Рішення

від 25.11.2024 по справі 400/8445/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 400/8445/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Волошиної Ю.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Херсонській області (місце проживання:73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, код ЄДРПОУ: 40108782) до ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції в Херсонській області (місце проживання:73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, код ЄДРПОУ: 40108782) до ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року адміністративну справу за № 400/8445/24 направлено за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

04.10.2024 року справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 07.10.2024 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в поряду загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Наказом ГУНП в Херсонській області від 15.08.2024 року №359 о/с відповідача за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні за служби) з рекомендацією добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 10610,14 грн.

В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Суд зазначає, що наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на зазначену в позовній заяві адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв`язку - за закінченням терміну зберігання. Також, судом зроблено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління Національної поліції в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.

Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 20 Закону № 580-VIII).

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII).

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (ч. 3 ст. 59 Закону № 580-VIII).

Опис і зразки предметів однострою поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських".

Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092 (далі - Порядок № 772).

Відповідно до п. 2 Розділу І Порядку № 772 однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.

Згідно з п. 3 Розділу І Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.

Використання предметів однострою, які не відповідають описам та зразкам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, забороняється. Рішення щодо подальшого обліку, використання або списання таких предметів однострою приймається керівником відповідного органу поліції, ЗВО, інших державних органів, установ та організацій у встановленому законодавством порядку (п. 4 Розділу І Порядку № 772).

Забезпечення одностроєм у поліції здійснюється централізовано структурним підрозділом центрального органу управління поліцією з питань матеріально-технічного та ресурсного забезпечення (п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 772).

Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції (п. 4 Розділу ІІІ Порядку № 772).

Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1, 2, 3 Розділу IV Порядку № 772).

Предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності. Чергова видача поліцейським однострою особистого користування проводиться після закінчення строків його експлуатації (носіння). Дострокова видача предметів однострою дозволяється тільки у випадках, передбачених цим Порядком. Предмети однострою, що належать до видачі поліцейським за декількома нормами, видаються за тією, строк носіння (експлуатації) за якою менший (пункти 1, 2, 3, 4 Розділу V Порядку № 772).

Однострій, що знаходиться в органах (закладах, установах) поліції, ЗВО, підлягає обов`язковому обліку. Облік здійснюється шляхом оформлення відповідних документів, правильного та своєчасного занесення записів до книг, карток та інших облікових документів усіх операцій з руху та змін якісного стану предметів однострою (абзац перший пункту 2 Розділу VII Порядку № 772).

Книги та інші документи з обліку однострою оформлюються та ведуться згідно з вимогами цього Порядку і зберігаються згідно з вимогами законодавства. Упровадження облікових документів невстановленої форми заборонено (п. 3 Розділу VII Порядку № 772).

Підставою для оформлення арматурної картки є наказ про призначення на посаду (зарахування на навчання) в орган (заклад, установу) поліції, ЗВО, а на поліцейського, якого переведено з іншого органу (закладу, установи), ЗВО, крім наказу, - атестат на предмети однострою (абз. 1 п. 11 Розділу VII Порядку № 772).

Арматурні картки обліковуються в реєстрі арматурних карток. Реєстр арматурних карток нумерується, прошнуровується, скріплюється печаткою, підписується керівником підрозділу забезпечення та реєструється згідно з вимогами діловодства (п.13 Розділу VII Порядку № 772).

Для видачі однострою поліцейським на підставі облікових даних арматурних карток оформлюється в одному примірнику роздавальна відомість на предмети однострою (додаток 12).

З метою уникнення безпідставної видачі предметів однострою зазначений у роздавальній відомості на предмети однострою список поліцейських перевіряється посадовою особою підрозділу кадрового забезпечення. Роздавальна відомість на предмети однострою вважається виконаною, якщо згідно з нею здійснено видачу предметів однострою вказаним у ній поліцейським, повністю або частково відповідно до зазначеної кількості, її підписано всіма передбаченими посадовими особами, а дані про видачу внесено до арматурних карток поліцейських, яким було видано предмети однострою. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою має бути передана до бухгалтерської служби органу (закладу, установи) поліції, ЗВО у строк не більше 30 днів з моменту здійснення в ній первинного запису про видачу предметів однострою поліцейським, але не пізніше останнього дня звітного місяця. Роздавальна відомість на предмети однострою, оформлена під час видачі поліцейським предметів однострою особистого користування, є підставою для складання акта списання встановленої форми та відображення інформації про проведену господарську операцію в бухгалтерському обліку відповідного органу (закладу, установи) поліції, ЗВО. Після видачі предметів однострою особистого користування забезпечується їх управлінський облік. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою є підставою для складання акта введення в експлуатацію предметів однострою, що використовуються як інвентарне майно. В акті за потреби зазначається зведена інформація з однієї або декількох роздавальних відомостей на предмети однострою з посиланням на тотожну інформацію, що відображена в роздавальній(их) відомості(ях) на предмети однострою (пункт 16 Розділу VII Порядку № 772).

Згідно з п. 10 розділу 5 Порядку № 722 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав:

- у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- за власним бажанням;

- у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;

- у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;

- через службову невідповідність.

Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.

Відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку.

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 772 встановлено, що в разі звільнення поліцейського зі служби через службову невідповідність, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Наказом ГУНП в Херсонській області від 15.08.2024 року №359 о/с відповідача за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні за служби) з рекомендацією добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 10610,14 грн.

Враховуючи викладене, зважаючи, що позивача звільнено зі служби через службову невідповідність, відповідачем до суду доказів оскарження наказу в частині відшкодування вартості предметів однострою не надано, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.

Оскільки станом на час подання позову та судового розгляду справи відповідач не відшкодував вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився та не надання будь-яких доказів протилежного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Херсонській області (місце проживання:73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, код ЄДРПОУ: 40108782) до ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , на користь Головного управління Національної поліції в Херсонській області 10610,14 грн. (десять тисяч шістсот десять грн. 14 коп.), вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації, яких не закінчився.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2024 р.

СуддяО.М. Тарасишина