Рішення

від 22.11.2024 по справі 420/36011/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36011/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохоровська, 6, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38643633), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул.Єврейська, 43, м.Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20001645) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Служби безпеки України в Одеській області в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не включення до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 відомостей про надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області видати ОСОБА_1 оновлену довідку про грошове забезпечення із включенням до неї відомостей про надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач що з метою здійснення перерахунку пенсії звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з запитом про видачу довідки про грошове забезпечення за період проходження служби в ГУ ДСНС України в Одеській області з 20.05.2016 р. по 03.03.2022 р. 22.06.2023 р. позивач отримав лист від ГУ ДСНС України в Одеській області № 6001.3-4301/6013 від 21.06.2023 р. із доданою до нього довідкою про грошове забезпечення полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , зі змісту якої стало відомо, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень за період з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. Більше того, відомості про надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року ГУ ДСНС України в Одеській області не включені до довідки про грошове забезпечення. Позивач зазначає, що він приступив до виконання службових обов`язків за посадою заступника начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України в Одеській області з 24.09.2020 року на підставі Витягу із Наказу по особовому складу цивільного захисту № 389 від 24.09.2020 року про виконання службових обов`язків ОСОБА_1 . Із 24 вересня 2020 року по січень 2021 року позивачу здійснювалось нарахування та виплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень, що відповідно відображено у довідці про грошове забезпечення. Проте з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року ГУ ДСНС України в Одеській області безпідставно не здійснювало нарахування та виплату такої надбавки та при формуванні довідки про грошове забезпечення не вказало у складових грошового забезпечення відомостей про неї за вказаний період, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року залучено Управління Служби безпеки України в Одеській області до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що Головне, управління надає довідку про грошове забезпечення Позивача за відповідний період, з якої вбачається, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень за період з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року Позивачу дійсно не нараховувалась та не виплачувалась. Наказом Головного управління ДСНС України в Одеській області від 23.02.2021 року №71 (по особовому складу) припинено виплату надбавки за службу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 з 14 січня 2021 року. Підставою видачі такого наказу та, відповідно, припинення виплати надбавки стало розпорядження Управління Служби безпеки України в Одеській області від 14.01.2021 року № 6д, яким скасовано допуск до державної таємниці ОСОБА_1 . Відповідно, Головне управління ДСНС України в Одеській області діяло правомірно та права Позивача порушені не були.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що згідно наявної в Управлінні інформації, допуск до державної таємниці ОСОБА_1 було скасовано Розпорядженням УСБУ в Одеській області № 6д від 14.01.2021 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну таємницю», на підставі листа ГУ ДСНС в Одеській області № 07-148 від 11.12.2020 року у зв`язку відсутністю протягом шести місяців після припинення йому доступу до державної таємниці обґрунтованої потреби у діяльності, пов`язаної з державною таємницею. Враховуючи викладене, скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 було здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про державну таємницю» та Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939. Крім того, третя особа звертає увагу, що діяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області, пов`язана з наданням та скасуванням допуску до державної таємниці ОСОБА_1 не є предметом розгляду даної судової справи.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 в період з вересня 2020 року по січень 2021 року здійснювалось нарахування та виплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Відповідно до наказу від 23.02.2021 року за №71 (по особовому складу) ГУ ДСНС в Одеській області «Про припинення виплати надбавки», ОСОБА_1 з 14 січня 2021 року припинено виплату надбавки за службу в умовах режимних обмежень у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці, на підставі розпорядження Управління СБУ в Одеській області від 14.01.2021 року №6Д.

Позивач вважає протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не включення до довідки про грошове забезпечення відомостей про надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року, у зв`язку із чим звернувся до суду з позовом.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, установлено статтею 20 Закону України «Про державну таємницю».

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну таємницю» залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону України «Про державну таємницю» надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі необхідності підвищення чи зниження громадянину форми допуску для роботи із секретною інформацією вищого чи нижчого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов`язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про державну таємницю» скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про державну таємницю» громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

Статтею 30 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 № 414, затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.

У пункті 1 Положення № 414 зазначено, що це Положення визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших державних органів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Згідно з пунктом 2 Положення № 414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Згідно з пунктом 6 Положення № 414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Верховним Судом сформовано правовий висновок щодо застосування приписів статті 30 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 2, 5 Положення № 414, який викладений, зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі № 802/74/15-а, від 25.07.2019 у справі № 296/6615/17, від 27.05.2020 у справі № 806/2056/18, від 28.01.2021 у справі № 240/229/20.

У вказаних справах Верховний Суд підкреслив, що надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону України «Про державну таємницю» залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону України «Про державну таємницю» виникає право на отримання компенсації.

У той же час, Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 802/74/15-а висловив правовий висновок, що положення статті 30 Закону України «Про державну таємницю», пункти 2, 5 Положення № 414 слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Отже, виплата відповідної надбавки пов`язується не з отриманням особою доступу до державної таємниці, а виключно з виконанням роботи з відомостями, які становлять державну таємницю.

Відповідно до обставин даної справи, судом не встановлено виконання позивачем роботи з відомостями, які становлять державну таємницю, так само і не встановлено відповідач заперечує виконання позивачем робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці, а сам позивач пов`язує своє право на отримання надбавки виключно з отриманням ним допуску на провадження діяльності, пов`язаною з державною темницею.

З огляду на відсутність доказів виконання позивачем роботи з відомостями, які становлять державну таємницю а також відсутності дозволу ОСОБА_1 на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю, суд не вбачає підстав для здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року та відповідно зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області видати ОСОБА_1 оновлену довідку про грошове забезпечення із включенням до неї відомостей про надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з лютого 2021 року по 03 березня 2022 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохоровська, 6, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38643633), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул.Єврейська, 43, м.Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20001645) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Д.К. Василяка

.