Рішення

від 25.11.2024 по справі 400/8781/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 р. № 400/8781/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Вознесенськ транзит», вул. Генерала Подзігуна, 208, с-ще. Олександрівка, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56530,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9, м. Київ,03150, вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150

провизнання протиправною та скасування постанови від 01.08.2024 №ПШ058388,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Вознесенськ транзит» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування Постанови Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 058388 від 01.08.2024р. про застосування до ПП «Вознесенськ транзит» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Ухвалою від 20.09.2024р. суд відкрив провадження в адміністративній справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в спірних правовідносинах він не був перевізником, а тому не може нести відповідальність за ст.60 ЗУ « Про автомобільний транспорт».

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції, відповідач зазначив, що водієм під час перевірки транспортного засобу було надано іншу за змістом товарно-транспортну накладну №168117 від 25.06.2024р., в якій перевізником визначений позивач, а значить саме він повинен нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

25.06.2024р. о 13:15 на а/д М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 126 км посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом MЕІLLER д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки складено акт № АР015905 від 25.06.2024р., яким

зафіксовано відсутність документів передбачених ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність у водія роздруківки (даних) роботи та відпочинку водія за 19.06.2024р., 20.06.2024р., 21.06.2024р., 22.06.2024р., 23.06.2024р. та 24.06.2024р. у кількості, що передбачена ЄУТР або бланків підтвердження діяльності передбачених п.3.3 Розділу III Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010р. Наказом МТЗУ №340 від 07.06.2010р. 01.08.2024р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту №АР015905 Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №ПШ058388 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000, 00 грн. За вчинення правопорушення передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон), а саме: за перевезення вантажів за відсутності документів передбачених ст. 48 Закону.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення). Відповідно до Розпорядження КМУ №1579-р від 02.12.2021р. утворено відповідні відділи державного нагляду (контролю) у областях України без статусу юридичної особи, в тому числі у Миколаївській області.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі Порядок 1567).

Відповідно до п.1 Порядку 1567, цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (П.2 Порядку 1567).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1 -1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (П.4 Порядку 1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (П.12 Порядку 1567).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених ст.39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абз.2 п.15 Порядку 1567).

Ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» в свою чергу передбачає перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів: «для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків».

Також під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (абз.6 п.16 Порядку 1567).

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (П.20 Порядку 1567).

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (П.21 Порядку 1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (П.25 Порядку 1567).

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (П.26 Порядку 1567).

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (П.27 Порядку 1567).

Абз.3 ч.1 статті 60 Закону № 2344-III, за яким позивача притягнуто до відповідальності, встановлено, що адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується до автомобільних перевізників.

Тобто, суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах (стаття 29 Закону України «Про автомобільний транспорт).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39, ст. 48 Закону № 2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення пасажирів.

При цьому власником транспортного засобу згідно ст. 1 «Правил дорожнього руху України» є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.

Отже, законом визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія для здійснення перевезень.

За такого, на переконання суду відповідач під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен був визначити особу, яка була перевізником в спірних правовідносинах та застосувати штраф саме до неї.

Так, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363.

Відповідно до пп. 11.1 п. 11 вказаних Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я,

по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до пп. 11.3 п.11 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Відповідно до пп. 11.5 п.11 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Дослідивши товарно-транспортну накладну №168117 від 25.06.2024р., на яку є посилання в акті перевірки відповідача № АР015905 від 25.06.2024р., судом встановлено, що під час перевезення вантажу перевізником використовувалися транспортні засоби марки MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом MЕІLLER д/н НОМЕР_2 , які згідно свідоцтв про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 виданого ТСЦ 4843 09.06.2023р. та НОМЕР_4 виданого ТСЦ 03.12.2021р., належать ПП «Вознесенськ Транзит» (код ЄДРПОУ 34024422). При цьому автомобільним перевізником в товарно-транспортній накладній зазначено ПП «Вознесенськ Транзит - 1» (код ЄДРПОУ 35433660). Тобто незважаючи на схожість найменування вказані юридичні особи є відмінними одна від одної.

Також суд приймає до уваги Договір оренди №1 від 07.04.2023р., з якого вбачається, що позивач належні йому транспорті засоби тягач марки MAN д/н НОМЕР_1 та напівпричеп марки MЕІLLER д/н НОМЕР_2 серед інших транспортних засобів, згідно Акту приймання передачі від 07.04.2023р. передав в оренду ПП «Вознесенськ Транзит 1». Окрім того, на підтвердження правовідносин між водієм ОСОБА_1 та ПП «Вознесенськ Транзит-1» свідчать відповідні Договір про надання послуг №1 від 25.06.2024р. та Довідка ПП «Вознесенськ Транзит-1» за вих.№4 від 12.07.2024р.

Таким чином, на момент проведення перевірки та на момент розгляду справи у посадових осіб відповідача була відсутня інформація про те, що перевізником в спірних правовідносинах є ПП «Вознесенськ Транзит».

Так, автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах, проте, автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (ст.ст. 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/ користувач транспортного засобу.

Крім того, суд зазначає, що надання цієї послуги може передбачати використання на законних підставах транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III.

Таким чином, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Вказана правова позиція викладена у висновках Верховного Суду в постанові від 23 серпня 2023 року по справі № 600/1407/22, від 22 лютого 2023 року по справі №240/22448/20, яка в силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом під час вирішення наведеного спору.

При цьому суд не має змоги перевірити доводи відповідача, що позивачем до суду надана інша за змістом товарно-транспортна накладна №168117 від 25.06.2024р., оскільки до відзиву на позовну заяву відповідачем надана нечитабельна копія такої накладної.

Отже суд, приходить до висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що перевізником в спірних правовідносинах буз саме позивач, а

значить останній не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке було виявлене під час рейдової перевірки працівниками відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені судом висновки, відповідач не довів правомірності оскаржуваних постанов, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Вознесенськ транзит» (вул. Генерала Подзігуна, 208, с-ще. Олександрівка, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56530 код ЄДРПОУ 34024422) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150 код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 058388 від 01.08.2024р. про застосування до ПП «Вознесенськ транзит» адміністративно - господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150 код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного підприємства «Вознесенськ транзит» (вул. Генерала Подзігуна, 208,с-ще. Олександрівка, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56530 код ЄДРПОУ 34024422) судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник