Ухвала

від 25.11.2024 по справі 420/32856/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32856/24

УХВАЛА

25 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказів, зобов?язання вчинити певні дії та стягнути середній заробіток за дні вимушеного прогулу та вихідну допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС У Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо скасування наказів Новокаховської ОДНІ ГУ ДФС у Херсонській області №92-о від 28.07.2016 року та №117-о від 03.10.2016 року та зміни правової підстави припинення державної служби ОСОБА_1 ;

- скасувати накази Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №92-о від 28.07.2016 року та №117-о від 03.10.2016 року;

- зобов`язати ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі видати наказ про припинення державної служби ОСОБА_1 з власної ініціативи відповідно до ч.3 ст.86 Закону України від 10.12.2015 року №889-VІІ «Про державну службу» та ч.3 ст.38 КЗпП України та внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 ;

- стягнути з ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь позивача середній за робіток за дні вимушеного прогулу з 01.06.2016 року по день прийняття рішення суду;

- стягнути з ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь позивача вихідну допомогу згідно ст.44 КЗпП в розмірі тримісячного середнього заробітку.

Ухвалою суду від 28.10.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Судом було зазначено, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду: 1) належним чином обґрунтованого адміністративного позову із вірним визначенням суб`єктного складу сторін та чітким викладенням фактичних обставин у справі та позовних вимог відповідно до зазначених обставин, а також копії такого позову для сторін по справі; 2) належним чином завірених додатків до позовної заяви та доказів, зазначених в ухвалі суду; 3) заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності пропуску позивачем такого строку; 4) доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду.

19.11.2024 року позивач на виконання вищевказаної ухвали суду надала до суду уточнений адміністративний позов, в якому позовні вимоги виклала в наступній редакції:

- визнати протиправними накази Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №92-о від 28.07.2016 року та №117-о від 03.10.2016 року «Про звільнення ОСОБА_1 » у частині формулювання дати та причини звільнення;

- зобов`язати відповідача Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі внести зміни до наказу Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №92-о від 28.07.2016 року та наказу №117-о від 03.10.2016 року «Про звільнення ОСОБА_1 » у частині формулювання підстав звільнення, а саме:

формулювання підстави «припинена державна служба , звільнена з займаної посади згідно п.4 ч.І ст.87 Закону України від 10.12.2015 року №889-VII «Про державну службу», вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, а саме прогул без поважних причин»,

замінити формулюванням - «припинена державна служба , звільнена з займаної посади згідно ч.3 ст.86 Закону України від 10.12.2015 року №889-VII «Про державну службу» за власним бажанням з 01.06. 2016 року у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, частина третя статті 38 КЗпП України»;

визнати недійсним запис №48 від 03.10.2016 року та №50 28.07.2016 року у трудовій книжці ОСОБА_1 ;

- зобов?язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про зміну формулювання причин звільнення з пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VII на ч.3 ст.86 Закону України від 10.12.2015 року №889-VII «Про державну службу» за власним бажанням з 01.06.2016 року у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, частина третя статті 38 КЗпП України».

Разом з тим, заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин пропуску такого строку позивачем на виконання ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху надано не було.

При цьому в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду позивач в уточненій позовній заяві зазначила, що вона неодноразово у 2016 році зверталась із заявами на ім`я керівника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС У Херсонській області з вимогою видати наказ про звільнення та належним чином оформлену трудову книжку та виплатити належні кошти при звільненні, які було проігноровано, з огляду на що у період з 29.06.2016 року по 2019 рік позивач оскаржувала вищевказані дії відповідача в судах різних інстанцій. Пізніше, 11.09.2019 року та 03.10.2019 року позивач надсилала скарги відповідачу, що стосувались ненадання їй трудової книжки, водночас заперечень від ГУ ДПС України Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо відмови у виправленні неправомірних записів занесених до трудової книжки ОСОБА_1 , позивач не отримувала. Також позивач зазначила, що у період з жовтня 2019 року по вересень 2024 року існували перепони в отримання вищезгаданої трудової книжки, такі як карантин, воєнний стан, окупація м. Херсона, відсутність працевлаштування та складний матеріальний стан.

Також в уточненому адміністративному позові було зазначено, що невиконання законодавства про працю та трудового договору Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області було доведено позивачем в адміністративних судах, про що свідчить ухвала Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 року по справі №821/3669/15-а та постанова Вищого адміністративного суду України від 07.03.2017 року по справі №821/500/16.

З даного приводу суд зазначає наступне.

За ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

За змістом наведеної норми процесуального закону, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Відповідно до ч.6 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За наведеним у пункті 17 частини першої статті 17 КАС України визначенням, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач не погоджується з наказами Новокаховської ОДНІ ГУ ДФС у Херсонській області №92-о від 28.07.2016 року та №117-о від 03.10.2016 року, зокрема, із правовою підставою звільнення позивача з державної служби, а тому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо скасування наказів Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №92-о від 28.07.2016 року та №117-о від 03.10.2016 року та зміни правової підстави припинення державної служби позивача, та скасувати відповідні накази.

Водночас, до суду із адміністративним позовом щодо оскарження підстави звільнення її зі служби, зазначених у вищевказаних наказах, позивач звернулась лише 22.10.2024 року, тобто майже через 8 років після видання оскаржуваних наказів та звільнення зі служби.

Судом було встановлено, що в межах адміністративної справи №821/550/17 Херсонський окружний адміністративний суд вже розглядав позовну заяву позивача до Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому позивач просила, зокрема, визнати протиправними дії керівника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо видання наказу про звільнення із займаної посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області позивача за ч.4 ст.40 КЗпП України, скасувати накази ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.07.2016 року №92-о та №117-о від 03.10.2016 року та стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області середній заробіток за час вимушеного прогулу на час винесення рішення суду.

Таким чином, позовні вимоги щодо скасування наказів Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №92-о від 28.07.2016 року та №117-о від 03.10.2016 року, а також стягнення з ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь позивача середнього за робітку за дні вимушеного прогулу вже були предметом розгляду в іншій адміністративній справі, а саме - №821/550/17.

Зі змісту позовних вимог, викладених позивачем в межах адміністративної справи №420/32856/23, фактично вбачається її незгода із правової підставою її звільнення з державної служби, зазначеної у вищезгаданих наказах Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №92-о від 28.07.2016 року та №117-о від 03.10.2016 року.

При цьому, зазначаючи про протиправну бездіяльність ГУ ДПС У Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позивач в адміністративному позові в межах справи №420/32856/24 посилається на власну заяву від 01.06.2016 року, направлену на адресу Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області (вх.№6486/10), в якій зазначено про власне бажання звільнитись зі служби.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 року у справі №821/550/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій, скасування наказів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було залишено без розгляду.

Судом також встановлено, що в межах адміністративної справи №821/1537/17 Херсонський окружний адміністративний суд також розглядав позовну заяву позивача до Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, з позовними вимогами, зокрема, про визнання неправомірними дій та бездіяльності керівника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо видання наказу про звільнення з займаної посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_1 за частиною 3 статті 38 КЗпП України, видачі відповідним чином оформленої трудової книжки та виплати належних коштів при звільненні згідно з поданою заявою від 1 червня 2016 року; зобов`язання відповідача видати наказ про звільнення позивача за частиною 3 статті 38 КЗпП України згідно з поданою ОСОБА_1 заявою від 1 червня 2016 року вхідний №6486/10; зобов`язання Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області видати належним чином оформлену трудову книжку згідно з поданою позивачем ОСОБА_1 заявою про звільнення від 1 червня 2016 року, в день видачі наказу про звільнення; стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1: середнього заробітку за дні вимушеного прогулу з 1 червня 2016 року по день прийняття рішення суду; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; вихідної допомоги згідно із статтею 44 КЗпП України в розмірі тримісячного середнього заробітку скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 року у справі №821/1537/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було залишено без розгляду.

Вищезазначені ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 року по справі №821/550/17 та від 21.02.2018 року по справі №821/1537/17 набрали законної сили та позивачем не оскаржувались.

Вищевказані обставини свідчать про те, що заявлені позовні вимоги в адміністративному позові у справі №420/32856/24, вже були предметом розгляду в інших адміністративних справах №821/1537/17 та №821/550/17, водночас вирішені по суті не були.

Таким чином, факт оскарження наказів Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №92-о від 28.07.2016 року та №117-о від 03.10.2016 року в межах провадження по адміністративним справами №821/1537/17 та №821/550/17 ще у 2017 та 2018 роках свідчить про те, що позивач була раніше обізнана про порушення своїх прав та законних інтересів в частині звільнення з державної служби за конкретних правових підстав.

При цьому в уточненому адміністративному позові позивачем не наведено поважності причин для звернення її до суду у справі №420/32856/24 з пропуском місячного строку звернення до суду, що визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Суд критично ставиться до посилань позивача на те, що невиконання законодавства про працю та трудового договору Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області було доведено позивачем в адміністративних справах №К/800/12456/16 та №К/800/20576/16, оскільки вказані адміністративні справи не пов`язані з предметом спірних правовідносин у справі №420/32856/24.

Таким чином вказані позивачем підстави пропуску нею строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними причинами в розумінні ч.1 ст.123 КАС України для пропуску особою встановленого строку звернення до суду з позовною заявою. При цьому будь-яких доказів того, що вищевказані підстави об`єктивно впливали та унеможливлювали подання даного адміністративного позову у визначений законом строк, позивачем також не надано.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, окремої заяви про поновлення строку звернення до суду, передбаченої ст.123 КАС України, як то вимагалось в ухвалі суду від 28.10.2024 року, позивачем до суду надано не було.

З приводу посилання позивача на причини пропуску строку звернення її до суду за період з жовтня 2019 року по вересень 2024 року через такі причини як карантин, воєнний стан, суд зазначає, що загальне посилання позивача на зазначені обставини без зазначення конкретних обставин неможливості звернення до суду у визначений законом місячний строк в зазначений календарний період не може бути належним та достатнім обґрунтуванням поважності причин для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі №990/115/22, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку, а агресія РФ, евакуації, відсутність електропостачання на яку посилається апелянт, це загальний стан.

Враховуючи вищезазначене суд доходить висновку, що причини пропуску строку звернення до суду, зазначені позивачем в уточненому адміністративному позові, не є поважними, а тому відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі №420/32856/24.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі зазначеного суд доходить висновку, що недоліки адміністративного позову, зазначені в ухвалі суду від 28.10.2024 року позивачем в повному обсязі усунуті не були, а тому суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу та додані до неї матеріали.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 121-123, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі №420/32856/24.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказів, зобов?язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за дні вимушеного прогулу та вихідної допомоги повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Білостоцький О.В.