після досягнення позивачкою 16-ти річного віку, було направлено клопотання до Прибузької сільської ради про постановку ОСОБА_1 , на квартирний та соціальний облік відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

У відповідь на клопотання 18.08.2014 року за №740/2-13 було надано відповідь Прибузької сільської ради щодо відмови постановки її на квартирний облік у зв`язку з тим, що рішення виконкому Прибузької сільської ради від 16.01.2009 року № 5 «Про закріплення житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 за дітьми» даний будинок було закріплено за позивачем на праві користування.

На заяву позивачки від 02.07.2020 р. щодо постановки її на квартирний облік як дитини, позбавленої батьківського піклування Виконавчим комітетом Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області 28 серпня 2020 року прийнято Рішення № 3 «Про взяття на квартирний облік громадян», а саме взято на соціальний квартирний облік дитину позбавлену батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та включити ії до списку позачергового квартирного обліку зі складом сім`ї одна особа.

Листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 15.09.2021 року № Ф-819-21 «Про розгляд звернення щодо постановки на квартирний облік та забезпечення житлом» позивачці повідомлено, що в регіональному списку осіб, що потребують поліпшення житлових умов позивачка перебуває за № 1308 та останню не включено до списку осіб, що отримують в 2021 році грошову компенсацію на придбання житла. Бездіяльність відповідачів щодо несвоєчасної постановки як дитини, позбавленої батьківського піклування, на загальний квартирний облік та не постановки на соціальний квартирний облік та не виділення житла вважає протиправною, просить задовольнити позов.

В установлений судом строк відповідач 1 надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що 20.07.2020 року Галицинівською сільською радою було затверджено «Положення про квартирний облік при виконавчому комітеті Галицинівської сільської ради» та затверджено перелік документів, які необхідно додати до заяви для постановлення на облік.

26.08.2021 року позивачка звернулась до відповідача з заявою на зарахування на квартирний облік при Виконавчому комітеті Галицинівської сільської ради.

08.09.2021 року позивачці було направлено лист в якому зазначено, що рішенням Виконавчого комітету Галицинівської сільської ради № 3 від 28.08.2020 року, щодо постановки її на соціальний квартирний облік., відповідач вказує, що в межах своїх повноважень виконав усі дії щодо постановки позивачки на квартирний соціальний облік., просить в задоволенні позову відмовити.

Служба у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації (відповідач - 2) надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, зазначивши наступне, відповідно до розпорядження голови комісії з реорганізації Миколаївської, Березанської, Вітовської, Новоодеської, Очаківської районних державних-адміністрацій Миколаївської області від 5.01.2021 року № 4-р «Про заходи з реорганізації районних державних адміністрацій Миколаївського району Миколаївської області» (додаток 1) було припинено в порядку реорганізації структурний підрозділ із статусом юридичної особи публічного права службу у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Миколаївської районної державної адміністрації. Визначено, що служба у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації є правонаступником майна, всіх прав та обов`язків служби у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації. На виконання п. 33 розпорядження голови комісії з реорганізації Миколаївської, Березанської, Вітовської, Новоодеської, Очаківської районних державних адміністрацій Миколаївської області від 01.02.2021 року № 13- р « Про внесення змін до розпорядження голови комісії з реорганізації Миколаївської, Березанської, Вітовської, Новоодеської, Очаківської районних державних адміністрацій Миколаївської області від 05 січня 2021 року № 5- р «Про утворення структури Миколаївської районної державної адміністрації» (додаток 2) створено у новому складі службу у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації та розпорядженням голови районної державної адміністрації від 07.04.2021 № 84-р затверджено Положення про службу у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації.

У зв`язку з реорганізацією служба у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації актом приймання-передачі від 25.02.2021 року передала до служби у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації всю документацію, зокрема журнал обліку нерухомого майна дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, який оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства. У журналі зроблено запис за № 69, в якому зазначено, що ОСОБА_1 має житло на праві користування за адресою: АДРЕСА_2 . Відмітки про взяття ОСОБА_1 на квартирний облік Галицинівською сільською радою у журналі відсутні. До набрання чинності постанови КМУ від 26.05.21 року № 615 «Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків», з метою формування загального списку статусних дітей, та осіб із їх числа, що перебувають на квартирному обліку в сільських (селищних) радах новоствореного Миколаївського району, на запит служби у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації Галицинівською сільською радою були надані відповідні списки. У списку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, які перебувають на квартирному обліку з Галицинівській сільській раді віком від 16 до 23 років за № 7 зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку з 23.07.2020.

Керуючись наказом Міністерства соціальної політики України від 06.02.2021 року № 48 «Про затвердження Примірного порядку передання документації щодо дітей - сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, від служб у справах дітей районних державних адміністрацій до служб у справах дітей виконавчих органів міських рад, сільських та селищних рад», на підставі наказу начальника служби у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації від 15.09.2021 № 151 «Про передачу справ до Галицинівської сільської ради», враховуючи лист Галицинівської сільської ради від 09.08.2021 року, службою у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації передано всю документацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, до створеного відділу служби у справах дітей Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Третя особа - Миколаївська облдержадміністрація надала пояснення щодо позовних вимог, та вказує що позивачку включено до сформованого регіонального списку осіб за віковою категорією від 16 до 23 років, в якому вона перебуває за №1308, але до списку осіб яким у 2021 році буде надано грошову компенсацію на придбання житла, вона не потрапила.

У разі наявності залишків субвенції регіональна комісія відповідно до регіональних списків осіб у порядку черговості визначає наступну особу, якій може бути придбано житло або призначено грошову компенсацію для придбання житла.

Крім того, повідомила, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» особи з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання благоустроєного жилого приміщення або соціального житла до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання, або, за їхнім бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, за умови перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або соціальному квартирному обліку на момент досягнення 23 річного віку. Вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 31.01.2022 року суд вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 22.11.2024 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

21.07.2014 року ОСОБА_1 виповнилось 16 років. Після завершення перебування у відповідних закладах, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім`ях або завершення строку піклування діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного жилого приміщення.

11.08.2014 року службою у справах дітей Вітовської райдержадміністрації було направлено клопотання до Прибузької сільської ради про постановку позивача на квартирний та соціальний облік. Прибузькою сільською радою було надано відмову щодо постановки на квартирний облік у зв`язку з тим, що за позивачем закріплено житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2

Позивачка вважає, що ні положення Закону, ні положення Правил не передбачають таку підставу для відмови у постановці дитини, позбавленої батьківського піклування на квартирний облік як «закріплення» за нею певного житла. Положення п.п.20, 21 Правил, що передбачають розгляд пропозиції про відмову у взятті громадян на облік та прийняття відповідних рішень. У разі відмови у взятті на відповідний облік виконавчим комітетом Прибузької сільської ради повинно бути прийняте відповідне рішення.

Однак дане рішення не приймалось та відмова у взяті позивачки на квартирний облік була надана у вигляді звичайної відповіді на звернення служби у справах дітей.

В подальшому спеціалісти відповідної служби у справах дітей ніколи не ініціювали взяття позивача на квартирний облік як дитини, позбавленої батьківського піклування. Позивачка вважає, що залишилась без житла з вини посадових осіб через їх бездіяльність.

Прибузькою сільською радою (правонаступником якого є Галицинівська сільська рада) було незаконно відмовлено у взятті на квартирний облік, а Службою у справах дітей Вітовської райдержадміністрації (правонаступником якого є Служба у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації) не було вчинено дій щодо захисту прав позивачки як дитини, що потребувала особливого соціального захисту зі сторони держави. На підставі вказаного звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Спірні правовідносини виникли з приводу несвоєчасної постановки позивача, як дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, на загальний квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, не постановки на соціальний квартирний облік, а також не виділення соціального житла або грошової компенсації на його придбання у встановлені законом строки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного:

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 3 Конвенції держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Аналогічні зобов`язання України передбачені і у основних міжнародно-правових актах.

Стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 року визначає право кожної людини на соціальне забезпечення, а ст. 10 цього ж Пакту декларує визнання Державами-учасницями, що сім`ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості якнайширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота про несамостійних дітей та їх виховання. Особливих заходів охорони і допомоги має вживатися щодо всіх дітей і підлітків без будь-якої дискримінації за ознакою сімейного походження чи за іншою ознакою. Дітей і підлітків має бути захищено від економічної і соціальної експлуатації.

В Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, закріплено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 47 Конституції України встановлене право кожного на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

У силу положень частини першої статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, визначені Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Дитиною у розумінні положень статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» є особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

У силу положень статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» дитиною-сиротою визнається дитина, в якої померли чи загинули батьки, а особою із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: облік громадян, які відповідно до законодавства погребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла: надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату; облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади.

Згідно із ч. 4 с. 42 вказаного Закону до повноважень міського голови входить, в тому числі, організація в межах, визначених Законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету, здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчою комітету.

Правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла визначаються Законом України «Про житловий фонд соціального призначення».

Згідно із положеннями частини першої статті 2 вказаного закону відповідно до Конституції України кожен має право на житло. Громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту, соціальне житло надається безоплатно.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», соціальний квартирний облік - облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло і перебувають у черзі на його отримання.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житловий фонд соціального страхування» органи місцевого самоврядування відповідно до закону ведуть облік громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, приймають рішення про надання цим громадянам соціального житла на підставах і в порядку, визначених законом.

Виникнення у особи, яка потребує соціального захисту, права бути взятою на соціальний квартирний облік нерозривно пов`язується із відсутністю у такої особи іншого житла або із її правом на поліпшення житлових умов.

Статтею 34 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок;4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 39 ЖК Української РСР діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа беруться відповідними органами місцевого самоврядування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх походження або проживання до влаштування в сім`ї громадян, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, беруться відповідними органами місцевого самоврядування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх фактичного проживання, зазначеним у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У силу вимог ст. 46 цього ж Кодексу поза чергою жиле приміщення надається: дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім`ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства»: діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім`ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не мали впорядкованого житла або вселення яких у приміщення, що зберігалося за ними, неможливе внаслідок його знищення чи пошкодження або з інших поважних причин, що унеможливлюють проживання там цих дітей, забезпечуються позачергово впорядкованим житлом за місцем їх походження або проживання до влаштування в сім`ї громадян, відповідні заклади або за місцем обліку внутрішньо переміщених осіб, якщо вони зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна правова норма закріплена в ст. 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

За приписами абз. 5 п. 15 Правил, доповнених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 року № 365, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа беруться відповідними органами місцевого самоврядування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх походження або проживання до влаштування в сім`ї громадян, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після досягнення 18 років такі діти протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови їм у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.

Після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

Порядок забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа затверджується Кабінетом Міністрів України.

Соціальне житло, що надається дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа для проживання, має відповідати санітарним і технічним вимогам.

Забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа впорядкованим житлом або, за їхнім бажанням, - грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язані із захистом прав дитини» (в редакції станом на 12.01.2018 року) органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі служби у справах дітей).

Згідно з пунктом 64 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язані із захистом прав дитини» (в редакції станом на 12.01.2018 року) у разі коли у дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутнє житло, яке належить їй на праві власності (користування), або якщо повернення до нього неможливе, після досягнення дитиною 16-річного віку служба у справах дітей за місцем походження або проживання дитини з урахуванням її бажання подає районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органові міської, районної у місті, сільської, селищної ради, у тому числі об`єднаної територіальної громади документи дитини, необхідні для взяття її на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

В подальшому у зазначений пункт внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 616, та викладено в такій редакції: у разі коли в дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутнє житло, яке належить їй на праві власності (користування), або повернення до нього неможливе, після досягнення дитиною 16-річного віку служба у справах дітей за місцем походження або проживання дитини чи за місцем обліку такої дитини як внутрішньо переміщеної особи з урахуванням її бажання подає органу опіки та піклування документи дитини, необхідні для взяття її на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і на соціальний квартирний облік.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 682 «Деякі питання реалізації Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» взяття громадян на соціальний квартирний облік (далі облік) здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування за місцем проживання громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) житлових будинків з житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону. Для взяття на облік громадянин або уповноважена ним особа, що підтверджується завіреною в установленому законом порядку довіреністю, подає письмову заяву.

Взяття на облік дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється за заявою піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за їх заявою.

Таким чином, на підставі законодавчо встановлених положень дублюються обов`язки виконавчого органу про вжиття заходів щодо взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та взяття на соціальний квартирний облік.

Судом встановлено, що під час неодноразових звернень позивачки, з`ясувалось, що на квартирному та соціальному обліку вона не перебувала, відповідальні за це особи не вчинили дій щодо поставлення її на відповідні обліки як дитини, позбавленої батьківського піклування. Будинок, в якому вона проживала до часу вилучення з сім`ї, зруйновано та документи на нього не були оформлені належним чином. Листом Служби у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації від 07.08.2020 року № Ф-33-20ПІ було повідомлено, що на підставі рішення виконкому Прибузької с/р від 16.01.2009 року № 5 «Про закріплення житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 за дітьми» даний будинок було закріплено за позивачкою на праві користування.

Підставою для відмови у постановці на квартирний облік послугувало закріплення за ОСОБА_1 , будинку, при цьому будь-яке інше житло в останьої відсутнє.

На підставі п.п.3 п.46 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затв. Постановою Ради міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470 поза чергою жилі приміщення надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім`ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення.

Суд вказує, що поняття «закріплення житлового приміщення» за особою чинним законодавством не передбачено та не є тотожнім поняттю «надання житлового приміщення» в розумінні житлового законодавства України, та не є підставою для відмови у взятті на квартирний облік.

Листом Служби у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації від 07.08.2020 року повідомлялося про те, що в 2011, 2012, 2013, 2019 роках заступником голови райдержадміністрації, заступником начальника відділу містобудування, архітектури ЖКГ райдержадміністрації, працівниками служби у справах дітей райдержадмінстрації, районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді були здійснені перевірки за місцем розташування житлового будинку та складені відповідні акти про перебування будинку у непридатному для проживання стані.Незадовільний стан будівлі було встановлено ще в 2009 році, коли головними спеціалістами Служби у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в присутності секретаря сільської ради ОСОБА_4 було складено опис майна дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування від 19.08.2009 року. За ОСОБА_1 , було закріплено будинок, стан непридатності проживання в якому було зафіксовано ще під час вилучення позивачки із сім`ї.

ОСОБА_1 самостійно зверталась до Галицинівської сільської ради як правонаступника Прибузької сільської ради та було встановлено, що станом на час її звернення 02.07.2020 року ніякого квартирного, чи соціального обліку на території сіл не існувало.

Лише 20.07.2020 року на сесії ради було затверджено Положення про квартирний облік на території громади, створено комісію та затверджено перелік документів, що необхідно подати заявнику для постановлення на облік. Позивач повторно зверталась до Галицинівської сільської ради з даного питання, та лише рішенням від 28.08.2020 року за № 3 «Про взяття на квартирний облік громадян» її було взято на соціальний квартирний облік як дитину, позбавлену батьківського піклування, та включено до списку позачергового квартирного обліку.

Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов`язання відповідача-1 прийняти на квартирний та соціальний облік суд зазначає наступне.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені ст. 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 1 якої суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити такі дії лише у випадку коли закон встановлює повноваження в імперативній формі, тобто коли його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), з урахуванням встановлених судом обставин.

Повноваження відповідача-1, які є предметом оскаржування в даному спорі, не є дискреційними. Особливістю дискреційних повноважень, яка випливає із рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 є право адміністративного органу на власний розсуд прийняти одне з кількох можливих рішень, в залежності від певних обставин. В даному випадку, відповідач вибирає можливість прийняття одного із двох можливих рішень: поставити на квартирний облік або відмовити в постановці на квартирний облік. Право діяти на власний розсуд чітко пов`язано з можливістю прийняття одного рішення із декількох, а не із двох можливих.

Таким чином відповідач зобов`язаний прийняти, фактично, єдине рішення, а саме поставити на облік ОСОБА_1 як особу, яка потребує поліпшення житлових умов, та взяття на соціальний квартирний облік з 11.08.2014 року.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Центральна, 1, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 22440768) та Служби у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації (Одеське шосе, 18-А, м. Миколаїв, 54036, код ЄДРПОУ 04056500), за участю третьої особи Миколаївська обласна державна адміністрація (вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 00022579) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та Служби у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації щодо невжиття заходів постановки ОСОБА_1 як дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік громадян з урахуванням пільг встановлених для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

3. Зобов`язати Галицинівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області поставити ОСОБА_1 на квартирний та соціальний квартирний обліки з урахуванням пільг встановлених для осіб з числа дітей - сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування та включення за відповідною категорією до відповідних місцевого та регіонального списку осіб з 11.08.2014 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Центральна, 1, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 22440768) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 726,40 грн (сімсот двадцять шість гривень 40 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.11.2024 року.

Суддя О.В. Малих