Рішення

від 25.11.2024 по справі 420/31260/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31260/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), за результатом якого позивач просить:

визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 АДРЕСА_3 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 30 556,68 гривень, що був утриманий з його донарахованого грошового забезпечення, яке йому було виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23, протиправною;

стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 АДРЕСА_3 ) 30 556,68 гривень грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було виплачено йому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23, на його користь;

визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 АДРЕСА_3 ) щодо нарахування і виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01 серпня 2022 року по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 21 серпня 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159, протиправною;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 АДРЕСА_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01 серпня 2022 року по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 21 серпня 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21 серпня 2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року у справі № 420/29550/23 військовою частиною НОМЕР_1 були виплачені кошти. Проте позивачем було встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 з суми донарахованого грошового забезпечення було відраховано 30556,68 гривень податку на доходи з фізичних осіб, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п. 5 Порядку №44). Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі ПК України), де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що військовослужбовець, звільнений з військової служби, не має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

В період з 11 липня 2022 року по 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони).

Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 11 липня 2022 року №200-ОС «Про особовий склад» капітана 2 рангу ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу загону та всі види забезпечення.

Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 03 серпня 2023 року №259-ОС «Про особовий склад» капітана 2 рангу ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Остаточною датою закінчення проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 є 03 серпня 2023 року.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується наявним у нього посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , виданого Східним регіональним управління 4 травня 2015 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 та доплатити за період з 01.08.2022 по 19.05.2023 року включно, належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення), обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №420/29550/23 21 серпня 2024 р. військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 було виплачено 136 656,26 гривень, що підтверджується випискою з карткового рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк».

Позивач зазначає, що 02 вересня 2024 року отримав письмову відповідь від військової частини НОМЕР_1 та розрахунок грошового забезпечення згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23, з якої вбачається, що з суми донарахованого грошового забезпечення, яке було виплачено ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23, було відраховано 30 556,68 гривень податку на доходи з фізичних осіб та не проведено його грошову компенсацію відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить наступного.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 за № 44 (далі - Порядок № 44).

Відповідно до п.2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Так, п.3 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно п.4-5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Положеннями до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

З аналізу наведених норм вбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, у відповідача наявний обов`язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23, яке набрало законної сили.

Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв`язку з тим, що виплати здійснені відповідачем на виконання судового рішення не пов`язані з виконанням обов`язків є безпідставними, оскільки право на перерахунок та виплату грошового забезпечення та доплатити за період з 01.08.2022 по 19.05.2023 року включно, належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення), позивач набув саме в зв`язку з проходженням служби. При належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачу допомоги на оздоровлення у день звільнення, грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року по справі №812/1048/17, від 25.06.2020 року по справі № 825/761/17.

Таким чином позовні вимоги в частині визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 30 556,68 гривень, що був утриманий з його донарахованого грошового забезпечення, яке йому було виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23, протиправною та стягнення з військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 65082, АДРЕСА_4 ) 30 556,68 гривень грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було виплачено йому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23, на його користь підлягають задоволенню.

Питання, пов`язані зі здійсненням виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія означених законодавчих приписів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону №2050-ІІІ).

Пунктом 1 Порядку №159, визначено, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно із п.п.2, 3 Порядку №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 4 Порядку №159, передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За вказаним регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків виплачено нарахований дохід, чи виплаченого його взагалі та коли такий платіж здійснено, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме вказане є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Наведене у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку №159, формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а, від 04.03.2020 у справі №219/11809/15-а, від 11.12.2020 у справі 200/10820/19-а, від 21.10.2021 у справі №200/613/19-а та від 21.09.2022 у справі №816/1627/18.

Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень ст.ст.1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», окремих положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Суд зазначає, що індексація є складовою заробітної плати, а у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Таким чином, враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум, які стягнуті на виконання рішення суду, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21 серпня 2024 року відповідачем на виконання рішення суду від 24.06.2024 у справі №420/29550/23, виплачено грошове забезпечення та доплатити за період з 01.08.2022 по 19.05.2023 року включно, належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення) у відповідному розмірі у сумі 136 656,26 гривень.

А відтак, ОСОБА_1 набув право на компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 АДРЕСА_3 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 30 556,68 гривень, що був утриманий з його донарахованого грошового забезпечення, яке йому було виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 АДРЕСА_3 ) 30 556,68 гривень грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ), яке було виплачено йому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 420/29550/23, на його користь.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 АДРЕСА_3 ) щодо нарахування і виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01 серпня 2022 року по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 21 серпня 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 АДРЕСА_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01 серпня 2022 року по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 21 серпня 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко