Рішення

від 25.11.2024 по справі 440/8242/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8242/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач) №10798806/36313601 від 28.03.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023 складений та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» (далі ТОВ «Пирятинський делікатес», позивач), датою його фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Пирятинський делікатес» зазначило, що оспорюване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а розрахунок коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), оскільки ТОВ «Пирятинський делікатес» надало відповідачеві письмові пояснення і всі первинні бухгалтерські документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023, однак, оскаржуваним рішенням №10798806/36313601 від 28.03.2024 позивачу відмовлено в його реєстрації.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

Відповідачем 05.08.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду поданий відзив на адміністративний позов, де проти задоволення позову заперечувалося в повному обсязі з огляду на ненадання / часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої було запинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

У відповіді на відзив, поданій до суду 12.08.2024 та додаткових поясненнях, поданих 30.09.2024, 11.10.2024 позивач вказав про надання всіх документів, що стали підставою для виписки і поданні на реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023. Також ТОВ «Пирятинський делікатес» зазначено про фактичне витребовування в позивача документів на підтвердження реальності господарської операції, оформленої податковою накладною №738/6 від 15.11.2023, що не відповідає вимогам законодавства, що регулює відносини щодо реєстрації документів в ЄРПН. Позивач наполягав на підставності позовних вимог, просив задовольнити їх в повному обсязі.

ДПС України 09.08.2024 до справи наданий відзив на адміністративний позов, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечувалось в повному обсязі, зазначено про відповідність рішення №10798805/36313601 від 28.03.2024 вимогам законодавства та вказано про безпідставність вимог про визнання його протиправним та скасування.

У запереченні на відповідь на відзив, поданому до матеріалів справи 12.08.2024, відповідач вказав про недостатність документів, наданих ТОВ «Пирятинський делікатес» для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року закрите підготовче провадження у справі та призначена справа до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Питрятинський делікатес».

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Пирятинський делікатес» створене та зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.09.2009 запис №15761020000000506, код суб`єкта господарювання ЄДРПОУ 36313601. Перебуває на обліку в якості платника податків з 29.09.2009. Видами діяльності є: 10.13 виробництво м`ясних продуктів (основний); 10.72 виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 10.73 виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 10.85 виробництво готової їжі та страв; 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та ін. /а.с.81/.

Підприємство є платником податку на додану вартість, індивідуальний номер платника податку на додану вартість 363136016239.

18.07.2022 між ТОВ «Пирятинський делікатес» (постачальник) та ТОВ «Хейрі Делайт» (покупець) укладений договір постачання №94/SI (далі - договір). Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставляти і передавати на умовах даного поговору продовольчу та непродовольчу продукцію у власність покупця з метою його подальшої реалізації третім особам, а покупець зобов`язується приймати товар у власність, реалізовувати споживачам і оплачувати вартість товару постачальнику на умовах даного договору /а.с.52-54/.

На виконання умов договору ТОВ «Пирятинський делікатес» був поставлений товар - одноразові електронні сигарети в кількості 116 шт, на підставі видаткової накладної 15011 від 15.11.2023 на загальну суму 32989,68 грн, сума ПДВ 6545,60 грн /а.с.55/.

За фактом постачання товару було виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 06.12.2023 №412/6 /а.с.59-61/.

Згідно з пунктом 6.4. договору сторони погодили, що в разі нереалізації покупцем товару постачальника третім особам (споживачам) протягом 3 місяців з моменту його отримання, покупець має право вимагати його повернення постачальнику, шляхом направлення відповідної вимоги. В такому разі постачальник зобов`язаний власними силами та за свій рахунок забрати нереалізований покупцем такий товар протягом 10 (десяти) днів з дати направлення відповідної вимоги. Покупець в такому разі не платить постачальнику за такий товар кошти, незалежно від того забрав постачальник вказаний товар чи ні.

Згідно з пунктом 7.3. договору сторони домовились, що покупець не сплачує кошти за нереалізований товар постачальника, визначений в пункті 6.4. цього договору, незалежно від того забрав постачальник вказаний товар чи ні.

Покупцем було ініційоване питання щодо повернення частини товару, який був поставлений позивачем в межах цього договору (лист ТОВ «Хейрі Делайт» №вих.180/1 від 30.01.2024 та лист ТОВ «Пирятинський делікатес» №вих.30/1 від 01.02.2024) /а.с.62,63/.

За повернення частини товару сторонами була складена та підписана уповноваженими представниками видаткова накладна (повернення) №ВП- 0000009 від 05.02.2024, в графі «№ та дата накладної» видаткової накладної на повернення №ВП-0000009 від 05.02.2024 за №79-844 вказано видаткову накладну №16011 від 16.11.2023, на підставі якої був поставлений товар - одноразові електронні сигарети /а.с.72-74/. За даними видаткової накладної на повернення покупцем була повернута частина поставленого товару.

За фактом відвантаження товару, позивач здійснив коригування в бік зменшення вартісних показників поставленого товару, про що було складено розрахунок коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6, який було надіслано покупцю - ТОВ «Хейрі Делайт» для реєстрації в ЄРПН /а.с.77-78/.

Відповідачем реєстрація розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6 зупинена, у квитанції від 27.02.2024 зазначено, що відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація розрахунку коригування від 05.02.2024 № 913/6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток № 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с.79/.

28.02.2024 ТОВ «Пирятинський делікатес» відповідачеві надане повідомлення про подання пояснень та копій документів у кількості 8 примірників №19 /а.с.125/.

Позивач направив відповідачеві пояснення №399 від 07.03.2024 /а.с.80-87/ та копії наступних документів: договору постачання №94/SI від 18.05.2022; податкової накладної №738/6 від 15.11.2023; розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024; видаткової накладної №15011 від 15.11.2023; рішення ТОВ «Хейрі Делайт» №5/2022 від 19.07.2022; видаткової накладної (повернення) №ВП - 0000009 від 05.02.2024; товарно-транспортної накладної №0000009 від 05.02.2024 та, крім того: товарно - транспортної накладної №0000009 від 05.02.2024; видаткової накладної №0000009 від 05.02.2024.

Відповідачем на адресу ТОВ «Пирятинський делікатес» направлене повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень, запропоновано надати документи щодо розрахунків по договору №94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником(ами), сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку /а.с.112/.

Позивачем 21.03.2024 надане повідомлення про надання додаткових пояснень /а.с.88/ із додатковими документами 11 примірників.

За наслідками розгляду пояснень з додатками та додаткових документів відповідачем прийняте рішення №10798806/36313601 від 28.03.2024 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023.

Підставою відмови в реєстрації розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023 в ЄРПН зазначено про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових документів та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального півня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач не погодився з рішенням відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН №№10798809/36313601 від 28.03.2024, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023, у зв`язку з чим ТОВ «Пирятинський делікатес» звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Суд зазначає, що контролюючим органом не встановлено порушення позивачем вимог, установлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, натомість виявлено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 8 яких платник відноситься до ризикованих в разі, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

За результатами розгляду податкової накладної відповідачем направлена позивачеві квитанція, де зазначено, що документи прийняті, реєстрація зупинена /а.с.79/.

Відповідачем реєстрація розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6 зупинена, у квитанції від 27.02.2024 зазначено, що відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація розрахунку коригування від 05.02.2024 №913/6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток № 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6 була зупинена через встановлення ризиковості здійснення операцій з посиланням на п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28.02.2024 ТОВ «Пирятинський делікатес» відповідачеві надане повідомлення про подання пояснень та копій документів у кількості 8 примірників №19 /а.с.109/.

Позивач вказав, що станом на дату складення розрахунку коригування - 05.02.2024, станом на дату зупинення реєстрації РК - 27.02.2024, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення - 28.03.2024 у відношенні до Позивача як платника податку не існувало та не існує жодного рішення щодо відповідності його пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідачем доказів протилежного не надано.

Отже, з урахуванням принципу індивідуальної відповідальності позивач не може бути позбавленим права скоригувати свої податкові зобов`язання за наслідками повернення покупцем частини товару.

Опрацювання поданого платником податків повідомлень та документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та прийняття рішень по ним здійснюється Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС), склад якої затверджено на виконання вимог Порядку №1165 та наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 520), яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 9 Наказу №520 зі змінами внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

ТОВ «Пирятинський делікатес» відповідачеві двічі надане повідомлення про подання пояснень від 28.02.2024 /а.с.109/, 21.03.2024 /а.с.88/ та копії документів щодо розрахунку коригування, реєстрація якого зупинена, надані письмові пояснення /а.с.80/.

Відповідачем було встановлено про ненадання ТОВ «Пирятинський делікатес» копій документів що підтверджують проведення розрахунків по договору №94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником(ами), сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку, про що вказано в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень /а.с.111/.

Суд наголошує, що запитувані відповідачем документи не стосуються тієї господарської операції, на оформлення якої ТОВ «Пирятинський делікатес» складений та направлений на реєстрацію розрахунок коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6.

Запитувані документи стосуються господарської операції, за якою оформлена податкова накладна від 15.11.2023 №738/6 зареєстрована в ЄРПН /а.с.59-61/.

У відзиві на адміністративний позов відповідачем наведені аргументи, які не були висвітлені в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6, не вказувались в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та документів і, відповідно, не можуть бути оцінені судом як такі, що стали підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування за обставин ненадання платником документів на пропозицію відповідача.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6 стало ненадання / часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

З матеріалів справи судом встановлено про надання позивачем до ГУ ДПС у Полтавській області копій первинних документів, в обсязі, цілком достатньому, для підтвердження наявності фактичної можливості, законності та виконання господарської операції, за здійснення якої складений та поданий для реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 30.03.2018 у справі № 821/2106/13-а, з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Отже, Позивачем були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для реєстрації розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6, а вимога відповідача про надання додаткових документів, ТОВ «Пирятинський делікатес» виконана в повному обсязі, що виключає правомірність твердження, викладеного в рішенні №10798806/36313601 від 28.03.2024 про ненадання документів на пропозицію відповідача.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідачем це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6 та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6, а тому рішення №10798806/36313601 від 28.03.2024 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту», ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної №95 від 14.11.2022, покладений на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є: визнання протиправним та скасування рішення №10798806/36313601 від 28.03.2024 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6, поданий на реєстрацію ТОВ «Пирятинський делікатес», датою його фактичного подання.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Пирятинський делікатес» підлягають задоволенню.

Позивачем заявлене клопотання про стягнення на його користь судових витрат, в т.ч. витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами третьою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат в сумі 5000,00 грн на професійну правничу допомогу позивачем надані копії: договору про надання правової допомоги № б/н від 01.10.2021; додаткової угоди від 19.03.2024 до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.10.2021; додаткової угоди №2/РК913 від 30.03.2024 до договору про надання правової допомоги № б/н від 01.10.2021, свідоцтва, ордеру.

Суд зауважує, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів та збирання доказів не вимагало подання адвокатських запитів чи інших зусиль адвоката.

Витрати на ознайомлення з матеріалами, наданими замовником, аналіз судової практики та підготовку позову, відповіді на відзив та клопотань суд також вважає завищеними, адже спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 1000,00 грн.

Беручи до уваги висновок суду про задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1000,00 грн.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн, враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню на користь ТОВ «Пирятинський делікатес» за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягають судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" (вул. Наглого Марка, буд. 46, с. Дейманівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37050, ідентифікаційний код 36313601) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська область, 61052, ідентифікаційний код 44131658) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10798806/36313601 від 28.03.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС", датою його фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва