Рішення
від 22.11.2024 по справі 420/10441/23
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10441/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача адвоката Яківця М.В., представника відповідача Коперсака М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕТЕХНО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕТЕХНО звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2022 року № 295/34-00-04-02-01, яким застосовані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в розмірі 3797360,18 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими, а застосування штрафних санкцій відбулось за відсутності правових підстав. Так, на думку позивача, розмір визначених штрафів суперечить чинному податковому законодавству України, а накладений штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних підлягає скасуванню, зокрема, з тих підстав, що відповідач не врахував внесені зміни до Податкового кодексу України в частині розмірів штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Як стверджував позивач, при прийнятті оскаржуваного рішення не враховані принципи податкового законодавства, а саме: презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Рішенням від 04.07.2023 року Одеський окружний адміністративний суд позовну заяву задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2022 року №295/34-00-04-02-01.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.10.2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.02.2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

22.03.2024 року адміністративна справа №420/10441/23 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та після проведення автоматичного розподілу справу призначено до розгляду судді Андрухіву В.В.

Ухвалою від 27.03.2024 року прийнято до провадження вказану справу. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою від 21.05.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою від 21.05.2024 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 12.11.2024 року на 10:00 год., з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові, додатково зазначивши про відсутність у позивача можливості виконання податкового обов`язку зі своєчасної реєстрації податкових накладних, виписаних у червні-липні 2022 року з об`єктивних причин, пов`язаних з повномасштабною агресією рф проти України.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що він покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України щодо скасування мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій при дії положень пункту 52-1 пункту 69 Перехідних положень ПК України. Відповідач стверджує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Наголошує, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

У контексті застосування пункту 52-1 Перехідних положень ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом якого в цьому випадку є порушення строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Таким чином, обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми ПК України у правовій кваліфікації такого правопорушення як триваючого.

Однак, Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (далі також Закон від 12 травня 2022 року №2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесені зміни до пункту 69 Перехідних положень ПК України, згідно з якими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Фактично Законом від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Закону від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 30 листопада 2021 року до 8 липня 2022 року і реєстрація яких була здійснена у період з 9 червня до 8 серпня 2022 року. Всі зазначені в акті перевірки податкові накладні були складені у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Однак, реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, яким поновлена відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24 лютого 2022 року по 27 травня 2022 року.

Граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України положення у редакції Закону від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ.

Особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вважає, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавство, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту. Вносячи Законом від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України, законодавець має на меті унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань дотримання ТОВ Цетехно (код ЄДРПОУ 43058939) граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за період листопад, грудень 2021 року, січень, травень, червень, липень 2022 року, 28.11.2022 складено акт 357/34-00-04-02-01/43058939, яким встановлено порушення пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, наслідком чого стала несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 23 829 005,97 грн. у т.ч:

з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 9678947,77 грн;

з порушенням терміну реєстрації з 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 14146459,20 грн;

з порушенням терміну граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок, щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 грн., при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, на обсяг постачання (без ПДВ) (складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість) 3599,00 грн.

На підставі акту від 28.11.2022 №357/34-00-04-02-01/43058939 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 26.12.2022 року винесено податкове повідомлення-рішення №295/34-00-04-02-01 про застосування до позивача штрафу на суму 3797360,18 грн. (т. 1, а.с. 11, 12).

Не погодившись із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПС України, в результаті чого рішенням ДПС України від 30.03.2023 року №7866/6/99-00-06-03-01-06 подану скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (т. 1, а.с. 30-32, 35-39).

Правове регулювання спірних правовідносин на час дії карантину.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Як передбачає пункт 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із пунктом 120-1.1 ПК статті 120-1 України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а""г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон від 17 березня 2020 року № 533- IX.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту Закону від 17 березня 2020 року №533-ІХ він розроблений з метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов`язаних зі строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені тощо. Законопроєкт направлений на захист як малого, так і великого бізнесу від негативних наслідків, у зв`язку з невикористанням економічного потенціалу.

Закон від 17 березня 2020 року №533-ІХ підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення доповнив ПК України пунктом 52-1 такого змісту:

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

В подальшому, у зв`язку із набранням чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) пункт 52-1 Перехідних положень ПК України викладений у наступній редакції:

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Кабінет Міністрів України відмінив карантин на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Правове регулювання спірних правовідносин у зв`язку із введенням воєнного стану (чинне до 26 травня 2022 року).

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який в подальшому на підставі Указів Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов?язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 3 березня 2022 року № 2118-IX (надалі також Закон від 3 березня 2022 року № 2118-IX).

Цим Законом (набрав чинності 7 березня 2022) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом від 3 березня 2022 року № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:

- У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану у підпункті 69.1 слова трьох місяців замінені словами шести місяців.

Правове регулювання спірних правовідносин у зв`язку із продовженням воєнного стану, чинне з 27 травня 2022 року.

12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту цього нормативно-правового акта він приймався з метою удосконалення податкового законодавства та створення у період дії воєнного стану умов для належного забезпечення функціонування економіки шляхом відновлення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових платежів. Для досягнення зазначеної мети законопроєктом пропонується удосконалити окремі норми ПК України. За змістом пояснювальної записки законопроектом пропонуються зміни до ПК України, а саме: відновити податковий обов`язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов`язки, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, подання податкової звітності, сплати податків; відновити камеральні та документальні перевірки податкової звітності; відновити відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету.

У висновку Головного науково-експертного управління на проєкт цього Закону зазначено, що:

1. В оновленому пп. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК застосовуються формулювання у випадку відсутності у платника податків 2 можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, платники податків … у яких відновилась можливість виконувати свої податкові обов`язки, які не відповідають принципу правової визначеності та на практиці можуть призвести до порушення прав платників податків, або ж зловживання ними наданими правами. Зокрема, незрозуміло, хто має встановлювати факти такої можливості чи неможливості, що вважати їх підставами, яким чином діяти, якщо такі можливості постійно будуть змінюватися тощо. У цьому аспекті зауважимо, що сплата податків та зборів є саме обов`язком, а тому його реалізація має здійснюватися з метою забезпечення бюджетних надходжень, протидії ухиленням від сплати податків навіть в умовах воєнного стану у загальному порядку, крім випадків, за яких платник податків не може виконати свій податковий обов`язок з незалежних від нього обставин (те ж саме стосується й здійснення повноважень контролюючими органами насамперед у частині доцільності обмежень щодо проведення податкових перевірок тощо, передбачених на сьогодні на період воєнного стану). Саме такі випадки і слід чітко визначити в ПК. У зв`язку з цим, вважаємо, що відповідні положення потребують у цілому змістовного перегляду.

З огляду на це, як підтверджується змістом висновку Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від 10 травня 2022 року, запропоновано передбачити порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків.

У зв`язку з набранням чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX викладений у редакції, відповідно до якої установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до нової редакції підпункту 69.9 пункту 69 Перехідних положень ПК України у зв`язку із набранням чинності Закону від 12 травня 2022 року №2260-IX для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Крім того, з 27 травня 2022 року на підставі Закону від 12 травня 2022 року № 2260-IX пункт 69 Перехідних положень ПК України доповнений підпунктом 69.1-1, згідно з яким платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України виклав у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Законодавство, чинне з 3 січня 2023 року.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України, який набрав чинності 3 січня 2023 року, підпункт 69.1 було викладено в новій редакції. Відповідно до абзаців третього п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

- реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

- реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Висновки за результатами аналізу норм, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 52-1 Перехідних положень ПК України було передбачено положення, за якими не застосовуються штрафні санкції за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, а скасував його 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин.

До завершення карантину Указом 24 лютого 2022 року введений воєнний стан.

У зв`язку зі змінами податкового законодавства, обумовленими введенням воєнного стану, справляння податків і зборів з 7 березня 2022 року розпочало здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 Перехідних положень ПК України.

За цими положеннями були зупиненні строки реєстрації податкових накладних, й у разі відсутності у платника податків можливості реєстрації у ЄРПН податкових накладних, платник податків звільнявся від відповідальності за умови виконання таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

До набрання чинності Законом № 2260-IX законодавство не визначало конкретних критеріїв, за якими платники податків визнавалися такими, що не мали можливості виконати передбачені ПК обов`язки, зокрема щодо реєстрації податкових накладних.

Пункт 69 Перехідних положень ПК України не врегульовував на той час жодним чином питання виконання обов`язків, зокрема щодо реєстрації податкових накладних, граничний строк реєстрації яких настав до набрання 7 березня 2022 року чинності Закону від 3 березня 2022 року № 2118-IX.

Не встановив цей Закон і нових чи інших особливостей щодо відповідальності за недотримання таких обов`язків, аніж ті, що були передбачені раніше пунктом 52-1 Перехідних положень ПК України.

Цими змінами в законодавство не була зупинена й дія положень пункту 52-1 Перехідних положень ПК України.

Наведене вище вказує на те, що з 7 березня 2022 року фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.

Так, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім конкретно визначених порушень. До таких винятків належали порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Натомість пункт 69.1 Перехідних положень ПК України на той час звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов`язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов`язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Пункт 69 Перехідних положень ПК України фактично не запровадив нових аспектів у відповідальність за порушення обов`язків щодо реєстрації податкових накладних порівняно з тими, що вже були визначені у пункті 52-1 Перехідних положень ПК України. Це означає, що стосовно правовідносин (зокрема, щодо настання відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних), які виникли до набуття чинності Закону від 3 березня 2022 року № 2118-IX, дія пункту 52-1 Перехідних положень ПК України продовжувала залишатися актуальною. Згідно з цим положенням, як вже було зазначено, штрафні санкції не застосовувалися за порушення податкового законодавства (зокрема, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних), вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.

Обидві ці норми фактично мали однаковий предмет регулювання, з урахуванням відмінностей у періодах вчиненого правопорушення. Втім, є відмінності у колі суб`єктів, на яких вони поширюються, та в умовах звільнення від відповідальності. Норми пункту 69 Перехідних положень ПК України в редакції Закону від 3 березня 2022 року № 2118-IX передбачали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних протягом шести місяців з дня завершення воєнного стану. В той час як, положення пункту 52-1 Перехідних положень ПК України передбачали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.

Враховуючи те, що обидва ці положення мають тотожні диспозиції, але відрізняються гіпотезами, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України застосовується під час карантинного мораторію, тоді як пункт 69.1 Перехідних положень ПК України застосовується після запровадження воєнного стану. Паралельне існування умов, за яких застосовуються обидва згадані положення, не виключає необхідності їхнього застосування за передбачених ними умов і обставин. Оскільки ці норми мають власні умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніша дата прийняття пункту 69.1 Перехідних положень ПК України не виключає необхідності застосування пункту 52-1 Перехідних положень ПК України якщо існують відповідні умови (карантинний мораторій).

Обсяг прав та обов`язків особи в конкретній ситуації в результаті паралельного застосування обох норм має визначатися в такий спосіб, за якого особа не втрачає жодної з переваг, які надаються такій особі кожною із законодавчих норм. Якщо одна норма встановлює часткове звільнення від обов`язку, а інша повне, то норма щодо повного звільнення поглинає своєю дією ту норму, яка за тих самих обставин закріплює лише часткове зменшення відповідного обов`язку. Якщо норма у конкретній ситуації встановлює менший обсяг прав, а інша, яка підлягає одночасному застосуванню більший обсяг, то особі має бути надано більший обсяг прав. Лише за таких обставин особі буде забезпечено обґрунтовані очікування на застосування відповідних наслідків у відповідній ситуації.

Водночас з 27 травня 2022 року підпунктом 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України визначено, що:

- у випадку виявлення порушень законодавства під час проведення перевірок у платників податків буде застосована відповідальність. При цьому будуть враховуватися обставини, передбачені підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, які визначають випадки звільнення від фінансової відповідальності.

- вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися.

З набуттям чинності Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

Також законодавець з 27 травня 2022 року встановив конкретний перелік податкових накладних, за не реєстрацію яких у визначений законодавством строк, платник податків, що має можливість виконувати податкові обов`язки (тобто у визначеному підзаконним нормативно-правовим актом не підтвердив неможливість виконання обов`язків), підлягає відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Отже, особа підлягала відповідальності, якщо вона мала можливість виконувати обов`язки з реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (з урахуванням змін, що набрали чинності 3 січня 2023 року), що складені від 1 лютого до 31 травня 2022 року, і вона не зареєструвала їх в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Крім того, Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX відновив з 27 травня 2022 року зупинені з 7 березня 2022 року строки реєстрації податкових накладних.

Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX не визначив жодних нових окремих правил щодо реєстрації тих податкових накладних, граничний термін реєстрації яких настав до 23 лютого 2022 року.

Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX не зупиняв і дію пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України щодо звільнення від відповідальності, як і не виключав таку з ПК України.

На час складення позивачем податкових накладних за листопад-грудень 2021 та січень 2022 року були чинними положення законодавства, які передбачали, що з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Позиція відповідача про те, що всі платники податків, які не зареєстрували до набрання чинності Закону від 12 травня 2022 року №2260-ІХ податкові накладні, складені до 31 січня 2022 року, підлягають відповідальності, не враховує динамічність податкового законодавства, що приймалось у той час, як і не враховує відсутності об`єктивної можливості у платників податків зареєструвати відповідні податкові накладні без застосування штрафних санкцій.

Так, Закон від 12 травня 2022 року №2260-ІХ офіційно опублікований 26 травня 2022 року. Відтак, саме з 26 травня 2022 року платники податків змогли ознайомитися з дійсним змістом цього Закону та зрозуміти наслідки відповідного правового регулювання.

Законодавець, запроваджуючи відповідне правове регулювання щодо незареєстрованих податкових накладних, які складені по 31 січня 2022 року, на відміну від тих податкових накладних, що складені від 1 лютого до 26 травня 2022 року (а відповідно до змін, внесених Законом від 13 грудня 2022 року № 2836-IX до 31 травня 2022 року), не надав перехідного періоду, навіть мінімально достатнього для їх реєстрації, без застосування штрафних санкцій.

Законні очікування платника податків щодо незастосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у період дії ковідного захисту охоплюються дією пункту 52-1 Перехідних положень ПК України. Однак, різне тлумачення в ході правозастосування викликає підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України в редакції, яка набула чинності з 27 травня 2022 року, і підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Запровадження таких штрафів переслідує легітимну мету забезпечення інтересів держави в отриманні необхідного фінансового ресурсу шляхом належного справляння ПДВ.

Разом із тим, застосування штрафів до платника податків не повинно перетворюватися на ситуацію, за якої внаслідок запровадження певної податкової норми платник опиняється в ситуації, в результаті якої мусить сплатити штрафні санкції в силу самих по собі змін до законодавства.

В цій ситуації у платників податків, щодо яких було припинено дію ковідного мораторію з урахуванням буквального змісту цих змін до ПК України, був лише один робочий день для своєчасної реєстрації податкових накладних. Відповідно, за таких обставин, застосування штрафних санкцій було неминучим.

Через відсутність передбаченого законом розумного строку для належного виконання податкового обов`язку на платників податків було покладено майновий тягар, якого в цій ситуації фактично не можна було уникнути. Це не відповідає легітимній меті запровадження фінансової відповідальності як додаткового обов`язку, що має застосовуватися виключно в разі порушення основного.

Щодо дотримання принципу правової визначеності та правомірності нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у листопаді-грудні 2021 року та січні 2022 року.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015 вказав, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

За своєю суттю принцип правової визначеності в аспекті податкових правовідносин вимагає, аби законодавчі норми, якими визначаються загальнообов`язкові правила поведінки відповідних суб`єктів, були чіткими та зрозумілими, стабільними й несуперечними, а також передбачуваними.

За своєю сутністю передбачуваність в контексті права означає можливість передбачити наслідки своїх дій чи бездіяльності на основі чітких та зрозумілих законодавчо сформованих правил. Суб`єкти права на підставі аналізу відповідних норм повинні розуміти заздалегідь, які їхні дії або бездіяльність є передумовою застосування відповідальності, зокрема шляхом накладення штрафних санкцій.

За змістом пункту 170 Рішення Європейського Суду з прав людини (далі також ЄСПЛ) у справі Олександр Волков проти України формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення від 24 квітня 2008 року у справі C.G. та інші проти Болгарії (C. G. and Others v. Bulgaria), заява №1365/07, п.39).

Щодо якості закону ЄСПЛ у пункті 169 вищенаведеного рішення зауважує, зокрема, що закон має бути доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе (див., серед інших джерел, рішення від 25 березня 1998 року у справі Копп проти Швейцарії (Корр v. Switzerland), п. 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).

За змістом рішення ЄСПЛ у справі Кантоні проти Франції (CANTONI v. FRANCE) від 11 листопада 1996 року обсяг поняття передбачуваність значною мірою залежить від змісту правової норми, сфери, на яку він розрахований, а також кількості та статусу тих, кому він адресований.

Окрім того, за змістом рішень ЄСПЛ у справах Вєренцов проти України, Кантоні проти Франції відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить в тому числі й на судових органах, які застосовують та тлумачать закони. Роль судового рішення, покладена на суди, полягає саме в тому, щоб розвіяти такі сумніви щодо тлумачення, які залишаються, беручи до уваги зміни в повсякденній практиці.

Превентивним засобом недотримання законодавцем верховенства права є впровадження та існування в Україні принципу презумпції правомірності рішень платника податку (in dubio pro tributario).

Саме порушення наведеного принципу слугувало неодноразовою підставою для ухвалення Європейським судом з прав людини рішень, якими констатувалась обставина наявності в українського податкового законодавства неузгодженостей та помилкового тлумачення такого законодавства на користь держави (зокрема див. справи Сєрков проти України Щокін проти України, Довбишев проти України).

Отже, мова йде не стільки про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні, скільки про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Таким чином, вирішуючи питання застосування відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (складених під час дії карантину по 31 січня 2022 року) в ЄРПН необхідно враховувати положення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.12. статті 56 ПК України.

Принцип in dubio pro tributario (презумпція правомірності рішень платника податків) закріплений в підпункті 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України, згідно з яким, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

На цьому принципі засноване і закріплене в пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України правило. Так, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення ухвалюють на користь платника податків. Таким чином, враховуючи наведені норми, платник не може зазнавати негативних наслідків у вигляді відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: в період з 1 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. До того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Враховуючи характер принципу in dubio pro tributario у демократичному суспільстві має бути підхід, відповідно до якого істотні правові сумніви мають тлумачитися на користь платника.

У пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа №1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Аналізуючи наявність легітимної мети втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, суд бере до уваги те, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач міг завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстрації до 26 травня 2022 року в ЄРПН податкових накладних, складених за обставинами цієї справи протягом листопада-грудня 2021 року та січня 2022 року.

Фактично з 27 травня 2022 року усі платники, які не зареєстрували податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності.

При цьому відповідний Закон від 12 травня 2022 року №2260-ІХ був опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.

Як вказував контролюючий орган, внаслідок набрання чинності з 27 травня 2022 року нових норм єдиним можливим способом уникнення застосування штрафних санкцій внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року, була їх реєстрація по 26 травня 2022 року. Тобто платники податків, які не зареєстрували податкові накладні, складені по 31 січня 2022 року, ознайомившись зі змістом опублікованого 26 травня 2022 року Закону №2260-ІХ, повинні були зрозуміти суть норм цього закону і невідкладно в той же день зареєструвати відповідні податкові накладні.

Наведене вказує, що законодавець не створив умов, за яких позивач міг у розумні строки зареєструвати податкові накладні, про які йдеться в цій справі, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.

Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій - до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.

Натомість, ті платники податків, які склали податкові накладні до 31 січня 2022 року й не зареєстрували їх до 26 травня 2022 року, хоч і були попередньо безумовно звільненні від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію таких на підставі пункту 52-1 та пункту 69 Перехідних положень ПК України, тобто були захищенні нормами, що запроваджували як карантинний, так і воєнний мораторій на застосування штрафних санкцій, фактично не отримали додаткового часу для реєстрації податкових накладних без застосування таких.

Відтак, необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року, не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії.

При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.

В обох випадках йдеться про запровадження мораторію на застосування штрафних санкцій. В обох випадках законодавство спочатку пов`язувало припинення мораторію з припиненням існування самих надзвичайних обставин - ковідної пандемії або воєнного стану відповідно.

Щодо обох категорій несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних законодавець припинив дію мораторію з тієї самої дати 27 травня 2022 року, поновивши з цього моменту обов`язок здійснювати своєчасну реєстрацію податкових накладних.

Разом із тим, встановлюючи особливості виконання раніше не виконаного обов`язку, законодавчий орган вдався до невиправданого розмежування правових наслідків для податкових накладних, складених після 1 лютого 2022 року та до цієї дати.

Фактично, в такий спосіб було встановлено різну відповідальність за вчинення однакових за своєю суттю діянь - несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після припинення мораторію.

Водночас умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися випадковими чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПКУ, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які по 26 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як ковідного, так і воєнного.

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за не своєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.

Враховуючи наведене, штрафні санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині (щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених у періоді листопад-грудень 2021 року та січні 2022 року) накладені протиправно.

Особливої уваги заслуговує встановлена обставина щодо дати реєстрації відповідних податкових накладних позивачем в ЄРПН, адже такі були зареєстровані без невиправданого зволікання: від 9 до 17 червня 2022 року, що є свідченням добросовісної поведінки платника податків.

Отже, притягнення до відповідальності в цій частині і за таких умов не може бути визнане таким, що базується на принципі верховенства права, адже воно не відповідало засадами правової визначеності та передбачуваності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у періоді листопад-грудень 2021 року та січні 2022 року, покладає на позивача додатковий надмірний тягар та є порушенням основоположних принципів верховенства права та принципу належного урядування.

Правова оцінка правомірності нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у червні та липні 2022 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні був запроваджений воєнний стан у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України.

Як зазначив позивач, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ТОВ ЦЕТЕХНО зупинив здійснення господарської діяльності мережі крамниць Цитрус по всій території України. Зачинення роздрібних магазинів у лютому-квітні, знищення крамниць у місті Херсон, окупація, влучання ракет в крамницю та сервісний центр в місті Харкові, спричинили падіння виручки від реалізації порівняно з січнем 2022 року. У лютому зменшення доходів становило 24,97%, у березні 78,54%, у квітні на 65,32%, у травні на 41,06% та у червні на 69,14% порівняно з січнем 2022 року. Частка реалізації у роздріб скоротилася, збільшилась реалізація покупцям з відтермінуванням строків оплати. Про що свідчить збільшення частки дебіторської заборгованості по відношенню до доходів від реалізації.

Зменшення залишку грошових коштів ТОВ ЦЕТЕХНО у травні 2022 року склало 39,18% та 98,33% порівняно з січнем 2022 року та вплинуло на здатність позивача виконувати свої зобов`язання по розрахункам з кредиторами. Абсолютна ліквідність за період з січня по червень 2022 року зменшувалась, і у червні 2022 року склала 0,22 %.

У результаті зменшення діяльності роздрібних магазинів, порушення логістичних ланцюжків зменшилось надходження товарів. Порівняно з січнем 2022 року надходження у лютому зменшилось на 27,18%, у березні на 94,12%, у квітні на 94,80%, у травні на 97,62%, у червні на 94,17%.

Через зупинку діяльності роздрібних магазинів працівники пішли у відпустки без збереження заробітної плати. Кількість персоналу, яким була нарахована заробітна плата у січні, склала 1 874 особи, у лютому - 1699 особи, у березні - 609 осіб, у квітні - 455 осіб, у травні 595 осіб. У березні 2022 року 34,2 % персоналу звільнилась. Компанія взяла на себе зобов`язання виплатити у березні 2022 року персоналу матеріальну допомогу. У червні 2022 року 95% персоналу звільнилась і отримала розрахунок по заробітній платі.

Зазначені показники господарської діяльності ТОВ ЦЕТЕХНО за період січень-червень 2022 року підтверджені Звітом ПП Аудиторсько-консалдингової фірми ЮГТ ПЛЮС від 29.04.2024 (далі Звіт), яку надав позивач під час нового розгляду справи на підтвердження об`єктивної неможливості виконання податкових обов`язків зі своєчасної реєстрації податкових накладних.

На підтвердження вищевказаних показників господарської діяльності ТОВ ЦЕТЕХНО за період січень-червень 2022 року позивач надав: наказ Про тимчасове часткове призупинення та звуження провадження господарської діяльності ТОВ ЦЕТЕХНО в крамницях Цитрус, сервісних центрах і складах; оборотно-сальдову відомість по руху Товарів у період січня-червня 2022 року; оборотно-сальдову відомість по наявності грошових коштів на поточних банківських рахунках ТОВ ЦЕТЕХНО у період січня-липня 2022 року; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2022 року.

У вказаному Звіті також досліджено час, коли позивач подавав на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, складені у червні та липні 2022 року, та чи мало місце подання на реєстрацію позивачем таких податкових накладних після 18:00 до 20:00.

За результатами співставлення дати подання податкових накладних на реєстрацію з датами реєстрації податкових накладних в ЄРПН, вказаними в квитанції про реєстрацію податкової накладної, встановлені розбіжності по податковим накладним, що наведені у Додатку 3 до Звіту, а саме:

ПН № 278 від 01.06.2022 подана на реєстрацію 15.07.2022 о 18.56 та зареєстрована 18.07.2022;

ПН № 284 від 03.06.2022 подана на реєстрацію 15.07.2022 о 18.56 та зареєстрована 18.07.2022;

ПН № 265 від 04.06.2022 подана на реєстрацію 13.07.2022 о 19.52 та зареєстрована 14.07.2022;

ПН № 287 від 04.06.2022 подана на реєстрацію 15.07.2022 о 18.56 та зареєстрована 18.07.2022;

ПН № 166 від 06.06.2022 подана на реєстрацію 13.07.2022 о 19.52 та зареєстрована 14.07.2022;

ПН № 296 від 06.06.2022 подана на реєстрацію 15.07.2022 о 18.56 та зареєстрована 18.07.2022;

ПН № 257 від 07.06.2022 подана на реєстрацію 13.07.2022 о 19.52 та зареєстрована 14.07.2022;

ПН № 258 від 07.06.2022 подана на реєстрацію 13.07.2022 о 19.52 та зареєстрована 14.07.2022;

ПН № 299 від 07.06.2022 подана на реєстрацію 15.07.2022 о 18.56 та зареєстрована 18.07.2022;

ПН № 313 від 11.06.2022 подана на реєстрацію 15.07.2022 о 18.56 та зареєстрована 18.07.2022;

ПН № 262 від 15.06.2022 подана на реєстрацію 13.07.2022 о 19.52 та зареєстрована 14.07.2022;

ПН № 264 від 15.06.2022 подана на реєстрацію 13.07.2022 о 19.52 та зареєстрована 14.07.2022;

ПН № 225 від 15.06.2022 подана на реєстрацію 13.07.2022 о 19.53 та зареєстрована 14.07.2022;

ПН № 227 від 15.06.2022 подана на реєстрацію 13.07.2022 о 19.52 та зареєстрована 14.07.2022;

ПН № 329 від 16.06.2022 подана на реєстрацію 15.07.2022 о 18.56 та зареєстрована 18.07.2022;

ПН № 66 від 30.06.2022 подана на реєстрацію 15.07.2022 о 19.05 та зареєстрована 18.07.2022;

ПН № 1 від 08.07.2022 подана на реєстрацію 29.07.2022 о 18.31 та зареєстрована 01.08.2022;

ПН № 2 від 08.07.2022 подана на реєстрацію 29.07.2022 о 18.30 та зареєстрована 01.08.2022.

Тобто, по зазначеним податковим накладним позивач вчинив дії щодо реєстрації податкових накладних та відправив їх на реєстрацію до 20:00 години операційного дня, однак контролюючий орган надіслав Квитанцію в електронній формі платнику податку не протягом операційного дня, а лише на наступний день або через три дні.

Щодо правового регулювання тривалості операційного дня до 20:00, суд зазначає таке.

Відповідно до процедури внесення інформації до ЄРПН (п. 8 розд. II Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557, надалі Порядок № 557) існують дві окремі стадії:

1) надання платником ПН/РК;

2) прийняття/неприйняття ПН/РК і внесення інформації до ЄРПН.

Згідно з аналізу положень п. 8 Порядку № 557 лише перша стадія залежить від платника податків і є результатом його дій. А друга - результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється податковою та/або безпосередніх дій працівників податкової, на які платник податків впливу не має.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУ якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З переліку ПН вбачається, що саме контролюючий орган не виконав свого обов`язку, передбаченого п. 8. Порядку № 557 - не надіслав своєчасно (протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом) першу квитанцію автору електронного документа, а надіслав їх на наступний робочий день або через декілька днів, що підтверджується копіями квитанцій № 1, наявними в матеріалах справи.

Отже, відповідач помилково визначив, що податкові накладні, відправлені ТОВ Цетехно на реєстрацію у проміжок часу після 18:00 до 20:00, вважаються відправленими на наступний робочий день, а відповідно і виникає один день затримки реєстрації ПН/РК в ЄРПН, або три дні, якщо після граничного дня реєстрації були вихідні дні.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX підпункт 69.18. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ викладено в наступній редакції: "Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Однак, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 08:00 години до 20:00 години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку/коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

Операційний день для реєстрації податкових накладних визначено спеціальним нормативно-правовим актом з цього питання Порядком №1246 і триває в робочі дні з 08:00 години до 20:00 години, змін до цього Порядку внесено не було, а тому позивач правомірно вважає, що операційний день закінчився о 20:00, а не о 18:00.

З аналізу зазначених норм ПК України та Порядку №1246 слідує, що прийняття чи неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває у робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі №826/19172/16.

Отже, суд доходить висновку, що наведені вище у переліку податкові накладні з часом подачі їх на реєстрацію у проміжок часу після 18:00 та до 20:00 мали бути зареєстровані податковим органом у день їх подачі на реєстрацію.

Внаслідок недотримання відповідачем цієї вимоги ПН № 278 від 01.06.2022, ПН № 284 від 03.06.2022, ПН № 287 від 04.06.2022, ПН № 296 від 06.06.2022, ПН № 299 від 07.06.2022, ПН № 313 від 11.06.2022, що були подані на реєстрацію 15.07.2022 та протиправно зареєстровані 18.07.2022, потрапили до переліку податкових накладних, строк реєстрації яких пропущено на більш 18 днів замість 15 днів. Це призвело до нарахування штрафних санкцій за порушення строку їх реєстрації 20% від суми ПДВ по цим накладним замість 10%.

За такого ж порушення з боку податкового органу ПН № 329 від 16.06.2022 та ПН № 66 від 30.06.2022, що були подані на реєстрацію 15.07.2022 о 19.05, тобто своєчасно, були зареєстровані 18.07.2022, чим штучно створено «порушення» строку реєстрації податкових накладних на 3 дні.

Те саме стосується і ПН № 1 від 08.07.2022 та ПН № 2 від 08.07.2022, які були подані на реєстрацію 29.07.2022 о 18.30, тобто своєчасно, однак були зареєстровані 01.08.2022, чим штучно створено «порушення» строку реєстрації податкових накладних на 1 день.

Внаслідок цього по податковим накладним № 329 від 16.06.2022, № 66 від 30.06.2022, № 1 від 08.07.2022, № 2 від 08.07.2022 позивачу безпідставно нараховано штраф у розмірі 10% від суми ПДВ по зазначеним податковим накладним.

Стосовно доводів позивача про те, що податкові накладні № 303 від 08.06.2022, № 290 від 04.06.2022, № 309 від 09.06.2022, № 302 від 07.06.2022, № 316 від 08.06.2022, № 349 від 10.06.2022, № 306 від 09.06.2022, № 338 від 19.06.2022, № 329 від 16.06.2022, № 332 від 17.06.2022, № 341 від 20.06.2022, № 369 від 20.06.2022, № 296 від 06.06.2022, № 310 від 10.06.2022, № 291 від 05.06.2022, № 317 від 12.06.2022, № 278 від 01.06.2022, № 299 від 07.06.2022, № 287 від 04.06.2022, № 284 від 03.06.2022, № 313 від 11.06.2022 є зведеними, а тому граничний строк їх реєстрації в ЄРПН становить до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому вони виписані, суд зазначає таке.

Відповідно до п.11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 №1307 (далі по тексту Порядок № 1307) у разі складання зведеної податкової накладної у графі Зведена податкова накладна зазначається код ознаки:

1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;

2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;

3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;

4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.

Пунктом 19 Порядку № 1307 закріплено, що у разі здійснення постачання товарів/ послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:

покупцям - платникам податку - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Разом з тим, всі вищезазначені податкові накладні в графі Зведена податкова накладна не містять жодного коду ознаки.

До того ж, відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, граничний строк реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені встановлений для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 ст.198 та пунктом 199.1 ст.199 цього Кодексу.

Наведений позивачем перелік податкових накладних до зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, що складені за операціями, визначеними пунктом 198.5 ст.198 та пунктом 199.1 ст.199 цього Кодексу не відноситься.

Отже, доводи позивача про те, що вказані вище податкові накладні є зведеними, і строк їхньої реєстрації становить до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому вони виписані суд вважає необґрунтованими та не бере їх до уваги.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача з посиланням на постанову Верховного Суду від 14.03.2023 року у справі № 818/1060/17 щодо відсутності відповідальності у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), оскільки такий висновок було сформульовано за іншого правового регулювання, коли п.120-1.1 ст.120-1 ПК України передбачав накладення штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Чинна на момент виникнення спірних правовідносин у даній справі редакція п.120-1.1 ст.120-1 ПК України не містить такого виключення для застосування штрафу як «крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю)».

Отже наведені вище доводи позивача щодо відсутності відповідальності у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), не беруться судом до уваги.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо правомірності застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних, виписаних у червні-липні 2022 року (у липні лише ПН № 14 від 06.07.2022, яка зареєстрована 08.08.2022, оскільки ПН № 1 від 08.07.2022 та ПН № 2 від 08.07.2022 подані на реєстрацію своєчасно 29.07.2022), суд бере до уваги такі обставини.

Як вбачається з наданого ТОВ Цетехно Звіту, у період лютого-серпня 2022 року, не зважаючи на значне зниження показників ефективності господарської діяльності, відсутності вхідного ПДВ внаслідок відсутності поставок Товару, відсутності грошових обігових коштів на поточних рахунках, позивач здійснював своєчасну реєстрацію багатьох ПН/РК в ЄРПН. Сума податкових зобов`язань по податковим накладним, які вчасно зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, за червень 2022 року складала 6 713 739,51 грн, по податковим накладним, складеним з 01 по 15 липня 2022 року 840 459,05 грн.

Сума податкового зобов`язання по податковим накладним, складеним, але не зареєстрованим, наростаючим підсумком складала 23 817 708,25 грн, при цьому брак грошових коштів в розрізі днів у періоді з 29.06.2022 по 15.07.2022 становив у середньому 22 871 740,43 грн, і позивач намагався здійснити реєстрацію податкових зобов`язань якомога швидше, та за зарахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок поповнював рахунок ПДВ для можливості своєчасної реєстрації податкових накладних. Зазначене підтверджується незначною затримкою реєстрації ПН/РК відповідно до відомостей наведеного у Звіті розрахунку.

З вищевикладеного вбачається, що порушення позивачем строків реєстрації ПН/РК перш за все було спричинено падінням показників ефективності господарської діяльності ТОВ Цетехно, скрутним фінансовим становищем, пов`язаним зі збройною агресією з боку російської федерації.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у даній справі, Верховний Суд у постанові від 07.02.2024 року, зокрема, зазначив таке.

Стверджуючи, що чинним законодавством станом на час реєстрації Позивачем податкових накладних, які були предметом перевірки, не врегульовувалось питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, суди попередніх інстанцій не перевірили чи звертався Позивач із відповідною заявою після набрання чинності Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225. Не встановили суди й обставини, які би підтвердили, що Позивач у визначеному законодавством порядку підтвердив неможливість виконання обов`язків.

Під час нового розгляду справи судом з`ясовано, що позивач не звертався до контролюючого органу з відповідною заявою щодо неможливості виконання платником податків обов`язків зі своєчасної реєстрації податкових накладних. Позивач вказав, що через війну в Україні, за наведених у Звіті обставин, позивач не має можливості своєчасно виконати обов`язок з реєстрації усіх податкових накладних, виписаних у червні-липні 2022 року з об`єктивних причин. Однак, позивач докладав усіх можливих зусиль для того, щоб у якомога короткий строк зареєструвати усі виписані в указаний період податкові накладні. Зміни до підпункту 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України набрали чинності 27.05.2022 року, а відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження було прийнято Міністерством фінансів лише 29.07.2022 року, який набрав чинності 06.09.2022 року, тобто вже після того, як позивач, подолавши частково труднощі ведення господарської діяльності в період воєнного стану, все ж таки зареєстрував податкові накладні, виписані у червні-липні 2022 року. Тому подавати після 06.09.2022 року будь-які заяви до контролюючого органу щодо неможливості виконання податкового обов`язку з реєстрації податкових накладних, вже не було жодного сенсу.

Оцінюючи зазначені доводи позивача, суд зазначає таке.

Дійсно, в редакції Закону від 12 травня 2022 року № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України передбачав, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Цим же підпунктом передбачалося, що Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 (далі Наказ № 225), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України затверджено, зокрема:

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі Порядок);

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента (далі Перелік).

Вказаний Наказ № 225 набрав чинності 06.09.2022 року.

Лише з набранням чинності цими Порядком та Переліком платник податків отримав нормативне регулювання з боку держави питань про те, які конкретно обставини є підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків, а також про те, якими документами така неможливість має бути підтверджена.

Пунктом 3 Порядку визначено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила. У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком.

Пунктом 4 Порядку визначено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Аналізуючи наведені вище законодавчі норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Наказу Мінфіну № 225, суд доходить висновку, що затверджений вказаним наказом Порядок не врегулював питання щодо тих платників податків, які в період з 27.05.2022 по 05.09.2022 в певний час цього періоду не мали можливості у повному обсязі виконувати свої податкові обов`язки, і пізніше, але до 05.09.2022 року включно така можливість у платника податків з`явилася, і податковий обов`язок було ним виконано.

Крім того, у період з дати набрання чинності Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX (27.05.2022 року) і до дати набрання чинності Наказом № 225 (06.09.2022 року) позивач перебував у стані правової невизначеності.

Тому, вирішуючи питання застосування відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, складених у червні-липні 2022 року, необхідно враховувати положення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.12. статті 56 ПК України.

Принцип презумпції правомірності рішень платника податків закріплений в підпункті 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України, згідно з яким, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

На цьому принципі засноване і закріплене в пункті 56.21 статті 56 ПК України правило. Так, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення ухвалюють на користь платника податків.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

До того ж, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника. Запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Враховуючи характер принципу презумпції правомірності рішень платника податків у демократичному суспільстві має бути підхід, відповідно до якого істотні правові сумніви мають тлумачитися на користь платника.

У згадуваному вище рішенні по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа №1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Аналізуючи викладене, суд бере до уваги те, що держава протягом невиправдано тривалого часу (з 27.05.2022 по 05.09.2022) не впровадила свої власні процедури щодо підстав та порядку підтвердження платником податків неможливості виконання податкових обов`язків, а отже не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач міг завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо несвоєчасної реєстрації (з певних причин, які позивач вважає об`єктивними) податкових накладних, складених у червні-липні 2022 року.

Отже, притягнення позивача до відповідальності в частині несвоєчасної режстрації податкових накладних, виписаних у червні-липні 2022 року за викладених умов не може бути визнане таким, що базується на принципі верховенства права, адже воно не відповідало засадами правової визначеності та передбачуваності.

Тому суд доходить висновку про протиправність накладення на позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням за порушення строків реєстрації податкових накладних, виписаних у червні-липні 2022 року.

За таких обставин, відповідачем було неправомірно нараховано штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2022 №295/34-00-04-02-01 про застосування штрафних (фінансових санкцій) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН у сумі 3797360,18 грн, і зазначене рішення підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 грудня 2022 року № 295/34-00-04-02-01 - є протиправним та підлягає скасуванню, а позов ТОВ ЦЕТЕХНО підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕТЕХНО (адреса: вул. Новощіпний ряд, будинок 15/17, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43058939) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (адреса: пр-т Шевченка, буд. 15/1, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ ВП 44104032) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 грудня 2022 року № 295/34-00-04-02-01.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕТЕХНО судові витрати в розмірі 26840 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2024 року.

Суддя В.В. Андрухів

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.11.2024
Оприлюднено27.11.2024
Номер документу123275065
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —420/10441/23

Рішення від 22.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Андрухів В.В.

Ухвала від 27.03.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Андрухів В.В.

Постанова від 07.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 07.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 12.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 09.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 27.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 30.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 25.10.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н.В.

Постанова від 25.10.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні