Ухвала

від 25.11.2024 по справі 440/13746/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

25 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/13746/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" про забезпечення позову у справі №440/13746/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт".

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу від 15.11.2024 №535 в частині.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що має у власності дозвіл на користування надрами №5626, який надає йому право користуватися надрами, а саме: видобувати вуглеводні на Васищівському родовищі. Це його основний вид діяльності (добування природного газу - КВЕД 06.20). Дозволи видано у 2012 році.

Також зазначено, що судовий розгляд спору щодо оскаржуваного наказу, з великою вірогідністю триватиме більше 6 (шести) місяців до моменту набуття законної сили рішенням у справі, з урахуванням фактичного надмірного навантаження на адміністративний суд, строків руху поштових направлень із документами у справі між судовими інстанціями та учасниками провадження, а також встановлених КАС України: строку проведення підготовчого провадження (60 днів), строку розгляду в першій інстанції (30 днів), строку виготовлення повного тексту рішення (10 днів), строку на апеляційне оскарження (30 днів), строку розгляду в апеляційній інстанції (60 днів). Таким чином, без вжиття судом заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, позивач буде вимушений зупинити діяльність на цих родовищах щонайменше на 6 (шість) місяців. Тобто, як мінімум, до травня 2025 року видобування природного газу та супутніх вуглеводнів буде зупинено. Так, у результаті тривалої зупинки діяльності настануть негативні наслідки, зокрема, буде мати місце недоотримання енергоресурсу.

Указано, що у разі повної зупинки видобування, невідворотно, під дією природних явищ, буде створено додаткове навантаження на обладнання свердловин за рахунок різкої зміни тисків, що може викликати втрату герметичності свердловин та їх обладнання, що, у свою чергу, може призвести до аварійних ситуацій, та, як наслідок, заподіяння шкоди майну позивача, а також спричинить недоотримання важливої геолого-промислової інформації.

Також зазначено, що зупинення дії наданого позивачу дозволу призведе до неможливості здійснювати позивачем добування природного газу, що є його основним видом економічної діяльності, у зв`язку з чим, до фактичного позбавлення позивача можливості здійснення основного виду економічної діяльності, та, як наслідок, втрати доходів від такої діяльності, що, у свою чергу, може значною мірою негативно вплинути на фонд оплати праці та призвести до порушення права на оплату праці третіх осіб, які не є стороною спірних правовідносин (затримки у виплаті заробітної плати) або до скорочення працівників, а також до зменшення розміру податкових зобов`язань позивача з податків.

Наведено також, що діяльність позивача з видобування вуглеводнів суттєво сприятиме енергетичній безпеці України. Позивач фактично буде ще одним джерелом постачання природного газу для успішного проходження країною надскладного опалювального сезону 2024 - 2025 років, оскільки весь природний газ, видобутий позивачем, реалізується і споживається виключно в Україні. Жодної шкоди від продовження діяльності позивача ані іншим особам, ані публічним інтересам завдано не буде, за час роботи позивача у 2022-2024 роках не було жодних претензій від контролюючих органів щодо дотримання законодавства позивачем, зокрема, і від відповідача.

На переконання позивача, у разі відмови у задоволенні позову, не буде перешкод для виконання спірного наказу після набрання законної сили судовим рішенням по суті у даній справі, у зв`язку з чим обраний судом спосіб забезпечення позову не спричинить шкоди іншому учаснику процесу, є співмірним фактичним обставинам, дієвим та ефективним заходом забезпечення з урахуванням дотримання балансу процесуальних прав та обов`язків сторін.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, зазначеною нормою визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №640/9158/19, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі №826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.

Позивач звернувся з позовом про оскарження правомірності наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт"

При цьому в заяві про забезпечення позову позивач зазначає, зокрема, що діяльність позивача з видобування вуглеводнів суттєво сприятиме енергетичній безпеці України. Позивач фактично буде ще одним джерелом постачання природного газу для успішного проходження країною надскладного опалювального сезону 2024-2025 років, оскільки весь природний газ, видобутий позивачем, реалізується і споживається виключно в Україні.

На підтвердження наведеного позивач надав інформаційну довідку від 18.11.2024, у якій зазначається, що всі видобуті корисні копалини на Васищівському родовищі, залишаються в межах України. Зокрема, усі обсяги видобутого природного газу передаються в газотранспортну систему України з метою подальшої поставки його українським споживачам. Таким чином, діяльність надрокористувача з видобутку вуглеводнів, зокрема, природного газу є складовою енергетичної безпеки країни, націлена на забезпечення газом споживачів України та є особливо актуальною напередодні опалювального періоду 2024-2025 років.

Відповідно до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1402 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік" обсяг квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, зокрема, "Газ природний українського походження" складає 0 (нуль) куб. метрів / кВт*год.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи "Газ природний українського походження", що видобувається на Васищівському родовищі, реалізується та споживається виключно в Україні, сприяє постачанню природного газу для опалювального сезону 2024-2025 років.

Також суд звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України "Про нафту і газ" протягом 20 календарних днів після зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами користувач нафтогазоносними надрами зобов`язаний зупинити на наданій йому у користування ділянці нафтогазоносних надр проведення робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами.

Так, в оскарженому наказі зазначено: 1) зупинити дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку до цього наказу; 2) надрокористувачі, наведені у додатку до цього наказу, зобов`язані зупинити проведення робіт, передбачених відповідними спеціальними дозволами на користування надрами, на наданих їм в користування ділянках надр протягом 20 календарних днів після зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 3) цей наказ набуває чинності з дня його видачі; 4) цей наказ може бути оскаржений до відповідного окружного адміністративного суду у строки, передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного наказу, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, які передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що у разі повної зупинки видобування, невідворотно, під дією природних явищ, буде створено додаткове навантаження на обладнання свердловин за рахунок різкої зміни тисків, що може викликати втрату герметичності свердловин та їх обладнання, що, у свою чергу, може призвести до аварійних ситуацій, та, як наслідок, заподіяння шкоди майну позивача, а також спричинить недоотримання важливої геолого-промислової інформації.

У матеріалах справи наявний лист Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Проект-Нафтогаз" №132/24 від 31.10.2024 "Щодо експлуатації свердловин Васищівського родовища", у якому зазначено, що експлуатаційний фонд Васищівського ГКР відповідно до положень проекту складається і чотирьох діючих свердловин (№№ 1, 3, 5, 10), якими в умовах газового режиму розробляються поклади горизонтів В-16, В-17в і В-17н. З причини виснаження пластової енергії, загалом низьких фільтраційних властивостей колекторів, прояву ускладнень, свердловини відносяться до низько- і малодебітних, середній дебіт у вересні 2024 року склав 7,7 тис.м3/добу, св. №№ 1, 10 працювали періодично з накопиченням тисків.

Експлуатація свердловин відбувається з ускладненнями, визначеними низькою продуктивністю і недостатніми швидкостями потоку в ліфтових трубах для повного винесення з вибоїв супутньої рідини (вуглеводневого конденсату і води), а в св. № 3 також виявлені технічні ускладнення; підземного обладнання. У наведених умовах безперервна експлуатація базових за поточним видобутком свердловин №№ 3, 5 досягається виключно за рахунок вжитих користувачем надрами технічних і технологічних заходів, а саме: пониження гирлових тисків за рахунок дотискного компресорного обладнання, реалізації газліфта, продувок і закачування на вибій піноутворюючих розчинів поверхнево-активних речовин (ПАР).

У період 24.02-30.09.2022 розробка Васищівського родовища була вимушено призупинена внаслідок введення в Україні воєнного стану, а семимісячна бездія свердловин негативно позначилась на їх продуктивності. Відбір газу в перший тиждень не перевищував 29,8 тис.м3/добу, а середній за перший місяць (10.2022 року) складав 38,8 тис. медову, що відповідно на 54 % і 40 % є меншим, ніж перед зупинкою (64,6 тис.м3/добу). Застосовування методу змінних тисків, періодичні продувки, подача газліфтного газу і ПАР для очищення від рідини дозволили лише частково відновити дебіт свердловин, який попри додаткове пониження гирлових тисків досяг максимального рівня 53,2 тис.мЗ/добу в грудні 2022 року. За результатами газогідродинамічних досліджень встановлене зменшення фазової проникності привибійних зон свердловин на 44 %, яке пов`язується із проникненням наявної на вибоях рідини в пласти за час тривалого простою. Враховуючи те, що ефективне застосування інших методів дії на пласти (наприклад, кислотні обробки, гідророзрив) унеможливлене низькими пластовими тисками, встановлене зниження видобувних можливостей свердловин слід розглядати як невідновне. При цьому, спираючись на розрахунки геолого-економічної оцінки, наслідком зниження фільтраційних властивостей колекторів буде зростання кінцевого пластового тиску тільки по базовому об`єкту розробки (поклади гор. В-17в + В-17н ) з 1,0 до 1,65 МПа, зменшення коефіцієнту кінцевого газовилучення із затвердженого ДКЗ 0,97 до 0,95, що відповідає незворотнім втратам видобувних запасів на понад 8 млн м3 газу.

У період з 04.05.2023-01.08.2024 розробка Васищівського ГКР була повторно призупинена внаслідок зупинення наказом Держеонадр № 232 від 04.05.2023 дії спеціального дозволу № 5626 на користування надрами. Після поновлення розробки відбір газу в перший тиждень не перевищував 16,5 тис.м3/добу, а середній за перший місяць (08.2024 р.) складав 24,3 тис.м3/добу, що відповідно на 65 % і 48 % є меншим, ніж перед зупинкою (46,6 тис.м3/добу). Тобто наслідки повторної тривалої зупинки свердловин виявились ще гіршими, ніж в 2022 році. Попри широкий комплекс вжитих заходів (продувки, газліфт, подача ПАР) кількість періодично працюючих свердловин збільшилась з однієї (№ 1) до двох (№№ 1, 10) та очевидно падіння фазових фільтраційних властивостей привибійних зон матиме наслідком додаткове скорочення видобувних запасів та фізичну неможливість досягнення затвердженого ДКЗ вилучення вуглеводнів.

Таким чином, призупинення експлуатації свердловин Васищівського ГКР має фактично доведені негативні наслідки в короткостроковій і довгостроковій перспективі через падіння продуктивності свердловин (аж до неможливості їх повторного освоєння), невиконання проектних рішень, недосягнення економічно обґрунтованих коефіцієнтів вилучення вуглеводнів з надр (повного вилучення видобувних запасів).

Отже, з метою забезпечення ефективного освоєння Васищівського родовища, вилучення вуглеводнів з надр і досягнення затверджених ДКЗ коефіцієнтів вилучення необхідно зменшить терміни або виключити вимушені зупинки свердловин при дотриманні комплексу досліджень, передбачених проектними документами.

Враховуючи все вищезазначене та наявність суттєвого дефіциту видобутку власного газу і Україні, рекомендовано в рамках діючого законодавства, проектних документів з розробки, вжити всіх заходів щодо недопущення довготривалих зупинок і припинення видобування вуглеводнів зі свердловин Васищівського ГКР .

Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 211/5626/19 наведено таке: "задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що примусове припинення газопостачання до житла позивача, може мати вкрай негативні та незворотні наслідки для життя та здоров`я його та його сім`ї, що не буде відповідати нагальній суспільній необхідності, і таке втручання в права позивача не буде необхідним у демократичному суспільстві.

Встановлений судом спосіб забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та будуть достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечить баланс прав та обов`язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не врахував, що опалення в квартирі позивача опалюється газом і в разі відключення від газопостачання сім`я позивача змушена буде проживати в неопалюваному житлі.".

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №640/6840/20.

Водночас, колегія суддів Верховного Суду у постанові 16.01.2023 у справі № 640/1995/22 зазначила, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд задовольняє заяву про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такої заяви та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Окрім цього, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, як вищенаведено, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Суд не повинен лише формально підходити до прийняття рішення щодо забезпечення/незабезпечення позову, він повинен на підставі конкретних обставин у справі передбачити наявність чи відсутність можливих негативних наслідків у разі незабезпечення позову.

З урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з доводами заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з рішенням від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобіганню порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" у рішенні від 17.07.2008, Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнято, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та є співмірним з негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цього заходу забезпечення позову, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності збалансованості інтересів сторін та наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Водночас, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.

При цьому суд звертає увагу, що на стадії вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, судом не надається правова оцінка оскаржуваному акту, оскільки ці обставини є предметом даного спору та не можуть бути покладені в основу ухвали про забезпечення позову. Водночас, вжиття такого заходу, як зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу направлено виключно на забезпечення збалансованості інтересів сторін у межах розгляду адміністративної справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" про забезпечення позову у справі №440/13746/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-енерго продукт" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Допустити ухвалу до негайного виконання.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, у порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна