Ухвала

від 25.11.2024 по справі 440/13021/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 листопада 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/13021/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11272363/38875234 від 19.06.2024 р. про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП № 43 від 21.12.2022 датою її направлення на реєстрацію

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 позовну заяву було залишено без руху.

19.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, мотивована введенням воєнного стану у державі, а також тим, що відповідно до рішень податкового органу регіонального рівня №65877 від 15.12.2022, №29747 від 23.06.2023, №45180 від 19.09.2023, №49557 від 10.10.2023 про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку позивача включено до переліку ризикових, тому до прийняття рішення про виключення позивача з переліку ризикових платників податків, оскарження в судовому порядку рішення комісії про зупинення реєстрації податкових накладних було б недоцільним.

Надаючи оцінку вказаній заяві, суд зазначає таке.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим-третім пункту 56.18 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом або інше рішення контролюючого органу розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС, а не Податковим кодексом України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області № 11272363/38875234 від 19.06.2024 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 43 від 21.12.2022.

До позовної заяви додано копію рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №41142/38875234/2 від 02.07.2024.

За таких обставин строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області № 11272363/38875234 від 19.06.2024 відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 43 від 21.12.2022, з огляду на застосування процедури адміністративного оскарження, становить три місяці.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою лише 01.11.2024, тобто, з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Стосовно посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на введення воєнного стану, суд наголошує, що власне факт впровадження воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, натомість мають значення обставини, пов`язані із дією воєнного стану, які унеможливили своєчасне звернення до суду, однак таких обставин позивачем не наведено, доказів на їх підтвердження не надано.

Щодо тверджень позивача про те, що до прийняття рішення про виключення позивача з переліку ризикових платників податків, оскарження в судовому порядку рішення комісії про зупинення реєстрації податкових накладних було б недоцільним, суд зазначає, що наявність рішень податкового органу регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку жодним чином не було перешкодою для звернення до суду із позовом про оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а "доцільність" чи "недоцільність" звернення до суду є оціночним поняттям, який не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду .

Також суд критично оцінює доводи позивача про незначний пропуск строку звернення до суду, оскільки у будь-якому випадку позивач повинен обґрунтувати наявність поважних причин для пропуску строку звернення до суду.

Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», рішення від 22 жовтня 1996 року, справа «Девеер проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року)."

Поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.

У цій справі позивач звернувся до суду із пропуском установленого процесуальним законом строку, при цьому звернення до суду з позовом напряму залежало від його волевиявлення, а наведені ним обставини не можна визнати поважними причинами пропуску цього строку, що унеможливлює його поновлення.

Отже, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою .

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.Б. Головко