Рішення

від 25.11.2024 по справі 460/10273/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2024 року м. Рівне№460/10273/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського окружного адміністративного суду із позовом до Військово-лікарської комісії Західного регіону (місто Львів) (16 регіональна військово-лікарська комісія), Військово-лікарської комісії КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради про визнання протиправним та скасування свідоцтва, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Військово-лікарської комісії Західного регіону (місто Львів) (16 регіональна військово-лікарська комісія), Військово-лікарської комісії КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Свідоцтво про хворобу №3 від 12.02.2024 року прийняте КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я» Рівненської обласної ради, яке затверджене 16 регіональною військово-лікарською комісією від 05.03.2024 року.

- направити на медичний огляд ОСОБА_1

- зобов`язати штатну ВЛК регіону - Військово-лікарську комісію Західного регіону (місто Львів) скасувати постанову ВЛК КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я» Рівненської обласної ради, яка оформлена свідоцтвом про хворобу № 3 від 12.02.2024 року та направити на повторний (контрольний) медичний огляд ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав поранення під час виконання бойового завдання 24.06.2023 в районі ведення бойових дій Запорізької області, в результаті артилерійського обстрілу, як наслідок завдано шкоду його здоров`ю. З огляду на зазначене тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні. 12.02.2024 військово-лікарська комісія КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради склала свідоцтво про хворобу за №3. 05.03.2024 дане Свідоцтво було затверджено штатною ВЛК - 16 регіональною військово-лікарською комісією. З огляду на викладене та на підставі ст.16 «а» графи ІІ Розкладу хвороб, позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку.

Водночас, позивач, не погоджуючись з висновками свідоцтва про хворобу, покликаючись на норми Положення № 402, зауважує, щодо помилковості встановлення причинного зв`язку захворювання для встановлення діагнозу та формування висновків, викладених у Свідоцтві про хворобу. Вважає, що існує необхідність дослідити медичну документацію, на основі якої було прийнято загадане свідоцтво, що лягло в основу оскаржуваного рішення ВЛК. Враховуючи те, що комісією не взято до уваги та не враховано первинну облікову медичної документації хворого, неправильно винесено Свідоцтво та встановлено причинний зв`язок захворювання за результатами проходження військово-лікарської комісії щодо позивача.

Додатково зауважує про порушення порядку направлення позивача на проходження ВЛК.

Ухвалою суду від 09.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від Військово-лікарської комісії КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, з якому представник заперечує щодо позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що 17.08.2023 позивач був скерований в КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради для стаціонарного лікування. В перші дні стаціонарного лікування неадекватно реагував на призначену терапію, неохоче приймав ліки, підкорювався афекту, періодично мав галюцинаційні епізоди.

12.02.2024 був оглянутий військово-лікарською комісією з метою визначення ступеню придатності до військової служби, яка провела медичний огляд позивача, за результатами якого прийшла до висновку "На підставі ст.ст. 16а графи II Розкладу хвороб: непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Додатково інформує суд, що 12.09.2024 позивач був ургентно доставлений швидкою медичною допомогою в супроводі працівників поліції в КП «РОЦПЗН» у зв`язку з агресивними діями щодо родичів.

Від Військово-лікарської комісії Західного регіону (місто Львів) (16 регіональна військово-лікарська комісія) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зауважує, що визначення наявності підстав для встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (перевірочні) збори, прийняття постанови, визнання придатними до подальшого проходження військової служби та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК відносяться до дискреційних повноважень відповідної ВЛК. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, як належали б до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

На підставі наведеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятий на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 з січня 2023 року.

Зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 як солдат.

24.06.2023 позивач перебуваючи в районі населеного пункту Н. Запорізької області (арк. 47), потрапив під артилерійський обстріл та в результаті розриву снаряду отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої надключичної ділянки з наявністю стороннього тіла.

Вказане підтверджується первинною медичною карткою б/н від 25.06.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), орган видачі не зазначений.

У зв`язку з цим, Позивач перебував на обстеженні та лікуванні в наступних закладах:

з 25.06.2023 року по 29.06.2023 рік на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.

Діагноз: «МВТ, Акубаротравма, ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя, стороннє тіло лопаточної ділянки ліворуч» (Довідка №01- 06/1687 від 29.06.2023 року та Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №9515 від 29.06.2023 року видані КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради).

з 29.06.2023 року до 06.07.2023 рік на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради. Діагноз: «мінновибухова травма (24.06.2023). Закрита черепно-мозкова травма. Акубаротравма. Вестибуло-атактичний синдром. Емоційна нестійкість, цереброастенічний синдром. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення м`яких тканин лівого надпліччя. Стороннє тіло лопаткової ділянки» (Виписний епікриз №3527).

з 06.07.2023 року по 07.07.2023 рік на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради. Діагноз: МВТ (24.06.2023). Вогнепально-уламкове сліпе непроникаюче поранення м`яких тканин лівого надпліччя та задньої стінки грудної клітки. ЗЧМТ. Акубаротравма. Вестибуло-атактичний синдром. Емоційна нестійкість, цереброастенічний синдром. Розлад адаптації з вираженим тривожнодепресивним компонентом». (Виписка №21517).

з 08.07.2023 року по 13.07.2023 рік на лікуванні в хірургічному відділенні в/ч НОМЕР_2 , де було встановлено діагноз: «основний МВТ (24.06.2023), ВОСП м/т лівого надпліччя з наявністю сторонніх тіл. СПО; ПХО (25.06.2023) грудної клітки та надключичної ділянки зліва, видалення сторонніх тіл. Супутні захворювання Закрита ЧМТ. Акубаротравма. Вестибуло-алексичний синдром. Емоційна нестабільність. Цереброастенічний синдром» (Виписний епікриз №2121/358).

з 13.07.2023 року по 01.08.2023 рік на стаціонарному лікуванні в КНП «Олександрійська лікарня» де було встановлено наступний діагноз: «МВТ (24.06.2023), стан після ПХО 25.06.2023 з приводу ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя. Гематома післяопераційної рани (розкриття рани, дренування, санація 17.07.-31.07.2023). Післятравматична церебрастенія. Ситуаційний тривожно-фобічний синдром.» Рекомендовано консультація психіатра для уточнення діагнозу та корекції лікування (Виписний епікриз №652 від 01.08.2023 року).

з 01.08.2023 року по 17.08.2023 рік на стаціонарному лікуванні в КП «Рівненський обласний госпіталь ВВ» де було встановлено діагноз: «МВТ. Стан після оперативного лікування. Ненагноєна гематома лівої плечової ділянки. Гостра реакція на стрес. Розлад адаптації зі змішаним порушенням поведінки та емоцій» (Виписка №3157 від 17.08.2023).

з 17.08.2023 року по 15.09.2023 рік госпіталізований та проходив лікування в КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, де було встановлено діагноз: F 21.0 Шизотиповий розлад (Виписка №2852). За результатами обстеження та лікування у даному закладі встановлено діагноз «шизотиповий розлад» та згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №2852 від 15.09.2023 року, Позивачу було рекомендовано продовжити прийом лікарських засобів, консультацію хірурга та проходження курсу реабілітації у КП «Рівненський обласний госпіталь ВВ».

з 15.09.2023 року по 28.09.2023 рік (Виписка №3915) та з 28.09.2023 по 12.10.2023 рік (Виписка №4168) на стаціонарному лікуванні в КП «Рівненський обласний госпіталь ВВ». Згідно Виписки №3915 Позивачу встановлений діагноз: «НЦД за змішаним типом. БПНПГ. СН-0ст. Шизотиповий розлад». Згідно Виписки №4168 Позивачу встановлений діагноз: «НЦД за змішаним типом. СН-0ст. Шизотиповий розлад».

з 12.10.2023 року по 25.03.2024 рік на стаціонарному лікуванні в КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, де було встановлено «основний діагноз: F 21.0 Шизотиповий розлад; супутній діагноз: наслідки мінно-вибухової травми (24.06.2023 року), ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя та задньої стінки грудної клітки у виді зміцнілих післяопераційних рубців без порушення функції. Ангіопатія сітківки обох очей» (Виписка №3543).

12.02.2024 військово-лікарська комісія КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.11.2023 №4/8130 провела огляд позивача. Результати огляду оформлені свідоцтвом про хворобу за №3 (надалі Свідоцтво).

Згідно Свідоцтво діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язко захворювання , поранення. Контузії, каліцтва:

Шизотиповий розлад. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Наслідки мінно-вибухової травми (24.06.2023), ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя та задньої стінки грудної клітки у виді зміцнілих післяопераційних рубців без порушення функцій. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №277 від 10.07.2023). Згідно класифікації тяжкості дана травма відноситься до легких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007)

Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби

З огляду на викладене та на підставі ст.16 «а» графи ІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку.

05.03.2024 дане Свідоцтво було затверджено штатною ВЛК - 16 регіональною військово-лікарською комісією, про що свідчить відповідний штамп комісії та відтиск гербової печатки.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду.

Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин 1-3 статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною десятою статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно п. 1.1 розділу І Положення № 402 (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів ( п. 1.2 розділу І Положення № 402)

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК(ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно із пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

Відповідно до підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 пунктів 2.3, 2.4 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в цій частині вказав на низку порушень під час проведення медичного огляду, допущених відповідачем.

Зокрема:

1.порушення вимог абз.2 п.6.1 Положення №402 в частині направлення на ВЛК начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не прямим начальником від командира окремої частини

2.порушення вимог п.6.11 Положення №402 в частині проведення медичного огляду під час перебування на стаціонарному лікуванні.

3.порушення вимог абз.5 п.21.7 Положення №402 не враховано первинної облікової медичної документації хворого, як наслідок невірно встановлено причинний зв`язок захворювання за результатами проходження військово-лікарської комісії

4.встановлення позивачу діагнозу «шизотиповий розлад» та його причинний зв`язок із проходженням служби не відповідає фактичному діагнозу; а при його встановленні не було дотримано вимог Положення №402, зокрема не взято до уваги медичні документи, медичні записи та висновки. При цьому, в постанові ВЛК жодним чином не описано, на підставі чого зроблено висновок про те, що встановлений діагноз «шизотиповий розлад» пов`язаний саме з проходженням військової служби, а не з захистом Батьківщини.

5.ВЛК не взято до уваги усі діагнози, що були встановлені закладами охорони здоров`я, в яких Позивач з 24.06.2023 року проходив стаціонарне лікування. Зокрема, призначені невропатологом КНП «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради обстеження КТ шийного відділу хребта, дослідження очного дна, М-Ехо та аудіометрія не проводена, що і призвело до неповного та не об`єктивного винесення рішення комісією ВЛК. ВЛК не взято до уваги про наступні встановлені Позивачу діагнози: закрита черепно-мозкова травма внаслідок мінно-вибухової травми (24.06.2023), акубаротравма, цереброастенічний синдром, вестибулоатактичний синдром, вибухова травма. Окрім цього, не проводився огляд офтальмологом та оториноларингологом, зокрема, і на предмет впливу на зір та слух вищезазначених встановлених діагнозів

6. встановлення діагнозу «Наслідки мінно-вибухової травми (24.06.2023), ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя та задньої стінки грудної клітки у виді зміцнілих післяопераційних рубців без порушення функцій. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №277 від 10.07.2023).» із зазначенням того, що дана травма, відноситься до легких відповідно класифікації тяжкості відповідно до наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 року.

Надаючи оцінку вищезазначеним обставинам суд зазначає наступне.

В частині правлення позивача на проводження ВЛК.

Глава 6 Розділу ІІ Положення № 402 визначає порядок і умови медичного огляду військовослужбовців.

Відповідно до п. 6.1. глави 6 розділу ІІ Положення № 402, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.

Керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, за потреби, направляють на медичний огляд ВЛК військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту.

Пунктом 6.5. Положення № 402 передбачено, що для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або звільненні від виконання службових обов`язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником (керівником) відділення або профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров`я (установи), у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.

Пунктом 6.15. Положення № 402 Відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу, установи), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.

Під час вибуття військовослужбовця у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) довідка ВЛК видається йому на руки.

Після закінчення відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці (крім курсантів ВВНЗ) за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_4 можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби або для вирішення питання про потребу у наданні відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).

Згідно п. 6.34 Положення № 402, в особливий період лікування військовослужбовців має бути закінчене у закладі охорони здоров`я (установі) (солдатів, матросів, сержантів і старшин у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань повторно продовжена ще на 30 календарних днів.

Відповідно до вказаних положень, огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм Положення № 402, вбачається:

- в особливий період (в даному випадку воєнний стан) направлення на ВЛК, якщо військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні можливе за поданням начальника лікувального відділення або профільного фахівця у випадку якщо лікарем будуть виявлені захворювання чи травми, які зумовлюють непридатність до військової служби; якщо після лікування є потреба у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (після поранення), або у звільненні від виконання службових обов`язків (у тому числі і повторно)

- в особливий період (в даному випадку воєнний стан) направлення на ВЛК, якщо військовослужбовець перебуває у військовій частині можливе за направленням начальника медичної служби з підписом командира військової частини на підставі рапорту військовослужбовця

- в особливий період (в даному випадку воєнний стан) направлення на ВЛК, якщо військовослужбовець перебуває у відпустці для лікування після захворювання чи поранення можливе за направленням керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 на повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності до військової служби або для вирішення питання про потребу у продовженні відпустки для лікування у зв`язку із хворобою \ після поранення.

Незважаючи на те, що позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в госпіталі, направлення на ВЛК, видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видане у відповідності з вимогами пунктів 6.1, 6.15 Положення № 402.

Тому, доводи позивача в цій частині відхиляються як безпідставні.

Доводи позивача про неможливість проходження медичного огляду ВЛК під час перебування на стаціонарному лікуванні, також відхиляються судом, з огляду на наступне.

Згідно п. 6.10 Положення № 402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

У мирний час постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

У мирний час постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов`язків (занять) за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає. (Згідно п. 6.11 Положення № 402)

Згідно п. 6.12 Положення № 402 у разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров`я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби.

Крім того, відповідно до п. 6.14 Положення № 402 загальний час безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в закладах охорони здоров`я (установах), включаючи відпустку для лікування у зв`язку з хворобою та відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз - 10 місяців. Після закінчення визначеного строку перебування на безперервному лікуванні та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із закладу охорони здоров`я (установи).

Так, позивач з 25.06.2023 безперервно перебував на стаціонарному лікуванні, за спливом 4 місячного строку підлягав медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби.

Наведене свідчить, що вимогами Положення № 402 не встановлено необхідності проводити такий огляд лише за умови завершення стаціонарного лікування.

Стосовно доводів позивача про не врахування первинної облікової медичної документації хворого, як наслідок невірного встановлення причинного зв`язку захворювання за результатами проходження військово-лікарської комісії, суд зазначає наступне.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений главою 21 розділу ІІ Положення № 402.

Відповідно до пунктів 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Згідно з вимогами підпункту «ґ» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймається у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо захворювання виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

Водночас підпунктом «е» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у формулюванні «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

Отже, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовця встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, про що приймає постанову у формулюванні залежно від періоду виникнення та обставин розвитку і наслідків захворювання. Така постанова оформлюється, зокрема, свідоцтвом про хворобу та є обов`язковою до виконання.

Суд встановив, що 12.02.2024 року військово-лікарська комісія КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівнеенської обалсної ради провела медичний огляд позивача з метою визначення його придатності до військової служби.

Під час медичного огляду позивача йому встановлено діагноз: Шизотиповий розлад, Наслідки мінно-вибухової травми (24.06.2023), ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя та задньої стінки грудної клітки у виді зміцнілих післяопераційних рубців без порушення функцій, Ангіопатія сітківки обох очей.

Відтак ВЛК прийняла рішення про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, оформлену Свідоцтвом про хворобу № 3 від 12.02.2024 року, у такому формулюванні:

Шизотиповий розлад. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Наслідки мінно-вибухової травми (24.06.2023), ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя та задньої стінки грудної клітки у виді зміцнілих післяопераційних рубців без порушення функцій. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини

Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби

В подальшому дане свідоцтво про хворобу, затверджено постановою від 05.03.2024 16 Регіональної військово-лікарської комісії.

Суд відзначає, що Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 зазначив про те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі оцінювати професійні дії конкретних лікарів-членів ВЛК під час застосування ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначення діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Отже, під час розгляду по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності їх прийняття, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише з точки зору дотримання процедури її прийняття.

Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган під час прийняття рішення може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за цих обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, у спірній ситуації суд не може надавати оцінку постанові ВЛК щодо формулювання причинного зв`язку захворювання позивача, оскільки вирішення такого питання імперативно віднесено Положенням № 402 до компетенції позаштатних постійно діючих госпітальних, гарнізонних ВЛК і ЛЛК, штатних ВЛК під проведення медичного огляду військовослужбовця.

Також у позовній заяві позивач покликається на те, що, як вбачається зі Свідоцтва про хворобу, ВЛК встановлено, що позивач має шизотиповий розглад. Однак, на переконання позивача, вказані обставини не заслуговують на увагу, оскільки такий діагноз не відповідає фактичному, а при його встановленнія не дотримано вимоги положення №402, зокрема не взяти до уваги всі медичні документи.

Суд відхиляє такі аргументи позивача, позаяк очевидним є те, що під час проведення медичного огляду ВЛК проводить бесіди з хворими. Під час такої бесіди позивач і надав представникам відповідної комісії інформацію, яка викладена у пунктах 7 «Скарги» та 8 «Короткий анамнез» Свідоцтва про хворобу № 3. Тобто, інформація до пунктів 7, 8 свідоцтва про хворобу вноситься саме зі слів хворого, який проходить медичний огляд.

Відтак, в позовній заяві, позивач фактично заперечує наданим ним особисто інформацію про проведенні огляду.

Стосовно доводів позивача про те, що не вся медична документація була в повній мірі врахована, на основі якої було прийнято загадане свідоцтво, що лягло в основу оскаржуваного рішення ВЛК, суд зауважує наступне

При вирішенні спору судом застосовуються висновки Верховного Суду, зроблені при вирішенні аналогічних спорів.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Щодо решти доводів позивача.

Згідно Свідоцтва про хворобу №3 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язко захворювання, поранення, контузії, каліцтва встановлено, що:

Наслідки мінно-вибухової травми (24.06.2023), ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя та задньої стінки грудної клітки у виді зміцнілих післяопераційних рубців без порушення функцій.

Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №277 від 10.07.2023).

Згідно класифікації тяжкості дана травма відноситься до легких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007)

Позивач вважає, що його травма - ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя та задньої стінки грудної клітки у виді зміцнілих післяопераційних рубців без порушення функцій помилково кваліфікована в спірному свідоцтві як «легка», а підлягає кваліфікації «тяжка».

Суд повторно звертає увагу на те, що не наділений повноваженнями надавати оцінку діагнозу позивача, стану його травми та здоров`я, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Класифікатором розподілу травм, затвердженим Наказом МОЗ України

04.07.2007 №370 передбачено, що кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих в результаті нещасного випадку на виробництві (далі - травми), є характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов`язані з цими ушкодженнями. За ступенем тяжкості травми розподіляються на 2 категорії: тяжкі і легкі (п.1-2)

За пунктом 3 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості до тяжких травм відносяться:

3.1. За характером отриманих ушкоджень:

- відкрита проникаюча черепно-мозкова травма;

- перелом черепа;

- внутрішньочерепна травма важкого і середньоважкого ступеня тяжкості;

- поранення, проникаючі в просвіт глотки, гортані, трахеї, стравоходу, а також ушкодження щитоподібної і вилочкової залоз;

- проникаючі поранення хребта;

- ушкодження хребців шийного відділу хребта, у тому числі і без порушення функції спинного мозку;

- нестабільні ушкодження грудних або поперекових хребців;

- закриті ушкодження спинного мозку;

- поранення грудної клітки, що проникають в плевральну порожнину, порожнину перикарду або клітковину середостіння, зокрема без ушкодження внутрішніх органів;

- поранення живота, що проникають в порожнину очеревини;

- поранення, що проникають в порожнину сечового міхура або кишечнику;

- відкриті поранення органів заочеревинного простору (нирок, наднирників, підшлункової залози);

- розрив внутрішнього органа грудної або черевної порожнини або порожнини таза, заочеревинного простору, розриви діафрагми, розриви передміхурової залози, розрив сечоводу, розрив перетинкової частини сечовипускального каналу;

- переломи заднього півкільця таза з розривом клубово-крижового зчленування порушенням безперервності тазового кільця або подвійні переломи тазового кільця в передній задній частинах з порушенням його безперервності;

- вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок;

- закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок;

- множинні переломи п`ясних та плесневих кісток;

- ушкодження крупної кровоносної судини: аорти, сонної (загальної, внутрішньої, овнішньої), підключичної, плечової, стегнової, підколінної артерій або супроводжуючих їх вен;

- термічні (хімічні) опіки IV ступеня з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла;

- опіки III ступеня з площею ураження, що перевищує 10% поверхні тіла;

- опіки III ступеня кисті, стопи, ділянок великих суглобів, шиї, статевих органів з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла;

- опіки II ступеня з площею ураження, що перевищує 20% поверхні тіла;

- опіки дихальних шляхів з опіками обличчя і волосистої частини голови;

- електротермічні ураження (низько- та високовольтні) з ураженням шкіри та субфасціальних структур тіла;

- відмороження III-IV ступеня, загальне охолодження організму;

- радіаційні ураження середнього (12-20 Гр) і важкого (20 Гр і більше) ступеня тяжкості;

- переривання вагітності;

- ушкодження периферичної нервової системи з функціональними порушеннями;

- тривалі розлади здоров`я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше;

- стійка втрата працездатності (інвалідність);

- травми органа зору, що супроводжуються порушенням зору.

3.2. Травми, що в гострий період супроводжуються:

- шоком будь-якого ступеня тяжкості і будь-якого генезу;

- комою різної етіології;

- гострою серцевою або судинною недостатністю, колапсом, важким ступенем порушення мозкового кровообігу;

- гострою нирковою або печінковою недостатністю;

- гострою дихальною недостатністю;

- розладом регіонального і органного кровообігу, що призводить до інфаркту внутрішніх органів, гангрени кінцівок, емболії (газової і жирової) судин головного мозку, тромбоемболії;

- сепсисом.

3.3. Травми, які призвели до тяжких наслідків:

- втрата зору, слуху, мови;

- втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції (при цьому втрата найважливішої у функціональному відношенні частини кінцівки (кисті або стопи) прирівнюють до втрати руки або ноги);

- психічні розлади;

- втрата репродуктивної здатності;

- невиправне понівечення обличчя.

4. До легких травм відносяться:

- ушкодження, що не вказані в п. 3;

- розлади здоров`я з тимчасовою втратою працездатності тривалістю до 60 днів.

Судом встановлено, що позивач:

з 25.06.2023 року по 29.06.2023 рік перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.

Діагноз: «МВТ, Акубаротравма, ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя, стороннє тіло лопаточної ділянки ліворуч».

з 29.06.2023 року до 06.07.2023 рік перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради. Діагноз: «мінновибухова травма (24.06.2023). Закрита черепно-мозкова травма. Акубаротравма. Вестибуло-атактичний синдром. Емоційна нестійкість, цереброастенічний синдром. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення м`яких тканин лівого надпліччя. Стороннє тіло лопаткової ділянки» (Виписний епікриз №3527).

з 06.07.2023 року по 07.07.2023 рік перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради. Діагноз: МВТ (24.06.2023). Вогнепально-уламкове сліпе непроникаюче поранення м`яких тканин лівого надпліччя та задньої стінки грудної клітки. ЗЧМТ. Акубаротравма. Вестибуло-атактичний синдром. Емоційна нестійкість, цереброастенічний синдром. Розлад адаптації з вираженим тривожнодепресивним компонентом». (Виписка №21517).

з 08.07.2023 року по 13.07.2023 рік перебував на лікуванні в хірургічному відділенні в/ч НОМЕР_2 , де було встановлено діагноз: «основний МВТ (24.06.2023), ВОСП м/т лівого надпліччя з наявністю сторонніх тіл. СПО; ПХО (25.06.2023) грудної клітки та надключичної ділянки зліва, видалення сторонніх тіл. Супутні захворювання Закрита ЧМТ. Акубаротравма. Вестибуло-алексичний синдром. Емоційна нестабільність. Цереброастенічний синдром» (Виписний епікриз №2121/358).

з 13.07.2023 року по 01.08.2023 рік перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Олександрійська лікарня» де було встановлено наступний діагноз: «МВТ (24.06.2023), стан після ПХО 25.06.2023 з приводу ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя. Гематома післяопераційної рани (розкриття рани, дренування, санація 17.07.-31.07.2023). Післятравматична церебрастенія. Ситуаційний тривожно-фобічний синдром.»

з 01.08.2023 року по 17.08.2023 рік на стаціонарному лікуванні в КП «Рівненський обласний госпіталь ВВ» де було встановлено діагноз: «МВТ. Стан після оперативного лікування. Ненагноєна гематома лівої плечової ділянки. Гостра реакція на стрес. Розлад адаптації зі змішаним порушенням поведінки та емоцій» (Виписка №3157 від 17.08.2023).

Відтак, з 01.08.2023 відсутній такий діагноз в медичних документах позивача як Вогнепальне осколкове наскрізне поранення м`яких тканин лівого надпліччя.

Тому, суд погоджується з класифікацією травми «ВОСП м`яких тканин лівого надпліччя» позивача як «легка», що прийнята відповідно до п. 4 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості з урахуванням того, що тривалість розладу здоров`я позивача з тимчасовою втратою працездатності була менше 60 днів.

Підсумовуючи зазначене, суд зауважує, що в рамках розгляду цієї справи суд не встановив допущених з боку відповідачів порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин та норм права, якими спірні правовідносини врегульовані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 листопада 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 )

Відповідач: Військово-лікарська комісія КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради (вул. Дубенська, 64,м. Рівне,Рівненська обл.,33010, код ЄДРПОУ 22563423)

Відповідач: Військово-лікарська комісія Західного регіону (місто Львів) (16 регіональна військово-лікарська комісія) (вул. Стрийська, 73а, Львів, Львівська область, 79031, код ЄДРПОУ 08380628)

Суддя В.В. Щербаков